Rozważania na temat internacjonalizacji ukraińskich przedsiębiorstw w kontekście ich innowacyjności

Stan internacjonalizacji i innowacyjności ukraińskich przedsiębiorstw jest stosunkowo niski- podobnie zresztą jak stan innowacyjności gospodarki Ukrainy. Nie odnotowuje się odpowiedniej polityki internacjonalizacyjno-innowacyjnej w tym kraju. Brak też zmian systemowych w zakresie wsparcia przedsiębiorców i ochrony własności intelektualnej, stąd w bliskiej przyszłości raczej nie jest możliwe osiągnięcie trwałej przewagi konkurencyjnej, która będzie oparta na innowacjach. Istnieje potrzebna spójnej i przejrzystej polityki państwa dla wsparcia obu procesów: internacjonalizacji przedsiębiorstw i ich innowacji

National business cultures: methodology and scientific and practical research objectives

Проблеми реалізації євроінтеграційного курсу України та низка інших питань сучасної світової економіки (дезінтеграційні процеси та тенденції, котрі наочно підтверджуються на прикладі Brexit та неспроможність міжнародних організацій ефективно діяти у надзвичайних ситуаціях, що показує розповсюдження і масштаб пандемії COVID-19) актуалізують значення розроблення міждисциплінарної проблеми національних ділових культур. На підґрунті узагальнення внеску засновників теорії національних ділових культур (Г. Хофстеде, Ч. Хампден-Тернера і Ф. Тромпенаарса та Р. Льюіса) і власних науково-практичних розроблень даної проблеми надано авторську дефініцію опірної категорії дослідження «національні ділові культури», визначено зміст методології її дослідження, гносеологічні обмеження (вимоги теоретичного пізнання) та співвідношення методології з предметом дослідження. Виокремлено блоки (укрупнені групи) методів дослідження національних ділових культур, ідентифіковано конкретні методи у межах кожного блоку та визначено науково -практичні цілі дослідження відповідно до кожного методу. Блоками методів пізнання національних ділових культур виокремлено: загальнонаукові, соціально-гуманітарні, економіко-математичні, прикладні та спеціальні. Обґрунтовано спробу визначення чинників трендів еволюційної трансформації національних ділових культур у межах середньо- та довготермінової часової перспективи (такі чинники не впливають на наявність внутрішніх рис і властивостей стійкого якісного стану національних ділових культур): роль католицизму як найсприятливішої в сучасних умовах підприємництву світової релігії; пандемія COVID-19; витіснення нафти і газу як головних джерел енергоносіїв; модифікація підприємницької діяльності під впливом інформаційних технологій; діалектичний характер універсалізації та поглиблення «самоідентифікації» національних ділових культур. Першочерговими перспективами подальшого опрацювання досліджуваної проблеми виокремлено практичне використання ідентифікованих методів задля розкриття змісту національних ділових культур як феномена теорії й практики підприємництва та життєдіяльності сучасного суспільства.Problems of implementation of Ukraine's European integration course and a number of other issues of the modern world economy (disintegration processes and tendencies, which are clearly confirmed by the example of Brexit and inability of international organ izations to act effectively in emergencies, shown by COVID-19 pandemic spread and scale ) actualize the importance of developing the interdisciplinary problem of national business cultures. On the basis of generalized contribution of the founders of national business cultures theory (G. Hofstede, C. Hampden-Turner and F. Trompenaars and R. Lewis) and own scientific and practical developments of this problem the author's definition of basic investigation category «national business cultures» is given. The content of the methodology for its investigation , epistemological limitations (requirements of theoretical knowledge) and the relationship of the methodology with the subject of investigation are determined. Blocks (enlarged groups) of methods of national bu siness cultures investigation are separated, specific methods within each block are identified and scientific and practical goals of the investigation according to each method are defined. The following b locks of methods of national business cultures cognition are distinguished: general scientific, social -humanitarian, economic-mathematical, applied and special. The attempt to determine the factors of trends in the evolutionary transformation of national business cultures within the medium and long term perspective are substantiated (such factors do not affect the internal features and properties of the stable quality of national business cultures): the role of Catholicism as the most favorable to entrepreneurship religion in the modern world; the COVID-19 pandemic; displacement of oil and gas as the main sources of energy; modification of entrepreneurial activity influenced by information technologies; the dialectical nature of the universalization and deepening of «self -identification» of national business cultures. The primary prospects for further elaboration of the investigated problem are the practical use of identified methods in order to reveal the content of national business cultures as a phenomenon of theory and practice of entrepreneurship and life of modern societ

Poland, Lithuania, Ukraine: national business cultures as integration determinant in european and world markets

