A Creative Approach to Preparing Inclusive Music Lessons: The Role of Neuropedagogy in Inclusive Music Education

The article discusses the issue of music education for children with special needs in children’s art schools. It highlights the most relevant problem, namely, insufficient knowledge among music school teachers and art school teachers about the peculiarities of development and learning of such children. Besides, a significant gap in today’s music education is the lack of appropriate methods and techniques of music instruction that are suitable for learners with special educational needs. The article shows the most common disorders that allow for education in children’s music schools, reveals the difficulties encountered in teaching children with developmental delays and provides corresponding recommendations. The authors of this article believe that principles widely applied in corrective pedagogy can contribute to music education in children’s art schools. These principles include minimization, accessibility, cyclicity, intensification and comprehensiveness. When adapted to music pedagogy, they can be successfully incorporated into the educational process. Also, the article defines the category of children with special needs and describes a creative approach to preparing inclusive music lessons. Finally, it characterizes inclusion in music for children with developmental delays in mental and language abilities and identifies the role of neuropedagogy in inclusive music education.</p

Дослідження структури та особливостей сорбції іонів кобальту та урану нанокомпозитами на основі монтморилоніту і тетраетоксисилану

The structure and adsorption characteristics of silica -and montmorillonite-based nanocomposites are investigated. Tetraethoxysilane was used as a source of silica. The porous structure was investigated by the method of low-temperature nitrogen adsorption.According to the research results, it was found that a small amount of silica in nanocomposite samples (14 % SiO2) contributes to the formation of material with a larger specific surface area and greater number of meso- and macropores compared to original montmorillonite. This, in turn, leads to a better diffusion of ions of different nature into the nanocomposite structure. An increase in the silica content (up to 57 % SiO2) allows obtaining microporous samples with a large specific surface area.It was determined that the increase of the montmorillonite content in the investigated samples contributes to the improvement of the adsorption properties of nanocomposites in relation to the removal of cobalt(II) ions from the aqueous medium. At an optimum silica content (3–14 % SiO2), the experimental samples retain high values of maximum cobalt adsorption (14 mg/g), as well as original montmorillonite. It was also found that an increase in the silica concentration in the samples increases the efficiency of removal of uranium(VI) ions from the aqueous medium (from 12 mg/g in original montmorillonite to 25 mg/g for nanocomposites with a silica content of 57 %). This is due to, first, an increase in the specific surface area of the samples, and secondly – an increase in the number of surface hydroxyl groups, which more selectively remove uranium from solutions. Thus, selection of the chemical composition of nanocomposites based on silica gel and montmorillonite allows regulating porous structures and surface chemistry, and thus increasing the sorbent efficiency depending on the taskИсследована структура и адсорбционные характеристики нанокомпозитов на основе кремнезема и монтмориллонита. Тетраэтоксисилан был использован в качестве источника кремнезема. Пористая структура исследовалась методом низкотемпературной адсорбции азота.По результатам исследований установлено, что незначительное количество кремнезема в образцах нанокомпозитов (14 % SiO2) способствует образованию материала с большей удельной поверхностью и большим количеством мезо- и макропор по сравнению с исходным монтмориллонитом. Это, в свою очередь, приводит к лучшей диффузии ионов различной природы в структуру нанокомпозита. Увеличение содержания кремнезема (до 57 % SiO2) позволяет получить микропористые образцы с большой удельной поверхностью.Определено, что увеличение содержания монтмориллонита в исследуемых образцах способствует улучшению адсорбционных свойств нанокомпозитов по отношению к извлечению ионов кобальта (II) из водной среды. При оптимальном содержании кремнезема (3-14 % SiO2) экспериментальные образцы сохраняют высокие значения предельной адсорбции кобальта (14 мг/г), как и исходный монтмориллонит. Также установлено, что увеличение концентрации кремнезема в образцах способствует росту эффективности извлечения ионов урана (VI) из водной среды (от 12 мг/г в исходного монтмориллонита до 25 мг/г для нанокомпозитов с содержанием кремнезема 57 %). Во-первых, это связано с увеличением удельной поверхности образцов, а во-вторых – увеличением количества поверхностных гидроксильных групп, которые более селективно изымают уран из растворов. Таким образом, подбор химического состава нанокомпозитов на основе силикагеля и монтмориллонита позволяет регулировать пористую структуру и химию поверхности, а следовательно и повышать эффективность сорбента в зависимости от поставленной задачиДосліджено структуру та адсорбційні характеристики нанокомпозитів на основі кремнезему та монтморилоніту. Тетраетоксисилан був використаний в якості джерела кремнезему. Порувата структура досліджувалась методом низькотемпературної адсорбції азоту.За результатами досліджень встановлено, що незначна кількість кремнезему в зразках нанокомпозитів (14 % SiO2) сприяє утворенню матеріалу з більшою питомою поверхнею і більшою кількістю мезо- та макропор у порівнянні з вихідним монтморилонітом. Це, в свою чергу, приводить до кращої дифузії іонів різної природи в структуру нанокомпозиту. Збільшення вмісту кремнезему (до 57 % SiO2) дозволяє отримати мікропористі зразки з великою питомою поверхнею.Визначено, що збільшення вмісту монтморилоніту в досліджуваних зразках сприяє покращенню адсорбційних властивостей нанокомпозитів по відношенню до вилучення іонів кобальту (ІІ) з водного середовища. При оптимальному вмісті кремнезему (3-14 % SiO2) експериментальні зразки зберігають високі значення граничної адсорбції кобальту (14 мг/г), як і вихідний монтморилоніт. Також встановлено, що збільшення концентрації кремнезему в зразках сприяє зростанню ефективності вилучення іонів урану (VI) з водного середовища (від 12 мг/г у вихідного монтморилоніту до 25 мг/г для нанокомпозитів з вмістом кремнезему 57 %). По-перше, це пов’язане зі збільшенням питомої поверхні зразків, а по-друге – підвищенням кількості поверхневих гідроксильних груп, які більш селективно вилучають уран з розчинів. Таким чином, підбір хімічного складу нанокомпозитів на основі силікагелю та монтморилоніту дає змогу регулювати порувату структур та хімію поверхні, а отже і збільшити ефективність сорбенту в залежності від поставленої задач

