Stylistic issues of modern dental scientific discourse

У пропонованій статті здійснено спробу виявити та проаналізувати основні стильові огріхи наукового стоматологічного дискурсу. У результаті огляду теоретико-методологічні основ нормування мови науки і студіювання дискурсивних фрагментів досліджено стан дотримання узвичаєних норм слововжитку у сфері науки під час написання різножанрових зразків стоматологічного дискурсу – оригінальних тез, статей, посібників, підручників, монографій тощо. Крім цього, вирізнено й охарактеризовано випадки неправильного і недоречного вживання мовних одиниць у фаховому мовленні стоматологічної галузі. У статті акцентовано на важливості коректної й унормованої інтерпретації дослідником наукових фактів, найновіших теорій та гіпотез. Проінтерпретовано специфіку нормативного і ненормативного слововживання в сучасному писемному науковому мовленні. У праці використано і загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез, спостереження, порівняння, узагальнення), і власне лінгвістичні методи та прийоми. Акцентовано на загальній невнормованості фахової мови стоматологічної галузі. Умотивовано доцільність і раціональність використання в досліджуваному науковому дискурсі лексичних синонімів-дублетів. Оцінено часто вживані стоматологами правильні варіанти виформованих на вітчизняному мовному ґрунті термінолексем. Умотивовано доцільність аналізу відповідності стоматологічного наукового мовлення базовим комунікативним якостям мовлення;The article provides an attempt to reveal and analyze main stylistic issues of scientific dental discourse. As a result of reviewing theoretical and methodological basics of standardizing the language of science and studying discourse fragments, the current state of observing usual word use norms in the course of writing dental scientific discourse texts in different genres: original abstracts, articles, manuals, textbooks, monographs, etc. has been investigated. In addition, the article characterizes cases of incorrect and irrelevant use of language units in professional texts in the dental field and justifies the analysis of dental scientific language correspondence to the basic communicative features of the language. The importance of correct interpretation of scientific facts, modern theories and hypotheses is pointed out. It is also noted that the skillful usage of professional terms is a daily duty of every qualified specialist. The general scientific (induction, deduction, analysis, synthesis, observation, comparison, generalization) and linguistic methods and techniques were used in this scientific work. There was also indicated on irregularity of the professional language of the dental industry. In the article, there were provided arguments and reasonableness for preferred usage of the Ukrainian terms. There was also given a number of national equivalents to the foreign words from the sphere of dentistry

A922 Sequential measurement of 1 hour creatinine clearance (1-CRCL) in critically ill patients at risk of acute kidney injury (AKI)

Meeting abstrac

Гостре пошкодження нирок у новонароджених після хірургічної корекції патології дуги аорти

