Концепт, як результат когнітивної діяльності людини, є
абстрактним семантичним утворенням, саме тому необхідно
співвідносити його зі словом, яке, як елемент мови, може бути
частиною синонімічного ряду. Концепт ПОТВОРНІСТЬ є ментальним
утворенням з лінгвокультурною экспресивно маркованою лексикою.
Завдяки конотації з’являються додаткові семантичні та стилістичні
елементи, які пов’язані з основним значенням у свідомості носіїв
мови

Dehtiarova, Larysa Ivanivna

Бондарєвa, О.М.

Дегтярева, Лариса Ивановна

Дегтярьова, Лариса Іванівна

Electronic Sumy State University Institutional Repository

2  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ          СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА   МАТЕРІАЛИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ, АСПІРАНТІВ, СПІВРОБІТНИКІВ ТА СТУДЕНТІВ   (Суми, 21-22 квітня 2016 року)              Суми Сумський державний університет 2016 16  видимим, а по-друге, спонукає адресата задуматися про можливу небезпеку, яка чекає на нього при скоєнні дії.   1. The Cambridge Encyclopedia of Language, 2003. – 506 p. 2. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту / І. М. Кочан. – Київ: Знання, 2008. – 423 с 3. Олійник О. Ю. Термінологія опису мовного ландшафту у вітчизняному та за рубіжному мовознавстві / О. Ю. Олійник // Термінологійчний вісник. – 2013. – №2. – С. 150–153. 4. Eyporsdottir K. Public and State Building Signs [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.smashingmagazine.com/public-and-state-building-signs-part-1. 5. Popova Y. V. Grammatical and Lexical Constituent of Pre-Election Discourse [Text]/ Y. V. Popova, Y. V. Yemelyanova, N. A. Prikhodko // Middle-East Journal of Scientific Research. – 2014. – № 19 (1). – С. 48-51.   ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА  РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ  КОНЦЕПТУ ПОТВОРНІСТЬ  НА  МАТЕРІАЛАХ  НІМЕЦЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ  ТА  УКРАЇНСЬКОЇ МОВ  Бондарєвa О. М., студ.  гр. ПР-21, (Сумський державний університет) Дегтярьова Л. І., ст. викладач кафедри ГФ (Сумський державний університет) Концепт, як результат когнітивної діяльності людини, є абстрактним семантичним утворенням, саме тому необхідно співвідносити його зі словом, яке, як елемент мови, може бути частиною синонімічного ряду. Концепт ПОТВОРНІСТЬ є ментальним утворенням з лінгвокультурною экспресивно маркованою лексикою. Завдяки конотації з’являються додаткові семантичні та стилістичні елементи, які пов’язані з основним значенням у свідомості носіїв мови:  «Различают две картины мира – концептуальную и языковую. Концептуальная картина мира представляется богаче языковой, поскольку в ее формировании, как полагают, функционируют различные типы мышления. Несмотря на различия, обе картины мира между собой связаны: язык исполняет роль средства общения именно благодаря тому, что он объясняет содержание концептуальной картины мира и обозначает её посредством создания слов и средств связи между словами и предложениями» [1, 34]. Суть концепту 17  ПОТВОРНІСТЬ у нашому дослідженні складають лексико-семантичні поля англійської лексеми nasty, німецької лексеми hässlich, української лексеми потворний, які означають щось непривабливе, потворне, що викликає негативні емоції; це може бути як жахлива погода, так і людина з потворною душею, яка порушує моральні норми та принципи. Одиниці лексико-семантичного поля можуть співвідноситися одна з іншою за інтегрально-диференціальними ознаками в своїх значеннях, оскільки це дає можливість їх поєднати та розрізняти їх в межах одного семантичного поля [2]. Семантичне поле звужується до синонімічного ряду, що більш детально розкриває концепт. Синонімічний ряд з домінантою hässlich/gehässig –  hateful –  ненависний може бути уніфікований по таким категоріям: unschön – bad  – негарний , unangenehm – unpleasant – неприємний, garstig – loathsome – гидкий, grotesk – comical – чудернацький, fad – obscene – паскудний, grauenhaft – terrible – страшний, regnerisch – rainclouds – дощовитий, sehr schlecht – very bad –  дуже поганий, geschmacklos – tasteless –  позбавлений смаку, entstellt – anomalous – спотворений, furchtbar – horrible –  жахливий, gemein – vulgär – вульгарний, taktlos –  tactless – нетактовний, ungünstig – unfavourable –  несприятливий, Ekel erregend – luscious – нудотний, kitschig –  bungled –  халтурний, , inattraktiv –  unattractive – непривабливий, abschreckend – monstrous – страхаючий, verabscheut –  disgusting – відразливий. Аналізуючи асоціативне поле лексеми потворний ми уточнюємо його початкові символи та визначаємо повну сукупність значень. Через імплікацію первинного значення досліджуються нові денотативно-образні значення з конотативними ознаками в художньому дискурсі. Потворність – естетична категорія, яка позначає ту грань естетичного освоєння світу, що породжене сприйняттям предметів, явищ об’єктивної дійсності, суспільних подій, вчинків людей і не відповідає естетичному ідеалові людини, має негативне значення для неї, суспільне загалом. Потворне – це антипод прекрасного і величного. Поняття потворність, як і краса, є відносним, оскільки те, що може бути красивим для однієї людини – може бути потворним для іншої. Якщо порівняти, наприклад, єгипетську царицю з білявою дівчиною, яка вважалася ідеалом краси епохи Відродження, то її вважали б потворною. А жіночна тендітна дівчина епохи Просвітництва вважалася б потворною під час Другої Світової війни, оскільки тоді каноном краси вважали худорляву жінку, яка вимушена була тяжко працювати на заводі [3]. У 21 столітті, як і раніше, потворними вважаються такі душевні якості, як заздрість, ненависть, 18  злість, жадібність та ін. На зовнішні ознаки звертається увага в останню чергу. Потворність була довгий час темою табу в літературі. Одним з перших письменників, який описав потворність в образі Цахеса, що був почварний не лише ззовні, а й всередині, і навіть дар феї не зміг змінити його на краще став Е. Т. А. Гофман. В українській мові потворним може вважатися лінива людина, неохайна, не працьовита. Це виражається не лише в українських літературних творах, а й в, прислів’ях та приказках. Приказка чоловік, як кисіль з молоком, та ще й обсипаний табаком опосередковано зображає несимпатичну, неохайну людину. Л. Фейхтвангер у своєму творі „Die häßliche Herzogin“ показує, що через потворну зовнішність головної героїні Маргарити Маульташ люди не помічали краси її душі, освіченості, натхненності у бажанні зробити все для процвітання своєї країни. Не тільки зовнішність людини може бути неприємною, огидними також можуть бути вади характеру, погода, одяг, макіяж, зачіска, звички чи вподобання людини, а поняття потворність є відносним, так само як і поняття краса, оскільки те, що може бути потворним для однієї людини, може здатися прекрасним для іншої, і навпаки. Концепт ПОТВОРНІСТЬ складається із специфічного каркасу, завдяки якому оточуючі нас дійсність, люди можуть певним чином трансформуватися, категоризуватися та інтерпретуватися у свідомості людини.  1. Дегтярева Л. И. Музыкальные гештальты концепта schtetl/shtetl [Текст] / Л. И. Дегтярева // Філологічні трактати. — 2013. — Т.5, №4. — С. 17-35. 2. Дегтярьова Л. І. Пейоративная конотация гештальт-концепта мыто [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/1із концеп23456789/310441 3. Понятие лексико-семантического поля в лингвистике [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://allrefs.net/c15/1e8x5/p1/ 4. Канони краси в різні епохи  [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://ubaradio.com/krasa/12963-ideal-zhinochoi-krasi-v- rizni-epohi.html 5. Кобяков О. М. Філософія: сім видатних постатей [Текст] : Текст лекцій / О. М. Кобяков. — Суми : СумДУ, 2007. — 201 с.     