THE PECULIARITIES OF SOME LIQUID ALCOHOLS STRUCTURE

Pogorelov V., Bulavin L., Doroshenko I., Fesjun O., Veretennikov O., J. Molec.Struct., 708, 61 (2004). S. L. Boyd, Russell J. Boyd, J. Chem. Theory Comput., 3, 5461 (2007) Huisken F., Slemmer M., J.Chem.Phys., 98, 7680 (1993)Author Institution: National Taras Shevchenko university of Kiyv, UkraineThe results of spectroscopic investigations and structure simulation of liquid methanol, ethanol, propanol, isopropanol and buthanol (the first members of the monohydric alcohols homologous series) are presented. The Raman spectra of the listed alcohols were registered and interpreted at room temperature. In the cases of methanol and ethanol in order to more precise specification of the vibrational bands the polarized measurements of their intensities were made. The results of liquid phase cluster nanostructure simulation for studied objects are discussed. The model quantum-chemical calculations were carried out using DFT method with B3LYP potential. The calculations were performed by using the program package GAUSSIAN 03. The hydrogen bond dissociation energies were determined, the geometry of molecular clusters was optimized, the geometrical parameters of these clusters are discussed. The results of the simulation (in the case of methanol)} are in good agreement with the results of the investigations presented in the work}. For the interpretation of the spectroscopic and model investigations results the vibrational spectra of methanol aggregations in helium droplets were used }

Temperature-controlled kinetics of the growth and relaxation of alcohol clusters in an argon matrix

