Cryopreservation of strawberry

vo

Evaluation of microbiological purity of nasal ointment "Mnemastym"

The aim of this work was the determination of microbiological purity of nasal ointment “Mnemastym” with arginine-vasopressin (AVP). Materials and methods. For the microbial contamination control the inoculations were made on the nutrient medium set: for colibacillus – Endo agar, for staphylococcus – vitelline-saline agar and for fungi – Sabouraud's glucose agar. Petri dishes with inoculations were incubated during 48 hours at the tempereture 37 °C. Next identification was carried out by the traditional method. Results. It was determined that amount of microorganisms (bacteria and fungi) in 1 g of composition isn’t more than allowable standard by State Pharmacopoea of Ukraine for this class of dosage forms, but lies near critical value. It is sufficient for extemporaneous compounding of nasal ointment “Mnemastym” but at the same time development of further manufacturing of drug with the adding of antiseptic excipients is necessary. On the base of complex pharmaco-technological, biopharmaceutical, physical-chemical, rheological and biological investigations the optimal composition and technology for compounding of nasal ointment “Mnemastym” for the therapy of cognitive consequences of cerebrovascular pathology were developed. Conclusions. It was determined that manufacturing of nasal dosage form “Mnemastym” needs an adding of excipients with antimicrobial activity for stabilization of microbial contamination process. It was revealed that for the minimization of this standardization value for the ointment on lipophilic base in pharmacopoeia limit using of polyhexamethylenguanidin phosphate of triclozane or mixture of nipagin: nipazole 8:2 in 0.15 % concentration is the most rationale. Adding of preservatives in nasal ointment with vasopressin on lipophilic base for extemporaneous compounding isn’t need

Оцінювання мікробіологічної чистоти назальної мазі «Мнемастим»

The aim of this work was the determination of microbiological purity of nasal ointment “Mnemastym” with arginine-vasopressin (AVP).Materials and methods. For the microbial contamination control the inoculations were made on the nutrient medium set: for colibacillus – Endo agar, for staphylococcus – vitelline-saline agar and for fungi – Sabouraud's glucose agar. Petri dishes with inoculations were incubated during 48 hours at the tempereture 37 °C. Next identification was carried out by the traditional method.Results. It was determined that amount of microorganisms (bacteria and fungi) in 1 g of composition isn’t more than allowable standard by State Pharmacopoea of Ukraine for this class of dosage forms, but lies near critical value. It is sufficient for extemporaneous compounding of nasal ointment “Mnemastym” but at the same time development of further manufacturing of drug with the adding of antiseptic excipients is necessary. On the base of complex pharmaco-technological, biopharmaceutical, physical-chemical, rheological and biological investigations the optimal composition and technology for compounding of nasal ointment “Mnemastym” for the therapy of cognitive consequences of cerebrovascular pathology were developed.Conclusions. It was determined that manufacturing of nasal dosage form “Mnemastym” needs an adding of excipients with antimicrobial activity for stabilization of microbial contamination process. It was revealed that for the minimization of this standardization value for the ointment on lipophilic base in pharmacopoeia limit using of polyhexamethylenguanidin phosphate of triclozane or mixture of nipagin: nipazole 8:2 in 0.15 % concentration is the most rationale. Adding of preservatives in nasal ointment with vasopressin on lipophilic base for extemporaneous compounding isn’t need.Цель работы – определение микробиологической чистоты назальной мази «Мнемастим» с aргинин-вазопрессином (АВП).Материалы и методы. Для контроля микробной контаминации посевы делали на комплект питательных сред: для выделения кишечных бактерий – на агар ЭНДО, на желточно-солевой агар (ЖСА) – для выделения стафилококков и на среду Сабуро – для выделения грибов. Чашки с посевами инкубировали при температуре 37 °C в течение 48 часов. Дальнейшую идентификацию проводили по общепринятым методикам.Результаты. Установлено, что количество микроорганизмов (бактерий и грибов) в 1 г препарата не превышает допустимые Государственной Фармакопеей Украины нормативы для данного класса лекарственных форм, но приближено к критичному значению. Этого вполне достаточно для экстемпорального изготовления назальной мази «Мнемастим», вместе с тем при разработке и дальнейшем промышленном производстве готового лекарственного средства целесообразно введение в его состав антисептических вспомогательных веществ. На основании комплексных фармако-технологических, биофармацевтических, физико-химических, реологических и биологических исследований разработаны оптимальный состав и технология экстемпорального изготовления назальной мази «Мнемастим» для терапии когнитивных последствий цереброваскулярной патологии.Выводы. Назальная лекарственная форма «Мнемастим» для промышленного выпуска требует введения в состав вспомогательных веществ, обладающих антимикробной активностью, для стабилизации процесса микробной контаминации. Отмечено, что для минимизации этого показателя стандартизации мази на липофильной основе в фармакопейных пределах наиболее рационально использование полигексаметиленгуанидина фосфата, триклозана или смеси нипагин:нипазол 8:2 в 0,15 % концентрации. Введение консервантов в назальную мазь вазопрессина на липофильной основе для экстемпорального изготовления не требуется.Мета роботи – визначення мікробіологічної чистоти назальної мазі «Мнемастим» з аргінін-вазопресином (АВП).Матеріали та методи. Для контролю мікробної контамінації робили посіви на комплект поживних середовищ: для виділення кишкових бактерій – агар ЕНДО, жовтково-сольовий агар (ЖСА) – для виділення стафілококів, середовище Сабуро – для виділення грибів. Чашки з посівами витримували при температурі 37 °C протягом 48 годин. Надалі ідентифікацію здійснювали за загальноприйнятими методиками.Результати. Встановили, що кількість мікроорганізмів (бактерій і грибів) в 1 г препарату не перевищує допустимі Державною Фармакопеєю України (ДФУ) нормативи для цього класу лікарських форм, але наближена до критичного значення. Цього цілком достатньо для екстемпорального виготовлення назальної мазі «Мнемастим», поряд з цим при розробленні та подальшому промисловому виробництві готового лікарського засобу доцільно введення до його складу антисептичних допоміжних речовин. На підставі комплексних фармако-технологічних, біофармацевтичних, фізико-хімічних, реологічних і біологічних досліджень розробили оптимальний склад і технологію екстемпорального виготовлення назальної мазі «Мнемастим» для терапії когнітивних наслідків цереброваскулярної патології.Висновки. Назальна лікарська форма «Мнемастим» для промислового виробництва потребує введення до складу допоміжних речовин, що характеризуються антимікробною активністю, для стабілізації процесу мікробної контамінації. Виявили, що для мінімізації цього показника стандартизації мазі на ліпофільній основі в фармакопейних межах найраціональнішим є використання полігексаметиленгуанідину фосфату, триклозану або суміші ніпагин:ніпазол 8:2 у 0,15 % концентрації. Введення консервантів у назальну мазь вазопресину на ліпофільній основі для екстемпорального виготовлення не потрібне

