Cross-languages figurativeness in translator's speech (Based on Russian translation of Turkish novel "The Black Book" by Orhan Pamuk)

AbstractThe study deals with the cross-languages figurativeness as a meta-language category characterizing the speech of a bilingual speaker. The examination of the meta-language category is based on the material of the Russian translation of Orhan Pamuk's novel «The Black Book». Russian variants of the Turkish image-bearing vocabulary units and text fragments, proposed by a professional translator V. Feonova, are evaluated in terms of their structural and semantic equivalency to the original

Predicting floods with Flickr tags

Increasingly, user generated content (UGC) in social media postings and their associated metadata such as time and location stamps are being used to provide useful operational information during natural hazard events such as hurricanes, storms and floods. The main advantage of these new sources of data are twofold. First, in a purely additive sense, they can provide much denser geographical coverage of the hazard as compared to traditional sensor networks. Second, they provide what physical sensors are not able to do: By documenting personal observations and experiences, they directly record the impact of a hazard on the human environment. For this reason interpretation of the content (e.g., hashtags, images, text, emojis, etc) and metadata (e.g., keywords, tags, geolocation) have been a focus of much research into social media analytics. However, as choices of semantic tags in the current methods are usually reduced to the exact name or type of the event (e.g., hashtags ‘#Sandy’ or ‘#flooding’), the main limitation of such approaches remains their mere nowcasting capacity. In this study we make use of polysemous tags of images posted during several recent flood events and demonstrate how such volunteered geographic data can be used to provide early warning of an event before its outbreak

A Study on Cultural Translatability from the Perspective of Lefevere’s Constraints on Literary Translation—Take the Nickname Translation in Shuihuzhuan as Examples

Cultural translatability has long been a hot but mysterious topic in translation academia. Lefevere, as one of the major figures of “cultural turn” in translation studies, investigated translation from socio-cultural perspective and stressed the extra-textual constraints on cultural translation. However, most studies have focused on the major four manipulations and neglected the other specific elements that hinder cultural translation. Nickname in Shuihuzhuan, originated from historical figures, anecdotes, legends, weapons, dialects, and other cultural elements, has revealed its research value in literary translation and cultural transmission. Therefore, this paper intends to take nickname translation in Shuihuzhuan as examples, analyzes those specific cultural elements, and carries out some translation strategies and cultural strategies to deal with them. Though the paper is aimed at discussing the cultural translation by using texts in Shuihuzhuan, the conclusion is applicable to all literature works

Integrating meaning into quality evaluation of machine translation

Machine translation (MT) quality is evaluated through comparisons between MT outputs and the human translations (HT). Traditionally, this evaluation relies on form related features (e.g. lexicon and syntax) and ignores the transfer of meaning reflected in HT outputs. Instead, we evaluate the quality of MT outputs through meaning related features (e.g. polarity, subjectivity) with two experiments. In the first experiment, the meaning related features are compared to human rankings individually. In the second experiment, combinations of meaning related features and other quality metrics are utilized to predict the same human rankings. The results of our experiments confirm the benefit of these features in predicting human evaluation of translation quality in addition to traditional metrics which focus mainly on form

TIDE: Textual Identity Detection for Evaluating and Augmenting Classification and Language Models

Machine learning models can perpetuate unintended biases from unfair and imbalanced datasets. Evaluating and debiasing these datasets and models is especially hard in text datasets where sensitive attributes such as race, gender, and sexual orientation may not be available. When these models are deployed into society, they can lead to unfair outcomes for historically underrepresented groups. In this paper, we present a dataset coupled with an approach to improve text fairness in classifiers and language models. We create a new, more comprehensive identity lexicon, TIDAL, which includes 15,123 identity terms and associated sense context across three demographic categories. We leverage TIDAL to develop an identity annotation and augmentation tool that can be used to improve the availability of identity context and the effectiveness of ML fairness techniques. We evaluate our approaches using human contributors, and additionally run experiments focused on dataset and model debiasing. Results show our assistive annotation technique improves the reliability and velocity of human-in-the-loop processes. Our dataset and methods uncover more disparities during evaluation, and also produce more fair models during remediation. These approaches provide a practical path forward for scaling classifier and generative model fairness in real-world settings.Comment: Preprin

A linguistic approach to intuition in translation

In literary translation 'correctness' is rarely ratified by linguistic rules; it is more often a question of what a sensitive translator feels to be correct. Intuition will therefore play a major part. This intuition is seen here neither as instinctive reaction prompted by experience, nor as native competence, but as an inquiring, self-moderating influence inspired by the language itself. It is treated in this respect as an informed intuition, that is, as having a linguistic base for sensitive judgement. This assumes that the literary translator is both a creative writer and his own critical reader as well as a fine judge of language potential. This line is applied to translating meaning and sense, transferring the very language, imitating the form and style, re-creating the features, and above all, to capturing those unique qualities of the original. After dealing with word-accuracy, the question of literary input demanded by form and style is examined. The treatment of language used for effect features in a section on Kafka. The merits and the problems of translating dialect as dialect for its own sake are looked at closely and in a positive way as are the possibilities of reproducing 'oddities' of language. The immense task of translating the language of Joyce ('Ulysses ') with all its vagaries and skilful manipulation of words is examined for the possibility of providing an accurate copy. The ultimate test of reproducing a uniqueness of artistic creation together with the profound thought which inspired it, is reserved for a section on Hopkins. While it is recognized that, owing to the constrictions imposed by the extreme and sensitive use of language, no translation can fully include all that there is in his poems, it might be possible to capture enough of their essence to give an impression of a 'German' Hopkins at work. A major objective throughout is the establishment of a linguistic base for the part played by intuition in literary translation

