Towards the Application of Atorvastatin to Intensify Proapoptotic Potential of Conventional Antileukemic Agents In Vitro

It has been previously revealed that statins used at high concentrations display antileukemic potential towards chronic lymphocytic leukemia (CLL) cells. However, their usage alone in clinical practice may be limited due to possible side effects of high doses of these drugs. On the other hand, combined treatment of leukemia with statins and the conventional chemotherapeutics is questionable because of unknown influence of the first on the standard treatment results. This study has revealed that in vitro atorvastatin increases the proapoptotic potential of cladribine and mafosfamide in CLL cells isolated from peripheral blood of patients. Moreover, a preincubation with the above statin sensitizes leukemic cells to CM-induced apoptosis even at small concentrations of the drug. The usage of atorvastatin together with or followed by the conventional chemotherapy should be considered as therapeutic option for the treatment for this leukemia. Interestingly, CM-resistant patients might have the biggest benefits from atorvastatin administration.Grant no. 1407 from the University of Łódź

Organizacja prawna administracji publicznej

Przeprowadzona w niniejszej pracy analiza zmian ustroju i funkcjonowania administracji publicznej ukazuje, że zmianie uległ każdy aspekt jej działalności, tj. struktury organizacyjnoprawne, formy prawne działania, metody i techniki działania (informatyzacja). Ustawa z dnia 17 lutego 2005 r. o informatyzacji działalności podmiotów realizujących zadania publiczne określiła standardy i minimalne wymagania stawiane systemom informatycznym służącym wykonywaniu zadań publicznych. Podstawowym instrumentem osiągnięcia celu stał się Plan Informatyzacji Państwa, jako swoiste źródło prawa stanowiący program działania w zakresie rozwoju społeczeństwa informatycznego. Na uwagę zasługują zmiany w organizacji i funkcjonowaniu centralnych organów administracji rządowej, na przykład w zakresie reformy służb specjalnych, dzielące ich kompetencje na sferę bezpieczeństwa zewnętrznego i wewnętrznego. Ustawa z dnia 1 marca 2002 r. o zmianach w organizacji i funkcjonowaniu centralnych organów administracji rządowej i jednostek im podporządkowanych oraz zmianie niektórych ustaw dokonała likwidacji wielu urzędów i instytucji centralnych lub też w wyniku połączenia dotychczasowych organów utworzono nowe struktury organizacyjnoprawne. Jednakże wydaje się, że winna nastąpić dalsza konsolidacja urzędów centralnych, tzw. resortowych. Oceniając zmiany w ustroju administracji publicznej, należy wskazać, że w szerszym zakresie dotyczą one administracji terenowej i samorządu terytorialnego, na przykład zniesienie kolegialnego organu wykonawczego gminy i ustanowienie organów monokratycznych, których zalety to bardziej operatywne działanie i łatwiejsza do ustalenia odpowiedzialność. Również nowa ustawa z dnia 23 stycznia 2009 r. o wojewodzie i administracji terenowej w województwie przyniosła dalsze zmiany w statusie terenowych organów administracji rządowej, mianowicie rozszerzono kompetencje kontrolne wojewody, wskazano wojewodę jako organ właściwy w zakresie zarządzania kryzysowego czy poddano go ściślejszej kontroli i nadzorowi Prezesa Rady Ministrów. Z treści prezentowanych opracowań, które są wyrazem indywidualnych koncepcji i ocen poszczególnych Autorów, a składają się na całość publikacji, wyłania się potrzeba dalszych zmian w prawie, które by pełniej realizowały model sprawnej administracji publicznej. Autorzy pracy zapewne przyczynią się do zbudowania zwartego logicznie i nowoczesnego systemu prawa publicznego (administracyjnego)

