Low-molecular components of colostrum as a regulator of the organism redox-system and biological antidote

The protein composition in the diapason of molecular masses from 4800 to 9500 Dа has been studied in colostrum, taken from different cows, and manifested the expressed biological activity. For this aim, an influence of low-molecular components of colostrum on some physiological parameters (change of body mass and temperature) at intoxication of animals (Wistar rats) by blue stone has been studied. An influence of colostrum low-molecular components on parameters of the organism redox-system (content of hyperperoxides of lipids and activity of glutathione peroxidase) in the blood serum of animals has been studied. For determining integral characteristics of colostrum components, electric conductivity of skim colostrum and one of colostrum with low-molecular proteins (less than 10 000 Dа), taken from different cows, were used. The aim of this work is to study interconnections of an influence of colostrum low-molecular proteins on models of organism intoxication by cooper ions. It is demonstrated, that the colostrum composition includes 25–35 different proteins with a molecular mass from 4800 to 9500 Dа. The number and ratio between protein fractions depend on individual physiological-biochemical characteristics of producers. It has been revealed, that there is no direct dependence between the protein content in a measuring cell (2 mg/ml, 4 mg/ml and 10 mg/ml) with skim colostrum and electric conductivity change, and this dependence is different for skim colostrum, taken from different cows. Individual differences are manifested both at electric conductivity change and by the content of colostrum low-molecular proteins in a measuring cell. It is demonstrated, that colostrum low-molecular components can eliminate the toxic effect of blue stone on the organism, which mechanisms are connected with a balance shift in the system “prooxidants↔antioxidants” towards antioxidants. The electric conductivity of colostrum components may be used as an express-method for evaluating biologically active substances of colostru

Liver regeneration is associated with lipid reorganization in membranes of the endoplasmic reticulum

BACKGROUND:In recent years, an adaptive endoplasmic reticulum (ER) stress response has been actively investigated. The ER membrane, isolated from the intact and regenerating liver, may be an appropriate model for investigating the association between structural and functional characteristics of ER in vivo and their corresponding behavioral characteristics in vitro. The rate of lipid synthesis and that of intracellular lipid exchange between the ER and cytosol were investigated in the intact and regenerating liver (13 h after partial hepatectomy). Particularly, membrane characteristics, surface potential, and glucose 6-phosphatase (G6Pase) activity were investigated, along with the degradation rate of G6Pase in vitro, which was estimated by the loss of G6Pase activity, formation of lipid peroxides, and size of excreted membrane vesicles. METHODS:The rate of lipid synthesis was determined by measuring the intensity of radioactive precursor (C14 - sodium acetate) in different fractions of lipids (phospholipids, non-esterified fatty acids, and triacylglycerides) after 30 min exposure. The rate of lipid metabolism was assessed by measuring the quantity of lipids with radioactive labels emerging in the cytosol of hepatocytes (CPM). Viscosity and surface potential were determined by fluorescent probes. RESULTS:It was observed that after 13 h of partial hepatectomy, the rate of lipid synthesis in the ER of hepatocytes in the regenerating liver was 3 times lower than that in ER of hepatocytes in the intact liver, wherein the rate of incorporation of newly synthesized lipids in cytosol was several times higher in the regenerating liver. Increase in the rate of exchange of neutral lipids in cells of the regenerating liver was accompanied by lipid reconstruction in the ER, changing the structural and functional characteristics of the membrane. Such membrane rebuilding also contributed to the rate of degradation of the ER in vitro,which that must be taken into account during development of systems for in vitro assessment of xenobiotic metabolism. CONCLUSIONS:An increase in the rate of direct (microsomes---cytosol) and reverse transport of lipids (cytosol --- microsomes) was observed in the regenerating liver. Microsomes, isolated from the regenerating liver, were degraded in the in vitro system at a higher rate

Вітамін А прискорює процес регенерації печінки на початкових стадіях Сu - індукованого фіброза

