Economic processes in the safety measurement

The monograph covers the theoretical and methodological foundations of the formation of economic security system and the determinants of its development. Special attention is paid to the influence of geoeconomic factors on the country's economic security in the conditions of globalization and the elimination of the negative impact of world crises on the economic security of Ukraine. The monograph provides a thorough analysis of the international policy of ensuring national security in the context of economic and social aspects. The problem of economic security of regions and economic entities is investigated. The monograph is intended for scientists, lecturers, civil servants, specialists, managers of enterprises and financial institutions, teachers, postgraduates, students, as well as a wide range of readers who are studying national economic security problems

Остеоінтеграція з імплантатом і чинники ризику її порушень (огляд літератури)

Biological fixation of the hip joint endoprosthesis today plays an important role in cementless total hip arthroplasty. The duration of stable fixation of endoprosthesis components largely depends on the osseointegration of bone tissue into the im­plant.Objective: to determine the features of osseointegration around the implant and to identify the risk factors which affect this process.Methods: more than 40 works from electronic databases PubMed, Medline, as well as abstracts, articles and other sources of scientific and medical information were analyzed.Results: on the basis of the received information, the following issues were investigated: mechanisms and stages of osseointegration, factors affecting peri-implantation osteogenesis and osseointegration at arthroplasty. Osteointegration goes through the following stages: the inflammation, migration and differentiation of osteogenic cells, the formation of bone tissue, in which the surface of the implant is surrounded by an osteoid and a mineralized matrix; and bone tissue remodeling. Factors affecting peri-implantation osteogenesis and osseointegration in arthroplasty are also outlined. The following risk factors negatively influencing the process of osseointegration are highlighted: decrease in the amount or activity of osteoblasts, increase in the density of osteoclasts, imbalance between local and systemic factors affecting the formation and remodeling of the bone, violation of vascularization as a key factor affecting the differentiation of osteogenic cells.Conclusions: it was established that the implant surface has a great importance in the process of osseointegration: its composition, technological characteristics, hydrophilicity or hydrophobicity in the biological environment, tropicity to cells and possibility to perform their main function — the expression of the products of genes forming a macromolecular environment between the implant and the bone, followed by mineralization and characteristic structure.Биологическая фиксация компонентов эндопротеза тазобедренного сустава сегодня играет значительную роль при операциях бесцементного эндопротезирования. Продолжительность стабильной фиксации компонентов эндопротеза в значительной степени зависит от остеоинтеграции костной ткани c имплантатом.Цель: определить особенности остеоинтеграции вокруг имплантата и выявить факторы риска, влияющие на этот процесс.Методы: проанализировано более 40 работ из электронных баз PubMed, Medline, тезисы, статьи и другие источники научно-медицинской информации.Результаты: на основе полученной информации освещены механизмы остеоинтеграции, базирующиеся на таких феноменах, как остеокондукция и остеоиндукция. Остеоинтеграция проходит следующие стадии: воспаления, миграции и дифференциации остеогенных клеток, формирования костной ткани (поверхность имплантата окружает остеоид и минерализованный матрикс), ремоделирования костной ткани. Охарактеризованы условия, влияющие на периимплантационный остеогенез и остеоинтеграцию при эндопротезировании суставов. Освещены факторы риска, негативно влияющие на процесс остеоинтеграции: снижение количества или активности остеобластов, повышение плотности остеокластов, дисбаланс между локальными и системными показателями, влияющими на формирование и ремоделирование кости, нарушение васкуляризации, как ключевого звена в дифференциации клеток в остеогенном направлении. Выводы: установлено, что большое значение в процессе остеоинтеграции имеет поверхность имплантата — ее состав, технологические характеристики, гидрофильность или гидрофобность в биологической среде, тропность к клеткам и возможность выполнения их основной функции, экспрессии продуктов генов, формирующих макромолекулярную среду между имплантатом и костью с последующей минерализацией и характерным строением. Біологічна фіксація компонентів ендопротеза кульшового суглоба сьогодні відіграє значну роль в операціях безцементного ендопротезування. Тривалість стабільної фіксації компонентів ендопротеза значною мірою залежить від остеоінтеграції кісткової тканини з імплантатом.Мета: визначити особливості остеоінтеграції навколо імплантата і виявити фактори ризику, які впливають на цей процес.Методи: проаналізовано понад 40 робіт з електронних баз PubMed, Medline, тези, статті та інші джерела науково-медичної інформації.Результати: на підставі отриманої інформації висвітлені механізми остеоінтеграції, які ґрунтуються на таких феноменах, як остеокондукція й остеоіндукція. Остеоінтеграція проходить певні стадії: запалення, міграції та диференціації остеогенних клітин, формування кісткової тканини (поверхню імплантата оточує остеоїд і мінералізований матрикс), ремоделювання кісткової тканини. Охарактеризовані умови, які впливають на періімплантаційний остеогенез і остеоінтеграцію в разі ендопротезування суглобів. Висвітлено чинники ризику, які негативно діють на процес остеоінтеграції: зниження кількості або активності остеобластів, підвищення щільності остеокластів, дисбаланс між локальними та системними показниками, що впливають на формування і ремоделювання кістки, порушення васкуляризації, як ключової ланки в диференціації клітин в остеогенному напрямку.Висновки: установлено, що велике значення в процесі остеоінтеграції має поверхня імплантата — її склад, технологічні характеристики, гідрофільність або гідрофобність у біологічному середовищі, тропність до клітин і можливість виконання їхньої основної функції, експресії продуктів генів, які формують макромолекулярне середовище між імплантатом і кісткою з подальшою мінералізацією і характерноюм будовою

