ВизначеннЯ агомелатинУ У сечІ В присутностІ метаболітіВ МетодоМ газовоЇ хроматографіЇ іЗ Мас-спектроМетричниМ детектуванняМ (ГХ-МС)

Мета дослідження: розробка та валідація методики кількісного визначення агомелатину в сечі в присутності його метаболітів за допомогою ГХ-МС.Методи: Для виділення агомелатину із проб сечі проводили екстракцію хлороформом, після осадження сечових кислот кальцію хлоридом. Ідентифікацію та кількісне визначення виділеного агомелатину проводили за допомогою хроматографа Agilent 6890 N із мас-спектрометричним детектором 5978 BMSD (Agilent technologies, USA). Розділення компонентів відбувалось на колонці Restek Rtx-5 (USA) із 5 % фенілсилоксану у метилсилоксані (30м×0,25мм;0,25мкм). Газ-носій – гелій. Мас-детекцію виконували при електронній іонізації 70 eV і вольтажі 400 В. Сканування виконувалось в режимі Scan в межах 50-550 а.о.м.Результати: Розроблена методика визначення агомелатину була валідована в лінійному діапазоні концентрацій агомелатину 40-6000 нг/мл з коефіцієнтом кореляції 0,99975. Метод є правильним та відтворюваним за всіма параметрами згідно вимог OECD/WHO з належної лабораторної практики та рекомендацій FDA, EMA і МОЗ України.Висновки: Запропонованим методом можна виявити 15 нг та кількісно визначити 40 нг агомелатину в 1 мл сечі. Сумарний вміст виявлених метаболітів відносно концентрації агомелатину становив близько 35,0 %. Розроблений метод характеризується простотою виконання, точністю та відтворюваністю і може бути застосований при хіміко-токсикологічних дослідженнях агомелатин

Etude thermodynamique et structurale des mécanismes de rétention compétitive des colorants azoïques et d'anions inorganiques à l'interface solide-liquide sur des matériaux modèles de type oxydes, lamellaires et échangeurs organiques