Aim: To test the hypothesis about the possible role of vitamin A in normalizing the functional activity of the liver with Cu-induced fibrosis by increasing the regeneration process. Materials and methods: Experiments were conducted on 20 sexually mature male Wistar rats, which were divided into 4 groups: a control group that was not exposed to copper sulfate and vitamin A, a group that was at the initial stage of liver fibrosis, which was provided by three consecutive administrations of copper sulfate at a dose of 1 mg/100 g of weight (one series of injections), a group that was at the stage of intensive development of fibrosis (F2), which was carried out by two consecutive series of copper sulfate injections with an interval of 3 days between injections, and a group that received vitamin A three times daily in a dose of 300 IU/100 g of weight between two series of intoxication. Body weight dynamics, relative liver weight, histological changes in liver tissues and the number of binuclear hepatocytes were determined. Results: It has been found that animals with Cu-induced liver fibrosis did not gain or lose body weight, and the introduction of vitamin A ensured the restoration of body weight growth, and they slightly lagged behind the control group. In animals with liver fibrosis that received vitamin A, the relative weight of the liver was slightly increased and there were 2 times more binuclear hepatocytes. The structural organization of the liver tissue changed to a minor extent, and to the greatest extent there was an increase in the thickness of the Glisson’s capsule, in which immunocompetent cells were incorporated. Conclusions: Vitamin A contributed to the normalization of liver function against the background of the development of fibrosis. The mechanism of normalization can be ensured due to an increase in the number of binuclear hepatocytes, a slight increase in the relative weight of the liver, and was accompanied by an increase in the thickness of the Glisson’s capsule, in which immunocompetent cells were incorporatedМета: Перевірка гіпотези про можливу роль вітаміну А у нормалізації функціональної активності печінки з Сu-індукованим фіброзом шляхом збільшення процесу регенерації. Матеріали та методи: Експерименти проводилися на 20 статевозрілих самцях щурів лінії Wistar, які були розбиті на 4 групи: контрольна, яка не піддавалася впливу сірчанокислої міді та вітаміну А, група, яка перебувала на початковій стадії розвитку фіброзу печінки, що забезпечувалося триразовим послідовним введенням їм сірчанокислої міді в дозі 1 мг/100 г маси (одна серія введень), групи, яка перебувала на стадії інтенсивного розвитку фіброзу (F2), що здійснювалося двома послідовними серіями введень сірчанокислої міді з інтервалом 3 дні між введеннями, та група, яка одержувала вітамін А тричі щоденно в дозі 300 МО/100 г маси між двома серіями інтоксикації. Визначали динаміку маси тіла, відносну масу печінки, гістологічні зміни тканин печінки та кількість двоядерних гепатоцитів. Результати: Виявили, що тварини із Сu-індукованим фіброзом печінки не зростали або втрачали масу тіла, а введення вітаміну А забезпечувало відновлення росту маси тіла і вони незначно відставали від контрольної групи. У тварин із фіброзом печінки, які одержували вітамін А, була незначно збільшена відносна маса печінки та у 2 рази було більше двоядерних гепатоцитів. Структурна організація тканини печінки змінювалася незначною мірою і найбільшою мірою мало місце збільшення товщини капсули Гліссона, в якій були інкорпоровані імунокомпетентні клітини. Висновки: Вітамін А сприяв нормалізації функції печінки на фоні розвитку фіброзу. Механізм нормалізації може бути забезпечений за рахунок збільшення кількості двоядерних гепатоцитів, незначного збільшення відносної маси печінки та супроводжувався збільшенням товщини капсули Гліcсона, в якій були інкорпоровані імунокомпетентні клітин

ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБУ ПЕРІОДИЧНОЇ АЕРАЦІЇ СТІЧНИХ ВОД