Пандемія COVID-2019 і недосконалість регуляторної політики нафтового картеля OPEC та Угоди OPEC+, внаслідок чого у сучасних умовах не тільки критично загострилася ситуація на світових товарних, фінансових і фондових ринках, а й посилилася інституціональна нестабільність у світі. Актуалізують також проблему формування нових інтеграційних центрів бізнесу. Вони виступають як системоутворюючі чинники суспільства. Найбільш ефективні такі інтеграційні центри може бути засновані на субрегіональній внутрішньоконтинентальній основі (однак, вони за суттю не можуть бути багаточисельними). На європейському континенті подібного роду інтеграційний бізнес-центр може бути сформований на основі близьких за своїм змістом національних ділових культур Польщі, Литви та України. На підґрунті дослідження еволюції розроблення даної проблематики у світовій науці надано авторську дефініцію категорії «національні ділові культури», показано композицію та співупорядкованість чинників, котрі формують зміст означеного міждисциплінарного феномену. Розкрито сутність параметрів, які у сучасній компаративістиці використовуються для характеристики національних ділових культур («Дистанція влади», «Індивідуалізм», «Мужність», «Уникання невизначеності», «Довготермінова орієнтація», «Індульгенція»). З використанням методичного інструментарію економічної компаративістики (та з заохоченням власних емпіричних розробок) проведено порівняльний аналіз ділових культур Польщі, Литви та України. Визначено пріоритетні галузі та сфери інтеграції бізнес-формувань в межах внутрішніх національних ринків даної групи країн, а також зміст відповідної міжрегіональної взаємодії. Висунуто ідею щодо сворення на основі інтеграції їх бізнесу (як функції близькості та взаємодоповнюваності національних ділових культур Польщі, Литви й України) розширеного інтеграційного бізнес-утворення в межах ринків країн колишньої Речі Посполитої: Польщі, Литви, України, Латвії, Естонії, Словаччини, Румунії, Болгарії й Білорусі та Молдови.COVID-2019 pandemia and the imperfection of regulatory policy of OPEC oil cartel and OPEC+ Agreement resulted at present not only in crusial escalation of situation in the world commodity, financial and stock markets, but in increased institutional instability in the world as well, making the problem of new integration business centers formation very important. They act as society system-forming factors. The most effective integration centers of such kind can be founded on subregional inland bases (however, in fact, they can not be numerous). On the European continent, such integration business center can be formed on the basis of close, in content, national business cultures of Poland, Lithuania and Ukraine. Based on the investigation of the evolution of this problem development in the world science, the author gives the definition of «national business cultures» category, shows the composition and co-ordination of the factors forming the content of the indicated interdisciplinary phenomenon. The essence of parameters used in modern comparative studies to characterize national business cultures («Power distance», «Individualism», «Courage», «Uncertainty avoidance», «Long Term Orientation», «Indulgence») is revealed. Comparative analysis of the business cultures of Poland, Lithuania, and Ukraine is carried out using the methodological tools of economic comparative studies (and with the implementation of own empirical developments). The priority areas and spheres of business entities integration within the domestic national markets of the given group of countries are identified, as well as the content of relevant interregional interaction. The idea to form on the basis of their business integration (as the function of proximity and complementarity of national business cultures of Poland, Lithuania and Ukraine) the extended integrational business formation within the markets of former Rzeczpospolita countries: Poland, Lithuania, Ukraine, Latvia, Estonia, Slovakia, Romania, Bulgaria, Belarus and Moldova is advanced

Integracja krajów regionu Europy Środkowo-Wschodniej: potencjał i priorytety na światowych rynkach

