Optimization of administration and monitoring of prevention of venous thrombosis and inflammatory wound complications.

Modern surgery and anesthesiology make it possible to perform complex surgical interventions, but at the same time, there are postoperative complications that, on the one hand, worsen the quality of surgical care provided and increase the cost of its implementation, and on the other hand do not exclude the possibility of fatal cases in operated patients. The aim of the work is the development, of on the principles of information technology process of selecting algorithms for the justified administration of preventive measures for the prevention of thrombosis and wound complications in surgical patients. We have developed and implemented the process of selecting preventive measures at the pre-operative stage, including them into the electronic list of medical administrations, the practical use of planned actions in a hospital environment, monitoring the timeliness and scope of their implementation, with further support of these algorithms and taking into account the results achieved as a result of their application. The developed process of administering standardized algorithms for prophylaxis of thromboembolic and wound complications with control of their performance is effective and practically meaningful

Вибір методу ендоскопічного гемостазу при гострих шлунково- кишкових кровотечах

Acute gastrointestinal bleeding is attributed to one of the most serious emergency diseases of the abdominal cavity, which bythe frequency appeal is a leader among acute diseases of the abdominal cavity. The results remain unsatisfactory treatmentand accompanied by high total and postoperative mortality. Depending on the characteristics of the established source ofbleeding patients performed endoscopic and conservative therapy (infusion-transfusion therapy, antisecretory, hemostatic,Helicobacter, symptomatic etc.) according to guidelines, ineffi ciency – surgery. More than 50 methods of endoscopic bleedingstop are proposed every year. There are new or modifi ed existing ways of infl uencing the source of bleeding. Endoscopic methodsto stop bleeding are divided into 4 groups: physical, medicinal, mechanical and combination methods listed above. Before theendoscopic hemostasis it is necessary to determine the most effective method that will lead to sustainable hemostasis andminimizes the risk bleeding. The method of EG should be based on identifying the source of bleeding, its location and size, activebleeding, and taking into account the indications and contraindications to the chosen technique and possible complications.Гостру шлунково-кишкову кровотечу відносять до одного із найтяжчих невідкладних захворювань органів черевної по-рожнини, яке за частотою звернення займає провідне місце серед гострих захворювань органів черевної порожнини. Ре-зультати лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі залишаються незадовільними та супроводжуються високоюзагальною і післяопераційною летальністю. Залежно від встановлених характеристик джерела кровотечі пацієнтампроводять ендоскопічну та консервативну терапію згідно з методичними рекомендаціями, при неефективності –хірургічне втручання. Запропоновано більше 50 методик ендоскопічної зупинки кровотеч, щорічно з’являються нові абомодифікуються існуючі способи впливу на джерело кровотечі. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі поділяються на4 основні групи: фізичні, медикаментозні, механічні та комбінації вищеперерахованих способів. Перед проведенням ен-догемостазу необхідно визначити найбільш ефективний метод, який приведе до стійкого гемостазу та зведе до мінімумуризик виникнення рецидиву кровотечі. Вибір методу ендоскопічного гемостазу повинен базуватися на визначенні дже-рела кровотечі, його локалізації та розмірів, активності кровотечі, а також враховувати показання і протипоказання дообраної методики та можливі ускладнення

Гострі тромбоемболічні ускладнення у пацієнтів з хірургічною патологією органів черевної порожнини