Organizacja prawna administracji publicznej

Przeprowadzona w niniejszej pracy analiza zmian ustroju i funkcjonowania administracji publicznej ukazuje, że zmianie uległ każdy aspekt jej działalności, tj. struktury organizacyjnoprawne, formy prawne działania, metody i techniki działania (informatyzacja). Ustawa z dnia 17 lutego 2005 r. o informatyzacji działalności podmiotów realizujących zadania publiczne określiła standardy i minimalne wymagania stawiane systemom informatycznym służącym wykonywaniu zadań publicznych. Podstawowym instrumentem osiągnięcia celu stał się Plan Informatyzacji Państwa, jako swoiste źródło prawa stanowiący program działania w zakresie rozwoju społeczeństwa informatycznego. Na uwagę zasługują zmiany w organizacji i funkcjonowaniu centralnych organów administracji rządowej, na przykład w zakresie reformy służb specjalnych, dzielące ich kompetencje na sferę bezpieczeństwa zewnętrznego i wewnętrznego. Ustawa z dnia 1 marca 2002 r. o zmianach w organizacji i funkcjonowaniu centralnych organów administracji rządowej i jednostek im podporządkowanych oraz zmianie niektórych ustaw dokonała likwidacji wielu urzędów i instytucji centralnych lub też w wyniku połączenia dotychczasowych organów utworzono nowe struktury organizacyjnoprawne. Jednakże wydaje się, że winna nastąpić dalsza konsolidacja urzędów centralnych, tzw. resortowych. Oceniając zmiany w ustroju administracji publicznej, należy wskazać, że w szerszym zakresie dotyczą one administracji terenowej i samorządu terytorialnego, na przykład zniesienie kolegialnego organu wykonawczego gminy i ustanowienie organów monokratycznych, których zalety to bardziej operatywne działanie i łatwiejsza do ustalenia odpowiedzialność. Również nowa ustawa z dnia 23 stycznia 2009 r. o wojewodzie i administracji terenowej w województwie przyniosła dalsze zmiany w statusie terenowych organów administracji rządowej, mianowicie rozszerzono kompetencje kontrolne wojewody, wskazano wojewodę jako organ właściwy w zakresie zarządzania kryzysowego czy poddano go ściślejszej kontroli i nadzorowi Prezesa Rady Ministrów. Z treści prezentowanych opracowań, które są wyrazem indywidualnych koncepcji i ocen poszczególnych Autorów, a składają się na całość publikacji, wyłania się potrzeba dalszych zmian w prawie, które by pełniej realizowały model sprawnej administracji publicznej. Autorzy pracy zapewne przyczynią się do zbudowania zwartego logicznie i nowoczesnego systemu prawa publicznego (administracyjnego)

SOUTH-GERMAN COMMUNE COUNCIL MODEL ON THE EXAMPLE OF BADEN-WÜTTEMBERG

Tematem niniejszej pracy jest południowoniemiecki model gminy na przykładzie Badenii-Wirtembergii. Analiza zagadnienia została przeprowadzona w nawiązaniu do charakterystyki Republiki Federalnej Niemiec z uwzględnieniem historycznego wpływu na obecny kształt samorządu terytorialnego w państwie. Kluczowym problemem podjętym w pracy jest charakterystyka gminy niemieckiej jako zasadniczej jednostki w strukturze samorządu terytorialnego, w oparciu o gminę w Badenii- Wirtembergii. Praca ukazuje dogłębną analizę funkcjonowania gminy w modelu południowoniemieckim na tle pozostałych modeli gmin w państwie, z jednoczesnym uwzględnieniem podobieństw oraz różnic między nimi. W pracy ukazane zostały również rozbieżności pomiędzy gminą niemiecką a gminą polskiego samorządu terytorialnego.Subject of this thesis is South-German commune council model on the example of Baden-Wüttemberg. A problem analisys has been carried out in refference to the characteristics of Federal Republic of Germany, including the historical impact on the current shape of local government in state. The key thesis probem is the characteristics of German commune council as a basic unit in the local government structure, based on a commune council in Baden-Wüttemberg. Thesis presents in-depth analysis of the South-German commune council model functioning, in context of others models of commune council in Germany, including the similarities and differences between them. Thesis also presents discrepancies between the German commune council and the commune council of Polish local government