The purpose of study was to hold the single-center study of the incidence of acute kidney injury (AKI) in newborns that underwent surgical correction of the aortic arch pathology and make the prospective analysis of the effect of AKI on postoperative course and mortality in this category of patients.Material and methods. From 07.01.2015 to 12.15.2015, 120 newborns with congenital heart diseases had undergone cardiac surgery in the Ukrainian Children Cardiac Center. Among them, 25 patients had pathology of the aortic arch. Of these, 8 (32%) newborns had isolated coarctation of the aorta, and 17 (68%) patients had a combination of coarctation of the aorta with other congenital heart defects. Based on the change in serum creatinine level, we studied the incidence of AKI, risk factors and complications that possibly may emerge due to its occurrence.Results and discussion. According to our data, the AKI has emerged in 53% (n=63) of newborns that underwent the cardiac surgery. Meanwhile patients with pathology of the aortic arch showed up with the acute kidney injury in 80% (n=20) cases. The incidence of AKI in newborns, in whom the aortic arch was corrected without the use of cardiopulmonary bypass, was 72% (n=13). At the same time among the patients that underwent the cardiac surgery with cardiopulmonaru bypass, AKI appeared in 100% (n=7) of cases. We noted that newborns with AKI more often required inotropic support and mechanical ventilation during the preoperative stage. Also, the level of serum creatinine concentration was higher, and they often developed acute renal failure before surgery. In the postoperative period, among patients with acute renal failure, 9 (45%) had injury AKIN 1, 2 (10%) had AKIN 2 and 9 (45%) had AKIN 3. They required inotropes, prolonged mechanical ventilation and staying in intensive care. The use of aminoglycosides in the postoperative period did not have a significant impact on the emerge of AKI.Conclusions. Newborns are at high risk of developing acute kidney injury after repair of congenital heart defects. Critical preoperative health condition and special features of surgical intervention in this pathology introduce the danger of a damaging effect on the kidneys. Throughout the study of this problem, we came to the conclusion that in the postoperative period patients with acute kidney injury require longer mechanical ventilation, inotropic support; they prolong the length of stay in the intensive care unit and, in general, the length of hospitalization, and have the high risk of death.The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee (LEC) of institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.Цель: анализ частоты развития острого повреждения почек (ОПН) у новорожденных, которым проводилась хирургическая коррекция патологии дуги аорты; изучение влияния ОПН на послеоперационное течение и смертность в данной категории пациентов.Материалы и методы. На базе ГУ «НПМЦДКК» в период с 07.01.2015 по 15.12.2015 было прооперированно 120 новорожденных с врожденными пороками сердца. Среди них 25 пациентов имели патологию дуги аорты: у 8 (32%) была изолированная коарктация аорты, а у 17 (68%) — комбинация коарктации аорты с другими врожденными пороками сердца. Основываясь на изменении уровня креатинина в сыворотке крови, изучали частоту возникновения ОПН, факторы риска и осложнения вследствие его возникновения.Результаты. У 53% (n=63) прооперированных новорожденных развилось ОПН. У пациентов с патологией дуги аорты ОПН развилась в 80% (n=20) случаев. Новорожденные дети, у которых коррекция дуги аорты проводилась без использования искусственного кровообращения, имели развитие ОПН в 72% (n=13) случаев, а у пациентов, прооперированных в условиях искусственного кровообращения, — в 100% (n=7). Новорожденные с данным осложнением чаще требовали инотропной поддержки и ИВЛ на дооперационном этапе. Также у них был выше уровень концентрации креатинина в сыворотке крови, чаще развивалось ОПН еще до оперативного вмешательства. В послеоперационном периоде среди пациентов с ОПН у 9 (45%) было повреждение AKIN 1; у 2 (10%) — AKIN 2; у 9 (45%) — AKIN 3. Они требовали большего времени на ИВЛ, инотропной поддержки и пребывания в отделении нтенсивной терапии. Применение аминогликозидов в послеоперационном периоде не имело существенного влияния на развитие ОПН.Выводы. Новорожденные после коррекции врожденных пороков сердца, особенно патологии дуги аорты, входят в группу высокого риска развития ОПН. Тяжелое предоперационное состояние ребенка и особенности хирургического вмешательства при данной патологии обуславливают высокую вероятность повреждающего влияния на почки. В послеоперационном периоде пациенты с ОПН требуют более продолжительной искусственной вентиляции легких, инотропной поддержки; у них продлевается срок пребывания в отделении интенсивной терапии и срок госпитализации в целом, а также гораздо выше риск летального исхода.Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом (ЛЭК) учреждения. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей или их опекунов.Мета: аналіз частоти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у новонароджених, яким проводилося хірургічне втручання з приводу корекції патології дуги аорти; дослідження впливу ГПН на післяопераційний перебіг та смертність у даної категорії пацієнтів.Матеріали і методи. На базі ДУ «НПМЦДКК» у період з 07.01.2015 по 15.12.2015 було прооперовано 120 новонароджених з вродженими вадами серця. Серед них 25 пацієнтів мали патологію дуги аорти: у 8 (32%) була ізольована коарктація аорти, а у 17 (68%) — комбінація коарктації аорти з іншими вродженими вадами серця. Вивчали зміни рівня креатиніну в сироватці крові. Досліджували частоту виникнення ГПН, фактори ризику та ускладнення його виникнення.Результати. У 53% (n=63) прооперованих новонароджених розвинулося ГПН. У пацієнтів з патологією дуги аорти ГПН розвинулась у 80% (n=20) випадків. Новонароджені діти, у яких корекція дуги аорти проводилась без використання штучного кровообігу, мали розвиток ГПН у 72% (n=13), а у пацієнтів, прооперованих в умовах штучного кровообігу, — у 100% (n=7). Новонароджені, які мали дане ускладнення, частіше потребували інотропної підтримки та ШВЛ на доопераційному етапі. Також вони мали вищий рівень концентрації креатиніну в плазмі крові та частіше мали ГПН вже до оперативного втручання. У післяопераційному періоді 9(45%) пацієнтів з ГПН мали ураження AKIN 1; 2(10%) — AKIN 2; 9(45%) — AKIN 3. Вони потребували більшого  часу на ШВЛ, інотропної підтримки та перебування у відділенні інтенсивної терапії. Застосування аміноглікозидів у післяопераційному періоді не мало суттєвого впливу на розвиток ГПН.Висновки. Новонароджені діти після корекції вроджених вад серця, особливо патології дуги аорти, належать до групи високого ризику розвитку ГПН. Важкий передопераційний стан дитини та особливості хірургічного втручання при даній патології обумовлюють високу вірогідність пошкоджуючого впливу на нирки. У післяопераційному періоді пацієнти з ГПН потребують більш тривалої ШВЛ, інотропної підтримки; у них подовжується строк перебування у відділенні інтенсивної терапії та термін госпіталізації загалом, вищі ризики летального наслідку.Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень була отримана поінформована згода батьків дітей або їхніх опекунів

