НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ БАНКІВСЬКОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

The author of the article has studied normative and legal aspects of banking regulation and ensuring the reliability of banking system of Ukraine, in particular, the basic norms of the banks activity within the system of regulatory measures of Impact of the National Bank of Ukraine, their impact on the financial stability of the Ukrainian banking system, and has determined the possibilities for improving the legal regulation in this area.The capital ratios, liquidity ratios, credit risk standards, and investment standards have been analyzed.It has been determined that the devaluation of the national currency and the introduction of the volatile exchange rate led to the need to refuse from the use of the standards of the general open currency position, the general long-term open currency position, the general short-term open currency position in 2009 and to establish limits for the open currency position of banks.In order to increase regulatory capital by banks, the author has offered to apply a differentiated approach to various groups of banks while establishing regulatory capital adequacy ratios, taking into account their potential capital formation opportunities and the level of profitability.It has been emphasized that the reliability of the storage of bank deposits and guarantees provided to creditors is the stability of the banks activity and the effectiveness of the chosen strategy for managing financial risks; and the main indicator of the efficiency of business entities’ activities, in particular banks, is the defined level of profitability. In this regard, the author has offered to amend existing regulatory acts, in particular, to establish a standard for the effectiveness of the use of short-term assets and a standard for the efficiency of using total assets.The issues of licensing banking activity, the formation and use of the reserve fund, as well as reserves for reimbursement of possible losses through active banking operations, etc. have been defined as the perspective direction of the research concerning the legal provision of banking regulation.Досліджено нормативно-правові аспекти банківського регулювання та забезпечення надійності банківської системи України, зокрема основні нормативи діяльності банків у системі заходів регулятивного впливу Національного банку України, їхній вплив на фінансову стабільність банківської системи України та визначено можливості вдосконалення правового врегулювання у цій сфері.Проаналізовано нормативи капіталу, нормативи ліквідності, нормативи кредитного ризику, нормативи інвестування.Визначено, що знецінення національної валюти та впровадження волатильного курсу зумовили необхідність відмовитися 2009 року від використання нормативів загальної відкритої валютної позиції, загальної довгої відкритої валютної позиції, загальної короткої відкритої валютної позиції і встановити ліміти відкритої валютної позиції банку.З метою збільшення банками регулятивного капіталу запропоновано застосовувати диференційований підхід до різних груп банків при встановленні нормативів достатності регулятивного капіталу, враховуючи їхні потенційні капіталотворчі можливості й рівень прибутковості.Наголошено, що запорукою надійності зберігання банківських вкладів і гарантій наданих кредиторам є стабільність діяльності банків та ефективність обраної стратегії управління фінансовими ризиками, а основним показником ефективності діяльності суб’єктів господарювання, зокрема банків, є визначений рівень прибутковості. У зв’язку з цим запропоновано внести зміни до чинних нормативно-правових актів, зокрема встановити норматив ефективності використання короткострокових активів і норматив ефективності використання загальних активів.Перспективними напрямами досліджень правового забезпечення банківського регулювання визначено питання ліцензування банківської діяльності, формування та використання резервного фонду, а також резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями тощо

Evaluation of Metal Phosphide Nanocrystals as Anode Materials for Na-ion Batteries

Sodium-ion batteries (SIBs) are potential low-cost alternatives to lithium-ion batteries (LIBs) because of the much greater natural abundance of sodium salts. However, developing high-performance electrode materials for SIBs is a challenging task, especially due to the ?50% larger ionic radius of the Na+ ion compared to Li+, leading to vastly different electrochemical behavior. Metal phosphides such as FeP, CoP, NiP2, and CuP2 remain unexplored as electrode materials for SIBs, despite their high theoretical charge storage capacities of 900–1300 mAh g–1. Here we report on the synthesis of metal phosphide nanocrystals (NCs) and discuss their electrochemical properties as anode materials for SIBs, as well as for LIBs. We also compare the electrochemical characteristics of phosphides with their corresponding sulfides, using the environmentally benign iron compounds, FeP and FeS2, as a case study. We show that despite the appealing initial charge storage capacities of up to 1200 mAh g–1, enabled by effective nanosizing of the active electrode materials, further work toward optimization of the electrode/electrolyte pair is needed to improve the electrochemical performance upon cycling

High-resolution remote thermography using luminescent low-dimensional tin-halide perovskites