Karta Polaka — próba niełatwej oceny

 The Pole’s Card — attempt at a difficult assessmentThe Pole’s Card was introduced into the Polish legal order with the Act of 7 September 2007. The Pole’s Card is issued to Poles living in the East after they fulfil statutory requirements.The consul can issue, decline to issue and invalidate The Pole’s Card. It is possible to appeal the decision of The Consul to the Council of Poles in the East within 30 days from the day of receiving the decision. The Pole’s Card is issued for the period of 10 years, with possibility of its extension. The card holder is granted numerous rights, most importantly he is released from the obligation to possess a permission to work in Poland and may conduct economic activity in accordance with the principles which bind Polish citizens. The Pole’s Card is particularly popular among the Ukrainians. The Pole’s Card does not give the right to settle on the territory of Poland nor does it give the right to procurement of the Polish citizenship status. The document presents compensation to many compatriots who live outside the country for various mainly historic reasons.Карта Поляка — спроба нелегкої оцінкиКарта поляка була впроваджена до польської правової системи законом від 7 вересня 2007 р. Документ був скерований передусім і виключно до поляків, які проживали на Сході. Може здатися, що ці поляки з різних причин — економічних, політичних чи правових мають більші ніж співвітчизники, проживаючі у інших частинах Європи чи світу трудності з підтримкою зв’язків з країною. Карта поляка признається, після проведення процесу доведення, який регулюється Кодексом адміністративного про­вадження, консулом. Консул, як орган державної адміністрації, який функціонує за кордоном, видає карту з використанням інституції адміністративного признання хоча б виконуючи оцінку знання особою, яка склала заявку польської мови. Консул видає карту після виконання умов, передбачених законом, особі, яка подала заявку. Невиконання умов або виникнення однієї з причин передбачених ст. 19 п. від 2 до 6 закону, передбачає відмову у наданні карти поляка. Відмова у видачі карти не закри­ває шлях для зацікавленої сторони, так як закон передбачає можливість оскарження рішення — протягом 30 днів до Ради з питань поляків на сході орган, який функ­ціонує при Голові Ради Міністрів. Як правило, карта поляка видається на певний термін — 10 років, хіба що особа, яка склала заявку закінчила 65 років — тоді карта видається на невизначений термін. Карта протягом терміну своєї дії може бути ви­знана недійсною, якщо її власник поводиться таким чином, що принижує Польську республіку чи поляків, коли виступить одна з умов, зазначених у ст. 19 п. 2 і 4–6 за­кону з огляду на причини національної оборони, безпеки або охорони правопорядку Польської Республіки або особа, яка подала заявку діяла або діє завдаючи шкоду дер­жавним інтересам Польської Республіки, або її власник від неї відмовиться. Рішення консула щодо анулювання карти поляка може підлягати оскарженню — процедура і терміни оскарження аналогічні до тих при оскарженні рішення про відмову надання карти поляка. Карта поляка надає багато прав її власнику, серед яких найважливішим здається бути відсутність вимоги мати дозвіл на працю у Польщі або право розпо­чати чи виконувати господарську діяльність згідно з принципами, які застосовуються до польських громадян. До каталогу прав особи, яка володіє картою поляка також зараховуються: можливість розпочати і проходи навчання у вузах та інших навчаль­них закладах, а також участь у наукових дослідженнях, використання форм освіти, передбачених законом про систему освіти, користування системою медичної опіки, але лише у надзвичайних ситуаціях хіба що міжнародний договір, стороною якого є поляк передбачає більш сприятливі умови, пільги при користуванні державним залізничним транспортом, а також безкоштовний вхід до музеїв.