Застосування процесів, стимульованих нерівноважною плазмою, для великотоннажної дезактивації ґрунтів

The object of research is a new, potentially effective and practical process for the decontamination of radioactive soil, based on combination of plasma hydroseparation and plasma activation. The cleaning effect is ensured by the destruction of the bonds of radionuclides with soil particles due to a series of electrophysical discharges at which active particles and shock waves appear. In a designed setup, the process of plasma-chemical treatment is implemented in a plasma cell with a self-sustaining pulsating mode of burning an electric discharge, which occurs in an aqueous solution. The setup realizes a resonant increase in the intensity of shock waves, turbulence and multiple expansion of the core, such that the expansion of the plasma-liquid interface becomes a real basis for scaling up the setup. Regardless of the material of the electrodes and in a wide range of electrical conductivity (measured from 100 to 5,000 μS/cm), the restructuring of the combustion regime is accompanied by an increase in the size and stabilization of the luminous zone, fragmentation of bubbles, and an increase in the rate of their evacuation from the discharge zone. The main factors of such a restructuring are the channel dimensions and temperature of the solution. Various materials of the walls of plasma-chemical reactor have been tested: plexiglass, ceramics and stainless steel with the thickness of 2 mm. The maximum increase in the amplitude of resonance oscillations depends on the cell radius. A dynamic pressure, which in an individual discharge is about 5–15 mm of the water column at the mouth of the discharge, increases to 150–200 mm of the water column at the bottom of the plasma cell at resonance. An increase in efficiency is achieved by an optimal choice of the duration of the current phase and the distance between the electrodes, which is 15–30 mm. The voltage drop is 70–80 % across the spark discharge, the rest falls across the solution. The transition of the discharge to a periodic pulsating current mode with an increase in the temperature of the solution has been found. Tests on a mobile plasma-chemical facility for the process of plasma co-precipitation of radionuclides 137Cs, 134Cs and 90Sr with ferrocyanide sorbents under real conditions of hydroseparation of contaminated soil from fields around the Fukushima Daiichi have shown a decrease in organic substances in water by 40 times, and of radioactivity by 75 times.Об'єктом дослідження є новий, потенційно ефективний та практичний процес дезактивації радіоактивного ґрунту, заснований на поєднанні плазмової гідросепарації та плазмової активації. Ефект очищення забезпечується руйнуванням зв'язків радіонуклідів із частинками ґрунту за рахунок серії електрофізичних розрядів, при яких виникають активні частинки та ударні хвилі. У розробленій установці процес плазмохімічної обробки реалізується в плазмовій комірці з самопідтримуючимся пульсуючим режимом горіння електричного розряду, що відбувається у водному розчині. В установці реалізовано резонансне збільшення інтенсивності ударних хвиль, турбулентність та багаторазове розширення активної зони так, що розширення межі розділу плазма-рідина стає реальною основою для масштабування установки. Незалежно від матеріалу електродів і в широкому діапазоні електропровідності (вимірюється від 100 до 5000 мкс/см) перебудова режиму горіння супроводжується збільшенням розміру та стабілізацією зони, що світиться, дробленням бульбашок, і збільшенням швидкості їх евакуації із зони розряду. Основними факторами такої перебудови є розміри каналу та температура розчину. Випробовувалися різні матеріали стінок плазмохімічного реактора: оргскло, кераміка та іржостійка сталь завтовшки 2 мм. Максимальне збільшення амплітуди резонансних коливань залежить від радіусу комірки. Динамічний тиск, який в окремому розряді становить близько 5–15 мм водного стовпа в гирлі розряду, в резонансі збільшується до 150–200 мм водяного стовпа на дні плазмової комірки. Підвищення ефективності досягається оптимальним вибором тривалості струмової фази та відстані між електродами, яка становить 15–30 мм. Падіння напруги становить 70–80 % на іскровому розряді, решту посідає розчин. Виявлено перехід розряду в періодичний пульсуючий струмовий режим у разі підвищення температури розчину. Випробування на мобільній плазмохімічній установці процесу плазмового співосадження радіонуклідів 137Cs, 134Cs і 90Sr з фероціанідними сорбентами в реальних умовах гідросепарації забрудненого ґрунту полів навколо АЕС Фукусіма-даіті показали зниження вмісту органічних речовин у воді у 40 разів, а радіоактивності у 75 разів