The co-occurrence of various pollutants in industrial effluents is one of the most difficult problems the researchers have to face in the field of Environmental Remediation. In this context, the main objective of the present Ph.D. thesis has been to improve the comprehension of the sorption mechanisms involved in the competitive retention of selected organic dyes and inorganic species at the Solid-Liquid interface by using some model sorbents.The manuscript reports the results of advanced sorption studies made by combining several experimental techniques, mainly including kinetic and equilibrium adsorption measurements, XRD diffraction, as well as isothermal titration calorimetry. Three Azo dyes differing in the molecular size, electric charge, and hydrophobic/hydrophilic character, i.e., Methyl Orange (MO), Orange II (OII), and Orange G (OG), were selected for the purpose of this work. Two types of solid materials possessing positively charged surface sites were considered as model sorbents: layered double hydroxide structures based on Mg and Al (molar Mg:Al ratio of 2) with either nitrate (Mg-Al-LDH-NO3) or chloride counter-ions (Mg-Al-LDH-Cl) localized in the interlayer space, on the one hand, and strongly basic anion-exchange resin, Amberlite® IRN-78, on the other hand. The impact of carbonate(IV), sulfate(VI), chromate(VI), and hydrogen phosphate(V) oxyanions on the retention capacity of model sorbents towards the three dyes was also investigated thoroughly.In the first step, the single-component adsorption onto three sorbents was analyzed in regards with the detailed mechanism of retention. In all cases, an ion-exchange pathway between the pristine compensating anions (NO3-, Cl-, OH-) or anions coming from the ambient atmosphere (e.g., carbonates) and the oncoming anionic species was identified as the principal retention mechanism. In the case of LDH sorbents, this anion exchange was accompanied by the intercalation of the adsorbing species within the interlayer space with the concomitant changes in the layered structure, as inferred from the XRD study of the LDH samples loaded with the appropriate solute species. The retention of monovalent MO anions, both from the single-solute and bi-solute solutions, was found to exceed the anionic exchange capacity (AEC) of the LDH samples, which was ascribed to the dye adsorption on the external surface paralleled by the co-adsorption of sodium cations. The adsorption capacity was demonstrated to depend strongly on the hydrophilic-hydrophilic character of the dye units and their capacity of generating lateral interactions (e.g., pi-stacking) with other adsorbed species within the LDH structure. The use of isothermal calorimetry allowed the unusual shape of the curve representing the cumulative enthalpy of displacement to be attributed to the formation of OII aggregates/fibers induced by the presence of Mg and Al cations originating from the partial dissolution of the LDH sample. Competitive adsorption of dye and selected inorganic anions on the three model sorbents was studied in the second step in view of increasing the efficiency of dyes removal by optimizing experimental conditions. One of the main achievements was to categorize the dye uptake schemes in the presence of inorganic anions in regards with the shape of the experimental adsorption isotherms and to correlate them with the individual adsorbate affinities for the LDH sample, as inferred from the calorimetry measurements of the cumulative enthalpy of displacement in single-solute systems. The discussion on the mechanisms of dye retention in the single- and multi-component systems was supplemented by experimental studies of such applicative aspects of sorption phenomena as kinetics, reversibility, and selectivity.Keywords: Layered double hydroxides, anion-exchange resin, Methyl Orange, Orange II, Orange G, Cr(VI), inorganic anions, single-solute and multi-solute adsorption, XRD study, isotherm titration calorimetry.La présence combinée de différents types de polluants dans les effluents industriels est une problématique assez complexe à résoudre pour les chercheurs dans le domaine de la protection de l'environnement. Dans ce contexte, le principal objectif de ce travail de thèse a été d'améliorer la compréhension des mécanismes de sorption à l'interface solide liquide, processus impliqués dans la rétention compétitive pour une sélection de colorants organiques et d'espèces inorganiques sur des matériaux adsorbants modèles. Ce manuscrit comprend une étude détaillée de l'adsorption combinant différentes approches et techniques expérimentales complémentaires, principalement à partir de mesures de cinétiques et d'isothermes d'adsorption, une étude structurale par diffraction des rayons X, et une approche thermodynamique par calorimétrie isotherme de titrage. Trois colorants azoïques: Méthyl Orange (MO), Orange II (OII) et Orange G (OG) ont été retenus pour ce travail. Ils ont la particularité de présenter différentes tailles de molécules, différentes charges et caractères hydrophile/ hydrophobe, … D'autre part, deux types de matériaux chargés positivement et considérés comme échangeurs anioniques ont été choisis comme solides adsorbants modèles : Mg-Al Hydroxyde Double Lamellaire (HDL) contenant dans son espace interfoliaire soit des contre-ions nitrate (Mg-Al-HDL-NO3) soit des chlorures (Mg-Al-HDL-Cl) et une résine échangeuses d'ions Amberlite® IRN-78. Enfin, l'impact des oxoanions comme les carbonates (IV), les sulfates (VI), les chromates (VI) et phosphates (V) sur les propriétés de rétention des colorants sur ces adsorbants a été évalué. Dans un premier temps, l'adsorption des colorants a été réalisée sur ces trois matériaux dans des systèmes mono-composant afin d'étudier en détail les mécanismes de rétention. L'étude des Mg-Al-HDL échangés par diffraction des rayons X a permis de montrer que l'échange d'anions est accompagné de l'intercalation dans l'espèce interfoliaire de la nouvelle espèce sorbée, générant des modifications structurales. En systèmes mono- et multi-composant, la rétention des MO semble supérieure à la capacité d'échange anionique (CEA) théorique des HDL. Ce comportement a été attribué à l'adsorption du colorant sur les surfaces externes, ainsi qu'à la co-adsorption des cations sodium, contre-ions du colorant. Il a aussi été montré que la capacité d'adsorption dépend fortement du caractère hydrophile-hydrophobe des colorants et de leur capacité à établir des interactions latérales (de pi-stacking) avec les autres espèces voisines directement au sein de l'espace interfoliaire. La calorimétrie de titrage isotherme a mis en évidence des comportements inhabituels dans les thermogrammes décrivant l'évolution de l'enthalpie cumulative de déplacement, en lien avec la formation d'agrégats fibrillaires provenant de l'interaction entre l'OII et les espèces Mg(II), issues de la dissolution partielle des HDL au contact du colorant.Dans un second temps, l'étude de la compétition entre les colorants organiques et des anions inorganiques sur ces matériaux a démontré que l'élimination de colorant est fortement influencée par la présence d'anions phosphate ainsi que d'anions carbonate. L'analyse détaillée des différentes espèces compétitives a permis de proposer une classification sur la base de trois types de schémas de compétitions, en lien avec la forme des isothermes individuelles et les données calorimétriques, comme l'enthalpie cumulative en système mono-composant. L'ensemble de cette description des mécanismes de rétention dans des systèmes mono- ou multi-composants a été complété par des études plus applicatives comme les phénomènes de cinétiques de sorption, de réversibilité. Mots-clés: Hydroxydes double lamellaires, résines échangeuses d'ions, Méthyl Orange, Orange II, Orange G, Cr(VI), anions inorganiques, adsorption en système mono- ou multi-composant, étude structurale par DRX, calorimétrie isotherme de titrage