The clustering processes of monohydric alcohols (from methanol to hexanol) were investigated by FTIR spectroscopy using the isolation in an argon matrix technique. The transformation of the FTIR bands of the free O-H groups (3600-3800 cm(-1)) into diffuse bands (3000-3600 cm(-1)), which were assigned to the stretching vibrations of the H-bonded O-H groups in various clusters, was monitored in its initial stage during softening of the matrices by heating from 20 to 50 K. Band-shape analysis was carried out for the investigated systems. The magnitude of the inhomogeneous broadening due to the matrix effect was evaluated from the bandwidth of the monomer species. The H-bond dissociation times in matrices were evaluated from the cluster bandwidths. These data correlate with those measured directly in ultra-fast infrared experiments of alcohols in solution

Применение метода симуляции в преподавании иностранного языка в высших учебных заведениях, когнитивно-лингвистический подход

This article presents the results of the research aimed at proving the efficiency of using the simulation method in combination with the cognitive linguistic approach in teaching students a foreign language. The experimental group students studied the foreign (English) language course during the semester of the 2019-2020 academic year using simulations. The methodology consisted of the performance of roles by the students who actively interacted for the implementation of assigned tasks. Kravchenko's cognitive linguistic algorithm was used to develop the skills of English grammar. This allowed us to establish the similarities between the temporal forms of English and Ukrainian words in discourse. The efficiency was evaluated through the test, developed by the author based on the exercises from the book by Holitsynskyi. Diagnostics of the students' level of motivation to learn a foreign language using simulations and cognitive linguistic approach was performed with the help of the Self-Assessment Form Student test, described in the EU manual. The statistical significance of the study results was established using Pearson's χ2 test. The correlation between the factor and resultant characteristics was established using Tschuprow's contingency coefficient. This was revealed through the methodology of applying the cognitive linguistic approach regarding the training of the skills in choosing the tense forms of a verb in English and the method of simulations in the development of language competencies of the business foreign language. It was found that the proportion of experimental group students with a high and sufficient level of success in learning a foreign language doubled, exceeding the same indicator in the control group. The total number of students with very high, high and average levels of development of skills in choosing the tense forms of the verb in English increased by 36%. The influence of the skills of choosing the tense forms of the verb on the development of the skills of using grammatical structures found in the process of the simulation was recorded. The results of the study can be applied in teaching students a foreign language in the institutions of higher and secondary education, as well as in the system of post-graduate education. The problems of individual students' passivity regarding their participation in simulations, failure to use a foreign language in group work require further research.