Ретроспективне порівняльне дослідження хірургічного лікування пацієнтів із переломами задньої стінки кульшової западини

Background: The development of the new minimally invasive and less traumatic approaches for the treatment of acetabular fractures is a priority direction of modern orthopaedics. Objective: to compare the results of surgical treatment of patients with fractures of the posterior acetabular wall by using KocherLangenbeck approach and a new minimally invasive approach. Material and methods: A retrospective comparative study of the results of treatment of 72 patients with the posterior acetabular wall fractures was conducted. A control group of 38 patients were treated with traditional Kocher-Langenbeck approach, the main group of 34 patients were treated with new minimally invasive surgical approach to the acetabulum. A complex assessment of the treatment results was performed with the evaluation of bioelectrical activity of the lower limbs muscles by electromyography, and evaluation the peripheral circulation by rheovasography, the functional state of the hip after surgical treatment was assessed according to Harris Hip Score, and the amount of postoperative complications within 8 and 12 months after surgical treatment was accounted. Results: The proposed minimally invasive approach has a less negative influence to the functional activity to the pelvic muscles (m. gluteus maximus and m.quadriceps femoris) than traditional Kocher-Langenbeck approach in one year after surgery. According to rheovasography data we noticed a faster recovery of peripheral circulation in patients of the main group compared to the control one. Functional state of the hip joint by Harris Hip score in 1 year after surgery averaged in the main group (86.6 ± 15.9) points and (65.2 ± 20.4) in the control group. Complications occurred in 50% in the main group against 71% in the control. Conclusion: the obtained data allowed us to recommend a new developed minimally invasive approach for the treatment of posterior acetabular wall fractures.Разработка новых малоинвазивных и малотравматичных доступов для лечения переломов стенок вертлужной впадины является приоритетным направлением современной ортопедии.Цель: сравнить результаты хирургического лечения пациентов с переломами задней стенки вертлужной впадины при использовании доступа Кохера–Лангенбека и разработанного малотравматичного доступа.Методы: проведено ретроспективное сравнительное исследование результатов лечения 72 больных с переломами задней стенки вертлужной впадины. В контрольную группу вошли 38 человек, которых оперировали традиционным способом с использованием доступа Кохера–Лангенбека, в основную — 34 пациента, у которых применен разработанный малоинвазивный доступ. Комплексная оценка результатов лечения включала анализ биоэлектрической активности мышц (метод электромиографии), периферического кровообращения (реовазография), функционального состояния тазобедренного сустава пациента по шкале Harris через 8 и 12 мес., количества послеоперационных осложнений через год после хирургического вмешательства.Результаты: использование предложенного малоинвазивного доступа в меньшей степени нарушает функциональную активность мышц тазового пояса, а именно — большой ягодичной и прямой порции четырехглавой мышцы бедра, чем традиционный способ с использованием доступа Кохера–Лангенбека через год после операции. По данным реовазографии отмечена тенденция к более быстрому восстановлению периферического кровообращения у пациентов основной группы по сравнению с контрольной. Функциональное состояние тазобедренного сустава по шкале Harris через год после операции составило в среднем в основной группе (86,6 ± 15,9) балла против (65,2 ± 20,4) в контрольной, а количество осложнений — 50 % против 71 % соответственно.Выводы: полученные данные позволяют рекомендовать разработанный малоинвазивный доступ лечения повреждений задней стенки вертлужной впадины к широкому использованию.Розроблення нових малоінвазивних і малотравматичних доступів для лікування переломів стінок кульшової западини є пріоритетним напрямом сучасної ортопедії.Мета: порівняти результати хірургічного лікування пацієнтів із переломами задньої стінки кульшової западини за умов використання доступу Кохера–Лангенбека і розробленого малотравматичного доступу.Методи: проведено ретроспективне порівняльне дослідження результатів лікування 72 хворих із переломами задньої стінки кульшової западини. До контрольної групи увійшли 38 осіб, яких оперували традиційним способом із використанням доступу Кохера–Лангенбека, в основну — 34 пацієнти, у яких застосований розроблений малоінвазивний доступ. Комплексне оцінювання результатів лікування включало аналіз біоелектричної активності м’язів (метод електроміографії), периферичного кровообігу (реовазографія), функціонального стану кульшового суглоба пацієнта за шкалою Harris через 8 і 12 міс., кількості післяопераційних ускладнень через рік після хірургічного втручання.Результати: використання запропонованого малоінвазивного доступу меншою мірою порушує функціональну активність м’язів тазового пояса, а саме — великого сідничного та прямої порції чотириголового м’яза стегна, ніж традиційний спосіб із використанням доступу Кохера–Лангенбека через рік після операції. За даними реовазографії виявлено тенденцію до швидшого відновлення периферичного кровообігу в пацієнтів основної групи порівняно з контрольною. Функціональний стан кульшового суглоба за шкалою Harris через рік після операції становив у середньому в основній групі (86,6 ± 15,9) балу проти (65,2 ± 20,4) у контрольній, а кількість ускладнень — 50 % проти 71 % відповідно.Висновки: отримані результати дають змогу рекомендувати розроблений малоінвазивний доступ лікування ушкоджень задньої стінки кульшової западини до широкого використання