Визначення агомелатину у сечі в присутності метаболітів методом газової хроматографії із мас-спектрометричним детектуванням (ГХ-МС)

Aim. Development and validation of the method for quantitative determination of agomelatine in urine in the presence of its metabolites using GC-MS.Methods. Chloroform was used to extract agomelatine from the urine samples, after sedimentation of uric acids by Calcium chloride. Identification and assay of the extracted agomelatine was carried out using Agilent 6890 N chromatograph with 5978 BMSD (Agilent technologies, USA) mass spectroscopy detector. Restek Rtx-5 (USA) column with 5% phenyl methyl siloxane (30m×0.25mm;0.25μm) was used for separation of the components. Carrier gas was helium. Mass detection was performed during 70 eV electronic ionization and 400 V voltages. Scanning was carried out in Scan mode within 50-550 u.Results. The developed method for agomelatine determination was validated in agomelatine linear concentration range 40-6000 ng/ml with the correlation coefficient 0.99975. The method is correct and reproducible by all parameters in the linear range of concentrations according to OECD/WHO GLP requirements, and FDA, EMA and Ministry of Health of Ukraine recommendations.Conclusion. 15 ng of agomelatine can be identified in 1 ml of urine, and 40 ng of it can be quantified by the displayed method. The total content of the detected metabolites on agomelatine concentration was approximately 35.0%. The developed method is characterized by implementation simplicity, accuracy and reproducibility, and it can be used for chemical and toxicological analysis of agomelatineМета дослідження: розробка та валідація методики кількісного визначення агомелатину в сечі в присутності його метаболітів за допомогою ГХ-МС.Методи: Для виділення агомелатину із проб сечі проводили екстракцію хлороформом, після осадження сечових кислот кальцію хлоридом. Ідентифікацію та кількісне визначення виділеного агомелатину проводили за допомогою хроматографа Agilent 6890 N із мас-спектрометричним детектором 5978 BMSD (Agilent technologies, USA). Розділення компонентів відбувалось на колонці Restek Rtx-5 (USA) із 5 % фенілсилоксану у метилсилоксані (30м×0,25мм;0,25мкм). Газ-носій – гелій. Мас-детекцію виконували при електронній іонізації 70 eV і вольтажі 400 В. Сканування виконувалось в режимі Scan в межах 50-550 а.о.м.Результати: Розроблена методика визначення агомелатину була валідована в лінійному діапазоні концентрацій агомелатину 40-6000 нг/мл з коефіцієнтом кореляції 0,99975. Метод є правильним та відтворюваним за всіма параметрами згідно вимог OECD/WHO з належної лабораторної практики та рекомендацій FDA, EMA і МОЗ України.Висновки: Запропонованим методом можна виявити 15 нг та кількісно визначити 40 нг агомелатину в 1 мл сечі. Сумарний вміст виявлених метаболітів відносно концентрації агомелатину становив близько 35,0 %. Розроблений метод характеризується простотою виконання, точністю та відтворюваністю і може бути застосований при хіміко-токсикологічних дослідженнях агомелатин

Визначення агомелатину у сечі в присутності метаболітів методом газової хроматографії із мас-спектрометричним детектуванням (ГХ-МС)