Вплив пренатальної діагностики на структуру неонатальних кардіохірургічних втручань

Objective. To analyze the tendency of change of surgical strategies used in the SI «Scientific and Practical Medical Center for Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery of the Ministry of Health of Ukraine» in neonates during the treatment of the difficult critical congenital heart disease (CHD).Patients and methods. The database of prenatal echocardiography of the critical CHD, structure and results of surgery in neonates operated at the Centre during the 2009–2014yy is analyzed.Results. A total of 935 neonates with critical CHD were operated, in 269 (29%) of them diagnose was made prenatally. The increase in the absolute number of patients operated in the age up to 1 month is observed — from 130 in 2009 y. to 163 in 2014y. At the same time there is a clear tendency in the proportion of prenatally exposed diagnoses from 24% to 42%. The share of primary radical surgical correction of critical CHD increased from 69% in 2009 y. to 79% in 2014y. Postoperative mortality in this group declined from 5.6% in 2009 y. to 3% in 2014y. In 105 (11%) of patients radical correction was carried out in the first hours of life using autologous umbilical cord blood during the surgery. The average number of collected cord blood was 76±21 ml.Conclusions. An increase in the proportion of primary radical correction of defects among surgical interventions and reduction of postoperative mortality among infants with critical CHD is observed. Prenatal diagnosis allows us to optimize the preoperative stage and performs a radical correction of the defect in the early hours of the patient's life using autologous umbilical cord blood.Key words: prenatal diagnosis, neonatal cardiac surgery, autologous umbilical blood.Цель: проанализировать тенденции изменения хирургической стратегии, применяющейся в ГУ «Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины» у новорожденных при лечении сложных критических врожденных пороков сердца (ВПС).Пациенты и методы. Проанализирована база данных пренатальной эхокардиографии критических ВПС, структура и результаты хирургических вмешательств у новорожденных, прооперированных в Центре в 2009–2014 годах.Результаты. Было прооперировано 935 новорожденных с критическими ВВС, у 269 (29%) из них диагноз поставлен пренатально. Наблюдается увеличение абсолютного количества прооперированных пациентов в возрасте до 1 месяца — с 130 в 2009 г. до 163 в 2014 г. При этом существует четкая тенденция к увеличению доли пренатально выставленных диагнозов с 24% до 42%. Доля первичных радикальных хирургических коррекций критических ВПС увеличилась с 69% в 2009 г. до 79% в 2014 г. Послеоперационная летальность в этой группе уменьшилась с 5,6% в 2009 г. до 3% в 2014 г. У 105 (11%) пациентов радикальная коррекция была проведена в первые часы жизни с использованием аутологической пупочной крови во время операции. Среднее количество собранной пуповинной крови составило 76±21 мл.Выводы. Наблюдается увеличение доли первичных радикальных коррекций пороков среди хирургических вмешательств и уменьшение послеоперационной летальности среди новорожденных с критическими ВПС. Пренатальная диагностика позволяет оптимизировать предоперационный этап и проводить радикальную коррекцию порока в первые часы жизни пациента с использованием аутологической пупочной крови.Ключевые слова: пренатальная диагностика, неонатальная кардиохирургия, аутологическая пупочная кровь.Мета: проаналізувати тенденції зміни хірургічної стратегії, яка застосовується в ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» у новонароджених при лікуванні складних критичних вроджених вад серця (ВВС).Пацієнти і методи. Проаналізовано бази даних пренатальної ехокардіографії критичних ВВС та структура і результати хірургічних втручань у новонароджених, що були прооперовані в Центрі у 2009–2014 роках.Результати. Було прооперовано 935 новонароджених з критичними ВВС, у 269 (29%) з них діагноз був встановлений пренатально. Спостерігається збільшення абсолютної кількості прооперованих пацієнтів у віці до 1 місяця — зі 130 у 2009 р. до 163 у 2014 р. При цьому існує чітка тенденція до збільшення частки пренатально встановлених діагнозів з 24% до 42%. Частка первинних радикальних хірургічних корекцій критичних ВВС збільшилася з 69% в 2009 р. до 79% у 2014 р. Післяопераційна летальність в цій групі знизилась з 5,6% в 2009 р. до 3% у 2014 р. У 105 (11%) пацієнтів радикальна корекція була проведена в перші години життя з використанням аутологічної пуповинної крові під час операції. Середня кількість зібраної пуповинної крові становила 76±21мл.Висновки. Спостерігається збільшення частки первинних радикальних корекцій вад серед хірургічних втручань та зменшення післяопераційної летальності серед новонароджених з критичними ВВС. Пренатальна діагностика дозволяє оптимізувати передопераційний етап та проводити радикальну корекцію вади у перші години життя пацієнта з використанням аутологічної пуповинної крові.Ключові слова: пренатальна діагностика, неонатальна кардіохірургія, аутологічна пуповина кров