The Russia-Ukraine war, which was aggressively and without any provocations unleashed by the Russian Federation, in its content acts as a totalitarian war against world democracy. It will lead to a radical economic and political restructuring, especially on the European continent. One of the essential components of such a restructuring will be the formation of a new phenomenon of the European Regional Policy and regional studies – multilateral integration cooperation of the Central-Eastern European and Baltic countries consisting of Poland, Ukraine, Slovakia, Lithuania, Latvia, and Estonia. In the article, in the context of the evolution of the formation of the theory of international integration on an interdisciplinary basis, the main prerequisites for the comprehensive cooperation of these countries are revealed. Among them stand out: the centuries-old coexistence within the framework of two confederate states – the First Polish-Lithuanian Commonwealth and the Grand Duchy of Lithuania; advantageous geographical position; the proximity of national business cultures and quite significant economic potential within one of the largest associations in the world – the European Union. The main directions of integration of the countries of the selected region in the system of world markets for goods and services are determined: energy market; market of transport and logistics services; agricultural market; engineering market; information technology market, and cooperation in the field of market infrastructure. In the most priority areas that are critical for the whole of Europe and – on a global scale: cooperation in the energy market, the market of transport and logistics services and the agricultural market, the latest phenomena and processes of global and European politics and economics were analyzed, which increase the competitive position of the group under consideration countries of the Central-East European and Baltic region.Można przypuszczać, że wojna rosyjsko-ukraińska doprowadzi do nowej konfiguracji wzajemnych relacji w gospodarczej i politycznej sytuacji wielu krajów europejskich. Przyczyni się to do szybkiego powstawania sojuszy strategicznych pomiędzy krajami sąsiadującymi, o podobnych kulturach narodowych i „uzupełniającym” się potencjale. Region Europy Środkowo-Wschodniej wydaje się dobrym przykładem takiego integracji. W kontekście tworzenia takiego sojuszu nasuwają się pytania o jego trwałość, przesłanki, korzyści i potencjalne zagrożenia. Autorzy tego opracowania odnoszą się do przesłanek tworzenia sojuszu krajów Europy Środkowo-Wschodniej i jego potencjalnej słuszności i trwałości (z perspektywy historycznej, geograficznej, surowcowej, logistyczno-transportowej)

National business cultures: the influence of religion, and their role in the economic development of countries

The paper clarifies the conditions and factors of the development of the institutional environment through modern interdisciplinary analysis. The authors revise the studies of the problem under consideration in the history of science and reveal the decisive role of religion in the development of national business cultures. The study highlights the fundamental postulates, i.e. the canons of theology, and argues for the need to consider them in the context of the analysis of national business cultures. The authors put forward and prove theoretical and methodological principles of the determinant influence of national business cultures and religion on the development of countries (the socio-economic phenomenon of the “economic miracle”). The content of the category “Polish economic miracle” is revealed through analysis of the influence of Catholicism, Orthodoxy and Protestantism on other “economic miracles” known from history. The authors conclude that Catholicism currently encourages entrepreneurial initiative of both individuals and organisations, which contributes to the sustainable economic development of countries

Narodowe kultury biznesowe jako czynnik systemotwórczy „Trójkąta Lubelskiego”

Considering the evolution of the scientific knowledge on the topic the authors define “national business cultures” as a complex interdisciplinary basic phenomenon of modern comparative studies and international entrepreneurship. Using the accepted in the world comparative studies methodology – indicative parameters of national business cultures and considering the authors’ corresponding empirical developments a systematic comparative analysis of the national business cultures of the founding countries of the new cooperation platform in Central and Eastern Europe – the “Lublin Triangle” (Poland, Lithuania, Ukraine) – is carried out. The close similarity and wide complementarity of the national business cultures of these countries are revealed. This is largely predetermined not only by their common, centuries‑old history, but also by a number of other institutional and economic factors, as well as natural conditions. The priority sectors and spheres of integration of the three countries are determined both at the interstate level and at the level of the interaction of their business structures. Implementing this approach will ensure an increase in the competitive positions of Poland, Lithuania, and Ukraine and, as a result, the Lublin Triangle as a whole, in the system of the modern international division of labor. Based on the similarity and complementarity of the national business cultures, a group of other countries of Central and Eastern Europe (Latvia, Estonia, Slovakia, Romania, and Bulgaria) was selected. Under certain conditions, they could also become members of the Lublin Triangle, which would further strengthen and develop the European Union.Opierając się na rozważaniu ewolucji kształtowania się wiedzy naukowej w historii rozwoju badanego problemu, autorka określiła definicję „narodowych kultur biznesu” jako złożonego, interdyscyplinarnego, podstawowego zjawiska współczesnych studiów porównawczych i przedsiębiorczości międzynarodowej jest podawany. W oparciu o ogólnie przyjętą na świecie metodologię badań porównawczych: indykatywne parametry narodowych kultur biznesowych oraz z uwzględnieniem odpowiadających im szczegółowych opracowań empirycznych przeprowadzonych przez autorów w ramach realizacji wspólnego polsko‑ukraińskiego ministerialnego projektu, systematyczne przeprowadzana jest analiza narodowych kultur biznesowych krajów założycielskich nowej platformy współpracy w Europie Środkowo‑Wschodniej – „Trójkąt Lubelski” (Polska, Litwa i Ukraina). Ujawniono cechy bliskiego podobieństwa i dużej komplementarności narodowych kultur biznesowych tych krajów. W dużej mierze determinuje to nie tylko ich wspólna wielowiekowa historia, ale także szereg innych uwarunkowań instytucjonalnych, a także naturalnych i ekonomicznych. Priorytetowe sektory i sfery integracji Polski, Litwy i Ukrainy są określane zarówno na poziomie międzypaństwowym, jak i na poziomie interakcji ich struktur biznesowych. Realizacja tego podejścia zapewni wzrost pozycji konkurencyjnej Polski, Litwy i Ukrainy, a tym samym całego „Trójkąta Lubelskiego” w systemie współczesnego międzynarodowego podziału pracy. Na podstawie podobieństwa i komplementarności narodowych kultur biznesowych wybrano grupę innych krajów Europy Środkowo‑Wschodniej (Łotwę, Estonię, Słowację, Rumunię i Bułgarię), które pod pewnymi warunkami mogą również zostać członkami Trójkąta, co w naturalny sposób doprowadzi do dalszego wzmocnienia i rozwoju Unii Europejskiej