Aim. Development and validation of the method for quantitative determination of agomelatine in urine in the presence of its metabolites using GC-MS.Methods. Chloroform was used to extract agomelatine from the urine samples, after sedimentation of uric acids by Calcium chloride. Identification and assay of the extracted agomelatine was carried out using Agilent 6890 N chromatograph with 5978 BMSD (Agilent technologies, USA) mass spectroscopy detector. Restek Rtx-5 (USA) column with 5% phenyl methyl siloxane (30m×0.25mm;0.25μm) was used for separation of the components. Carrier gas was helium. Mass detection was performed during 70 eV electronic ionization and 400 V voltages. Scanning was carried out in Scan mode within 50-550 u.Results. The developed method for agomelatine determination was validated in agomelatine linear concentration range 40-6000 ng/ml with the correlation coefficient 0.99975. The method is correct and reproducible by all parameters in the linear range of concentrations according to OECD/WHO GLP requirements, and FDA, EMA and Ministry of Health of Ukraine recommendations.Conclusion. 15 ng of agomelatine can be identified in 1 ml of urine, and 40 ng of it can be quantified by the displayed method. The total content of the detected metabolites on agomelatine concentration was approximately 35.0%. The developed method is characterized by implementation simplicity, accuracy and reproducibility, and it can be used for chemical and toxicological analysis of agomelatineМета дослідження: розробка та валідація методики кількісного визначення агомелатину в сечі в присутності його метаболітів за допомогою ГХ-МС.Методи: Для виділення агомелатину із проб сечі проводили екстракцію хлороформом, після осадження сечових кислот кальцію хлоридом. Ідентифікацію та кількісне визначення виділеного агомелатину проводили за допомогою хроматографа Agilent 6890 N із мас-спектрометричним детектором 5978 BMSD (Agilent technologies, USA). Розділення компонентів відбувалось на колонці Restek Rtx-5 (USA) із 5 % фенілсилоксану у метилсилоксані (30м×0,25мм;0,25мкм). Газ-носій – гелій. Мас-детекцію виконували при електронній іонізації 70 eV і вольтажі 400 В. Сканування виконувалось в режимі Scan в межах 50-550 а.о.м.Результати: Розроблена методика визначення агомелатину була валідована в лінійному діапазоні концентрацій агомелатину 40-6000 нг/мл з коефіцієнтом кореляції 0,99975. Метод є правильним та відтворюваним за всіма параметрами згідно вимог OECD/WHO з належної лабораторної практики та рекомендацій FDA, EMA і МОЗ України.Висновки: Запропонованим методом можна виявити 15 нг та кількісно визначити 40 нг агомелатину в 1 мл сечі. Сумарний вміст виявлених метаболітів відносно концентрації агомелатину становив близько 35,0 %. Розроблений метод характеризується простотою виконання, точністю та відтворюваністю і може бути застосований при хіміко-токсикологічних дослідженнях агомелатин

Synthesis and biological activity of rhodanine-furan conjugates: A review

Rhodanines are recognized as privileged heterocycles in medicinal chemistry. The main achievements include the development of drug-like molecules with numerous biological activities as well as approved drugs. The Furan nucleus is considered one of the promising heterocyclic cores in medicinal chemistry that showed numerous ranges of activity. The combination of several heterocycles in a one molecule commonly provides much more interest in the enhanced activity profile of its analogs than their parent separate constituents. Such conjugates are promising objects for modern medicinal chemistry. In this review paper recent advances in the synthesis and biological activities rhodanine-furan conjugates which its application in the different field of drug discovery

Thermodynamic and structural study of the mechanism of competitive retention of azo dyes and inorganic anions at the solid-liquid interface with the use of such model sorbents as mineral oxides, anionic clays, and organic exchangers