Незважаючи на досить довге функціонування закону про карту поляка, відсутня чітка відповідь щодо відчутних привілеїв для її власника. Карта передусім не є до­кументом, який дозволяє перетинати кордон, також не є візою. Карта поляка не дає права до проживання на території Польської Республіки, а також не робить її власника громадянином Польщі. Законодавець прагнув зменшити бар’єри доступу до держави, польської культури, традиції, форм освіти для людей, які тих, хто визнає свою при­належність до польського народу, проте з різних причин проживають зараз на Сході і здається, що це прагнення можна оцінити позитивно з практичної точки зору. The Pole’s Card — attempt at a difficult assessmentThe Pole’s Card was introduced into the Polish legal order with the Act of 7 September 2007. The Pole’s Card is issued to Poles living in the East after they fulfil statutory requirements.The consul can issue, decline to issue and invalidate The Pole’s Card. It is possible to appeal the decision of The Consul to the Council of Poles in the East within 30 days from the day of receiving the decision. The Pole’s Card is issued for the period of 10 years, with possibility of its extension. The card holder is granted numerous rights, most importantly he is released from the obligation to possess a permission to work in Poland and may conduct economic activity in accordance with the principles which bind Polish citizens. The Pole’s Card is particularly popular among the Ukrainians. The Pole’s Card does not give the right to settle on the territory of Poland nor does it give the right to procurement of the Polish citizenship status. The document presents compensation to many compatriots who live outside the country for various mainly historic reasons.Карта Поляка — спроба нелегкої оцінкиКарта поляка була впроваджена до польської правової системи законом від 7 вересня 2007 р. Документ був скерований передусім і виключно до поляків, які проживали на Сході. Може здатися, що ці поляки з різних причин — економічних, політичних чи правових мають більші ніж співвітчизники, проживаючі у інших частинах Європи чи світу трудності з підтримкою зв’язків з країною. Карта поляка признається, після проведення процесу доведення, який регулюється Кодексом адміністративного про­вадження, консулом. Консул, як орган державної адміністрації, який функціонує за кордоном, видає карту з використанням інституції адміністративного признання хоча б виконуючи оцінку знання особою, яка склала заявку польської мови. Консул видає карту після виконання умов, передбачених законом, особі, яка подала заявку. Невиконання умов або виникнення однієї з причин передбачених ст. 19 п. від 2 до 6 закону, передбачає відмову у наданні карти поляка. Відмова у видачі карти не закри­ває шлях для зацікавленої сторони, так як закон передбачає можливість оскарження рішення — протягом 30 днів до Ради з питань поляків на сході орган, який функ­ціонує при Голові Ради Міністрів. Як правило, карта поляка видається на певний термін — 10 років, хіба що особа, яка склала заявку закінчила 65 років — тоді карта видається на невизначений термін. Карта протягом терміну своєї дії може бути ви­знана недійсною, якщо її власник поводиться таким чином, що принижує Польську республіку чи поляків, коли виступить одна з умов, зазначених у ст. 19 п. 2 і 4–6 за­кону з огляду на причини національної оборони, безпеки або охорони правопорядку Польської Республіки або особа, яка подала заявку діяла або діє завдаючи шкоду дер­жавним інтересам Польської Республіки, або її власник від неї відмовиться. Рішення консула щодо анулювання карти поляка може підлягати оскарженню — процедура і терміни оскарження аналогічні до тих при оскарженні рішення про відмову надання карти поляка. Карта поляка надає багато прав її власнику, серед яких найважливішим здається бути відсутність вимоги мати дозвіл на працю у Польщі або право розпо­чати чи виконувати господарську діяльність згідно з принципами, які застосовуються до польських громадян. До каталогу прав особи, яка володіє картою поляка також зараховуються: можливість розпочати і проходи навчання у вузах та інших навчаль­них закладах, а також участь у наукових дослідженнях, використання форм освіти, передбачених законом про систему освіти, користування системою медичної опіки, але лише у надзвичайних ситуаціях хіба що міжнародний договір, стороною якого є поляк передбачає більш сприятливі умови, пільги при користуванні державним залізничним транспортом, а також безкоштовний вхід до музеїв.Незважаючи на досить довге функціонування закону про карту поляка, відсутня чітка відповідь щодо відчутних привілеїв для її власника. Карта передусім не є до­кументом, який дозволяє перетинати кордон, також не є візою. Карта поляка не дає права до проживання на території Польської Республіки, а також не робить її власника громадянином Польщі. Законодавець прагнув зменшити бар’єри доступу до держави, польської культури, традиції, форм освіти для людей, які тих, хто визнає свою при­належність до польського народу, проте з різних причин проживають зараз на Сході і здається, що це прагнення можна оцінити позитивно з практичної точки зору

