Проблеми використання цифрових доказів у кримінальному судочинстві України та США

Current issues of using digital evidence in criminal justice of Ukraine and the USA have been considered and proposals have been provided for their resolution. For this purpose, methods of theoretical analysis and synthesis, formal legal analysis, comparative legal method, and special methods of cognition have been applied. The concepts of “electronic evidence” and “digital evidence” have been differentiated. Analysis of 64 decisions of Ukrainian courts of criminal jurisdiction and 31 decisions of the US Court of Appeal and the Supreme Court has revealed certain challenges in recognizing information in digital format as admissible and veracious evidence. The experience of the US judiciary can be useful for reforming Ukrainian legislation and the development of methodological guidelines for digital evidence use. It has been proposed to amend the Criminal Procedural Code of Ukraine with regulations that would contain the definition for the digital evidence concept and its procedural media; differentiation of the concepts of “electronic evidence” and “digital evidence”; introduction of a detailed procedure for seizing digital information, its review, recording and storage (with indication of the list of mandatory information on digital evidence which must be procedurally established); an algorithm for assessing veracity of digital evidence and an expert conclusion relying on certain criteria. It has been proved that a rapid change in technologies for detecting, seizing, recording and researching digital information has presented certain challenges for investigators, judges, prosecutors and employees of investigative agencies of Ukraine. It is recommended to improve the efficiency of using digital evidence in court proceedings by developing guidelines for working with such evidence and correspondingly improving qualifications of employees in law enforcement agencies.Розглянуто актуальні проблеми використання цифрових доказів у кримінальному судочинстві України та США й надано пропозиції щодо їх розв’язання, для чого застосовано методи теоретичного аналізу й синтезу, формально-юридичного аналізу, порівняльно-правовий метод, спеціальні методи пізнання. Розмежовано поняття «електронний доказ» і «цифровий доказ». Аналіз 64 рішень українських судів кримінальної юрисдикції та 31 рішення Апеляційного й Верховного Суду США показав, що визнання допустимими та достовірними доказами інформації у цифровій формі спричиняє певні труднощі. Досвід судочинства США може стати в пригоді реформуванню законодавства України й розробленню методичних рекомендацій із використання цифрових доказів. Запропоновано доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України нормами, які б містили визначення поняття «цифрові докази» і їх процесуальних носіїв; розмежування понять «електронний доказ» і «цифровий доказ»; докладний порядок вилучення цифрової інформації, її огляду, фіксування і зберігання (із зазначенням переліку обов’язкової інформації щодо цифрових доказів, яку має бути процесуально закріплено); алгоритм оцінювання достовірності цифрового доказу й висновку експерта за певними критеріями. З’ясовано, що швидка зміна технологій із виявлення, вилучення, фіксування й дослідження цифрової інформації спричиняє певні труднощі для слідчих, суддів, прокурорів і співробітників оперативно-розшукових органів України. Поліпшити ефективність використання цифрових доказів у судочинстві рекомендовано шляхом розроблення настанов щодо роботи із ними та відповідного підвищення кваліфікації співробітників правозастосовних органів

Sobre el tema de la efectividad de la regulación legal basada en aspectos psicológicos

This article is devoted to the analysis of problems regarding the main approaches to understanding the effectiveness of legal regulation and the search for its criteria. It is known that this issue serves as the basis for ongoing social development, ensuring optimal law-making and law enforcement activities of state bodies, achieving the goals of the procedural and legal regulation, consisting in ensuring, within certain stages of the legal and reasonable consideration and resolution of legal cases, the adoption of appropriate procedural decisions in the interests of subjects of law. The effectiveness of legal regulation is determined by a kind of evaluation category, the essence of which is to determine the level of functionality and effectiveness of this process in its dynamics. As criteria for the effectiveness of procedural and legal regulation are called effectiveness, achievement of the goal, procedural savings and others.Este artículo está dedicado al análisis de problemas relacionados con los principales enfoques para comprender la efectividad de la regulación legal y la búsqueda de sus criterios. Se sabe que este tema sirve como base para el desarrollo social continuo, asegurando actividades óptimas de elaboración de la ley y de aplicación de la ley de los organismos estatales, logrando los objetivos de la regulación procesal y legal, que consiste en garantizar, dentro de ciertas etapas de lo legal y razonable consideración y resolución de casos legales, la adopción de decisiones procesales apropiadas en interés de los sujetos de derecho. La efectividad de la regulación legal está determinada por un tipo de categoría de evaluación, cuya esencia es determinar el nivel de funcionalidad y efectividad de este proceso en su dinámica. Como criterios para la efectividad de la regulación procesal y legal se llaman efectividad, logro de la meta, ahorro procesal y otros

On the Issue of the Effectiveness of Legal Regulation Based on Psychological Aspects