Вплив різних концентрацій proFLEX® INTRA на клінічний перебіг і динаміку лабораторних показників у пацієнтів різного віку з гонартрозом ІІ стадії

Introduction: application of hyaluronic acid gel for intraarticular administration is actual topic of modern orthopaedic concerning to its therapeutical efficacy. Objective: to assess the influence of different concentrations of proFLEX® INTRA on the synovial fluid and biochemical blood markers in patients with the 2nd knee osteoarthritis stage in the different age groups. Materials and methods: 30 patients with Kellgren–Lawrence stage II knee osteoarthritis were examined. The first group consisted of 15 patients aged 40–50 years, in the second group the average age of patients was 50–70 years. Each group was divided into 3 subgroups (a, b, c) of 5 patients. In each group the first subgroup of patients received intra-articular 1 injection of proFLEX® INTRA 10 mg/ml 2.0 ml, І-b, ІІ-b — 12 mg/ml 2.5 ml, І-с, ІІ-с — 20 mg/ml 3.0 ml. Results: an inflammatory-dystrophic process in the knee joint of patients was found in both groups, which was more expressed in elderly patients. The dynamics of blood markers in patients of the 1st and 2nd groups after the treatment showed a decreasing the level of inflammatory and dystrophic processes in the knee joints. In the 1st group 1 month after intra-articular injection, the content of glycoproteins and chondroitin sulfates (CS) decreased, did not reach the normative values. In subgroup II-c the level of glycoproteins and CS decreased, the concentration of interleukin-6 (IL-6) remained elevated comparing to subgroups II-a and II-b. Conclusions: it was found that patients with stage II knee osteoarthritis had increased CS and lower levels of hyaluronic acid in their synovial fluid. Markers of inflammation (glycoproteins and IL-6) and destruction markers (CS) in the blood serum changed unidirectionally and indicated a decreasing in the activity of inflammatory process after the injection of hyaluronic acid gel, which was clinically confirmed 1 month after intra-articular injection. In this case, the results after the reexamination of blood biomarkers of patients aged 40–50 years indicated a higher efficiency of hyaluronic acid gel injection with a concentration of 10 and 12 mg/ml, aged 50–70 years — a concentration of 20 mg/ml was confirmed by a decrease in the level of glycoproteins, CS and IL-6 in the blood of patients.Актуальным вопросом современной ортопедии остается применение геля гиалуроновой кислоты для внутрисуставного введения с учетом его терапевтической эффективности.Цель: оценить влияние различных концентраций proFLEX® INTRA на клиническое течение и динамику лабораторных показателей у пациентов разного возраста с гонартрозом II стадии.Методы: обследовано 30 пациентов с гонартрозом II стадии по Kellgren–Lawrence. I группа — 15 человек в возрасте 40–50 лет, II — 50–70, каждую группу разделили на 3 подгруппы (а, b, c) по 5 пациентов. Подгруппы І-а, ІІ-а получали внутрисуставно 1 инъекцию proFLEX® INTRA в дозе 10 мг/мл 2,0 мл; І-b, II-b — 12 мг/мл 2,5 мл; І-с, II-с — 20 мг/мл 3,0 мл.