Citizen’s right to care during their stay abroad – constitutional and EU regulations

Artykuł dotyczy prawnych aspektów opieki świadczonej obywatelowi podczas pobytu za granicą w wymiarze konstytucyjnym i unijnym. Zarówno przepisy polskiej Konstytucji, jak przepisy Traktatu o funkcjonowaniu Unii Europejskiej, gwarantują obywatelowi opiekę w czasie pobytu poza granicami. Celem publikacji jest analiza zakresu podmiotowego świadczonej pomocy, a także próba odpowiedzi na pytanie, w jakich sytuacjach i przez jakie podmioty pomoc ma lub może być świadczona. W tekście dokonano porównania regulacji polskiego prawa wewnętrznego oraz przepisów unijnych. Celem prowadzonych rozważań było wskazanie na podobieństwa i różnice w zakresie pomocy oferowanej w ramach opieki konstytucyjnej i unijnej. Należy bronić tezy o konieczności ciągłej ewolucji funkcji konsularnych, z uwagi na zmieniające się dynamicznie realia otaczającej nas rzeczywistości, jak zintensyfikowane ruchy migracyjne obywateli.The article concerns the legal aspects of care provided to a citizen during a stay abroad in the constitutional and EU dimension. Both the provisions of the Polish Constitution and the provisions of the Treaty on the Functioning of the European Union guarantee citizens protection during their stay abroad. The aim of the publication is to analyze who the assistance is addressed to, in what situations and by what entities the assistance is or can be provided. The article compares the internal law and EU regulations. The aim of the considerations was to indicate the similarities and differences in the scope of assistance offered under the constitutional and EU care. The thesis that consular functions need to be constantly evolved should be defended due to the dynamically changing of the reality, like intensified migratory movements of citizens

The legal characteristics of the collegiate body

Tematem mojej pracy jest charakterystyka prawna organu kolegialnego. Zostały w niej ukazane cechy organów kolegialnych, łącznie z atrybutami odróżniającymi je od organów jednoosobowych. W pracy został przedstawiony sposób funkcjonowania organu kolegialnego w ujęciu zasady kolegialności, a także charakterystyka działalności na przykładzie rady gminy. Ponadto w tekście zostały uwidocznione wady oraz zalety realizacji celów przez organy kolegialne, a także kwestie związane z sytuacją prawną organów kolegialnych w postępowaniu administracyjnym.Subject of my thesis is the legal characteristics of the collegiate body. My thesis shows features of collegiate bodies, including attributes that distinguish them from monoconic bodies. In my thesis have been presented the way of collegiate body functioning, as well as characteristics on the example of the commune council activity. Besides, in text have been shown disadventages and adventages of objectives achievement by collegiate bodies, and issues related to the legal situation of collegiate bodies in administrative proceeding

Social consultations as a form of dialogue with local society

Social consultations constitute a form of the two-way communication between the consultant and the consulted. In accordance with the regulations concerning commune, county and voivodship goverments the entity eligible to participate in social consultations are the inhabitants of any given territorial government unit. The authors discuss the legal basics, the scope of the entity and subject, and the rules for conducting social consultations.Konsultacje społeczne stanowią formę dwustronnej komunikacji między konsultującym a konsultowanym. Zgodnie z przepisami ustaw o samorządzie gminy, powiatu i województwa podmiotem uprawnionym do udziału w konsultacjach społecznych są mieszkańcy danej jednostki samorządu terytorialnego. Autorzy tekstu omawiają podstawy prawne, zakres podmiotowy i przedmiotowy oraz zasady przeprowadzania konsultacji społecznych