This article is devoted to the analysis of problems regarding the main approaches to understanding the effectiveness of legal regulation and the search for its criteria. It is known that this issue serves as the basis for ongoing social development, ensuring optimal law-making and law enforcement activities of state bodies, achieving the goals of the procedural and legal regulation, consisting in ensuring, within certain stages of the legal and reasonable consideration and resolution of legal cases, the adoption of appropriate procedural decisions in the interests of subjects of law. The effectiveness of legal regulation is determined by a kind of evaluation category, the essence of which is to determine the level of functionality and effectiveness of this process in its dynamics. As criteria for the effectiveness of procedural and legal regulation are called effectiveness, achievement of the goal, procedural savings and others.This article is devoted to the analysis of problems regarding the main approaches to understanding the effectiveness of legal regulation and the search for its criteria. It is known that this issue serves as the basis for ongoing social development, ensuring optimal law-making and law enforcement activities of state bodies, achieving the goals of the procedural and legal regulation, consisting in ensuring, within certain stages of the legal and reasonable consideration and resolution of legal cases, the adoption of appropriate procedural decisions in the interests of subjects of law. The effectiveness of legal regulation is determined by a kind of evaluation category, the essence of which is to determine the level of functionality and effectiveness of this process in its dynamics. As criteria for the effectiveness of procedural and legal regulation are called effectiveness, achievement of the goal, procedural savings and others

Evidence-based medicine as patient's protection measure in judicial practice

The purpose of the work is to identify the role of evidence-based medicine, its principles and approaches to patients' rights protection and the provision of medical service optimization, the skills of medical staff improvement, increasing the objectivity of court decisions in cases of non-providing quality care or death. The authors used the decisions by the European Court of Human Rights (ECtHR) on the statements of victims of unprofessional actions by doctors,international and domestic regulations on patients' rights, statistics on the results of criminal proceedings on violations of patients' rights over the past 5 years, case law of criminal and civil jurisdiction in this category of cases, the results of surveys of prosecutors, as well as the results of research by scientists in the field of medical law and criminalistics. In order to implement the patients' rights by legal means in accordance with the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the European Charter of Patients' Rights and other international regulations in the field of medicine, the authors argue the need for greater implementation of evidence-based medicine into the practice of medical institutions as a means of improving the level of medical care and an obvious source of relevant information for litigation to protect the rights of patients and doctors. For patients' rights protection in the diagnosis and treatment of diseases, it is proposed to regulate a set of such measures: 1) to include in the educational programs of pharmacy and medicine such disciplines as «Evidence-Based Medicine» and «Rights of the patient and medical worker's rights»; 2) to oblige the doctor to explain to the patient or to his/her representative the differences of treatment protocols, to provide information to patients about official sources, which contain information on unified and updated treatment protocols and diagnosis of certain diseases, to obtain informed consent by the patient (his/her representative) on certain medical guideline; 3) to recognize medical guidelines as sources of law in criminal and civil proceedings as a kind of benchmarks for clarifying and assessing the facts of non-performance or improper performance of professional duties by a medical or pharmaceutical worker, violation of patients' rights, as well as means for doctors' legal protection and etc.Метою статті є виявлення ролі доказової медицини, її принципів і підходів щодо захисту прав пацієнтів та оптимізації медичних послуг, підвищення кваліфікації медичного персоналу, підвищення об'єктивності судових рішень у випадках ненадання якісної допомоги або смерті. Автори використовували рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за заявами потерпілих від непрофесійних дій лікарів, міжнародні та внутрішньодержавні нормативні акти про права пацієнтів, статистику за результатами кримінальних проваджень щодо порушень прав пацієнтів на останні 5 років, судову практику кримінальної та цивільної юрисдикції за даною категоріэю справ, результати опитувань прокурорів, а також результати досліджень вчених в галузі медичного права та криміналістики. Автори стверджують, що для реалізації прав пацієнтів законними засобами відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, Європейської хартії прав пацієнтів та інших міжнародних норм у галузі медицини необхідно впровадити доказову медицину в практику роботи медичних установ як засіб підвищення рівня надання медичної допомоги та джерело актуальної інформації для судових розглядів щодо захисту прав пацієнтів та лікарів. Для захисту прав пацієнтів при діагностиці та лікуванні захворювань пропонується регламентувати комплекс таких заходів: 1) включити в освітні програми фармакології і медицини такі дисципліни, як «Доказова медицина» і «Права людини», права пацієнта і медичного працівника; 2) зобов'язати лікаря пояснювати пацієнтові або його представнику відмінності варіантів протоколів лікування, надавати пацієнтам інформацію про офіційні джерела, які містять інформацію про уніфіковані і оновлені протоколи лікування та діагностики певних захворювань, отримувати інформовану згоду від пацієнта (його представника) стосовно певного медичного керівництва; 3) визнати медичні керівництва джерелами права в кримінальному та цивільному судочинстві як свого роду орієнтири для з'ясування та оцінки фактів невиконання або неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником, порушення прав пацієнтів, а також як засоби правового захисту лікарів та ін.Целью статьи является выявление роли доказательной медицины, ее принципов и подходов к защите прав пациентов и оптимизации медицинских услуг, повышению квалификации медицинского персонала, повышению объективности судебных решений в случаях неоказания качественной помощи или смерти. Авторы использовали решения Европейского суда по правам человека (ЕСПЧ) по заявлениям потерпевших от непрофессиональных действий врачей, международные и внутригосударственные нормативные акты о правах пациентов, статистику по результатам уголовных производств по нарушениям прав пациентов на последние 5 лет, судебную практику уголовной и гражданской юрисдикции по данной категории дел, результаты опросов прокуроров, а также результаты исследований ученых в области медицинского права и криминалистики. Авторы утверждают, что для реализации прав пациентов законными средствами в соответствии с Конвенцией о защите прав человека и основных свобод, Европейской хартией прав пациентов и другими международными нормами в области медицины необходимо внедрение доказательной медицины в практику медицинских учреждений как средство повышения уровня оказания медицинской помощи и очевидный источник актуальной информации для судебных разбирательств по защите прав пациентов и врачей. Для защиты прав пациентов при диагностике и лечении заболеваний предлагается регламентировать комплекс таких мер: 1) включить в образовательные программы фармакологии и медицины такие дисциплины, как «Доказательная медицина» и «Права человека», права пациента и медицинского работника»;2) обязать врача объяснять пациенту или его представителю различия вариантов протоколов лечения, предоставлять пациентам информацию об официальных источниках, содержащих информацию об унифицированных и обновленных протоколах лечения и диагностике определенных заболеваний, получать информированное согласие от пациента (его представителя) по определенному медицинскому руководству; 3) признать медицинские руководства источниками права в уголовном и гражданском судопроизводстве как своего рода ориентиры для выяснения и оценки фактов неисполнения или ненадлежащего исполнения профессиональных обязанностей медицинским или фармацевтическим работником, нарушения прав пациентов, как а также средства правовой защиты врачей и др