La présence combinée de différents types de polluants dans les effluents industriels est une problématique assez complexe à résoudre pour les chercheurs dans le domaine de la protection de l'environnement. Dans ce contexte, le principal objectif de ce travail de thèse a été d'améliorer la compréhension des mécanismes de sorption à l'interface solide liquide, processus impliqués dans la rétention compétitive pour une sélection de colorants organiques et d'espèces inorganiques sur des matériaux adsorbants modèles. Ce manuscrit comprend une étude détaillée de l'adsorption combinant différentes approches et techniques expérimentales complémentaires, principalement à partir de mesures de cinétiques et d'isothermes d'adsorption, une étude structurale par diffraction des rayons X, et une approche thermodynamique par calorimétrie isotherme de titrage. Trois colorants azoïques: Méthyl Orange (MO), Orange II (OII) et Orange G (OG) ont été retenus pour ce travail. Ils ont la particularité de présenter différentes tailles de molécules, différentes charges et caractères hydrophile/ hydrophobe, … D'autre part, deux types de matériaux chargés positivement et considérés comme échangeurs anioniques ont été choisis comme solides adsorbants modèles : Mg-Al Hydroxyde Double Lamellaire (HDL) contenant dans son espace interfoliaire soit des contre-ions nitrate (Mg-Al-HDL-NO3) soit des chlorures (Mg-Al-HDL-Cl) et une résine échangeuses d'ions Amberlite® IRN-78. Enfin, l'impact des oxoanions comme les carbonates (IV), les sulfates (VI), les chromates (VI) et phosphates (V) sur les propriétés de rétention des colorants sur ces adsorbants a été évalué. Dans un premier temps, l'adsorption des colorants a été réalisée sur ces trois matériaux dans des systèmes mono-composant afin d'étudier en détail les mécanismes de rétention. L'étude des Mg-Al-HDL échangés par diffraction des rayons X a permis de montrer que l'échange d'anions est accompagné de l'intercalation dans l'espèce interfoliaire de la nouvelle espèce sorbée, générant des modifications structurales. En systèmes mono- et multi-composant, la rétention des MO semble supérieure à la capacité d'échange anionique (CEA) théorique des HDL. Ce comportement a été attribué à l'adsorption du colorant sur les surfaces externes, ainsi qu'à la co-adsorption des cations sodium, contre-ions du colorant. Il a aussi été montré que la capacité d'adsorption dépend fortement du caractère hydrophile-hydrophobe des colorants et de leur capacité à établir des interactions latérales (de pi-stacking) avec les autres espèces voisines directement au sein de l'espace interfoliaire. La calorimétrie de titrage isotherme a mis en évidence des comportements inhabituels dans les thermogrammes décrivant l'évolution de l'enthalpie cumulative de déplacement, en lien avec la formation d'agrégats fibrillaires provenant de l'interaction entre l'OII et les espèces Mg(II), issues de la dissolution partielle des HDL au contact du colorant.Dans un second temps, l'étude de la compétition entre les colorants organiques et des anions inorganiques sur ces matériaux a démontré que l'élimination de colorant est fortement influencée par la présence d'anions phosphate ainsi que d'anions carbonate. L'analyse détaillée des différentes espèces compétitives a permis de proposer une classification sur la base de trois types de schémas de compétitions, en lien avec la forme des isothermes individuelles et les données calorimétriques, comme l'enthalpie cumulative en système mono-composant. L'ensemble de cette description des mécanismes de rétention dans des systèmes mono- ou multi-composants a été complété par des études plus applicatives comme les phénomènes de cinétiques de sorption, de réversibilité. Mots-clés: Hydroxydes double lamellaires, résines échangeuses d'ions, Méthyl Orange, Orange II, Orange G, Cr(VI), anions inorganiques, adsorption en système mono- ou multi-composant, étude structurale par DRX, calorimétrie isotherme de titrage.The co-occurrence of various pollutants in industrial effluents is one of the most difficult problems the researchers have to face in the field of Environmental Remediation. In this context, the main objective of the present Ph.D. thesis has been to improve the comprehension of the sorption mechanisms involved in the competitive retention of selected organic dyes and inorganic species at the Solid-Liquid interface by using some model sorbents.The manuscript reports the results of advanced sorption studies made by combining several experimental techniques, mainly including kinetic and equilibrium adsorption measurements, XRD diffraction, as well as isothermal titration calorimetry. Three Azo dyes differing in the molecular size, electric charge, and hydrophobic/hydrophilic character, i.e., Methyl Orange (MO), Orange II (OII), and Orange G (OG), were selected for the purpose of this work. Two types of solid materials possessing positively charged surface sites were considered as model sorbents: layered double hydroxide structures based on Mg and Al (molar Mg:Al ratio of 2) with either nitrate (Mg-Al-LDH-NO3) or chloride counter-ions (Mg-Al-LDH-Cl) localized in the interlayer space, on the one hand, and strongly basic anion-exchange resin, Amberlite® IRN-78, on the other hand. The impact of carbonate(IV), sulfate(VI), chromate(VI), and hydrogen phosphate(V) oxyanions on the retention capacity of model sorbents towards the three dyes was also investigated thoroughly.In the first step, the single-component adsorption onto three sorbents was analyzed in regards with the detailed mechanism of retention. In all cases, an ion-exchange pathway between the pristine compensating anions (NO3-, Cl-, OH-) or anions coming from the ambient atmosphere (e.g., carbonates) and the oncoming anionic species was identified as the principal retention mechanism. In the case of LDH sorbents, this anion exchange was accompanied by the intercalation of the adsorbing species within the interlayer space with the concomitant changes in the layered structure, as inferred from the XRD study of the LDH samples loaded with the appropriate solute species. The retention of monovalent MO anions, both from the single-solute and bi-solute solutions, was found to exceed the anionic exchange capacity (AEC) of the LDH samples, which was ascribed to the dye adsorption on the external surface paralleled by the co-adsorption of sodium cations. The adsorption capacity was demonstrated to depend strongly on the hydrophilic-hydrophilic character of the dye units and their capacity of generating lateral interactions (e.g., pi-stacking) with other adsorbed species within the LDH structure. The use of isothermal calorimetry allowed the unusual shape of the curve representing the cumulative enthalpy of displacement to be attributed to the formation of OII aggregates/fibers induced by the presence of Mg and Al cations originating from the partial dissolution of the LDH sample. Competitive adsorption of dye and selected inorganic anions on the three model sorbents was studied in the second step in view of increasing the efficiency of dyes removal by optimizing experimental conditions. One of the main achievements was to categorize the dye uptake schemes in the presence of inorganic anions in regards with the shape of the experimental adsorption isotherms and to correlate them with the individual adsorbate affinities for the LDH sample, as inferred from the calorimetry measurements of the cumulative enthalpy of displacement in single-solute systems. The discussion on the mechanisms of dye retention in the single- and multi-component systems was supplemented by experimental studies of such applicative aspects of sorption phenomena as kinetics, reversibility, and selectivity.Keywords: Layered double hydroxides, anion-exchange resin, Methyl Orange, Orange II, Orange G, Cr(VI), inorganic anions, single-solute and multi-solute adsorption, XRD study, isotherm titration calorimetry

