Pauses and the temporal structure of speech

Natural-sounding speech synthesis requires close control over the temporal structure of the speech flow. This includes a full predictive scheme for the durational structure and in particuliar the prolongation of final syllables of lexemes as well as for the pausal structure in the utterance. In this chapter, a description of the temporal structure and the summary of the numerous factors that modify it are presented. In the second part, predictive schemes for the temporal structure of speech ("performance structures") are introduced, and their potential for characterising the overall prosodic structure of speech is demonstrated

Psycholinguistic Aspects of Formation of Culture of Dialogical Communication

Вступ. У статті подаються результати дослідження зразків англомовної літературної спадщини, на яких розкриваються психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування і особливості сприймання комунікантами смислів інтеракцій у діалогічному мовленні. Описана методика виявлення частотності вживання різних діалогів, що відрізняються за кількістю реплік. Мета. Схарактеризувати психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування, дослідити одиниці діалогу як засобу формування культури спілкування здобувачів освіти. Методи. У статті використано методи аналізу вітчизняних і зарубіжних художніх творів, аналіз словникових дефініцій, методи контекстуального та логіко-семантичного аналізів, елементи статистичного аналізу. Результати. Обґрунтовано, що діалог як форма комунікативного акту є найбільш вживаною формою словесної діяльності, в якій реалізуються текстові категорії комунікантів, відображаються їх міжособистісні відносини, проявляються мовленнєві стратегії спілкування та ін. Діалогічне мовлення схарактеризовано як ситуативно-тематичну спільність комунікативних мотивів в усних висловлюваннях, послідовно породжених двома або більше співрозмовниками в безпосередньому акті спілкування. З’ясовано частотність вживання діалогів, що складаються з різної кількості діалогічних єдностей. Визначено середню кількість діалогів, що складаються з діалогічних єдностей; частоту вживання діалогів з різною кількістю діалогічних єдностей. Розглянуто поняття діалогізація, діалогічність, діалогове навчання, діалогічне мовлення, діалогічне спілкування; схарактеризовано розроблену систему вправ і завдань щодо формування культури діалогічного спілкування. Висновки. Доведено, що для формування культури діалогічного спілкування здобувачів освіти велике значення має звернення до високохудожніх зразків літератури з метою емоційного їх сприйняття; створення ситуацій співпереживання з героями твору шляхом «вживання» в ці образи; робота над діалогічними ситуаціями; використання діалогів як засобів соціалізації.Введение. В статье приводятся результаты исследования образцов англоязычной литературного наследия, на которых раскрываются психолингвистические особенности диалогического общения и особенности восприятия коммуникантами смыслов интеракций в диалогической речи. Описанная методика выявления частотности употребления различных диалогов, отличающиеся по количеству реплик. Цель. Охарактеризовать психолингвистических особенности диалогического общения, исследовать единицы диалога как средства формирования культуры общения соискателей образования. Методы. В статье использованы методы анализа отечественных и зарубежных художественных произведений, анализ словарных дефиниций, методы контекстуального и логико-семантического анализа, элементы статистического анализа. Результаты. Обосновано, что диалог как форма коммуникативного акта является наиболее применяемой формой словесной деятельности, в которой реализуются текстовые категории коммуникантов, отражаются их межличностные отношения, проявляются речевые стратегии общения и др. Диалогическая речь охарактеризован как ситуативно-тематическую общность коммуникативных мотивов в устных высказываниях, последовательно порожденных двумя или более собеседниками в непосредственном акте общения. Выяснено частотность употребления диалогов, состоящих из разного количества диалогических единств. Определены среднее количество диалогов, состоящих из диалогических единств; частоту употребления диалогов с разным количеством диалогических единств. Рассмотрены понятия диалогизация, диалогичность, диалоговое обучение, диалогическая речь, диалогическое общения; охарактеризован разработанную систему упражнений и заданий по формированию культуры диалогического общения. Выводы. Доказано, что для формирования культуры диалогического общения соискателей образования большое значение имеет обращение к высокохудожественных образцов литературы с целью эмоционального их восприятия; создание ситуаций сопереживания с героями произведения путем «вживания» в эти образы; работа над диалогическими ситуациями; использование диалогов как средств социализации.ntroduction. The article presents the results of the study of samples of English-speaking literary heritage, which reveal the psycholinguistic features of dialogical communication and the peculiarities of communicants' perception of the meanings of interactions in dialogic speech. The technique of detecting the frequency of use of different dialogues differing in the number of replicas is described. Goal. To characterize the psycholinguistic features of dialogical communication, to explore the units of dialogue as a means of forming the culture of communication of the educational recipients. Methods. The methods of analysis of domestic and foreign works of art, analysis of dictionary definitions, methods of contextual and logical-semantic analyzes, elements of statistical analysis are used in the article. Results. It is substantiated that dialogue as a form of communicative act is the most used form of verbal activity, in which the text categories of communicators are realized, their interpersonal relations are reflected, speech strategies of communication are manifested, etc. Conversational speech is characterized as a situational-thematic community of communicative motives in oral utterances sequentially generated by two or more interlocutors in a direct act of communication. Frequency of use of dialogues consisting of different quantity of dialogic unities is found out. The average number of dialogues consisting of dialogical unities is determined; frequency of use of dialogues with different number of dialogic unities. The concepts of dialogue, dialogism, dialogical learning, dialogical speech, dialogical communication are considered; the developed system of exercises and tasks for forming the culture of dialogical communication is characterized. Conclusions. It is proved that for the formation of a culture of dialogical communication of the educational recipients it is of great importance to resort to highly artistic samples of literature for the purpose of emotional perception of them; creating situations of empathy with the characters of the work by "using" in these images; work on dialogical situations; the use of dialogues as a means of socialization

