Пейоративная коннотация гешальт-концепта "мыто"

В статье рассматривается гештальт-концепт «мыто», систему которого составляют мелиоративы, являющиеся когнитивно-эмотивными конструктами. Импликации эйдоса «мыто» связаны с эмоционально-оценочной сферой этнокультурного восприятия людей. Анализируются общие и отличительные черты пейоративной коннотации гештальт-концепта «мыто», характер ее отношений со смежными категориями. Гештальт – концепт «мыто» есть ментальное образование с лингвокультурной спецификой. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3104

Gustative reverberation in the bread anthroponyms

В статье исследуется этнолингвистическая таксономия славянских хлебных антропонимов. Автором введен термин «густативная реверберация», с помощью которого он пытается выявить фоновую информацию и ряд ассоциаций, связанных с концептосферой ХЛЕБ. В статье автор опирается на данные телефонных справочников стран Украины, России, Польши, Германии, толковых и этимологических словарей. Анализируя славянский ономастикон, автор приходит к выводу, что прагматонимы и антропонимы лексической группы хлеб являются неотъемлемой частью концептосферы славянской лингвокультуры, отражают национальный менталитет, связаны с представлениями о профессии, зажиточности и мечтах народа. Понятие хлеб является универсальным и объединяющим звеном между разными лингвокультурами.The article investigates ethnolinguistic taxonomy of Slavonic bread anthroponyms. The author introduces the term “gustative reverberation” with the help of which she tries to reveal background information and some associations connected with BREAD concept. The author is guided by the telephone directories data of Ukraine, Russia, Poland, German, explanatory and etymological dictionaries. While analyzing Slavonic onomasticon, the author comes to the conclusion that pragmatonyms and anthroponyms of the lexical group bread are the integral parts of conceptual sphere of Slavonic linguoculture. They reflect national mentality and are connected with the notion of profession, prosperity and dreams of a nation. The notion of bread is a universal and connecting link among different linguocultures

Немецкая ономастика в Сумской области

В статье исследуются антропонимы с немецкой основой Сумского ареала. Рассматривается появление иностранных фамилий в Украине. Фокусируется внимание на этимологии и многозначности различных немецкого происхождения. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/410

Густативная реверберация в «молочных» антропонимах

В статье исследуется этнолингвистическая стратификация «молочных» антропонимов на основе этимологического и лингвокультурного анализа. Устанавливается лексическое родство фамилий в разных языках и их территориальное распространени

Лексико-семантична репрезентація концепту потворність на матеріалах німецької, англійської та української мов

Концепт, як результат когнітивної діяльності людини, є абстрактним семантичним утворенням, саме тому необхідно співвідносити його зі словом, яке, як елемент мови, може бути частиною синонімічного ряду. Концепт ПОТВОРНІСТЬ є ментальним утворенням з лінгвокультурною экспресивно маркованою лексикою. Завдяки конотації з’являються додаткові семантичні та стилістичні елементи, які пов’язані з основним значенням у свідомості носіїв мови

Типологічні та прагматичні аспекти германських неологізмів

Неологія, як наука про неологізми, займається вивченням засобів утворення неологізмів, аналізом факторів появи, виявленням нових значень та слів, розробкою принципів відношення до них та їх лексикографічної обробки

Переклад кольористичних гештальт-образів української та німецької поезії

У роботі досліджено колоративи як особливий семантико-стилістичний шар лексики, особливості їх вживання, експліцитні та імпліцитні значення, їх роль у поезії та сталих виразах. З’ясовано особливості перекладу кольороназв. Розглянуто нові для лінгвістики поняття кваліа та гештальт

Етноспецифіка та лінгвістичні особливості перекладу казок

Проблема перекладу казок пов’язана насамперед з особливостями їх художньої форми, стилістичних засобів та значної кількості зоонімів і антропонімів у її структурі. Часто перекладач надає текстові казки національного колориту. Намагання обов’язково «перебороти» чужу поетичну систему, оцінити її з погляду своєї національної літератури містить у собі і небезпеку. Адже від того, як уявляє собі перекладач еквівалентність самого перекладу, залежить результат і якість його практичної роботи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3084

Когнітивно та етно-лінгвоспецифічні особливості існування гумору

Гумор - явище загальнолюдське і в той же час глибоко національне. Гумор охоплює багато сторін життя людини і є однією з умов нормальної життєдіяльності людського суспільства. В будь-якому суспільстві він є одним із засобів ідентифікації, способом вираження емоцій та розвитку зв’язків між людьми. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2624