Мовні маркери політкоректності у французькому й українському медійному дискурсі: зіставний аспект

Загальний обсяг роботи — 179 сторінок (обсяг основного тексту — 114 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів (з висновками до них), висновків, списку використаних джерел (120 найменувань) та 20 додатків. Актуальність роботи зумовлена декількома факторами. По-перше, в науковій літературі немає єдиного підходу до аналізу політичної коректності, По-друге, не дивлячись на те, що політкоректність як інструмент комунікативної стратегії поведінки спрямована на уникнення соціальних загострень і досягнення безконфліктної атмосфери в суспільстві, викликає чимало гострих дискусій, що самим цим фактом не відповідає його основній меті і лише підкреслює суперечливість цього явища. По-третє, об’єм досліджень, пов’язаних із перекладом політкоректної термінології у медійному дискурсі українською мовою є наразі недостатнім для встановлення остаточних висновків. Процеси глобалізації й інформатизації суспільства та роль перекладу в них зумовлюють необхідність ґрунтовного дослідження процесів і засобів перекладу в цій царині. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми "Мови професійної комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий та методичний аспекти", яку розробляє кафедра теорії, практики та перекладу французької мови Національного технічного університету України "Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського", (протокол No 1 від 28 серпня 2009 р. Проблематика роботи відповідає держбюджетній науковій темі No 0111U006668 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Дослідження взаємодії одиниць мови й мовлення: комунікативно-когнітивний, соціокультурний, перекладознавчий, методичний та літературознавчий аспекти", затвердженої вченою радою факультету лінгвістики (протокол No 3 від 8.11.2010 р.). Метою роботи є встановлення засобів передачі семантичного наповнення французьких політично коректних лексем та словосполук у процесі їхнього перекладу українською мовою шляхом здійснення зіставного аналізу політкоректних лексичних одиниць французького й українського медіа текстів. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: – зіставити протилежні погляди на визначення поняття "політична коректність" в соціальному й мовному аспектах та встановити причини й передумови виникнення суперечливості в поглядах науковців на це явище; – встановити структуру мови політкоректності з урахуванням теоретичних поглядів на класифікацію політкоректних евфемізмів і на шляхи їхнього творення; – з’ясувати та систематизувати теоретичні підходи до вивчення поняття "медіа текст" як одиниці медіа дискурсу; – визначити роль медійних засобів у впливі свідомість аудиторії; – виділити комунікативні й мовні критерії функціонування маркерів політкоректності у французькому медіа тексті та на їх основі розробити класифікацію політкоректних одиниць у французьких ЗМІ; – здійснити характеристику українських і французьких медіа за їх політичним і ідеологічним спрямуванням; – порівняти відповідність мови українських і французьких ЗМІ міжнародним стандартам висвітлення чутливих соціальних тем; – здійснити зіставний аналіз мовних засобів, які застосовують українські та французькі журналісти для висвітлення тем, що потрапляють під вплив політкоректності; – виявити найчастотніші та найоптимальніші перекладацькі трансформаційні засоби вираження семантичного наповнення маркерів політкоректності під час їхнього перекладу українською мовою. Об’єктом дослідження є маркери політкоректності в українському і французькому медіа текстах. Предметом дослідження є засоби перекладу політично коректних одиниць у французьких медіа текстах українською мовою. Методи дослідження. Досягнення поставленої мети і виконання завдань дослідження ґрунтуються на загальних положеннях системного аналізу. Визначення в контексті французького медіа простору маркерів політкоректності спирається на методи контекстуально-ситуативного, дистрибутивного та інтерпретативного аналізів. Методи лінгвістичного спостереження й опису застосовано для систематизації та класифікації політкоректних одиниць у французьких медіа текстах. Дослідження передбачає застосування методу контрастивного аналізу для порівняння особливостей вживання мови політкоректності у двох французькому й українському медіа полях та для встановлення особливостей відтворення у мові перекладу нейтральної конотації мови оригіналу. Для вирахування частоти вживання мовних маркерів політкоректності і застосованих для їх нього перекладу трансформацій було використано статистичний та кількісний підходи до опрацювання даних. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше систематизовано прошарок політкоректної лексики французького й українського медіа дискурсу у зіставному аспекті відповідно до тематики маркерів політкоректності та визначено перекладацькі трансформації, які застосовують у процес і перекладу французьких політично коректних одиниць українською мовою. Новою є й презентація ілюстративного матеріалу у вигляді наочних схем, які демонструють тенденції репрезентації гострих соціальних тем у французьких і українських ЗМІ та домінантні засоби перекладу кожної з груп політкоректних одиниць у відсотковому співвідношенні. Практичне значення роботи полягає в можливості використання її основних теоретичних положень і висновків у курсах теорії і практики перекладу з французької мови, а також у спецкурсах з лінгвістики тексту, комунікативної лінгвістики, культури мовлення й безпосередньо д ля перекладу текстів, що містять політкоректні лексичні одиниці, на заняттях з практики перекладу, з порівняльної лексикології (лексична семантика, синонімія) та стилістики (стилістичне значення, норма і мовна варіативність, тропи) української та французької мов, а також у подальших наукових дослідженнях. Апробацію основних теоретичних положень, результатів та висновків курсової роботи здійснено на XVIII Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції "Science and Technology of the XXI century" (Київ, 7 грудня 2017 р.), на ІІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Наука ХХІ століття: виклики, пріоритети, перспективи досліджень" (22 березня 2018 р.) і на ІV Всеукраїнській студентській науково-практичної конференції "Студент як суб’єкт процесу модернізації вищої освіти XXI століття: візії, цінності, пріоритетні завдання" (19 квітня 2018 р.). Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження відображено в тезах "Les euphémismes du politi quement c orrect dans les médias français" [9], опублікованих в матеріалах конференції "Science and Technology of the XXI century", 2017 р., "Le langage du politiquement correct dans le médias français" [8], опублікованих у матеріалах конференції "Наука ХХІ століття: виклики, пріоритети, перспективи досліджень ", 2018, "Роль гендерної освіти у процесі формування системи загальнолюдських цінностей студента" [10], опублікованих у матеріалах конференції "Студент як суб’єкт процесу модернізації вищої освіти XXI століття: візії, цінності, пріоритетні завдання", 2018 р., та у статті "Мовні маркери політкоректності у французькому медіа текст у" [25], опублікованій в журналі "Науковий вісник Херсонського державного університету", 2018 р

