A revision of the genus \u3cem\u3eMesobuthus\u3c/em\u3e Vachon, 1950, with a description of 14 new species (Scorpiones: Buthidae)

The Asian genus Mesobuthus Vachon, 1950, s. str. (Buthidae) (also known as an informal ‘M. eupeus complex’), which includes the most common scorpion species found from Turkey to China, is revised based on new collections, mainly from Central Asia, Turkey, and Iran, using both morphological and mitochondrial DNA data. Available type specimens of all species were studied; neotypes and lectotypes were designated when necessary. The type species Mesobuthus eupeus (C. L. Koch, 1839), s. str., is restricted to the Caucasus Mts. Currently, the genus includes 29 valid species. Fifteen previously described taxa are recognized as species: Mesobuthus afghanus (Pocock, 1889) (Afghanistan, Iran, Turkmenistan) (= ?Buthus agnetis Werner, 1936, syn. n.), M. barszczevskii (Birula, 1904), stat. n. (Uzbekistan), M. bogdoensis (Birula, 1896) (=Buthus eupeus volgensis Birula, 1925, syn. n.) (Kazakhstan, Russia), M. eupeus (C. L. Koch, 1839) (Armenia, Azerbajjan, Georgia, Iran, Russia [North Caucasus], Turkey), M. haarlovi Vachon, 1958 (Afghanistan, Pakistan), M. iranus (Birula, 1917) (Iran), M. kirmanensis (Birula, 1900), stat. n. (Iran) (= Buthus pachysoma Birula, 1900, syn. n.), M. macmahoni (Pocock, 1900) (Pakistan), M. mesopotamicus (Penther, 1912), stat. n. (Iraq, Syria, Turkey), M. persicus (Pocock, 1899) (Azerbaijan, Iran), M. philippovitschi (Birula, 1905), stat. n. (Iran), M. phillipsii (Pocock, 1889) (Iran), M. thersites (C.L. Koch, 1839) (=Buthus eupeus mongolicus Birula, 1911, syn. n.) (China, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Mongolia), M. vesiculatus (Pocock, 1900) (Iran), and M. zarudnyi Novruzov et al., 2022 (Azerbaijan). Fourteen new species are described: Mesobuthus birulai sp. n. (Iran), M. crucittii sp. n. (Iran), M. farleyi sp. n. (Iran), M. fomichevi sp. n. (Tajikistan, Uzbekistan), M. galinae sp. n. (Turkmenistan), M. kaftani sp. n. (Iran), M. marusiki sp. n. (Uzbekistan), M. mirshamsii sp. n. (Iran), M. navidpouri sp. n. (Iran), M. rahsenae sp. n. (Turkey), M. turcicus sp. n. (Turkey), M. vignolii sp. n. (Iran), M. yagmuri sp. n. (Turkey), and M. zonsteini sp. n. (Uzbekistan). No subspecies are currently recognized. A key to all studied species is given. A DNA phylogeny based on COI marker is presented including 25 species

Доменна структура вулканічних феромагнітних зерен: на прикладі Саатлінской надглибокої свердловини, Азербайджан

