Selection of accessing and development schemes for extracting reserves of ore body 2 in Irtysh deposit

Purpose. Justification and selection of a rational scheme for accessing the second ore body of the Irtysh deposit based on a technical and economic comparison of its adopted competitive options. Methods. The main mining, geological and engineering requirements for selecting the scheme for accessing the Irtysh field are considered to achieve the goal. Three competitive accessing options are proposed on the basis of project regulatory documents and geotechnological features of the ore body. The optimal scheme of accessing was suggested taking into account the volumes of mining and preparatory works and averaging of the metal content in the ore by the method of technical and economic comparison. Findings. Analysis of the accessing schemes was performed for deposits similar in the geological conditions and represented by fragmented ore bodies. The advantages and disadvantages of 3 competitive access options are reviewed in detail. The technological and economic feasibility of excavation of ore body 2 reserves has been substantiated, i.e. of accessing them by fringedrifts between the Irtysh and Vspomogatel’naya mines on the upper horizons of the deposit. It is established that the difference in the volume of capital works (CW) and preparatory works (PW) is 45640 m3 in favor of accessing ore body 2 by fringedrifts between the Irtysh and Vspomogatel’naya mines. At the same time, the volumes of CW and PW at the initial and final stages of development are much lower than in the case of accessing by a transport ramp from the surface. The change in the average content of copper, lead and zinc with the simultaneous development of the Osnovnaya Deposit and the South-Eastern Deposit in the lower horizons of the field has been calculated. Originality. For the conditions of ore body 2 of the Irtysh deposit, planned for development in accordance with the proposed access, it was found that despite the decrease in the copper content in the saleable ore, the lead content in the saleable ore will increase to 0.49% and zinc content, respectively, to 3.83%. Practical implications. Mining of ore body 2 according to the recommended accessing scheme with a minimum amount of mining will allow to raise the productivity of the Irtysh mine to 600 thousand tons per year during the period 2018 – 2026, as well as to increase the extraction of lead and zinc.Мета. Обґрунтування та вибір раціональної схеми розкриття другого рудного тіла Іртишського родовища на підставі техніко-економічного порівняння її прийнятих конкурентних варіантів. Методика. Для досягнення поставленої мети виділено основні гірничо-геологічні та інженерно-технічні вимоги для вибору схеми розкриття Іртишського родовища. На підставі положень проектних нормативних документів і геотехнологічних особливостей рудного тіла запропоновані 3 конкурентних варіанти розкриття. Методом техніко-економічного порівняння приймалася оптимальна схема розкриття з урахуванням об’ємів гірничо-капітальних і підготовчих робіт та усереднення вмісту металу в руді. Результати. Виконано аналіз схем розкриття, аналогічних за гірничо-геологічними умовами родовищ, представлених зближеними рудними покладами. Детально розглянуті переваги й недоліки 3 конкурентних варіантів розкриття. Обґрунтована технологічна та економічна доцільність виїмки запасів рудного тіла 2, а саме розкриття польовими штреками між шахтами “Іртишська” і “Допоміжна” на верхніх горизонтах родовища. Встановлено, що різниця в об’ємах гірничо-капітальних (ГКР) і підготовчих робіт (ГПР) становить 45640 м3 на користь варіанту розкриття рудного тіла 2 польовими штреками між шахтами “Іртишська” і “Допоміжна”, при цьому об’єми ГКР і ГПР на початковій і кінцевій стадіях відпрацювання значно нижче, ніж при варіанті розкриття транспортним ухилом з поверхні. Підрахована зміна середнього вмісту міді, свинцю і цинку з одночасним відпрацюванням Основного та Південно-Східного покладів на нижніх горизонтах родовища. Наукова новизна. Для умов рудного тіла 2 Іртишського родовища, яке планується розробляти, відповідно до запропонованого варіанту розкриття, встановлено, що, незважаючи на зниження вмісту міді у товарній руді, в цілому по руднику підвищиться вміст свинцю в товарній руді до 0.49%, а цинку – до 3.83% відповідно. Практична значимість. Введення у відпрацювання рудного тіла 2, відповідно до рекомендованої схеми розкриття з мінімальним об’ємом гірничих робіт, дозволить досягти продуктивності Іртишського рудника до 600 тис. т на рік у період 2018 – 2026 рр., а також додатково підвищити витяг свинцю і цинку.Цель. Обоснование и выбор рациональной схемы вскрытия второго рудного тела Иртышского месторождения на основании технико-экономического сравнения ее принятых конкурентных вариантов. Методика. Для достижения поставленной цели выделены основные горно-геологические и инженерно-технические требования для выбора схемы вскрытия Иртышского месторождения. На основании положений проектных нормативных документов и геотехнологических особенностей рудного тела предложены 3 конкурентных варианта вскрытия. Методом технико-экономического сравнения принималась оптимальная схема вскрытия с учетом объемов горно-капитальных и подготовительных работ и усреднения содержания металла в руде. Результаты. Выполнен анализ схем вскрытия, аналогичных по горно-геологическим условиям месторождений, представленных сближенными рудными залежами. Детально рассмотрены достоинства и недостатки 3 конкурентных вариантов вскрытия. Обоснована технологическая и экономическая целесообразность выемки запасов рудного тела 2, а именно вскрытие полевыми штреками между шахтами “Иртышская” и “Вспомогательная” на верхних горизонтах месторождения. Установлено, что разница в объемах горно-капитальных (ГКР) и подготовительных работ (ГПР) составляет 45640 м3 в пользу варианта вскрытия рудного тела 2 полевыми штреками между шахтами “Иртышская” и “Вспомогательная”, при этом объемы ГКР и ГПР на начальной и конечной стадиях отработки значительно ниже, чем при варианте вскрытия транспортным уклоном с поверхности. Подсчитано изменение среднего содержания меди, свинца и цинка с одновременной отработкой Основной и Юго-Восточной залежей на нижних горизонтах месторождения. Научная новизна. Для условий рудного тела 2 Иртышского месторождения, планируемого к разработке, согласно предложенному варианту вскрытия, установлено, что, несмотря на снижение содержание меди в товарной руде, в целом по руднику повысится содержание свинца в товарной руде до 0.49%, а цинка – до 3.83% соответственно. Практическая значимость. Ввод в отработку рудного тела 2, согласно рекомендованной схеме вскрытия с минимальным объемом горных работ, позволит достичь производительности Иртышского рудника до 600 тыс. т в год в период 2018 – 2026 гг., а также дополнительно повысить извлечение свинца и цинка.The paper did not originate under any project and no funding was raised