The aeration process is a key part of biological wastewater treatment technology. But, paradoxically, during the existence of this technology, it has not changed significantly. The process of aeration of wastewater remains the largest consumer of electricity in the entire complex of treatment facilities. The possibility of adjusting the duration of the aeration cycle depending on the "explosive" change in the amount of contaminants was stated. In this case, the system must respond to this "perturbation" and adjust the duration of the aeration cycle to provide the necessary oxygen regime of biological oxidation of contaminants. The research data on the method of periodic aeration based on a comparison of the concentration of oxygen in the liquid to be cleaned and in the gases leaving after aeration are presented. The basic principle is that the aeration system continues to supply oxygen, which is no longer able to diffuse into the aerated liquid, and comes to the surface, bypassing the process of mass transfer. The experimentally established method of adjusting the duration of aeration periods for implementation in one aeration tank can be applied to a whole group of aeration tanks. Using the method in the optimal mode for each of the specified number of aeration tanks is impossible without the use of a microprocessor. Therefore, a control method was developed that allows the application of a fundamentally new algorithm for periodic aeration. This algorithm allows to increase the growth of activated sludge and to increase the efficiency of wastewater treatment. To assess the possibility of stabilizing the operation of certain aeration tanks, in the implementation of intermittent aeration by the concentration of oxygen in the liquid, a model example was considered, from which follows the differential equation of oxygen balance in the liquid. The study of this equation for stability and behavior in the phase plane makes it possible to choose the conditions under which the periodic aeration algorithm will be the most efficient in terms of purification and energy consumption. Theoretical calculation gave a mathematical justification for the experimental data. Based on numerical calculations, the condition of optimal operation of the aeration system for a group of aeration tanks is derived. Thus, it was found that the optimal concentration of oxygen in the liquid at which to start aeration is 0.06-0.12 mg / dm3. Periodic aeration with a period of 30 minutes makes it possible to maintain a stable gradient of oxygen concentrations in the liquid. The productivity of treatment plants according to the developed algorithm of controlled aeration, in accordance with the concentration of oxygen in the liquid to be cleaned, ensures the rational use of electricity.Процесс аэрации – это ключевое звено технологии биологической очистки сточных вод. Но, как это ни парадоксально, за все время существования этой технологии, она существенно не изменилась. Процесс аэрации сточных вод остается крупнейшим потребителем электроэнергии всего комплекса очистных сооружений. Установлена возможность регулирования продолжительности цикла аэрации в зависимости от «взрывного» изменения количества загрязнений. В этом случае система должна отреагировать на это «возмущение» и скорректировать продолжительность цикла аэрации, чтобы обеспечить необходимый кислородный режим биологического окисления загрязнений. Приведены данные исследований способа периодической аэрации основанного на сравнении концентрации кислорода в жидкости, которая очищается, и в отходящих газах после аэрации. Основной принцип заключается в том, что система аэрации продолжает подавать кислород, который уже не в состоянии диффундировать в жидкость, которая аэрируется, и выходит на поверхность, минуя процесс массообмена. Экспериментально установленный способ регулирования продолжительности периодов аэрации для реализации в одном аэротенке может быть применен для целой группы аэротенков. Использование способа в оптимальном режиме для каждого из группы аэротенков невозможно без применения микропроцессора. Поэтому был разработан способ контроля, который позволяет применить принципиально новый алгоритм периодической аэрации. Данный алгоритм позволяет увеличить прирост активного ила и добиться повышения эффективности очистки сточных вод. Для оценки возможности стабилизации работы единичных аэротенков при реализации прерывистой аэрации по концентрации кислорода в жидкости был рассмотрен модельный пример, из которого следует дифференциальное уравнение баланса кислорода в жидкости. Изучение этого уравнения на стабильность и поведение в фазовой плоскости позволяет выбрать условия, при которых алгоритм периодической аэрации будет наиболее эффективным с точки зрения очистки и энергопотребления. Теоретический расчет дал математическое обоснование экспериментальным данным. На основе численных расчетов выведено условие оптимальной работы аэрационной системы для группы аэротенков. Таким образом было установлено, что оптимальная концентрация кислорода в жидкости, при которой надо начинать аэрацию, это 0,06-0,12 мг/дм3. Периодическая аэрация с периодом в 30 мин. дает возможность поддерживать стабильный градиент концентраций кислорода в жидкости. Производительность работы очистных сооружений по разработанному алгоритму управляемой аэрации в соответствии с концентрацией кислорода в жидкости, которая очищается, обеспечивает рациональное использование электроэнергии и повышает производительность процесса.Процес аерації – це ключова ланка технології біологічної очистки стічних вод. Але, як це не парадоксально, за весь час існування цієї технології, вона істотно не змінилася. Процес аерації стічних вод залишається найбільшим споживачем електроенергії всього комплексу очисних споруд. Встановлено можливості регулювання тривалості циклу аерації в залежності від «вибухової» зміни кількості забруднень. В цьому випадку система повинна відреагувати на це «обурення» і скорегувати тривалість циклу аерації, щоб забезпечити необхідний кисневий режим біологічного окислення забруднень. Наведено дані досліджень способу періодичної аерації, заснованого на порівнянні концентрації кисню в рідині, яка очищується, та в газах, які відходять після аерації. Основний принцип полягає в тому, що система аерації продовжує подавати кисень, який вже не в змозі дифундувати в рідину, куди подається, і виходить на поверхню без участі в процесі масообміну. Експериментально встановлений спосіб регулювання тривалості періодів аерації для реалізації в одному аеротенку може бути застосований для цілої групи аеротенків. Використання способу в оптимальному режимі для кожного з визначеної кількості аеротенків неможливо без застосування мікропроцесора. Тому було розроблено спосіб контролю, який дозволяє застосувати принципово новий алгоритм періодичної аерації. Даний алгоритм дозволяє збільшити приріст активного мулу і домогтися підвищення ефективності очистки стічних вод. Для оцінки можливості стабілізації роботи певних аеротенків при реалізації періодичної аерації за концентрацією кисню в рідині був розглянутий модельний приклад, з якого випливає диференційне рівняння балансу кисню в рідині. Вивчення цього рівняння на стабільність та поведінку у фазовій площині дає змогу вибрати умови, за яких алгоритм періодичної аерації буде найбільш ефективним з точки зору очищення та енергоспоживання. Теоретичний розрахунок дав математичне обґрунтування експериментальним даним. На основі чисельних розрахунків виведено умову оптимальної роботи аераційної системи для групи аеротенків. Таким чином було встановлено, що оптимальна концентрація кисню в рідині, при якій треба починати аерацію, це 0,06-0,12 мг/дм3. Періодична аерація з періодом приблизно у 30-40 хв. дає можливість підтримувати стабільний градієнт концентрації кисню в рідині. Робота очисних споруд за розробленим алгоритмом керованої аерації, відповідно до концентрації кисню в рідині, що очищується, підвищує продуктивність процесу та забезпечує раціональне використання електроенергії