Various magnetic properties of magnetic minerals show strong grain-size depen-dence. This dependency occurs because these parameters are influenced by the magnetic grain-size (domain state) of the samples. Natural rocks often contain a mixture of different magnetic minerals with different grain-size (domain states). Thus determination of the domain state is important. The Saatly ultradeep well’s volcanics were used as a research material. In the depth intervals of 3540—8126 m the volcanics had been revealed by the borehole. According to data of the petrographic and microprobe analysis the volcanogenics of the ultradeep borehole is conditionally divided into a two parts: 1) the upper part (an interval of depths of 3540—5500 m); 2) the bottom part (an interval of depths of 5500—8126 m). In the upper part of section according to microprobe analysis of volcanogenic rocks ore grains are presented by two generations: 1) large grain of titanomagnetites (Ti-poor), homogeneous or with a decay structures; 2) small-sized usually well faced grain of practically stoichiometric magnetite. So, homogeneous small-sized grains or fragments of decay large grains (which are strongly changed chemically) can have properties of single-domain particles. Here the ferromagnetic grains (especially in the depth interval 3540—5000 m) are often noted as a pseudo-single domain. In the bottom part of the section the presence of multidomain grains of the Ti-poor titano-magnetite is noted. And since depths of 7000 m the oxidized magnetite is also observed. The pseudo-single-domain grains are fixed much less than in the upper section. And, since a depth mark of 7300 m and deeper, they are absent wholly. In the result of rese-arch it turned out that the ferromagnetic is presented by basically multidomain grains. It should be noted that Lauri—Fuller’s Criterion is not applicable at identification of a domain structure of the complex ensemble of the ferromagnetic grains.Магнитные свойства различных магнитных минералов очень зависят от размера зерен (доменного состояния). Горные породы часто содержат смесь различных магнитных минералов с различными размерами зерен (доменных состояний). В качестве материала для определения доменного состояния зерен минералов использовано вулканиты с сверхглубокой скважины Саатлы в интервале глубин 3540-8126 м. По данным петрографического и электронно-микроскопического анализов в верхней части разреза (3540-5500 м) этих пород зерна рудных минералов представлены двумя поколениями: 1 ) крупные зерна титаномагнетиты (бедные титан), гомогенные или со структурами распада; 2) небольшие по размеру, обычно хорошо ограненные зерна практически стехиометрического магнетита. Гомогенные небольшие зерна или фрагменты распада крупных зерен (которые очень изменены химически) могут обладать свойствами однодоменных частиц; ферромагнитные зерна часто определяют как псевдоодиничний домен. В нижней части разреза (5500-8126 м) МультиДоменные зерна титаномагнетиты обедненные титаном. Из глубин 7000 м наблюдается также окисленный магнетит. Псевдооднодоменних зерен зафиксировано значительно меньше, чем в верхней части разреза. С глубины 7300 м и ниже они полностью отсутствуют. По результатам исследований, ферромагнетик представлен существенно Мультидоменные зернами. Следует отметить, что критерий Лори-Фуллера неприменим при идентификации доменной структуры сложного сообщения ферромагнитных зерен.Магнітні властивості різних магнітних мінералів дуже залежать від розміру зерен (доменного стану). Гірські породи часто містять суміш різних магнітних мінералів з різними розмірами зерен (доменних станів). Як матеріал для визначення доменного стану зерен мінералів використано вулканіти з надглибокої свердловини Саатлі в інтервалі глибин 3540—8126 м. За даними петрографічного та електронно-мікроскопічного аналізів у верхній частині розрізу (3540—5500 м) цих порід зерна рудних мінералів представлені двома генераціями: 1) великі зерна титаномагнетиту (бідні на титан), гомогенні або зі структурами розпаду; 2) невеликі за розміром, зазвичай добре ограновані зерна практично стехіометричного магнетиту. Гомогенні невеликі зерна або фрагменти розпаду великих зерен (які дуже змінені хімічно) можуть мати властивості однодоменних частинок; феромагнітні зерна часто визначають як псевдоодиничний домен. У нижній частині розрізу (5500—8126 м) мультидоменні зерна титаномагнетиту збіднені титаном. З глибин 7000 м спостерігається також окиснений магнетит. Псевдооднодоменних зерен зафіксовано значно менше, ніж у верхній частині розрізу. З глибини 7300 м і нижче вони повністю відсутні. За результатами досліджень, феромагнетик представлений істотно мультидоменними зернами. Слід зазначити, що критерій Лорі—Фуллера непридатний при ідентифікації доменної структури складного сполучення феромагнітних зерен

Mineralogical-Geochemical Peculiarities of Ores in Pyritaceous Fields of Filizchai Type in the Greater Caucasus

Pyritaceous fields of the south slope of the Greater Caucasus confined to the Lower-Middle Jurassic sandy clayey deposits are: polygenic polychrone formations which were formed by a complex of hydrothermal sedimentary, hydrothermal metasomatic and hydrothermal metamorphogenic processes of ore formation. Filizchai pyritaceous polymetallic field is the largest in the region and can be characterized by diversity of texture-mineralogical types of ores, rich mineral composition and with geochemical spectrum. Some of the admixture components (Cd, In, Tl, Ga, Ge, Se, Hg) are only in isomorphic forms in ores, others (Te, Bi, Au, Ag, Co, Sn, As) along with it characterize in their own minerals. The Co is mainly concentrated in pyrite, pyrrhotine; Ag, Bi and also Te – in galenite and chalcopyrite; Se – in pyrite, pyrrhotine and galenite; in sphalerite (mainly in marmatite) and chalcopyrite; Cd, Ga, Ge – in sphalerite, mainly in cleiophane; Au – in pyrite and chalcopyrite; Tl – in galenite and colloform pyrite. In all sulphides selenium prevails over tellurium (excepting the late chalcopyrite) and cobalt over nickel. Maximum amount of cobalt is confined to pyrite from pyritaceous polymetallic ores and late generation of pyrrhotine. The nature of the connection between chemical elements in ores coordinates with determined stages of minerals formation. The main productive stage of ore formation bringing the main mass of gold, silver, rare and other precious components of ores are sulphosalt polymetallic stage of sulphur ploymetallic stage. Comparative analysis of absolute content of gold, silver and values of gold-silver relation in pyrite fields ores of region with appropriate values in meteorite standard indirectly indicates the relationship between gold-silver mineralization and assimilation crust source