Selecting a variant to allocate a plant producing shotcrete while implementing method of “wet” pneumatic concrete placing in Orlovskaia mine

Purpose. Mining and geological conditions are complicated due to the decreased level of mining within deposits of West Kazakhstan. It results in significant increase in the amount of metal framed support which cannot always provide safety of mine workings. The problem may be solved by transition from heavy and labour-intensive in mounting metal special shape framed supports to the cheaper and more easily erected reinforced shotcrete with reinforced frames. “Dry” method of shotcrete application, used currently in Orlovskaia mine, can provide neither high quality nor the required amounts of pneumatic concrete placing; in this context, “wet” method makes it possible to support rock mass at a high mechanization level, and development of premium durable pavement. Thus, in the context of Orlovskaia mine it is required to solve the problems concerning selection of efficient schemes to deliver shotcrete mixtures or their components and to determine optimum location for a plant, producing shotcrete from the viewpoint of minimization of expenditures connected with shotcrete support. Methods. Calculations, determining the required shotcrete amounts to support mine workings, technological capacity of a plant to produce shotcrete as well as self-propelled mixers, have been performed. Basic production facilities for shotcrete operations have been selected. Three variants to allocate a plant for shotcrete manufacturing within Orlovskaia mine have been considered. The discounted net cash flows have been compared ignoring sales of the finished product of Orlovskaia mine in terms of the available and the proposed methods to support mine workings for the period of 2016 – 2025. Findings. Relying upon laboratory tests, carried out in Kazzink LLP as well as BASF and Normet Companies, efficient compositions of shotcrete mixtures, providing preparation of shotcrete mixture of the required quality in terms of minimal binder consumption have been identified. It has been recommended to use 3.5 m3 mining machine UnimecMF500 Transmixer by Normet Company as a mixture to deliver shotcrete; self-propelled equipment MeycoME-3 (theoretical output is up to 20 m3/h) by AtlasCоpcо Company has been proposed to apply “wet” shotcrete. Use of underground 15 m3/h mobile plant on stands or on trailer of Normet Company has been substantiated to be mounted in a small-cross chamber with cement bulk storage or in big bags. Schemes to allocate concrete mixing plant have been developed for specific conditions of Orlovskaia mine. Originality. Specific features of potential variants to allocate a plant, producing shotcrete to support mine workings in terms of Orlovskaia mine, have been identified from technological and economic viewpoints. Practical implications. Economic expediency of a process line intended to support mine workings in Orlovskaia mine using a “wet” shotcrete has been developed and substantiated.Мета. У зв’язку зі зниженням рівня гірничих робіт на родовищах східного Казахстану ускладнюються гірничо-геологічні умови. Наслідком цього є значне зростання обсягів металевого рамного кріплення, яке не завжди гарантує збереження гірничих виробок. Вихід з ситуації, що склалася – це перехід від важких і трудомістких в установці металевих рамних кріплень зі спецпрофілю до дешевшого та технологічно більш легшеспоруджуваного армованого торкретбетону з армокаркасів. “Сухий” метод нанесення торкретбетону, що на сьогодні застосовується на Орловській шахті, не забезпечує високу якість та необхідні обсяги торкретування, при цьому технологія “мокрого” торкретбетонування дозволяє здійснювати роботи з кріплення гірського масиву з високим ступенем механізації і створенням високоякісного, довговічного покриття. У зв’язку з цим для умов Орловської шахти необхідно вирішити питання вибору раціональних схем транспортування торкретбетонної суміші або матеріалів для її приготування, визначити оптимальне місце розташування заводу із приготування торкретбетону з точки зору мінімізації витрат на торкретбетонне кріплення. Методика. Проведено розрахунок необхідного обсягу торкретбетону для кріплення виробок, технічної продуктивності заводу з виробництва торкретбетону, самохідних міксерів. Проведено вибір основного технологічного обладнання для виробництва торкретбетонних робіт. Розглянуто три варіанти розміщення заводу з виробництва торкретбетону на Орловській шахті. Проведено порівняння дисконтованих чистих потоків реальних грошей без урахування реалізації товарної продукції