У цій статті представлені результати дослідження, спрямованого на доведення ефективності використання методу моделювання в поєднанні з когнітивно -лінгвістичним підходом у навчанні студентів іноземній мові. Студенти експериментальної групи вивчали курс іноземної (англійської) мови протягом семестру 2019-2020 навчального року за допомогою моделювання. Методологія складалася з виконання ролей учнями, які активно взаємодіяли для виконання поставлених завдань. Когнітивний лінгвістичний алгоритм Кравченка був використаний для розвитку навичок граматики англійської мови. Це дозволило нам встановити подібність між часовими формами англійських та українських слів у дискурсі. Ефективність оцінювали за допомогою тесту, розробленого автором на основі вправ з книги Холіцинського. Діагностика рівня мотивації студентів до вивчення іноземної мови за допомогою моделювання та когнітивно-лінгвістичного підходу проводилась за допомогою тесту «Форма самооцінки» для студента, описаного у посібнику ЄС. Статистична значимість результатів дослідження була встановлена ​​за допомогою критерію Пірсона χ2. Співвідношення між фактором та результуючими характеристиками було встановлено за допомогою коефіцієнта непередбаченості Чшупрова. Це було виявлено методологією застосування когнітивно -лінгвістичного підходу щодо тренування навичок вибору форм часу дієслова в англійській мові та методом моделювання у розвитку мовних компетенцій ділової іноземної мови. Встановлено, що частка учнів експериментальної групи з високим і достатнім рівнем успіху у вивченні іноземної мови подвоїлася, перевищивши цей же показник у контрольній групі. Загальна кількість студентів з дуже високим, високим та середнім рівнем розвитку навичок у виборі форм дієслова в англійській мові зросла на 36%. Зафіксовано вплив навичок вибору форм часу дієслова на розвиток навичок використання граматичних структур, знайдених у процесі моделювання. Результати дослідження можуть бути застосовані при навчанні студентів іноземній мові у закладах вищої та середньої освіти, а також у системі післядипломної освіти. Проблеми пасивності окремих учнів щодо їх участі у моделюванні, невикористання іноземної мови в груповій роботі потребують подальших досліджень.В данной статье представлены результаты исследования, направленного на доказательство эффективности использования метода моделирования в сочетании с когнитивно-лингвистическим подходом при обучении студентов иностранному языку. Студенты экспериментальной группы изучали курс иностранного (английского) языка в течение семестра 2019-2020 учебного года с использованием симуляторов. Методика заключалась в исполнении ролей студентами, которые активно взаимодействовали для выполнения поставленных задач. Когнитивно-лингвистический алгоритм Кравченко был использован для развития навыков грамматики английского языка. Это позволило установить сходство между темпоральными формами английских и украинских слов в дискурсе. Эффективность оценивалась с помощью теста, разработанного автором на основе упражнений из книги Голицынского. Диагностика уровня мотивации студентов к изучению иностранного языка с использованием симуляций и когнитивно-лингвистического подхода проводилась с помощью теста «Форма самооценки студентов», описанного в руководстве ЕС. Статистическая значимость результатов исследования была установлена ​​с помощью критерия χ2 Пирсона. Корреляция между фактором и результирующими характеристиками была установлена ​​с использованием коэффициента сопряженности Чупрова. Это было выявлено с помощью методики применения когнитивно-лингвистического подхода к обучению навыкам выбора напряженных форм глагола в английском языке и метода моделирования в развитии языковых компетенций делового иностранного языка. Выявлено, что удельный вес студентов экспериментальной группы с высоким и достаточным уровнем успеваемости в изучении иностранного языка увеличился вдвое, превысив аналогичный показатель в контрольной группе. Общее количество студентов с очень высоким, высоким и средним уровнями развития навыков выбора напряженных форм глагола в английском языке увеличилось на 36%. Было зафиксировано влияние навыков выбора напряженных форм глагола на развитие навыков использования грамматических структур, обнаруженных в процессе моделирования. Результаты исследования могут быть применены при обучении студентов иностранному языку в высших и средних учебных заведениях, а также в системе послевузовского образования. Проблемы индивидуальной пассивности учащихся в отношении их участия в симуляциях, неиспользования иностранного языка в групповой работе требуют дальнейшего исследования