On The Behavior Of The Solution Of The Dissipative Camassa-Holm Equation With The Arbitrary Dispersion Coefficient

Scopu

On the Eexploration of Mud Volcanoes using Electromagnetic Techniques: a Case Study from Azerbaijan

3 mud volcanoes in Perekishkul close to Baku/ Azerbaijan were chosen in order to study their conductivity structures by using shallow and deep electromagnetic techniques. Radiomagnetotelluric (RMT) and transient electromagnetic methods were applied to study the depth range up to 150 m. In order to examine depths up to 6 km, the so called long offset transient electromagnetic (LOTEM) method was used. RMT data were observed at 536 stations on 16 profiles crossing the mud volcanoes. The RMT data were then interpreted by 2D conductivity models. A 50m x 50m loop as transmitter and a 20m x 20 m receiver loop were used at 72 stations on 6 profiles for the TEM measurements. A laterally constrained inversion technique was applied on the TEM data to derive a quasi-2D conductivity model.750 m dipole was used as a galvanic source for the LOTEM method and a 33 A current was injected. Ex and dHz/dt components were measured at the receivers on a profile of the mud volcanoes. The 1D joint inversion of the LOTEM Ex and TEM data clearly resolve the conductivity structure up to a depth of 5 km indicating a relative high resistive hydrocarbon containing layer at this depth range

Untersuchung von Schlammvulkanen in Perekishkul/Aserbaidschan mit der Transient-Elektromagnetik

In diesem von der Volkswagen-Stiftung finanzierten Projekt soll die innere Struktur von Schlammvulkanenerstmals mit EM Methoden untersucht werden. Dies geschieht in Zusammenarbiet mit der Baku State Uni-versity in Aserbaidschan. Schlammvulkanismus ist ein in Aserbaidschan h ̈aufig auftretendes geothermalesPh ̈anomen, bei dem kontinuierlich Schlamm und Gas aus dem Erdboden austritt. Außerdem ist Schlamm-vulkanismus h ̈aufig mit Methan und Erd ̈olvorkommen verbunden. Das Ziel dieses Projektteils ist es dieLeitf ̈ahigkeitsverteilung der ersten 150m mit Radiomagnetotellurik (RMT) und Transient-Elektromagnetik(TEM) aufzul ̈osen und die bisherige Vorstellung des Aufbaus zu verbessern. Im Messgebiet in der N ̈ahevon Baku befanden sich 3 Schlammvulkangruppen, die auf verschiedenen Profilen untersucht wurden. DerSchwerpunkt dieses Vortrags liegt auf den TEM-Messungen. Diese wurden mit Messger ̈aten der Firma Zongedurchgef ̈uhrt und anschließend mittels 1D Inversionen und dem Laterally Constrained Inversion Algorithmus(LCI) ausgewertet. Die Ergebnisse zeigen geringe Widerst ̈ande des Untergrundes im Messgebiet zwischen 1und 20 Ωm. Trotz der geringen Widerstandskontraste kann man die Schlammvulkane von ihrer direktenUmgebung unterscheiden

Untersuchung von Schlammvulkanen in Perekishkul, Aserbaidschan mit Transientelektromagnetik(TEM) und Radiomagnetotellurik (RMT)