Genetic and chemical evaluation of hops from Finland

202

Successful cryopreservation of dormant buds of blackcurrant (Ribes nigrum L.) by using greenhouse-grown plants and in vitro recovery

Abstract The cryopreservation of dormant buds can be a feasible method for preserving germplasm of cold-tolerant woody plants. In the present study, we evaluated the effects of pre-desiccation, thawing method, and the rehydration of bud sections on the post-cryopreservation recovery of dormant blackcurrant buds in vitro. The estimated recovery of small- and medium-sized buds was 80.1 and 62.7% respectively for desiccated buds and 67.8 and 72.3% respectively for non-desiccated buds. The pre-desiccation of bud sections enhanced the number of the shoots regenerated from vegetative buds (2.3 vs. 4.7). The estimated recovery of fast-thawed buds was better after 14-day than after 7-day rehydration (85 vs. 59%). In slowly thawed buds the difference between 14-day and 7-day rehydration was not significant (73 vs. 62%). The estimated recovery of vegetative and flower buds was 77.7 and 41.1% respectively after 7-day rehydration, and 95.2 and 43.6% respectively after a 14-day rehydration period. The rehydration of bud sections was not necessary for the in vitro recovery of non-desiccated, fast-thawed buds. Of the 23 blackcurrant cultivars cryopreserved using non-desiccated dormant buds collected from a greenhouse, the estimated recovery of 22 cultivars ranged between 42 and 90%

Droplet vitrification technique for cryopreservation of a large diversity of blackcurrant (Ribes nigrum L.) cultivars

Abstract The aim of plant gene banks is to preserve genetic resources selected based on their phenotypic, agronomic, historical or other cultural values for future utilization. In the present study the modified PVS2 droplet vitrification technique was tested and optimized for cryopreservation of a large diversity of blackcurrant (R. nigrum L.) accessions propagated in vitro and selected into a national gene bank core collection. Out of four accessions tested to optimize the method, three recovered and regenerated by 89–97% on average, but one recalcitrant in vitro line only by 25%. The tested post-cryopreservation recovery media with different macronutrient and growth regulator levels showed no generalized effect on regenerated shoots, but the effect of recovery media was different between cultivars. When the whole regeneration chain from cryopreservation via micropropagation to greenhouse conditions was tested, shoots at least 1 cm in length were found necessary for successful transfer ex vitro. The long-term cryopreservation of 22 blackcurrant accessions was finally conducted, with practices slightly modified from the tested protocol. The estimated recovery of shoot tips after 9 weeks in vitro was 17–94% with at least 75% recovery in seven accessions and at least 40% recovery in 19 out of 22 accessions. Only one accession had no cryopreservation success. The results demonstrated that the modified droplet vitrification technique is appropriate for a large diversity of blackcurrant accessions. However, cultivar-related differences and recovery procedures are to be considered for success in regeneration and ex vitro adaptation

Ways of collaboration - COST Short-term scientific missions on three crops and their outcomes - potato, garlic and mint

vo