The mapping of localized contents in the videogame inFamous 2: a multimodal corpus-based analysis

Tese (doutorado) - Universidade Federal de Santa Catarina, Centro de Comunicação e Expressão, Programa de Pós-Graduação em Estudos da Tradução, Florianópolis, 2016.Esta tese tem por objetivo analisar a prática de localização em videogames a partir das áreas de estudos da tradução e análise de corpus multimodal. Além disso, este estudo se pauta na investigação do game inFamous 2 (PS3) e sua versão localizada para o Português Brasileiro observando como este é atravessado por especificidades culturais de ordem linguística e da própria mídia. Como objetivo secundário, mas não menos relevante, esta investigação tem por meta também desenvolver uma representação sistematizada de conteúdos localizados nas interações entre personagens no jogo analisado de forma a oferecer um aparato de pesquisa baseada no uso de computadores para a análise de dados em formato de texto e em formato a partir do software ELAN. O aparato metodológico e de análise dos dados coletados orienta-se pela observação dos aspectos de ordem de consistência terminológica, de percepção cultural, narrativa e prosódia semântica entre os pares linguísticos Inglês dos Estados Unidos da América e Português do Brasil (En-US e Pt-Br) nos diálogos entre personagens do jogo analisado. Quanto aos resultados obtidos, o sistema de anotação utilizado mostrou leves mudanças em termos de uso da linguagem avaliativa que acompanhava as linhas de diálogos de alguns personagens, os quais fazem parte do enredo do jogo. O perfil lexical observado nas linhas de diálogos associadas aos personagens demonstrou uma atenuação na prosódia semântica em termos de perfil collocacional e registro de linguagem Por fim, as discussões e interpretações expandidas dos dados coletados visam refletir acerca da prática de localização como campo de expertise tradutória dentro da área de estudos da tradução.Abstract : This dissertation aims at analyzing how localization practices operate in video games from the perspective of the fields of Translation Studies and multimodal corpus-based research. Furthermore, it intends to investigate how the video game inFamous 2 (PS3) and its localized counterpart is constrained by implicit cultural specificities in their Brazilian-Portuguese translation and specificities of its very own media. As a secondary objective, but not less important, this study aims at developing a systemic representation of localized content in video game interactions by providing a computer-assisted framework of annotation for written and audio-visual data. This analysis was based on the annotated data performed by the software ELAN. The methodological and analytical framework also have the purpose of observing and describing the aspects of terminological consistency, cultural awareness, narrative and semantic prosodic nature within the linguistic pairs En-US and Pt-Br in the dialogue lines belonging to the characters in the game. As for the results obtained, the annotation framework used informed slight changes in terms of the evaluative language that accompanied the dialogue lines of the certain characters, who are part of the game?s plot. The lexical profile observed in the dialogue lines associated to these characters displayed an attenuation in the semantic prosodic features in terms of collocation profile and language register. Finally, the discussions and interpretations expanded from the data collected are used to systematically map the practices involved in digital game localization by drawing upon the practical aspects of this field of expertise in translation studies