Badania porównawcze krajowych kultur biznesowych w krajach Europy Środkowej i Wschodniej: przesłanki poprawy międzynarodowej przedsiębiorczości

Based on the work of Hofstede, Trompenaars, Lewis, and Rapaille, the founders of the theory of national business cultures and comparative economic studies, the characteristics of corresponding scientific areas are identified: cross-cultural management, cross-cultural communications, and cross-cultural marketing, including their methodological and practical aspects. Using the classic measuring parameters of national business cultures (“Individualism,” “Power Distance,” “Masculinity,” “Uncertainty Avoidance,” “Long-Term Orientation,” “Indulgence”), a comparative analysis is carried out on the example of Poland, Ukraine, Germany, France, and Hungary; the results of the authors’ own development of this interdisciplinary problem are presented. On this basis, new approaches are proposed in establishing mutually beneficial international cooperation between Polish and Ukrainian enterprises, not only in Europe but also in other regions of the world.Na podstawie badań i uogólnienia pracy twórców teorii narodowych kultur biznesu, a także na bazie ekonomicznych badań porównawczych przez G. Hofstede, F. Trompenaarsa, R. Lewisa i C. Rapaille, charakterystycznych dla odpowiednich dziedzin naukowych dokonano analizy takich zagadnień, jak: zarządzanie międzykulturowe, komunikacja międzykulturowa i marketing międzykulturowy – ich metodycznych i praktycznych aspektów. Korzystając z klasycznych parametrów pomiaru narodowych kultur biznesu („Indywidualizm”, „Dystans władzy”, „Męskość”, „Unikanie niepewności”, „Orientacja długoterminowa”, „Pobłażliwość”), przeprowadzana jest analiza porównawcza na przykładzie Polski, Ukrainy, Niemiec, Francji i Węgier; w opracowaniu przedstawiono wyniki badań własnego opracowania tego interdyscyplinarnego problemu. Na tej podstawie proponowane są nowe podejścia do nawiązywania wzajemnie korzystnej współpracy międzynarodowej między polskimi i ukraińskimi przedsiębiorstwami nie tylko w Europie, ale także w innych regionach świata

Justification of points and scenarios for the development of rural and settlement communities in Ukraine (on the example of Luhansk region)

Purpose. The aim of the article is to determine, using the example of the Luhansk region, modern trends in the life of rural and settlement communities in Ukraine and to substantiate the starting points and scenarios for their socio-economic development. Methodology / approach. The methodology of cognition and presentation of material consists in modern dialectics using a set of specific methods. In particular, the method of systemic-structural analysis is used to reveal the systemic content of the reform of local self-government and determine its role in ensuring sustainable development of Ukraine. The factor analysis method was used to identify the factors of community development. Economic-and-mathematical methods are applied in the systematization of the empirical material collected by the authors of the modern development of communities in Ukraine and the Luhansk region. Results. On the example of the Luhansk region, the content of the determining factors in the development of rural and settlement communities of the country has been identified and disclosed. The priority scientific and practical tasks of identifying points and justifying scenarios for sustainable socio-economic development of rural and settlement communities in Ukraine have been established. Originality / scientific novelty. For the first time, the multidirectional factors of the modern development of rural and settlement communities in Ukraine, in particular the Luhansk region, have been systematized; general trends in the development of the country’s communities have been identified, highlighting both their positive and negative manifestations. Practical value / implications. The practical value lies in the substantiation of the initial applied base for the development of long-term plans for the development of rural and settlement communities. The materials of the article will be used in the context of providing consulting assistance to the heads of local self-government bodies and activists of the united territorial communities of the Luhansk region in order to develop an effective and transparent management system, its orientation towards achieving the goals of sustainable socio-economic development of rural areas