Buildingbrains-3d: A tool to integrate neuron morphologies into 3d brain reconstructions

BuildingBrains-3D (BB3D, buildingbrains-3d.org) is a scalable platform of web-based tools for assimilating and analyzing complete 3D reconstructions of individual neurons with respect to their precise 3D location in the brain. Presently these reconstructions are the basis for determining excitatory and inhibitory cell-types serving as sampling sets for large-scale dense connectivity simulations over macroscopic scales in the rat barrel cortex. BB3D is scalable, however, and provides a stable platform for Neuroscientists from laboratories around the world to integrate their reconstructions into common reference frames (e.g. rat cortex, see Egger et al.) to extract standardized morphological features and to obtain insights into the organizational principles of neural circuits within and across brains, regions and species

Особливості включеності вищої школи Укріїни до системи електронного навчання

Стаття присвячена визначенню стану та особливостей включеності вищої школи України до системи електронної освіти на основі діагностики процесу впровадження у вищі навчальні заклади України технологій електронного навчання, що особливо актуалізовано в умовах інформатизації й дигіталізації навчального процесу та посилення напрямів інтеграції у міжнародний освітній простір. Розроблено та описано методику соціологічного дослідження, що дозволило провести типологізацію 361 діючих вишів України за рівнем впровадження електронного навчання в освітній процес. Також проведено регіональний розподіл вищих навчальних закладів України, завдяки чому виділено вузівські центри та проаналізовано їхню специфіку щодо рівнів впровадження електронного навчання. За результатами дослідження порівняно ступінь включеності до електронного навчання ВНЗ різних форм власності й напрямів підготовки, що продемонструвало специфіку застосування електронного навчання і те, що система вищої освіти України знаходиться на етапі усвідомлення необхідності модернізації освітнього процесу за допомогою впровадження та використання технологій електронного навчання, але більшою мірою є лише фрагментарно включеною до електронного навчання

Особливості включеності вищої школи Укріїни до системи електронного навчання

Стаття присвячена визначенню стану та особливостей включеності вищої школи України до системи електронної освіти на основі діагностики процесу впровадження у вищі навчальні заклади України технологій електронного навчання, що особливо актуалізовано в умовах інформатизації й дигіталізації навчального процесу та посилення напрямів інтеграції у міжнародний освітній простір. Розроблено та описано методику соціологічного дослідження, що дозволило провести типологізацію 361 діючих вишів України за рівнем впровадження електронного навчання в освітній процес. Також проведено регіональний розподіл вищих навчальних закладів України, завдяки чому виділено вузівські центри та проаналізовано їхню специфіку щодо рівнів впровадження електронного навчання. За результатами дослідження порівняно ступінь включеності до електронного навчання ВНЗ різних форм власності й напрямів підготовки, що продемонструвало специфіку застосування електронного навчання і те, що система вищої освіти України знаходиться на етапі усвідомлення необхідності модернізації освітнього процесу за допомогою впровадження та використання технологій електронного навчання, але більшою мірою є лише фрагментарно включеною до електронного навчання