While metal-halide perovskites have recently revolutionized research in optoelectronics through a unique combination of performance and synthetic simplicity, their low-dimensional counterparts can further expand the field with hitherto unknown and practically useful optical functionalities. In this context, we present the strong temperature dependence of the photoluminescence (PL) lifetime of low-dimensional, perovskite-like tin-halides, and apply this property to thermal imaging with a high precision of 0.05 {\deg}C. The PL lifetimes are governed by the heat-assisted de-trapping of self-trapped excitons, and their values can be varied over several orders of magnitude by adjusting the temperature (up to 20 ns {\deg}C-1). Typically, this sensitive range spans up to one hundred centigrade, and it is both compound-specific and shown to be compositionally and structurally tunable from -100 to 110 {\deg} C going from [C(NH2)3]2SnBr4 to Cs4SnBr6 and (C4N2H14I)4SnI6. Finally, through the innovative implementation of cost-effective hardware for fluorescence lifetime imaging (FLI), based on time-of-flight (ToF) technology, these novel thermoluminophores have been used to record thermographic videos with high spatial and thermal resolution.Comment: 25 pages, 4 figure

Electron-beam and AFM domain writing in the relaxor ferroelectric SBN

This work was supported by the Russian Foundation for Basic Researches (projects Nos. 16-29-11777ofi-m and 16-0200439a)

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ М’ЯЗІВ ЯЗИКА У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ ДЕСКВАМАТИВНОМУ ГЛОСИТІ