Root exudates of wheat seedlings express antibacterial and antioxidant activity and stimulate proliferation of liver cells

Root exudates (REs) of wheat seedlings were investigated for antioxidant, algecidic, antibacterial activity, as well as their influence on the proliferative activity of liver cells on the model of partial hepatectomy was studied. REs were obtained from 1-3-day-old wheat seedlings growing in aquatic culture. The RE of 1-3-day old wheat seedlings showed pronounced antioxidant and anti-radical activity in an in vitro system that was comparable to the activity of known antioxidants, such as tocopherol and free-radical scavenger - ethanol. RE of wheat seedlings had antibacterial activity against pathogens such as Staphyloococcus aureus and Streptococcus pyogens, while they stimulated the growth of nodule bacteria Rhizobium leguminosarum. The administration of RE in different concentrations into the microalgae culture medium of Dunaliella viridis showed a U-stimulatory effect on its growth, at a concentration of 0.1-1%, it was increased by 50-57% compared to the control. However, these concentrations of wheat seedlings RE did not affect the growth rate of Chlorella vulgaris microalgae and Spirulina platensis cyanobacteria. Intraperitoneal injection of modified RE at a dose of 0.1 mg to 1 mg / 100 g of body weight of rats after removal of 2/3 of the liver mass (partial hepatectomy) led to an increase in the rate of DNA synthesis by of 7-8 and RNA synthesis by 3-4 times compared to control

Розробка експрес-методу оцінки якості молозива та компонентів молозива по електропровідності