Результаты: воспалительно-дистрофический процесс в коленных суставах был сильнее выражен у лиц старшего возраста. Динамика показателей крови у пациентов обеих групп после лечения указывает на снижение уровня воспалительных и дистрофических процессов в коленных суставах. В первой группе через месяц после введения препарата содержание гликопротеинов и хондроитинсульфатов (ХС) снизилось, не достигнув нормативных значений. В подгруппе II-c уровень гликопротеинов и ХС снизился, концентрация интерлейкина-6 (ИЛ-6) сохранялась повышенной по сравнению с подгруппами II-a и II-b.Выводы: у пациентов с гонартрозом II стадии наблюдается повышение содержания ХС и снижение уровня гиалуроновой кислоты в синовиальной жидкости. Маркеры воспаления (гликопротеины и ИЛ-6) и деструкции (ХС) в сыворотке крови изменяются однонаправленно и свидетельствуют об уменьшении активности воспалительного процесса после введения геля гиалуроновой кислоты, что подтверждается данными клинического обследования через месяц. При этом результаты повторного исследования биомаркеров крови пациентов в возрасте 40–50 лет указывают на высокую эффективность геля гиалуроновой кислоты в концентрации 10 и 12 мг/мл, в возрасте 50–70 лет — в концентрации 20 мг/мл, что подтверждается снижением уровня гликопротеинов, ХС и ИЛ-6 в сыворотке крови.Актуальним питанням сучасної ортопедії залишається застосування гелю гіалуронової кислоти для внутрішньосуглобового введення з огляду на його терапевтичну ефективність.Мета: оцінити вплив різних концентрацій proFLEX® INTRA на клінічний перебіг і динаміку лабораторних показників у пацієнтів різного віку з гонартрозом ІІ стадії. Методи: обстежено 30 пацієнтів із гонартрозом II стадії за Kellgren–Lawrence. І група — 15 осіб у віці 40–50 років, ІІ — 50–70, кожну групу розділили на 3 підгрупи (а, b, c) по 5 пацієнтів. Підгрупи І-а, ІІ-а отримували внутрішньосуглобово 1 ін’єкцію proFLEX® INTRA в дозі 10 мг/ мл 2,0 мл; І-b, ІІ-b — 12 мг/мл 2,5 мл; І-с, ІІ-с — 20 мг/ мл 3,0 мл.Результати: запально-дистрофічний процес у колінних суглобах був сильніше виражений в осіб старшого віку. Динаміка показників крові в пацієнтів обох груп після лікування вказує на зниження рівня запальних і дистрофічних процесів у колінних суглобах. У І групі через місяць після введення препарату вміст глікопротеїнів і хондроїтинсульфатів (ХС) знизився, не досягнувши нормативних значень. У підгрупі II-c рівень глікопротеїнів і ХС знизився, концентрація інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) зберігалася підвищеною порівняно з підгрупами II-a та II-b.Висновки: у пацієнтів з гонартрозом II стадії спостерігається підвищення вмісту ХС і зниження рівня гіалуронової кислоти в синовіальній рідині. Маркери запалення (глікопротеїни й ІЛ-6) і деструкції (ХС) у сироватці крові змінюються односпрямовано та свідчать про зменшення активності запального процесу після введення гелю гіалуронової кислоти, що підтверджується даними клінічного обстеження через місяць. При цьому результати повторного дослідження біомаркерів крові пацієнтів у віці 40–50 років вказують на вищу ефективність гелю гіалуронової кислоти в концентрації 10 і 12 мг/мл, у віці 50– 70 років — у концентрації 20 мг/мл, що підтверджується зниженням рівня глікопротеїнів, ХС та ІЛ-6 у сироватці крові

Розгляд можливості багатомасштабного плазмо-хімічного виробництва нанокремнію для літій-іонних батарей