The incidence of acute thromboembolic complications (ATEC) is increasing annually and is equal to more than 100 cases per 100 000 people. In recent years ATEC came to occupy a leading position among postoperative ones through the introduction of new surgical technologies, improvement of surgery techniques, high level of modern anesthetics and intensive care, which resulted in lower mortality and reduced occurrence of specific postoperative complications. Despite the variety of proposed schemes by application of anticoagulants to prevent ATEC occurrence, their number requires a more detailed study of risk factors of  ATEC and improvement of existing schemes for prevention and treatment of this pathology. The statistical retrospective analysis of outcomes of patients with acute surgical pathology of abdominal organs who were hospitalized in 2013–2015 were performed. According to this analysis the  total number of patients with  ATEC is 72 (0.43 %), the number of patients for whom the diagnosis was established during treatment is 34 (47.2 %), while pathoanatomical examination makes up 38 (52 8 %); PE in 51 patients proved to be the immediate cause of death, 21 patients cured with conservative methods in intensive care. In patients with urgent surgical pathology, especially cancer pathology, it is necessary to determine the risk factors, to appoint the prevention or treatment  up to the standards (protocols) of medical care.Частота возникновения острых тромбоэмболических осложнений (ГТЕУ) ежегодно увеличивается и составляет более 100 случаев на 100 000 населения. В последние годы ГТЕУ стали занимать ведущее место среди послеоперационных за счет внедрения новых хирургических технологий, совершенствование техники оперативных вмешательств, высокого уровня современной анестезиологии и интенсивной терапии, привели к снижению операционной летальности и уменьшения возникновения специфических послеоперационных осложнений. Несмотря на многообразие предложенных схем при назначении антикоагулянтов с целью профилактики возникновения ГТЕУ, количество возникновения последних вызывает необходимость более детального изучения факторов риска ГТЕУ и усовершенствование существующих схем профилактики и лечения этой патологии. Проведен статистический ретроспективный анализ результатов лечения пациентов с острой хирургической патологией органов брюшной полости, которые находились на стационарном лечении в КЗ "ШМКЛ" ДОР "в 2013-2015 гг. По результатам анализа медицинской документации: общее количество пациентов с ГТЕУ (ТЭЛА) - 72 ( 0,43%), количество пациентов, которым диагноз был установлен во время лечения - 34 (47,2%), при патологоанатомической экспертизы - 38 (52,8%); в 51 пациента ТЭЛА оказалась непосредственной причиной смерти, 21 пациента вылечено консервативными методами в отделении интенсивной терапии. У пациентов с неотложной хирургической патологией, особенно с онкологической патологией, необходимо определять факторы риска развития ГТЕУ, назначать профилактику или лечение последних соответствии с утвержденными стандартами (протоколов) оказания медицинской помощи.Частота виникнення гострих тромбоемболічних ускладнень (ГТЕУ) щорічно збільшується та складає понад 100 випадків на 100 000 населення. В останні роки ГТЕУ стали займати провідне місце серед післяопераційних за рахунок впровадження нових хірургічних технологій, удосконалення техніки операційних втручань, високого рівня сучасної анестезіології та інтенсивної терапії, які привели до зниження операційної летальності та зменшення виникнення специфічних післяопераційних ускладнень. Незважаючи на різноманіття запропонованих схем щодо призначення антикоагулянтів із метою профілактики виникнення ГТЕУ, кількість виникнення останніх викликає необхідність більш детального вивчення факторів ризику ГТЕУ та удосконалення існуючих схем профілактики й лікування цієї патології. Проведено статистичний ретроспективний аналіз результатів лікування пацієнтів із гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, які перебували на стаціонарному лікуванні в КЗ “ШМКЛ” ДОР” у 2013–2015 рр. За результатами аналізу медичної документації: загальна кількість пацієнтів із ГТЕУ (ТЕЛА) – 72 (0,43 %), кількість пацієнтів, яким діагноз було встановлено під час лікування, – 34 (47,2 %), під час патологоанатомічної експертизи – 38 (52,8 %); у 51 пацієнта ТЕЛА виявилась безпосередньою причиною смерті, 21 пацієнта вилікувано консервативними методами у відділенні інтенсивної терапії. У пацієнтів із невідкладною хірургічною патологією, особливо з онкологічною патологією, необхідно визначати фактори ризику розвитку ГТЕУ, призначати профілактику або лікування останніх відповідно до затверджених стандартів (протоколів) надання медичної допомоги

Complications, caused by application of the net implants in the hiatal hernias plasty