Лексико-семантична репрезентація концепту потворність на матеріалах німецької, англійської та української мов

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

2 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ 
ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНІ АСПЕКТИ 
РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА 
 
 
МАТЕРІАЛИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ, 
АСПІРАНТІВ, СПІВРОБІТНИКІВ ТА СТУДЕНТІВ 
 
 
(Суми, 21-22 квітня 2016 року)  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Суми 
Сумський державний університет 
2016 
16 
 
видимим, а по-друге, спонукає адресата задуматися про можливу 
небезпеку, яка чекає на нього при скоєнні дії.  
 
1. The Cambridge Encyclopedia of Language, 2003. – 506 p. 
2. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту / І. М. Кочан. – Київ: 
Знання, 2008. – 423 с 
3. Олійник О. Ю. Термінологія опису мовного ландшафту у 
вітчизняному та за рубіжному мовознавстві / О. Ю. Олійник // 
Термінологійчний вісник. – 2013. – №2. – С. 150–153. 
4. Eyporsdottir K. Public and State Building Signs [Електронний ресурс]. 
– Режим доступу до ресурсу: http://www.smashingmagazine.com/public-
and-state-building-signs-part-1. 
5. Popova Y. V. Grammatical and Lexical Constituent of Pre-Election 
Discourse [Text]/ Y. V. Popova, Y. V. Yemelyanova, N. A. Prikhodko // 
Middle-East Journal of Scientific Research. – 2014. – № 19 (1). – С. 48-51. 
 
 
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА  РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ  КОНЦЕПТУ 
ПОТВОРНІСТЬ  НА  МАТЕРІАЛАХ  НІМЕЦЬКОЇ, 
АНГЛІЙСЬКОЇ  ТА  УКРАЇНСЬКОЇ МОВ 
 
Бондарєвa О. М., студ.  гр. ПР-21, 
(Сумський державний університет) 
Дегтярьова Л. І., ст. викладач кафедри ГФ 
(Сумський державний університет) 
Концепт, як результат когнітивної діяльності людини, є 
абстрактним семантичним утворенням, саме тому необхідно 
співвідносити його зі словом, яке, як елемент мови, може бути 
частиною синонімічного ряду. Концепт ПОТВОРНІСТЬ є ментальним 
утворенням з лінгвокультурною экспресивно маркованою лексикою. 
Завдяки конотації з’являються додаткові семантичні та стилістичні 
елементи, які пов’язані з основним значенням у свідомості носіїв 
мови:  «Различают две картины мира – концептуальную и языковую. 
Концептуальная картина мира представляется богаче языковой, 
поскольку в ее формировании, как полагают, функционируют 
различные типы мышления. Несмотря на различия, обе картины мира 
между собой связаны: язык исполняет роль средства общения именно 
благодаря тому, что он объясняет содержание концептуальной 
картины мира и обозначает её посредством создания слов и средств 
связи между словами и предложениями» [1, 34]. Суть концепту 
17 
 