на Орловській шахті при існуючій технології кріплення гірничих виробок та тій, що пропонується на період 2016 – 2025 рр. Результати. На підставі проведених лабораторних випробувань в ТОО “Казцинк”, компаніях “BASF” і “Normet” визначені раціональні склади торкретбетонної суміші, що забезпечують отримання торкретбетонної суміші необхідної якості при мінімальних витратах в’яжучого. Рекомендовано в якості міксера для доставки торкретбетону застосовувати гірничо-шахтну машину Unimec MF500 Transmixer ємністю 3.5м3 фірми “Nоrmet”, а в якості обладнання для напилення “мокрого” торкретбетону – самохідну установку для торкретирування Meyco ME-3 теоретичною продуктивністю 20 м3/год компанії “Atlas Cоpcо”. Обґрунтовано використання підземної мобільної установки продуктивністю 15 м3/год на стійках або на причепі фірми “Nоrmet” для установки в камері малого перетину зі складом цементу в мішках біг-бег. Розроблено схеми розміщення бетонозмішувальної установки для конкретних умов Орловської шахти. Наукова новизна. Встановлено особливості можливих варіантів розміщення заводу з виробництва торкретбетону для кріплення гірничих виробок для умов Орловської шахти з технологічної та економічної точок зору. Практична значимість. Розроблено й обґрунтовано економічну доцільність технологічної лінії виробництва робіт щодо кріплення гірничих виробок “мокрим” торкретбетоном на Орловській шахті.Цель. В связи с понижением уровня горных работ на месторождениях восточного Казахстана осложняются горно-геологические условия. Следствием этого является значительный рост объемов металлического рамного крепления, которое не всегда гарантирует сохранность горных выработок. Выход из сложившейся ситуации – это переход от тяжелых и трудоемких в установке металлических рамных крепей из спецпрофиля к более дешевому и технологически более легковозводимому армированному торкретбетону с армокаркасами. Применяемый в настоящее время на Орловской шахте “сухой” метод нанесения торкретбетона не обеспечивает высокое качество и необходимые объемы торкретирования, при этом технология “мокрого” торкретбетонирования позволяет производить работы по креплению горного массива с высокой степенью механизации и созданием высококачественного, долговечного покрытия. В связи с этим для условий Орловской шахты необходимо решить вопросы выбора рациональных схем транспортирования торкретбетонной смеси или материалов для ее приготовления, определить оптимальное место расположения завода по приготовлению торкретбетона с точки зрения минимизации затрат на торкретбетонное крепление. Методика. Проведен расчет необходимого объема торкретбетона для крепления выработок, технической производительности завода по производству торкретбетона, самоходных миксеров. Проведен выбор основного технологического оборудования для производства торкретбетонных работ. Рассмотрены три варианта размещения завода по производству торкретбетона на Орловской шахте. Проведено сравнение дисконтированных чистых потоков реальных денег без учета реализации товарной продукции на Орловской шахте при существующей и предлагаемой технологиях крепления горных выработок на период 2016 – 2025 гг. Результаты. На основании проведенных лабораторных испытаний в ТОО “Казцинк”, компаниях “BASF” и “Normet” определены рациональные составы торкретбетонной смеси, обеспечивающие получение торкретбетонной смеси требуемого качества при минимальном расходе вяжущего. Рекомендовано в качестве миксера для доставки торкретбетона применять горно-шахтную машину Unimec MF500 Transmixer емкостью 3.5 м3 фирмы “Nоrmet”, а в качестве оборудования для напыления “мокрого” торкретбетона – самоходную установку для торкретирования Meyco ME-3 теоретической производительнстью 20 м3/ч компании “Atlas Cоpcо”. Обосновано использование подземной мобильной установки производительностью 15 м3/ч на стойках или на прицепе фирмы “Nоrmet” для установки в камере малого сечения со складом цемента в мешках биг-бэг. Разработаны схемы размещения бетоносмесительной установки для конкретных условий Орловской шахты. Научная новизна. Установлены особенности возможных вариантов размещения завода по производству торкретбетона для крепления горных выработок для условий Орловской шахты с технологической и экономической точек зрения. Практическая значимость. Разработана и обоснована экономическая целесообразность технологической линии производства работ по креплению горных выработок “мокрым” торкретбетоном на Орловской шахте.The authors express their sincere gratitude to engineering and technical personnel of Orlovskaia mine of Vostoktsvetmet ltd for assistance in organizing and conducting observations in mines