Мета. Вивчення ускладнень, пов’язаних із використанням сітчастих імплантатів у пацієнтів із великими грижами стравохідного отвору діафрагми. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження з метою вивчення ускладнень, пов’язаних із використанням сітчастих імплантатів у пацієнтів із великими грижами стравохідного отвору діафрагми, оперованих у клініці за період з 2008 по 2018 р. Із 1168 оперованих пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та грижами стравохідного отвору діафрагми у 817 були великі грижі. У 353 пацієнтів із великими грижами сітчасті імплантати використовували для посилення швів крурорафії. Були використані полегшений сітчастий імплантат Ultrapro, композитна сітка Parietex, самофіксувальна хірургічна сітка ProGrip, розсмоктувальна сітка Vicryl, сітка з політетрафторетилену з нітиноловим каркасом, біологічна сітка Bio–A. Зафіксовано всі скарги пацієнтів, вивчено якість їх життя. Результати. Ускладнення, зумовлені впливом сітчастого імплантата, виявили у 17 (1,5%) пацієнтів. У всіх 17 пацієнтів було звуження стравоходу за рахунок вираженого рубцювання в області встановлення сітчастого імплантата. У 6 пацієнтів спостерігали дисфагію через вростання сітки у тканину стравоходу, у 2 – хронічний запальний процес у місці встановлення сітки. Невелику перфорацію стравоходу з обмеженим медіастинітом мав 1 пацієнт. У 3 хворих, яким було встановлено сітки з політетрафторетилену, виявлена їх міграція у просвіт стравоходу. Повторні операції виконано всім 17 пацієнтам. У 7 пацієнтів сітка видалена повністю. У 1 пацієнта сітка видалена, середостіння дреновано. У 3 пацієнтів, у яких сітки з політетрафторетилену мігрували у просвіт стравоходу, вдалося видалити їх ендоскопічно з подальшим встановленням спеціальних стентів. Результати повторних операцій оцінені як хороші у 15 пацієнтів. У 2 пацієнтів після повторної операції спостерігали дисфагію, яка потребувала повторної балонної дилатації та встановлення у 1 з них стента. Висновки. Нерозсмоктувальні сітки слід використовувати з великою обережністю, необхідно запобігати їхньому контакту зі стравоходом. Використання сіток із політетрафторетилену з нітиноловим каркасом для пластики великих гриж стра- вохідного отвору діафрагми повинно бути заборонено.Objective. Studying of complications, connected with application of the net implants in patients with large hiatal hernias. Materials and methods. Retrospective investigation was conducted with objective to study complications, connected with application of the net implants in patients with large hiatal hernias, operated in the clinic during period from 2008 to 2018 yr. Of 1168 patients operated on and suffering gastro–esophageal reflux disease as well as hiatal hernias, 817 have had large hernias. In 353 patients with large hernias for strengthening of cruroraphy sutures the net implants were applied. There were used low–weighted implant–net Ultrapro, the composite net Parietex, self–fixating surgical net ProGrip, absorbable net Vicryl, polytetrafluoroethylene net with nitinol carcass, biological net Bio–A. All the patients symptoms were registered, and the quality of life studied. Results. Complications, caused by the net implants impact, were revealed in 17 (1.5%) patients. In all 17 patients the esophageal structuring have occurred due to pronounced cicatrization in region of the net implant installation. In 6 patients dysphagia due to the net ingrowth into esophageal tissue was observed, and in 2 – chronic inflammatory process in place of the net installation. One patient have had small esophageal perforation with restricted mediastinitis. In 3 patients, in whom the polytetrafluoroethylene nets were installed, their migration into esophageal lumen was revealed. Reoperations were done in all 17 patients. In 7 patients the net was removed completely. In 1 patient the net was removed and mediastinum drained. In 3 patients, in whom polytetrafluoroethylene nets have migrated into esophageal lumen, they were removed endoscopically with further installation of special stents. Results of reoperations were estimated as good in 15 patients. In 2 patients after reoperations dysphagia was observed, which needed a second time balloon dilatation and installation of stent in 1 of them. Conclusion. Nonabsorbable nets ought to be applied with high technical accuracy, it is necessary to prevent their contact with the esophagus. Application of the polytetrafluoroethylene nets with nitinol carcass for plasty of large hiatal hernias must be forbidden

Optimization of Administration and Monitoring of Prevention of Venous Thrombosis and Inflammatory Wound Complications.

Modern surgery and anesthesiology make it possible to perform complex surgical interventions, but at the same time, there are postoperative complications that, on the one hand, worsen the quality of surgical care provided and increase the cost of its implementation, and on the other hand do not exclude the possibility of fatal cases in operated patients. The aim of the work is the development, of on the principles of information technology process of selecting algorithms for the justified administration of preventive measures for the prevention of thrombosis and wound complications in surgical patients. We have developed and implemented the process of selecting preventive measures at the pre-operative stage, including them into the electronic list of medical administrations, the practical use of planned actions in a hospital environment, monitoring the timeliness and scope of their implementation, with further support of these algorithms and taking into account the results achieved as a result of their application. The developed process of administering standardized algorithms for prophylaxis of thromboembolic and wound complications with control of their performance is effective and practically meaningful