P-model Alternative to the T-model

Standard linguistic analysis of syntax uses the T-model. This model requires the ordering: D-structure $>$ S-structure $>$ LF, where D-structure is the deep structure, S-structure is the surface structure, and LF is logical form. Between each of these representations there is movement which alters the order of the constituent words; movement is achieved using the principles and parameters of syntactic theory. Psychological analysis of sentence production is usually either serial or connectionist. Psychological serial models do not accommodate the T-model immediately so that here a new model called the P-model is introduced. The P-model is different from previous linguistic and psychological models. Here it is argued that the LF representation should be replaced by a variant of Frege's three qualities (sense, reference, and force), called the Frege representation or F-representation. In the F-representation the order of elements is not necessarily the same as that in LF and it is suggested that the correct ordering is: F-representation $>$ D-structure $>$ S-structure. This ordering appears to lead to a more natural view of sentence production and processing. Within this framework movement originates as the outcome of emphasis applied to the sentence. The requirement that the F-representation precedes the D-structure needs a picture of the particular principles and parameters which pertain to movement of words between representations. In general this would imply that there is a preferred or optimal ordering of the symbolic string in the F-representation. The standard ordering is retained because the general way of producing such an optimal ordering is unclear. In this case it is possible to produce an analysis of movement between LF and D-structure similar to the usual analysis of movement between S-structure and LF. It is suggested that a maximal amount of information about a language's grammar and lexicon is stored, because of the necessity of analyzing corrupted data

Do Linguistic Style and Readability of Scientific Abstracts affect their Virality?

Reactions to textual content posted in an online social network show different dynamics depending on the linguistic style and readability of the submitted content. Do similar dynamics exist for responses to scientific articles? Our intuition, supported by previous research, suggests that the success of a scientific article depends on its content, rather than on its linguistic style. In this article, we examine a corpus of scientific abstracts and three forms of associated reactions: article downloads, citations, and bookmarks. Through a class-based psycholinguistic analysis and readability indices tests, we show that certain stylistic and readability features of abstracts clearly concur in determining the success and viral capability of a scientific article.Comment: Proceedings of the Sixth International AAAI Conference on Weblogs and Social Media (ICWSM 2012), 4-8 June 2012, Dublin, Irelan

A comparison of homonym meaning frequency estimates derived from movie and television subtitles, free association, and explicit ratings

First Online: 10 September 2018Most words are ambiguous, with interpretation dependent on context. Advancing theories of ambiguity resolution is important for any general theory of language processing, and for resolving inconsistencies in observed ambiguity effects across experimental tasks. Focusing on homonyms (words such as bank with unrelated meanings EDGE OF A RIVER vs. FINANCIAL INSTITUTION), the present work advances theories and methods for estimating the relative frequency of their meanings, a factor that shapes observed ambiguity effects. We develop a new method for estimating meaning frequency based on the meaning of a homonym evoked in lines of movie and television subtitles according to human raters. We also replicate and extend a measure of meaning frequency derived from the classification of free associates. We evaluate the internal consistency of these measures, compare them to published estimates based on explicit ratings of each meaning’s frequency, and compare each set of norms in predicting performance in lexical and semantic decision mega-studies. All measures have high internal consistency and show agreement, but each is also associated with unique variance, which may be explained by integrating cognitive theories of memory with the demands of different experimental methodologies. To derive frequency estimates, we collected manual classifications of 533 homonyms over 50,000 lines of subtitles, and of 357 homonyms across over 5000 homonym–associate pairs. This database—publicly available at: www.blairarmstrong.net/homonymnorms/—constitutes a novel resource for computational cognitive modeling and computational linguistics, and we offer suggestions around good practices for its use in training and testing models on labeled data

12 Confused Men: Using Flowchart Verdict Sheets To Mitigate Inconsistent Civil Verdicts

The finality of jury verdicts reflects an implicit societal acceptance of the soundness of the jury\u27s decision. Regardless, jurors are not infallible, and the questions they are often tasked with deciding are unfortunately neither obvious nor clear. The length of trial, complexity of subject matter, volume of factual background, and opaqueness of law can converge in a perfect storm that may confound even the most capable juror. Although the Federal Rules of Civil Procedure provide decision rules to resolve inconsistent verdicts, the current remedies authorized by Rule 49—notably, the resubmission of the verdict to the jury and the ordering of a new trial—impose time and money costs on the jury, litigants, and judicial system. The increasing complexity of civil litigation raises the stakes by increasing the likelihood of juror error and the costs of relitigating the case. This Note proposes the creation of flowchart verdict sheets as a prophylactic against juror confusion. The flowchart verdict sheet builds upon current legal reform proposals to increase juror understanding while decreasing juror confusion and incorporates principles of effective visual design. By mitigating the confusion that can result in inconsistencies before the verdict is rendered, the flowchart verdict sheet enables the judicial system to avoid the costs associated with remedying inconsistent verdicts