This paper reports the development of an express method for assessing the quality of biologically active substances derived from colostrum. We tested the hypothesis that there may be a dependence between the amount of protein that is part of the colostrum and its characteristic (a difference in molecular masses) and electrical conductivity. It has been shown that the colostrum contains several hundred proteins: it depends on the individual characteristics of cattle. The removal of lipids was accompanied by an increase in electrical conductivity from 5 % to 18 % compared to the whole colostrum while the subsequent removal of high-molecular proteins increased the electrical conductivity by 50‒100 % compared to skimmed colostrum: this depends on the individual characteristics of cattle. Such an individual feature of the colostrum composition reflects the uniqueness of the individual animal's metabolism. A mathematical model has been built for the dependence of the content of charged molecules in the solution of proteins on the molecular mass of proteins, which explains the relationship between electrical conductivity and the molecular mass of proteins. It was shown that there is a direct correlation between the colostrum electroconductivity and the temperature in a measuring cell in the range of temperatures from 14 °C to 19 °C. The electrical conductivity of colostrum components increased by no more than 20 % during storage (at a temperature of 3‒4 °C) up to 18 days, which is associated with protein degradation The electrical conduction method could be used to assess the colostrum composition during storage. Technology for obtaining different colostrum components (skimmed fraction and a fraction of low-molecular components) has been devised, as well as a method for assessing the quality of products based on the characteristics of electrical conductivity. Electrical conductivity is a promising method for assessing the quality of products that are derived from colostrum, at different shelf life at different stages of production: raw materials, fat removal, obtaining a fraction with a predefined composition of proteinsРабота посвящена разработке экспресс-метода оценки качества биологически активных субстанций, получаемых из молозива. Проверяли гипотезу, согласно которой между количеством белка, входящего в состав молозива, и его характеристикой (различие по молекулярным массам) и электропроводностью может существовать зависимость. Показали, что в состав молозива входит несколько сот белков, и это зависит от индивидуальных особенностей животных. Удаление липидов сопровождалось увеличением электропроводности от 5 % до 18 % по сравнению с цельным молозивом, а последующее удаление высокомолекулярных белков увеличивало электропроводность на 50–100 % по сравнению с обезжиренным молозивом, и это зависит от индивидуальных особенностей животных. Такая индивидуальная особенность состава молозива отражает уникальность метаболизма особи. Построена математическая модель зависимости содержания заряженных молекул в растворе белков от молекулярной массы белков, объясняющая взаимосвязь электропроводности с молекулярной массой белков. Показали, что между электропроводностью молозива и температурой в измерительной ячейке существует прямая зависимость в диапазоне температур от 14 ℃ до 19 ℃. Электропроводность компонентов молозива увеличивалась не более, чем на 20 % в процессе хранения (при температуре 3–4 ℃) до 18 суток, что связано с деградацией белков. Метод электропроводности может быть использован для оценки состава молозива в процессе хранения. Разработана технология получения разных компонентов молозива (обезжиренная фракция и фракция низкомолекулярных компонентов) и метод оценки качества продуктов по характеристике электропроводности. Электропроводность является перспективным методом оценки качества продукции, которые получают из молозива, при разных сроках хранения на разных этапах производства: исходное сырьё, удаление жира, получение фракции с определенным составом белковРоботу присвячено розробці експрес-методу оцінки якості біологічно активних субстанцій, що отримують із молозива. Перевіряли гіпотезу, згідно з якою між кількістю білка, що входить до складу молозива, і його характеристикою (відмінність по молекулярним масам) і електропровідністю може існувати залежність. Показали, що до складу молозива входить кілька сот білків, і це залежить від індивідуальних властивостей тварин. Видалення ліпідів супроводжувалося збільшенням електропровідності від 5 % до 18 % порівняно з цільним молозивом, а подальше видалення високомолекулярних білків збільшувало електропровідність на 50–100 % порівняно зі знежиреним молозивом, і це залежить від індивідуальних властивостей тварин. Така індивідуальна особливість складу молозива відображає унікальність метаболізму особини. Побудовано математичну модель залежності вмісту заряджених молекул в розчині білків від молекулярної маси білків, що пояснює взаємозв'язок електропровідності з молекулярної масою білків. Показали, що між електропровідністю молозива і температурою в вимірювальній комірці існує пряма залежність в діапазоні температур від 14 ℃ до 19 ℃. Електропровідність компонентів молозива збільшувалася не більше, ніж на 20 % в процесі зберігання (при температурі 3–4 ℃) до 18 діб, що пов'язано з деградацією білків. Метод електропровідності може бути використаний для оцінки складу молозива в процесі зберігання. Розроблено технологію отримання різних компонентів молозива (знежирена фракція і фракція низькомолекулярних компонентів) і метод оцінки якості продуктів за характеристикою електропровідності. Електропровідність є перспективним методом оцінки якості продукції, яку отримують з молозива, при різних термінах зберігання на різних етапах виробництва: вихідна сировина, видалення жиру, отримання фракції з певним складом білкі