Wpływ pracoholizmu, stresu a zdrowie w międzynarodowej konkurencji gospodarczej

Prewencja zdrowotna, redukcja stresu na stanowisku pracy oraz niedopuszczanie do pracoholizmu należą do działań mających na celu podniesienie konkurencyjności przedsiębiorstwa. Szeroko rozumiana paleta działań prozdrowotnych stała się elementem międzynarodowego współzawodnictwa, które ma dopomóc w osiągnięciu przewagi jednych gospodarek nad innymi. Zdrowi i zmotywowani pracownicy spostrzegani są jako najważniejsze aktywa firm oraz fundament gospodarczego sukcesu. Artykuł rozważa zależności pomiędzy pracoholizmen i stresem vs zdrowiem. Ukazuje korzyści związane z zakładową prewencją zdrowotną, zarówno ze strony pracodawców, jak i personelu. Opracowanie wpisuje się w aktualnie prowadzoną dyskusję, propagując zakładową promocję zdrowia, nie tylko jako przejaw humanizmu czy realizację socjalnych oczekiwań, ale także myślenia w kategoriach ekonomicznej kalkulacji zysków i strat.Health prevention, workplace stress reduction and workaholism exclusion are listed as activities which are aimed at raising the company competitiveness. Widely understood range of health promoting activities has become the element of international competition which is to help in gaining the competitive advantage by one economy over another. Healthy and motivated employees are seen as companies most important assets and a foundation of economic success. The article considers the relation between workaholism, and stress versus health. It presents benefits resulting from company health prevention from the employer’s as well as from the personnel’s point of view. Through the study, its author enters the current discussion and advertises company health promotion not only as a sign of humanism or as a fulfilment of social expectations, but also as a way thinking in terms of economic profit and loss calculation

Concentration of Zearalenone, Alpha-Zearalenol and Beta-Zearalenol in the Myocardium and the Results of Isometric Analyses of the Coronary Artery in Prepubertal Gilts

The carry-over of zearalenone (ZEN) to the myocardium and its effects on coronary vascular reactivity in vivo have not been addressed in the literature to date. Therefore, the objective of this study was to verify the hypothesis that low ZEN doses (MABEL, NOAEL and LOAEL) administered per os to prepubertal gilts for 21 days affect the accumulation of ZEN, α-ZEL and β-ZEL in the myocardium and the reactivity of the porcine coronary arteries to vasoconstrictors: acetylcholine, potassium chloride and vasodilator sodium nitroprusside. The contractile response to acetylcholine in the presence of a cyclooxygenase (COX) inhibitor, indomethacin and / or an endothelial nitric oxide synthase (e-NOS) inhibitor, L-NAME was also studied. The results of this study indicate that the carry-over of ZEN and its metabolites to the myocardium is a highly individualized process that occurs even at very low mycotoxin concentrations. The concentrations of the accumulated ZEN metabolites are inversely proportional to each other due to biotransformation processes. The levels of vasoconstrictors, acetylcholine and potassium chloride, were examined in the left anterior descending branch of the porcine coronary artery after oral administration of ZEN. The LOAEL dose clearly decreased vasoconstriction in response to both potassium chloride and acetylcholine (P < 0.05 for all values) and increased vasodilation in the presence of sodium nitroprusside (P = 0.021). The NOAEL dose significantly increased vasoconstriction caused by acetylcholine (P < 0.04), whereas the MABEL dose did not cause significant changes in the vascular response. Unlike higher doses of ZEN, 5 μg/kg had no negative influence on the vascular system