The object of research is the process of obtaining silicon nanomaterials for lithium-ion batteries of energy storage devices, and the subject of research is the technology of gas-phase plasma-chemical synthesis for the production of Si-nanoparticles. In the course of the study, numerical simulation methods were used, which made it possible to determine the parameters of temperature fields, velocities and concentrations. To study the processes of synthesis of nanopowders, a plasma reactor with an electric arc plasma torch of a linear scheme and using an argon-hydrogen mixture as a plasma-forming gas was developed. To analyze the influence of an external magnetic field on the control of the plasma jet parameters, a series of experiments was carried out using an electric arc plasma torch on plasma laboratory facilities with a power of 30 and 150 kW. The influence of a magnetic field on the process of formation and evaporation of a gas-powder flow in a plasma jet was studied by determining the configuration, geometric dimensions, and structure of the initial section of the jet. In this case, the dispersed material – silicon powder was fed to the plasma torch nozzle section according to the radial scheme. Experimental confirmation of the phenomenon of elongation of the high-temperature initial section of the plasma jet in a longitudinal magnetic field has been obtained. The experimental results indicate that the creation of a peripheral gas curtain significantly changes the characteristics of heat and mass transfer in the reactor. It should be expected that for optimization it is possible to exclude the deposition of nanosilicon particles on the walls of the reactor and provide conditions for continuous operation. The effect of two-phase flow, heat transfer, and mass flow of nanoparticles, including the surface of a plasma reactor with limited jet flow, in the processes of obtaining silicon nanopowders has been studied. This made it possible to correct a number of technological characteristics of the process of constructive design of the actions of plasma synthesis of nanopowders. The patterns obtained can be used for constructive and technological design in the creation and development of a pilot plant for high-performance production of nanosilicon powders.Об'єктом дослідження є процес одержання кремнієвих наноматеріалів для літій-іонних акумуляторних батарей накопичувачів енергії, а предметом дослідження – технологія газофазного плазмохімічного синтезу для виробництва Si-наночастинок. У ході дослідження використовувалися методи чисельного моделювання, що дозволило визначити параметри температурних полів, швидкостей та концентрацій. Для дослідження процесів синтезу нанопорошків розроблено плазмовий реактор з електродуговим плазмотроном лінійної схеми та з використанням аргон-водневої суміші в якості плазмоутворюючого газу. Для аналізу впливу зовнішнього магнітного поля на управління параметрами плазмового струменя була проведена серія експериментів з використанням електродугового плазмотрона на плазмових лабораторних установках потужністю в 30 і 150 кВт. Проведено дослідження впливу магнітного поля на процес формування та випаровування газопорошкового потоку в струмені плазми шляхом визначення конфігурації, геометричних розмірів та структури початкової ділянки струменя. При цьому дисперсний матеріал – кремнієвий порошок подавався на зріз сопла плазмотрону за радіальною схемою. Отримано експериментальне підтвердження явища подовження високотемпературної початкової ділянки плазмового струменя в поздовжньому магнітному полі. Результати експериментів свідчать, що створення периферійної газової завіси істотно змінює характеристики тепло- і масообміну в реакторі. Слід очікувати, що з оптимізації можна виключити осадження частинок нанокремнію на стінки реактора та забезпечити умови безперервної роботи. Вивчено вплив двофазної течії, теплообміну та масового потоку наночастинок, у тому числі на поверхню плазмового реактора з обмеженим струменевим перебігом у процесах одержання нанопорошків кремнію. Це дозволило скоригувати ряд технологічних параметрів процесу конструктивного оформлення процесів плазмового синтезу нанопорошків. Отримані закономірності можуть бути використані для конструктивно-технологічного оформлення під час створення та освоєння пілотної установки для високопродуктивного виробництва нанокремнієвих порошків

Застосування ацетабулярного компонента з пористого титану в разі ендопротезування пацієнтів із дефектами стінок кульшової западини