Microtearding mode study in NSTX using machine learning enhanced reduced model

This article presents a survey of NSTX cases to study the microtearing mode (MTM) stabilities using the newly developed global reduced model for Slab-Like Microtearing modes (SLiM). A trained neutral network version of SLiM enables rapid assessment (0.05s/mode) of MTM with $98\%$ accuracy providing an opportunity for systemic equilibrium reconstructions based on the matching of experimentally observed frequency bands and SLiM prediction across a wide range of parameters. Such a method finds some success in the NSTX discharges, the frequency observed in the experiment matches with what SLiM predicted. Based on the experience with SLiM analysis, a workflow to estimate the potential MTM frequency for a quick assessment based on experimental observation has been established

Two-axle bogie vibration damping system with additional damping elements

There are no optimal vibration damping designs for safe movement at the present stage of the development of high-speed rail transport. The purpose of improving existing structures is their ability to simultaneously dampen both longitudinal and transverse vibrations. For dynamic research, an analytical method has been developed for calculating the stresses and deformations of the sidewall of the frame of an electric locomotive bogie in motion, taking into account the unevenness of the joints. The result of the work on creating a new design of a two-axle bogie of a railway vehicle, with additional damping elements of the vibration damping system, is the Patent of the Republic of Uzbekistan for the invention No. IAP 06498 [1]. The considered design is universal and suitable for a subway car, motor locomotive, or railcar

On the Issue of the Effectiveness of Legal Regulation Based on Psychological Aspects

This article is devoted to the analysis of problems regarding the main approaches to understanding the effectiveness of legal regulation and the search for its criteria. It is known that this issue serves as the basis for ongoing social development, ensuring optimal law-making and law enforcement activities of state bodies, achieving the goals of the procedural and legal regulation, consisting in ensuring, within certain stages of the legal and reasonable consideration and resolution of legal cases, the adoption of appropriate procedural decisions in the interests of subjects of law. The effectiveness of legal regulation is determined by a kind of evaluation category, the essence of which is to determine the level of functionality and effectiveness of this process in its dynamics. As criteria for the effectiveness of procedural and legal regulation are called effectiveness, achievement of the goal, procedural savings and others.Este artículo está dedicado al análisis de problemas relacionados con los principales enfoques para comprender la efectividad de la regulación legal y la búsqueda de sus criterios. Se sabe que este tema sirve como base para el desarrollo social continuo, asegurando actividades óptimas de elaboración de la ley y de aplicación de la ley de los organismos estatales, logrando los objetivos de la regulación procesal y legal, que consiste en garantizar, dentro de ciertas etapas de lo legal y razonable consideración y resolución de casos legales, la adopción de decisiones procesales apropiadas en interés de los sujetos de derecho. La efectividad de la regulación legal está determinada por un tipo de categoría de evaluación, cuya esencia es determinar el nivel de funcionalidad y efectividad de este proceso en su dinámica. Como criterios para la efectividad de la regulación procesal y legal se llaman efectividad, logro de la meta, ahorro procesal y otro