Hydrogen sensors on the basis of SnO2-TiO2 systems

AbstractIn this study we compare sensor responses to H2 in air using two types of sensing materials: SnO2 bulk doped with TiO2 and mechanical mixtures of SnO2 and TiO2. The materials were analyzed in the broad range of working temperatures and H2 concentrations. Thermal stability of SnO2 bulk doped with TiO2 was studied by in-situ XRD at 700°C

Dietary Silicon Deficiency Does Not Exacerbate Diet-Induced Fatty Lesions in Female ApoE Knockout Mice.

BACKGROUND: Dietary silicon has been positively linked with vascular health and protection against atherosclerotic plaque formation, but the mechanism of action is unclear. OBJECTIVES: We investigated the effect of dietary silicon on 1) serum and aorta silicon concentrations, 2) the development of aortic lesions and serum lipid concentrations, and 3) the structural and biomechanic properties of the aorta. METHODS: Two studies, of the same design, were conducted to address the above objectives. Female mice, lacking the apolipoprotein E (apoE) gene, and therefore susceptible to atherosclerosis, were separated into 3 groups of 10-15 mice, each exposed to a high-fat diet (21% wt milk fat and 1.5% wt cholesterol) but with differing concentrations of dietary silicon, namely: silicon-deprived (-Si; <3-μg silicon/g feed), silicon-replete in feed (+Si-feed; 100-μg silicon/g feed), and silicon-replete in drinking water (+Si-water; 115-μg silicon/mL) for 15-19 wk. Silicon supplementation was in the form of sodium metasilicate (feed) or monomethylsilanetriol (drinking water). RESULTS: The serum silicon concentration in the -Si group was significantly lower than in the +Si-feed (by up to 78%; P < 0.003) and the +Si-water (by up to 84%; P < 0.006) groups. The aorta silicon concentration was also lower in the -Si group than in the +Si-feed group (by 65%; P = 0.025), but not compared with the +Si-water group. There were no differences in serum and aorta silicon concentrations between the silicon-replete groups. Body weights, tissue wet weights at necropsy, and structural, biomechanic, and morphologic properties of the aorta were not affected by dietary silicon; nor were the development of fatty lesions and serum lipid concentrations. CONCLUSIONS: These findings suggest that dietary silicon has no effect on atherosclerosis development and vascular health in the apoE mouse model of diet-induced atherosclerosis, contrary to the reported findings in the cholesterol-fed rabbit model