Chlorogenic acid from sunflower meal regulates the number of immunocompetent cells in animals with toxic liver fibrosis

Summary: The inflammatory process is associated with oxidative stress and the immune system hyperactivity and is aimed at inducing the restoration of damaged biological structures. However, with prolonged persistence of the immune system hyperactivity, various pathologies can form. The essence of the problem is to bring the immune system hyperactivity back to “normal” after starting the process of restoring damaged structures. On an experimental model of Cu-induced liver fibrosis (Wistar rats), we studied the possibility of eliminating the cellular immunity hyperactivity by oral and intraperitoneal injection of chlorogenic acid (CGA) to animals in comparison with the action of retinol. The effect of retinol or CGA on anatomical and histological changes in the liver, the number of immunocompetent cells (leukocytes, lymphocytes, granulocytes and monocytes), erythrocytes and platelets, and their characteristics in the peripheral blood of rats with Cu-induced fibrosis were determined. It was shown that in animals with liver fibrosis there is hyperactivity of the cellular immunity. The administration of retinol to animals with liver fibrosis three times at a dose of 300 IU/100 g of body weight did not affect to immunocompetent cells number. At the same time the number of erythrocytes in these animals decreased, their volume and anisocytosis increased, i.e. the initial stages of anemia development were manifested. Platelet counts, which were elevated in animals with fibrosis, were restored to normal after retinol addition. At the same time, the administration of CGA per os at the initial stages of the liver fibrosis development was accompanied by a decrease in the cellular immunity hyperactivity (the number of leukocytes, granulocytes decreased to the control level, and the number of monocytes remained somewhat elevated), the number of platelets also decreased to control values, i.e. CGA showed an anti-inflammatory effect. If CGA was injected intraperitoneally, it showed effects similar to retinol. CGA can be used as a biologically active substance that can eliminate the immune system hyperactivity in animals with fibrosis, and it depends on the method of administration CGA into the body

Devising an Express Method for Estimating the Quality of Colostrum and Its Components Based on Electrical Conductivity

This paper reports the development of an express method for assessing the quality of biologically active substances derived from colostrum. We tested the hypothesis that there may be a dependence between the amount of protein that is part of the colostrum and its characteristic (a difference in molecular masses) and electrical conductivity. It has been shown that the colostrum contains several hundred proteins: it depends on the individual characteristics of cattle. The removal of lipids was accompanied by an increase in electrical conductivity from 5 % to 18 % compared to the whole colostrum while the subsequent removal of high-molecular proteins increased the electrical conductivity by 50‒100 % compared to skimmed colostrum: this depends on the individual characteristics of cattle. Such an individual feature of the colostrum composition reflects the uniqueness of the individual animal's metabolism. A mathematical model has been built for the dependence of the content of charged molecules in the solution of proteins on the molecular mass of proteins, which explains the relationship between electrical conductivity and the molecular mass of proteins. It was shown that there is a direct correlation between the colostrum electroconductivity and the temperature in a measuring cell in the range of temperatures from 14 °C to 19 °C. The electrical conductivity of colostrum components increased by no more than 20 % during storage (at a temperature of 3‒4 °C) up to 18 days, which is associated with protein degradation The electrical conduction method could be used to assess the colostrum composition during storage. Technology for obtaining different colostrum components (skimmed fraction and a fraction of low-molecular components) has been devised, as well as a method for assessing the quality of products based on the characteristics of electrical conductivity. Electrical conductivity is a promising method for assessing the quality of products that are derived from colostrum, at different shelf life at different stages of production: raw materials, fat removal, obtaining a fraction with a predefined composition of protein