Total hip arthroplasty (THA) at acetabulum defects is an actual problem of modern orthopaedics, as it is associated with multiple complications. Objective: to evaluate the results of porous titanium cups application in patients with acetabulum defects of various etiologies. Material and methods: there were 83 patients (98 hip joints) in the period from 2016 to 2019 with acetabulum walls defects who underwent cementless THA with the use of porous titanium acetabular cups with «pressfit» fixation with Trabecular Titanium Metal (pores sized from 600 to 800 microns, porosity 80 %, elastic modulus 12.9 GPa, friction coefficient 1.08). The average age of the patients was 55.7 years (34 to 80 years); 28 men and 55 women. The average body mass index was 28.6. The assessment of acetabulum defects was carried out according to D’Antonio classification. In all cases, lateral approach to the hip joint was used, acetabular components were implanted in the anatomical position with the restoration of hip rotation center. In 9 cases the reconstruction of acetabulum defects was performed with structural autografts, in 87 — spongy autografts, in 2 — a combination of these two grafting methods. Results: the average follow-up for patients was 23 months. The functional state of the hip joint according to Harris Hip Score increased from an average of 37 to 89 points. During the post-operative follow-up, radiological signs of the components’ instability were not detected. All patients showed a complete incorporation of autografts after surgery. Conclusion. The use of porous titanium acetabular cups «press-fit» fixation in THA of patients with defects of acetabulum walls gives the possibility to obtain positive clinical outcome of surgical treatment in the early post-operation period.Эндопротезирование тазобедренного сустава при наличии дефектов вертлужной впадины является актуальной проблемой современной ортопедии, поскольку связано с большим количеством осложнений.Цель: оценить результаты применения ацетабулярного компонента эндопротеза тазобедренного сустава из пористого титана у пациентов с дефектами вертлужной впадины различной этиологии.Методы: за период с 2016 по 2019 г. 83 пациентам (98 суставов) с дефектами вертлужной впадины выполнено бесцементное эндопротезирование с использованием ацетабулярного компонента фиксации «press-fit» с пористым покрытием Trabecular Titanium Metal (размер пор от 600 до 800 мкм, пористость 80 %, модуль упругости 12,9 ГПа, коэффициент трения 1,08). Средний возраст пациентов составил 55,7 года (от 34 до 80); 28 мужчин и 55 женщин. Индекс массы тела в среднем 28,6. Оценивали дефекты стенок вертлужной впадины согласно классификации D’Antonio. Во всех случаях использован латеральный доступ к тазобедренному суставу, ацетабулярный компонент эндопротеза установлен в анатомическом положении с восстановлением центра ротации сустава. В 9 случаях выполнена реконструкция с использованием структурных аутотрансплантатов, 87 — спонгиозных аутотрансплантатов, 2 — комбинации этих методов.Результаты: средние сроки наблюдения за больными составили 23 мес. Функциональное состояние тазобедренного сустава по шкале Harris повысилось в среднем от 37 до 89 баллов. Рентгенологических признаков нестабильности компонентов эндопротеза не выявлено. У всех пациентов отмечена полная перестройка аутотрансплантатов после эндопротезирования.Выводы: использование ацетабулярного компонента фиксации «press-fit» из пористого титана при эндопротезировании тазобедренного сустава в условиях дефектов стенок вертлужной впадины позволило получить положительные клинические результаты лечения в ранние сроки наблюдения.Ендопротезування кульшового суглоба за наявності дефектів кульшової западини є актуальною проблемою сучасної ортопедії, оскільки пов’язано з великою кількістю ускладнень.Мета: оцінити результати застосування ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба з пористого титану в пацієнтів із дефектами кульшової западини різної етіології.Методи: за період з 2016 по 2019 р. 83 пацієнтам (98 суглобів) із дефектами кульшової западини виконано безцементне ендопротезування з використанням ацетабулярного компонента фіксації «press-fit» із пористим покриттям Trabecular Titanium Metal (розмір пор від 600 до 800 мкм, пористість 80 %, модуль пружності 12,9 ГПа, коефіцієнт тертя 1,08). Середній вік пацієнтів склав 55,7 року (від 34 до 80); 28 чоловіків і 55 жінок. Індекс маси тіла в середньому 28,6. Оцінювали дефекти стінок кульшової западини згідно з класифікацією D’Antonio. У всіх випадках використаний латеральний доступ до кульшового суглобі, ацетабулярний компонент ендопротеза встановлений в анатомічному положенні з відновленням центра ротації суглоба. У 9 випадках виконано реконструкцію з використанням структурних автотрансплантатів, 87 — спонгіозних автотрансплантатів, 2 — комбінації цих методів.Результати: середні терміни спостереження за хворими становили 23 міс. Функціональний стан кульшового суглоба за шкалою Harris підвищився в середньому від 37 до 89 балів. Рентгенологічних ознак нестабільності компонентів ендопротеза не виявлено. У всіх пацієнтів визначено повну перебудову автотрансплантатів після ендопротезування.Висновки: використання ацетабулярного компонента фіксації «press-fit» із пористого титану в разі ендопротезування кульшового суглоба в умовах дефектів стінок кульшової западини дозволило отримати позитивні клінічні результати лікування в ранні терміни спостереження