ПОТВОРНІСТЬ у нашому дослідженні складають лексико-семантичні 
поля англійської лексеми nasty, німецької лексеми hässlich, 
української лексеми потворний, які означають щось непривабливе, 
потворне, що викликає негативні емоції; це може бути як жахлива 
погода, так і людина з потворною душею, яка порушує моральні 
норми та принципи. Одиниці лексико-семантичного поля можуть 
співвідноситися одна з іншою за інтегрально-диференціальними 
ознаками в своїх значеннях, оскільки це дає можливість їх поєднати та 
розрізняти їх в межах одного семантичного поля [2]. Семантичне поле 
звужується до синонімічного ряду, що більш детально розкриває 
концепт. Синонімічний ряд з домінантою hässlich/gehässig –  hateful –  
ненависний може бути уніфікований по таким категоріям: unschön – 
bad  – негарний , unangenehm – unpleasant – неприємний, garstig – 
loathsome – гидкий, grotesk – comical – чудернацький, fad – obscene – 
паскудний, grauenhaft – terrible – страшний, regnerisch – rainclouds – 
дощовитий, sehr schlecht – very bad –  дуже поганий, geschmacklos – 
tasteless –  позбавлений смаку, entstellt – anomalous – спотворений, 
furchtbar – horrible –  жахливий, gemein – vulgär – вульгарний, taktlos –  
tactless – нетактовний, ungünstig – unfavourable –  несприятливий, 
Ekel erregend – luscious – нудотний, kitschig –  bungled –  халтурний, , 
inattraktiv –  unattractive – непривабливий, abschreckend – monstrous – 
страхаючий, verabscheut –  disgusting – відразливий. Аналізуючи 
асоціативне поле лексеми потворний ми уточнюємо його початкові 
символи та визначаємо повну сукупність значень. Через імплікацію 
первинного значення досліджуються нові денотативно-образні 
значення з конотативними ознаками в художньому дискурсі. 
Потворність – естетична категорія, яка позначає ту грань 
естетичного освоєння світу, що породжене сприйняттям предметів, 
явищ об’єктивної дійсності, суспільних подій, вчинків людей і не 
відповідає естетичному ідеалові людини, має негативне значення для 
неї, суспільне загалом. Потворне – це антипод прекрасного і 
величного. Поняття потворність, як і краса, є відносним, оскільки те, 
що може бути красивим для однієї людини – може бути потворним 
для іншої. Якщо порівняти, наприклад, єгипетську царицю з білявою 
дівчиною, яка вважалася ідеалом краси епохи Відродження, то її 
вважали б потворною. А жіночна тендітна дівчина епохи 
Просвітництва вважалася б потворною під час Другої Світової війни, 
оскільки тоді каноном краси вважали худорляву жінку, яка вимушена 
була тяжко працювати на заводі [3]. У 21 столітті, як і раніше, 
потворними вважаються такі душевні якості, як заздрість, ненависть, 
18 
 
злість, жадібність та ін. На зовнішні ознаки звертається увага в 
останню чергу. Потворність була довгий час темою табу в літературі. 
Одним з перших письменників, який описав потворність в образі 
Цахеса, що був почварний не лише ззовні, а й всередині, і навіть дар 
феї не зміг змінити його на краще став Е. Т. А. Гофман. В українській 
мові потворним може вважатися лінива людина, неохайна, не 
працьовита. Це виражається не лише в українських літературних 
творах, а й в, прислів’ях та приказках. Приказка чоловік, як кисіль з 
молоком, та ще й обсипаний табаком опосередковано зображає 
несимпатичну, неохайну людину. Л. Фейхтвангер у своєму творі „Die 
häßliche Herzogin“ показує, що через потворну зовнішність головної 
героїні Маргарити Маульташ люди не помічали краси її душі, 
освіченості, натхненності у бажанні зробити все для процвітання своєї 
країни. Не тільки зовнішність людини може бути неприємною, 
огидними також можуть бути вади характеру, погода, одяг, макіяж, 
зачіска, звички чи вподобання людини, а поняття потворність є 
відносним, так само як і поняття краса, оскільки те, що може бути 
потворним для однієї людини, може здатися прекрасним для іншої, і 
навпаки. Концепт ПОТВОРНІСТЬ складається із специфічного каркасу, 
завдяки якому оточуючі нас дійсність, люди можуть певним чином 
трансформуватися, категоризуватися та інтерпретуватися у свідомості 
людини. 
 
1. Дегтярева Л. И. Музыкальные гештальты концепта schtetl/shtetl 
[Текст] / Л. И. Дегтярева // Філологічні трактати. — 2013. — Т.5, №4. 
— С. 17-35. 
2. Дегтярьова Л. І. Пейоративная конотация гештальт-концепта мыто 
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: 
http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/1із концеп23456789/310441 
3. Понятие лексико-семантического поля в лингвистике [Електронний 
ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://allrefs.net/c15/1e8x5/p1/ 
4. Канони краси в різні епохи  [Електронний ресурс] – Режим доступу 
до ресурсу: http://ubaradio.com/krasa/12963-ideal-zhinochoi-krasi-v- 
rizni-epohi.html 
5. Кобяков О. М. Філософія: сім видатних постатей [Текст] : Текст 
лекцій / О. М. Кобяков. — Суми : СумДУ, 2007. — 201 с. 
 
 
 
 


https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/47279/1/Bondarieva.pdf

Лексико-семантична репрезентація концепту потворність на матеріалах німецької, англійської та української мов

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Sumy State University Institutional Repository

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)