Liver regeneration is associated with lipid reorganization in membranes of the endoplasmic reticulum

BACKGROUND:In recent years, an adaptive endoplasmic reticulum (ER) stress response has been actively investigated. The ER membrane, isolated from the intact and regenerating liver, may be an appropriate model for investigating the association between structural and functional characteristics of ER in vivo and their corresponding behavioral characteristics in vitro. The rate of lipid synthesis and that of intracellular lipid exchange between the ER and cytosol were investigated in the intact and regenerating liver (13 h after partial hepatectomy). Particularly, membrane characteristics, surface potential, and glucose 6-phosphatase (G6Pase) activity were investigated, along with the degradation rate of G6Pase in vitro, which was estimated by the loss of G6Pase activity, formation of lipid peroxides, and size of excreted membrane vesicles. METHODS:The rate of lipid synthesis was determined by measuring the intensity of radioactive precursor (C14 - sodium acetate) in different fractions of lipids (phospholipids, non-esterified fatty acids, and triacylglycerides) after 30 min exposure. The rate of lipid metabolism was assessed by measuring the quantity of lipids with radioactive labels emerging in the cytosol of hepatocytes (CPM). Viscosity and surface potential were determined by fluorescent probes. RESULTS:It was observed that after 13 h of partial hepatectomy, the rate of lipid synthesis in the ER of hepatocytes in the regenerating liver was 3 times lower than that in ER of hepatocytes in the intact liver, wherein the rate of incorporation of newly synthesized lipids in cytosol was several times higher in the regenerating liver. Increase in the rate of exchange of neutral lipids in cells of the regenerating liver was accompanied by lipid reconstruction in the ER, changing the structural and functional characteristics of the membrane. Such membrane rebuilding also contributed to the rate of degradation of the ER in vitro,which that must be taken into account during development of systems for in vitro assessment of xenobiotic metabolism. CONCLUSIONS:An increase in the rate of direct (microsomes---cytosol) and reverse transport of lipids (cytosol --- microsomes) was observed in the regenerating liver. Microsomes, isolated from the regenerating liver, were degraded in the in vitro system at a higher rate

Young and old animals “use” different strategies for adapting to the chronic effects of ethanol

The study of the young and old animals’ adaptation characteristics to the chronic effect of ethyl alcohol provides a quick solution of problems in biomedicine and gerontology, such as the formation of age related dependencies on pathologies. We studied the chronic effect of 15 % ethanol on young and old rats (3 and 20 month) of the Wistar line, which require free access to alcohol, for 160 days (5.3 months). The time of death occurrence, the relative mass dynamics of the liver, spleen and kidneys, the activity of alcohol dehydrogenase in the post-mitochondrial supernatant of liver, the content of carbonylated proteins and the activity of aconitate hydrotase in the mitochondria of the liver, as well as the serum creatinine level after 10, 20 and 40 days from the start of taking ethyl alcohol were determined. It was shown that the “initial” functional state of the increased activity elements in the formation of ethanol tolerance in young and old animals was different, this is evidenced by changes in the ratios of such indicators as: the relative mass of the liver, kidneys and spleen, the activity of alcohol dehydrogenase, aconitate hydrotase, the content of carbonylated proteins in the liver. We came to a combination that in young rats a “compensatory delayed” adaptation to the chronic effect of alcohol is realized, while (about 50 %) have a “compensatory delayed”, and the rest have a “pathogenetic” strategy; the choice of an adaptation strategy depends on the “initial” functional state, an extremely probable participation in the exchange of ethanol