SUMMARY. Desquamative glossitis is an inflammatory and dystrophic lesion of the mucosa of the tongue, which is localized mainly on the back and sides of this organ. Most often this pathology is found in diseases of the gastrointestinal tract and the hematopoetic system. Desquamative glossitis as an independent pathology is often found, and its diagnosis is not easy. The aim – to study the age-old features of the remodeling of the muscle of the tongue at desquamative glossitis. Material and Methods. The complex of morphological methods examined the tongue muscles of 60 laboratory mature white male rats, which were divided into 4 groups. The group 1 consisted of 15 8-month-old animals that were under normal vivarium conditions, group 2 – 15 the same 24-month-old rats, group 3 –  15 8-month-old animals with simulated desquamative glossitis, group 4 – 15 24-month-old rats with desquamative glossitis. The microtomy sections of the tongue were stained with hematoxylin-eosin, for van Gizon, Mallory, and toluidine blue. The diameter of muscle fibers, their nuclei, nuclear-cytoplasmic ratios in these structures, relative volumes of stroma, muscle, stromal-myocyte ratio, relative volume of damaged muscle fibers were Mmorphometrically determined. Histological preparations were also investigated in polarized light. Quantitative indicators were processed statistically. Results. It was established that desquamative glossitis in laboratory white male rats, in addition to remodeling of the structures of the mucosa, leads to the morphological reorganization of the muscles of the tongue, which is characterized by moderate atrophy, a violation of tissue and cellular structural homeostasis, an increase in the relative volume of damaged muscle fibers, dystrophy, necrobiosis and contracture damage, infiltration and sclerosis. The degree of remodeling of the muscles of the tongue dominated the upper longitudinal muscle and old animal. The latter was confirmed by the relative volumes of damaged muscle fibers, which in young rats was equal (12.40±0.15) %, and in the old – (19.60±0.18) % (p <0.001). Conclusions. Desquamative glossitis in laboratory white male rats, in addition to remodeling the structures of the mucosa, leads to a morphological alteration of the muscles of the tongue, which is characterized by moderate atrophy, a violation of tissue and cellular structural homeostasis, an increase in the relative volume of damaged muscle fibers, dystrophy, necrobiosis and contractal damage to them. The degree of remodeling of the muscles of the tongue was dominated by the upper longitudinal muscle of the tongue and in the experimental animals of the older age group.РЕЗЮМЕ. Десквамативный глоссит – это воспалительно-дистрофическое поражение слизистой оболочки языка, которое локализуется преимущественно на спинке и боковых поверхностях названного органа. Наиболее часто указанная патология встречается при заболеваниях желудочно-кишечного тракта и кроветворной системы. Десквамативный глоссит как самостоятельная патология случается нередко, а его диагностика нелегкая. Цель – изучение возрастных особенностей ремоделирования мышц языка при десквамативном глоссите. Материал и методы. Комплексом морфологических методов исследованы мышцы языка 60 лабораторных поло­возрелых белых крыс-самцов, которые были поделены на четыре группы. 1-я группа насчитывала 15 8-месячных животных, которые находились в обычных условиях вивария, 2-я – 15 аналогичных 24-месячных крыс, 3-я – 15 8-месячных животных со смоделированным десквамативным глосситом, 4-я – 15 24-месячных крыс с такой же смоделированной патологией. Микротомные срезы языка окрашивали гематоксилином-эозином, по Ван Гизон, Маллори, толуидиновым синим. Морфометрически определяли диаметр мышечных волокон, их ядер, ядерно-цитоплазматические соотношения в этих структурах, относительные объемы стромы, мышц, стромально-миоцитарные соотношения, относительный объем поврежденных мышечных волокон. Гистологические препараты исследовали также в поляризованном свете. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты. Установлено, что десквамативный глоссит у лабораторных белых крыс-самцов, кроме ремоде­лирования структур слизистой оболочки, приводит к морфологической перестройке мышц языка, которая харак­теризуется умеренной атрофией, нарушением тканевого и клеточного структурных гомеостазов, ростом относи­тельного объема поврежденных мышечных волокон, дистрофией, некробиозом и контрактурными повреждениями, инфильтрацией и склерозированием. Степень ремоделирования мышц языка доминировала в верхней продольной мышце и у старых экспериментальных животных. Последнее подтверждалось относительными объемами поврежденных мышечных волокон, который у молодых крыс достигал (12,40±0,15) %, у старых – (19,60±0,18) % (р<0,001). Выводы. Десквамативный глоссит у лабораторных белых крыс-самцов, кроме ремоделирования структур слизистой оболочки, приводит к морфологической перестройке мышц языка, которая характеризуется умеренной атрофией, нарушениями тканевого и клеточного структурных гомеостазов, увеличением относительного объема поврежденных мышечных волокон, дистрофией, некробиозом и контрактурными их повреждениями. Степень повреждения мышц языка доминировала в верхней продольной мышце языка и у старых экспериментальных животных.РЕЗЮМЕ. Десквамативний глосит – це запально-дистрофічне ураження слизових оболонки язика, яке локалізується переважно на спинці та бічних поверхнях вказаного органа. Найчастіше ця патологія трапляється при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та кровотворної системи. Десквамативний глосит як самостійна патологія виявляється нерідко, а його діагностика нелегка. Мета – вивчити вікові особливості ремоделювання м’язів язика при десквамативному глоситі. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджені м’язи язика 60 лабораторних статево­зрілих білих щурів-самців, які були поділені на 4-и групи. 1-а група нараховувала 15 8-місячних тварин, які знаходилися у звичайних умовах віварію, 2-а – 15 аналогічних 24-місячних щурів, 3-я – 15 8-місячних тварин із змодельованим десквамативним глоситом, 4-а – 15 24-місячних щурів із десквамативним глоситом. Мікротомні зрізи язика фарбували гематоксиліном-еозином, за Ван Гізон, Маллорі, толуїдиновим синім. Морфометрично визначали діаметр м’язових волокон, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих структурах, відносні об’єми строми, м’язів, стромально-міоцитарні відношення, відносний об’єм пошкоджених м’язових волокон. Гістологічні препарати досліджували також у поляризованому світлі. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що десквамативний глосит у лабораторних білих щурів-самців, крім ремоделювання структур слизової оболонки, призводить до морфологічної перебудови м’язів язика, яка характеризується помірною атрофією, порушенням тканинного та клітинного структурних гомеостазів, зростанням відносного об’єму пошкоджених м’язових волокон, дистрофією, некробіозом та їх контрактурними пошкодженнями, інфільтрацією і склерозуванням. Ступінь ремоделювання м’язів язика домінував у верхньому поздовжньому м’язі та у дослідних тварин старшої вікової групи. Останнє підтверджувалося відносними об’ємами пошкоджених м’язових волокон, який у молодих щурів дорівнював (12,40±0,15) %, а у старих – (19,60±0,18) % (р<0,001). Висновки. Десквамативний глосит у лабораторних білих щурів-самців, крім ремоделювання структур слизової оболонки, призводить до морфологічної перебудови м’язів язика, яка характеризується помірною атрофією, порушенням тканинного та клітинного структурних гомеостазів, зростанням відносного об’єму пошкоджених м’язових волокон, дистрофією, некробіозом та їх контрактурними пошкодженнями. Ступінь ремоделювання м’язів язика домінував у верхньому поздовжньому м’язі язика та у експериментальних тварин старшої вікової групи