Внутрішньоканальна інкорпорація сухожилкового автотрансплантата передньої схрещеної зв’язки з імплантацією поліпропіленової сітки за даними МРТ

Hamstring tendon graft remains one of the most popular for ACL reconstruction (ACLR). However, its disadvantage is long term ligamentation process and intracanal incorporation and delayed rehabilitation. One of the methods for stimulation of connective tissue growth is the implantation of polypropylene mesh (PPM), which are widely used in hernioplasty. Objective. To compare the MRI data dynamics of intracanal incorporation of tendon graft with implantation of PPM in bone canals. Methods. For evaluation of graft reconstruction in the femoral and tibial canals we used criteria based on the analysis of MRI images in PD FS and STIR sequences: the nature of the signal from the graft in the center of bone canal; general view of the graft; the nature of the MRI signal from the tissues around the graft on the tendons-bone border; the pre­sence of synovial fluid in the canals and bone edema around them. Results of MRI of 75 patients who underwent «all-inside» ACLR with semitendinosus graft were analyzed. In the study group (40 patients) were compared to control group (35 patients) additionally implanted PPM around the ends of the tendon graft. Results. Intracanal graft incorporation in the group of patients with implantation of PPM occurred faster. The nature of the signal from the center of the bone canal and on the bone-tendon border progressed significantly faster in all observed terms. In the research group there was not presence of synovial fluid in the canals along the graft. Conclusions. Implantation of PPM around the ends of the ACL tendon autograft immersed in bone canals, leads, according to MRI data, to faster intra-canal incorporation. Key words. Knee joint, anterior cruciate ligament, arthroscopy.Трансплантат із сухожилків згиначів гомілки залишається одним із найпопулярніших для пластики передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ). Проте його недоліком є тривалий процес лігаментації та внутрішньоканальної інкорпорації, що затримує реабілітацію. Одним із методів стимуляції росту сполучної тканини є імплантація поліпропіленових сіток (ПС), які широко застосовують у герніопластиці. Мета. Провести порівняльний аналіз МРТ-динаміки внут­рішньоканальної інкорпорації сухожилкового трансплантата з імплантацією ПС у кісткових каналах. Методи. Для оцінювання перебудови трансплантата в каналах стегнової та великогомілкової кісток використовували критерії, засновані на аналізі зображень МРТ у PDFS і STIR послідовностях: характер сигналу від трансплантата по центру кісткового каналу; загальний вигляд трансплантата; характер МРТ-сигналу від тканин навколо трансплантата на межі «сухожилок – кістка»; наявність синовіальної рідини в кісткових каналах і кісткового набряку навколо них у стегновій і великогомілковій кістках. Проаналізовано результати МРТ 75 пацієнтів, яким виконана пластика ПСЗ методом «all-inside» автотрансплантатом із сухожилка напівсухожилкового м’яза. У групі дослідження (40 осіб) на відміну від групи порівняння (35) додатково імплантували ПС навколо кінців сухожилкового трансплантата. Результати. Внутрішньоканальна перебудова трансплантата в групі пацієнтів з імплантацією ПС відбувалася швидше. Характер сигналу по центру кісткового каналу і на межі сухожилка з кісткою прогресував достовірно швидше в усі терміни спостереження. У групі дослідження практично не реєстрували затікання рідини уздовж транс­плантата в кісткові канали. Висновки. Імплантація ПС навколо кінців сухожилкового автотрансплантата ПСЗ, занурених у кісткові канали, приводить, за даними МРТ, до його швидшої внутрішньоканальної інкорпорації. Ключові слова. Колінний суглоб, передня схрещена зв’язка, артроскопі

Науково-практична конференція, присвячена 110-й річниці заснування ДУ «ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України» та міжнародний навчальний курс «Первинне і ревізійне ендопротезування кульшового та колінного суглобів»

On October 4-5, 2017, events took place in Kharkiv on the occasion of the 110th anniversary of the State Institution "Institute of Spine and Joint Pathology named after Professor MI Sitenko National Academy of Medical Sciences of Ukraine "4-5 октября 2017 в Харькове прошли мероприятия по случаю 110-летия Государственного учреждения «Институт патологии позвоночника и суставов имени профессора М. И. Ситенко Национальной академии медицинских наук Украины ».4–5 жовтня 2017 р. у Харкові пройшли заходи з на-годи 110-річчя Державної установи «Інститут патоло-гії хребта та суглобів імені професора М. І. СитенкаНаціональної академії медичних наук України»