Removal of three anionic orange-type dyes and Cr (VI) oxyanion from aqueous solutions onto strongly basic anion-exchange resin. The effect of single-component …

International audienceno abstrac

Removal of three anionic orange-type dyes and Cr(VI) oxyanion from aqueous solutions onto strongly basic anion-exchange resin. The effect of single-component and competitive adsorption

International audienceAdsorption of three anionic Orange-type dyes (i.e., Methyl Orange, Orange II, Orange G) and divalent chromate oxyanion onto Amberlite® IRN-78 from single- and bi-solute aqueous solutions have been investigated in view of testing the removal technologies for dye-contaminated wastewater. The research methodology was based on a combination of equilibrium adsorption, isothermal titration calorimetry, and 13C CP MAS NMR studies. The adsorption followed the pathway of anion exchange between the pristine OH− ions and the oncoming anionic species. The supernatant solution thus became more alkaline, which, in some cases, gave rise to new dye species with an additionally ionized R-N-NH-R moiety, e.g., OII2− or even OG3−. In the single-solute systems, the retention capacity of the resin towards various anionic solutes, on a per-mole basis, decreased in the following order: CrO42− > OG > OII ≈ MO. The retention of dyes was irreversible even in strongly alkaline media contrary to CrO42−, which was completely desorbed from the resin by a 1 mol L−1 NaOH solution. The competition between dye and chromate anions from their equimolar solutions mainly caused a marked decrease in the uptake of CrO42−, thereby pointing to preferential dye retention by Amberlite® IRN-78

How competitive species such as buffer solutions influence the adsorption of Rhodamine 6G onto TiO2 particles?

International audienc