Antiinflammatory Therapy with Canakinumab for Atherosclerotic Disease

Background: Experimental and clinical data suggest that reducing inflammation without affecting lipid levels may reduce the risk of cardiovascular disease. Yet, the inflammatory hypothesis of atherothrombosis has remained unproved. Methods: We conducted a randomized, double-blind trial of canakinumab, a therapeutic monoclonal antibody targeting interleukin-1β, involving 10,061 patients with previous myocardial infarction and a high-sensitivity C-reactive protein level of 2 mg or more per liter. The trial compared three doses of canakinumab (50 mg, 150 mg, and 300 mg, administered subcutaneously every 3 months) with placebo. The primary efficacy end point was nonfatal myocardial infarction, nonfatal stroke, or cardiovascular death. RESULTS: At 48 months, the median reduction from baseline in the high-sensitivity C-reactive protein level was 26 percentage points greater in the group that received the 50-mg dose of canakinumab, 37 percentage points greater in the 150-mg group, and 41 percentage points greater in the 300-mg group than in the placebo group. Canakinumab did not reduce lipid levels from baseline. At a median follow-up of 3.7 years, the incidence rate for the primary end point was 4.50 events per 100 person-years in the placebo group, 4.11 events per 100 person-years in the 50-mg group, 3.86 events per 100 person-years in the 150-mg group, and 3.90 events per 100 person-years in the 300-mg group. The hazard ratios as compared with placebo were as follows: in the 50-mg group, 0.93 (95% confidence interval [CI], 0.80 to 1.07; P = 0.30); in the 150-mg group, 0.85 (95% CI, 0.74 to 0.98; P = 0.021); and in the 300-mg group, 0.86 (95% CI, 0.75 to 0.99; P = 0.031). The 150-mg dose, but not the other doses, met the prespecified multiplicity-adjusted threshold for statistical significance for the primary end point and the secondary end point that additionally included hospitalization for unstable angina that led to urgent revascularization (hazard ratio vs. placebo, 0.83; 95% CI, 0.73 to 0.95; P = 0.005). Canakinumab was associated with a higher incidence of fatal infection than was placebo. There was no significant difference in all-cause mortality (hazard ratio for all canakinumab doses vs. placebo, 0.94; 95% CI, 0.83 to 1.06; P = 0.31). Conclusions: Antiinflammatory therapy targeting the interleukin-1β innate immunity pathway with canakinumab at a dose of 150 mg every 3 months led to a significantly lower rate of recurrent cardiovascular events than placebo, independent of lipid-level lowering. (Funded by Novartis; CANTOS ClinicalTrials.gov number, NCT01327846.

2020 Clinical practice guidelines for Myocarditis in adults

Russian Society of Cardiology (RSC)With the participation: Eurasian Association of Therapists (EUAT), Society of Specialists in Heart Failure (OSSN), Russian Scientific Medical Society of Therapists (RNMOT), Russian Society of Pathologists, Russian Society of Radiologists and Radiologists (RSR)Endorsed by: Research and Practical Council of the Ministry of Health of the Russian Federatio

Clinical features of post-COVID-19 period. Results of the international register “Dynamic analysis of comorbidities in SARS-CoV-2 survivors (AKTIV SARS-CoV-2)”. Data from 6-month follow-up