Ziel dieses Projektes ist es den inneren Aufbau von Schlammvulkanen mithilfe von elektromagnetischenMethoden zu untersuchen und bestehende Modelle zu bestätigen und ggf. zu verbessern. Dazu wurdeneine Reihe von TEM und RMT Messungen an Schlammvulkanen in Perekishkul, Aserbaidschandurchgeführt.Das Projekt wird von der Volkswagenstiftung finanziert und beinhaltet eine Zusammenarbeit mit derBaku State University in Aserbaidschan.Schlammvulkanismus ist ein in Aserbaidschan sehr verbreitetes Phänomen, welches häufig mitErdölvorkommen in Verbindung steht.Die verwendeten Messmethoden ermöglichen es Aussagen über die Verteilung des spezifischenWiderstands der oberen 150 m zu treffen. Die TEM-Daten wurden mit Geräten der Firma ZongeEngineering, dem Sender NT-20 und dem Empfänger GDP-32 II, durchgeführt. Die Daten wurden mit 1DInversionsalgorithmen ausgewertet, darunter auch der Laterally Constrained Inversion Algorithmus. Eskonnten die oberen 100 – 150 m der Widerstandsverteilung aufgelöst werden. Die RMT Messungenwurden mit dem vierkanaligen RMT-F Gerät der Universität zu Köln durchgeführt, welches Daten imFrequenzbereich von 10 kHz bis 1 MHz aufnehmen kann. Die Daten wurden mittels 1D und 2DInversionen ausgewertet. Mithilfe der RMT konnte somit der oberflächennächste Bereich von bis zu 10 maufgelöst werden.Insgesamt zeigten sich im Messgebiet spezifische Widerstände zwischen 1 – 20 Ωm. Trotz der relativgeringen Widerstandskontraste ist es möglich die Lokation der Schlammvulkane, insbesondere inlateraler Richtung, in den Ergebnissen beider Methoden zu erkennen. Die Ergebnisse decken sich mitbereits bestehenden Modellen des innneren Aufbaus von Schlammvulkanen

Хірургічне лікування хворих з приводу множинних прогресуючих об’ємних утворень головного мозку різної етіології

The results of surgical treatment of 220 patients with multiple poliethiological progressing cerebral volume formations, been hospitalized in a neurosurgical clinic at period from 1985 to 2007, are presented. The final and reliable diagnosis was set on the basis of disease clinical signs’ comparison with CT and MRI data. At 40 patients meningiomas were found out, at 24 — intracerebral gliomas, at 26 — metastasis, at 56 — abscesses, at 26 — echinococcus, at 19 — chronic subdural haematomas, at 12 — inborn, at 17 — acquired arachnoid cysts.At meningiomas, gliomas and metastatic tumors method of their simultaneous deleting from one or both brain hemispheres was applied with use of maximally possible vast bone-plastic trepanation. At multiple abscesses the methods of punction aspiration and draining were considered the optimal variants of operative interference. The basic method for echinococcus surgical treatment was parasitic cysts hydraulic extrusion. Favorable result was marked at 186 (84,5%) patients, 34 (15,5%) patients died.Представлены результаты хирургического лечения 220 больных по поводу множественных полиэтиологичных прогрессирующих объемных образований головного мозга, госпитализированных в нейрохирургическую клинику за период 1985–2007 гг. Окончательный и достоверный топико-нозологический диагноз устанавливали на основании сопоставления общеклинических признаков заболевания с данными КТ и МРТ. У 40 больных обнаружены менингиомы, у 24 — внутримозговые глиомы, у 26 — метастатические опухоли, у 56 — абсцессы, у 26 — эхинококкоз, у 19 — хронические субдуральные гематомы, у 12 — врожденные, у 17 — приобретенные арахноидальные кисты.При менингиомах, глиомах и метастатических опухолях применяли методику их одновременного удаления из одного или обоих полушарий большого мозга с использованием максимально дозволенной обширной костно-пластической трепанации.Оптимальными вариантами оперативного вмешательства при множественных абсцессах считали методы пункционной аспирации и дренирования.Основным методом хирургического лечения эхинококкоза явилось гидравлическое выталкивание паразитарных кист. Благоприятный исход отмечен у 186 (84,5%), умерли 34 (15,5%) пациента.Представлені результати хірургічного лікування 220 хворих з приводу множинних поліетіологічних прогресуючих об’ємних утворень головного мозку, госпіталізованих в нейрохірургічну клініку за період 1985–2007 рр. Остаточний і достовірний топіко-нозологічний діагноз встановлювали на підставі зіставлення загальноклінічних ознак захворювання з даними КТ і МРТ. У 40 хворих виявлені менінгіоми, у 24 — внутрішньомозкові гліоми, у 26 — метастатичні пухлини, у 56 — абсцеси, у 26 — ехінококоз, у 19 — хронічні субдуральні гематоми, у 12 — вроджені, у 17 — набуті арахноїдальні кісти.При менінгіомах, гліомах і метастатичних пухлинах застосовували методику їх одночасного видалення з однієї або обох півкуль великого мозку з використанням максимально дозволеної обширної кістково-пластичної трепанації.Оптимальними варіантами оперативного втручання з приводу множинних абсцесів вважали методи пункційної аспірації і дренування.Основним методом хірургічного лікування ехінококозу є гідравлічне виштовхування паразитарних кіст. Сприятливі результати досягнуті у 186 (84,5%), померли 34 (15,5%) пацієнти