Дослідження структури та особливостей сорбції іонів кобальту та урану нанокомпозитами на основі монтморилоніту і тетраетоксисилану

The structure and adsorption characteristics of silica -and montmorillonite-based nanocomposites are investigated. Tetraethoxysilane was used as a source of silica. The porous structure was investigated by the method of low-temperature nitrogen adsorption.According to the research results, it was found that a small amount of silica in nanocomposite samples (14 % SiO2) contributes to the formation of material with a larger specific surface area and greater number of meso- and macropores compared to original montmorillonite. This, in turn, leads to a better diffusion of ions of different nature into the nanocomposite structure. An increase in the silica content (up to 57 % SiO2) allows obtaining microporous samples with a large specific surface area.It was determined that the increase of the montmorillonite content in the investigated samples contributes to the improvement of the adsorption properties of nanocomposites in relation to the removal of cobalt(II) ions from the aqueous medium. At an optimum silica content (3–14 % SiO2), the experimental samples retain high values of maximum cobalt adsorption (14 mg/g), as well as original montmorillonite. It was also found that an increase in the silica concentration in the samples increases the efficiency of removal of uranium(VI) ions from the aqueous medium (from 12 mg/g in original montmorillonite to 25 mg/g for nanocomposites with a silica content of 57 %). This is due to, first, an increase in the specific surface area of the samples, and secondly – an increase in the number of surface hydroxyl groups, which more selectively remove uranium from solutions. Thus, selection of the chemical composition of nanocomposites based on silica gel and montmorillonite allows regulating porous structures and surface chemistry, and thus increasing the sorbent efficiency depending on the taskИсследована структура и адсорбционные характеристики нанокомпозитов на основе кремнезема и монтмориллонита. Тетраэтоксисилан был использован в качестве источника кремнезема. Пористая структура исследовалась методом низкотемпературной адсорбции азота.По результатам исследований установлено, что незначительное количество кремнезема в образцах нанокомпозитов (14 % SiO2) способствует образованию материала с большей удельной поверхностью и большим количеством мезо- и макропор по сравнению с исходным монтмориллонитом. Это, в свою очередь, приводит к лучшей диффузии ионов различной природы в структуру нанокомпозита. Увеличение содержания кремнезема (до 57 % SiO2) позволяет получить микропористые образцы с большой удельной поверхностью.Определено, что увеличение содержания монтмориллонита в исследуемых образцах способствует улучшению адсорбционных свойств нанокомпозитов по отношению к извлечению ионов кобальта (II) из водной среды. При оптимальном содержании кремнезема (3-14 % SiO2) экспериментальные образцы сохраняют высокие значения предельной адсорбции кобальта (14 мг/г), как и исходный монтмориллонит. Также установлено, что увеличение концентрации кремнезема в образцах способствует росту эффективности извлечения ионов урана (VI) из водной среды (от 12 мг/г в исходного монтмориллонита до 25 мг/г для нанокомпозитов с содержанием кремнезема 57 %). Во-первых, это связано с увеличением удельной поверхности образцов, а во-вторых – увеличением количества поверхностных гидроксильных групп, которые более селективно изымают уран из растворов. Таким образом, подбор химического состава нанокомпозитов на основе силикагеля и монтмориллонита позволяет регулировать пористую структуру и химию поверхности, а следовательно и повышать эффективность сорбента в зависимости от поставленной задачиДосліджено структуру та адсорбційні характеристики нанокомпозитів на основі кремнезему та монтморилоніту. Тетраетоксисилан був використаний в якості джерела кремнезему. Порувата структура досліджувалась методом низькотемпературної адсорбції азоту.За результатами досліджень встановлено, що незначна кількість кремнезему в зразках нанокомпозитів (14 % SiO2) сприяє утворенню матеріалу з більшою питомою поверхнею і більшою кількістю мезо- та макропор у порівнянні з вихідним монтморилонітом. Це, в свою чергу, приводить до кращої дифузії іонів різної природи в структуру нанокомпозиту. Збільшення вмісту кремнезему (до 57 % SiO2) дозволяє отримати мікропористі зразки з великою питомою поверхнею.Визначено, що збільшення вмісту монтморилоніту в досліджуваних зразках сприяє покращенню адсорбційних властивостей нанокомпозитів по відношенню до вилучення іонів кобальту (ІІ) з водного середовища. При оптимальному вмісті кремнезему (3-14 % SiO2) експериментальні зразки зберігають високі значення граничної адсорбції кобальту (14 мг/г), як і вихідний монтморилоніт. Також встановлено, що збільшення концентрації кремнезему в зразках сприяє зростанню ефективності вилучення іонів урану (VI) з водного середовища (від 12 мг/г у вихідного монтморилоніту до 25 мг/г для нанокомпозитів з вмістом кремнезему 57 %). По-перше, це пов’язане зі збільшенням питомої поверхні зразків, а по-друге – підвищенням кількості поверхневих гідроксильних груп, які більш селективно вилучають уран з розчинів. Таким чином, підбір хімічного складу нанокомпозитів на основі силікагелю та монтморилоніту дає змогу регулювати порувату структур та хімію поверхні, а отже і збільшити ефективність сорбенту в залежності від поставленої задач