Aim. To study the clinical course specifics of coronavirus disease 2019 (COVID-19) and comorbid conditions in COVID-19 survivors 3, 6, 12 months after recovery in the Eurasian region according to the AKTIV register. Material and methods.The AKTIV register was created at the initiative of the Eurasian Association of Therapists. The AKTIV register is divided into 2 parts: AKTIV 1 and AKTIV 2. The AKTIV 1 register currently includes 6300 patients, while in AKTIV 2 — 2770. Patients diagnosed with COVID-19 receiving in- and outpatient treatment have been anonymously included on the registry. The following 7 countries participated in the register: Russian Federation, Republic of Armenia, Republic of Belarus, Republic of Kazakhstan, Kyrgyz Republic, Republic of Moldova, Republic of Uzbekistan. This closed multicenter register with two nonoverlapping branches (in- and outpatient branch) provides 6 visits: 3 in-person visits during the acute period and 3 telephone calls after 3, 6, 12 months. Subject recruitment lasted from June 29, 2020 to October 29, 2020. Register will end on October 29, 2022. A total of 9 fragmentary analyzes of the registry data are planned. This fragment of the study presents the results of the post-hospitalization period in COVID-19 survivors after 3 and 6 months. Results. According to the AKTIV register, patients after COVID-19 are characterized by long-term persistent symptoms and frequent seeking for unscheduled medical care, including rehospitalizations. The most common causes of unplanned medical care are uncontrolled hypertension (HTN) and chronic coronary artery disease (CAD) and/or decompensated type 2 diabetes (T2D). During 3- and 6-month follow-up after hospitalization, 5,6% and 6,4% of patients were diagnosed with other diseases, which were more often presented by HTN, T2D, and CAD. The mortality rate of patients in the post-hospitalization period was 1,9% in the first 3 months and 0,2% for 4-6 months. The highest mortality rate was observed in the first 3 months in the group of patients with class II-IV heart failure, as well as in patients with cardiovascular diseases and cancer. In the pattern of death causes in the post-hospitalization period, following cardiovascular causes prevailed (31,8%): acute coronary syndrome, stroke, acute heart failure. Conclusion. According to the AKTIV register, the health status of patients after COVID-19 in a serious challenge for healthcare system, which requires planning adequate health system capacity to provide care to patients with COVID-19 in both acute and post-hospitalization period

Clinical variants, outcomes and prognosis of hypertrophic non-obstructive cardiomyopathy: results of long-term follow-up

Aim. Based  on the results  of a long-term  follow-up, to determine  the clinical variants  of  hypertrophic  non-obstructive cardiomyopathy  (HNOCM) and  develop criteria for the progression of the disease.Material and methods. The results of long-term follow-up were evaluated  for 97 patients  with HNOCM, men — 57 (58,8%), women — 40 (41,2%), average  age — 42,5±1,52  years  (M±σ). The  average  follow-up was  11,0±5,73  years.  Research methods   were  physical  examination,  electrocardiography (ECG), 24-hour  ECG monitoring with assessment of heart  rate  variability, Doppler  echocardiography (echo).   Physical  and  instrumental   re-examination   of  patients   was  used   for determining of changes.Results.  Clinical progression was  detected in 46  (47,4%)  patients.   The  most common progression variants were deterioration  of chronic heart failure (54,3%), cardiac arrhythmias (45,7%) and a combined  one (37%). The aggravation of echo data was found in 43 (44,3%) patients. The most frequent progression variants werecombination of different dynamics scenarios (79,1%), including a decrease in the mobility of left ventricle walls (67,4%), an increase  of left atrium dimension (58,1%), and diastolic dysfunction deterioration  (67,4%). Aggravation of myocardial hypertrophy  was noted  in only 3 cases. In 5 (5,15%) cases, the dilation stage  of HNOCM was recorded. A  scoring  model for assessing of progression risk were proposed. It includes  the duration of HNOCM &gt;20 years,  baseline  ≥II FC chronic heart  failure, ≥2 clinical manifestations  of the disease, left ventricular myocardialmass index &gt;200 g/m2 , left atrial volume index &gt;34,0 ml/m2 , cardiac output &lt;5 l/min, decrease in heart rate variability.Conclusion.  HNOCM is a disease with a complicated  prognosis, progressing in 64% of patients, more often with a long course.  The clinical progression of HNOCM was manifested  by the diverse dynamics of complaints.  Structural  and functional progression was manifested mainly by a combination of different dynamics variants (in 79,1% of cases), including a decrease in the mobility of left ventricular walls, an increase  of left atrium  dimension,  aggravation  of diastolic  dysfunction,  but  not deterioration  of myocardial hypertrophy. The main criteria for progression: disease duration &gt;20 years, baseline ≥II FC chronic heart failure, ≥2 clinical manifestations of the  disease, increase  of left ventricular myocardial mass  index and  left atrial volume index, decrease of cardiac output and heart rate variability