Майор, профессор Стефан Шуман в боях за независимость Польши (1939-1945)

Prof. Stefan Szuman (1889-1972), dr medycyny i dr filozofii, był majorem Wojska Polskiego (awans na stopień majora w sierpniu 1920 r.), od 1922 r. był oficerem w stanie spoczynku. Artykuł koncentruje się na działalności niepodległościowej okresie II wojny (1939-1945). S. Szuman uruchomił jako ochotnik i prowadził wojskowy szpital polowy w Chrzanowie koło Janowa Lubelskiego we wrześniu 1939 r. podczas polskiej wojny obronnej po niemieckiej agresji na Polskę. W czasie niemieckiej okupacji mieszkał we dworze rodziny Kernów i Turowiczów w Goszycach koło Krakowa (1939-1940) oraz we dworze rodziny Kozłowskich (Ammoreaux) w Luborzycy k. Krakowa. Tam prowadził tajne nauczanie oraz tajne kursy sanitarne w ramach Związku Walki Zbrojnej i Armii Krajowej (1941-1944). Uczestniczył czynnie w tworzeniu konspiracyjnej kultury polskiej (pisał wiersze patriotyczne, komponował pieśni okupacyjne, malował obrazy oraz pisał książki naukowe). Brał aktywny udział w tajnym życiu naukowym, wygłaszając odczyt podczas tajnego posiedzenia Komisji Historycznoliterackiej Polskiej Akademii Umiejętności w maju 1942 r., której był członkiem korespondentem od czerwca 1939 r. Dojeżdżając do Krakowa (1940-1944), potajemnie kształcił studentów tajnego Uniwersytetu Jagiellońskiego (studentów pedagogiki Wydziału Filozoficznego). Jako major-lekarz pod pseudonimem „Doktor Flis”, „Flis”, „Łukasz Flis” wchodził jako oficer sanitarny w skład dowództwa Samodzielnego Batalionu Partyzanckiego „Skała”. Zorganizował pion sanitarny tego batalionu i nim kierował, uczestnicząc przez około 5-6 tygodni w ramach akcji „Burza” AK w akacjach i walkach z Niemcami koło Miechowa (sierpień-wrzesień 1944), m.in. w bitwie pod Sadkami (30 sierpnia 1944) i bitwie pod Zaryszynem. W artykule opisano także spotkanie uchodźców z Powstania Warszawskiego ze środowiskiem AK w Goszycach pod Krakowem 31 grudnia 1944 r. (m.in. Jerzy Andrzejewski, Mieczysław Chojnowski, Czesław Miłosz, prof. Władysław Tatarkiewicz). Autor artykułu opisał także najbliższe środowisko S.Szumana w okresie II wojny, w tym – dzieje jego przyszłego zięcia - porucznika Zbigniewa Czyżewicza i jego uwięzienie przez NKWD w odwecie za udział w akcji „Burza” AK i karne wywiezienie do łagru na sowiecką Ukrainę (marzec- sierpień 1945). Tekst po raz pierwszy ukazuje w sposób tak pełny dzieje Stefana Szumana w okresie II wojny światowej. Przy opracowaniu artykułu (chromologicznej rekonstrukcji faktografii) autor korzystał z metodologii historiograficznej analizy dokumentów.Professor Stefan Szuman (1889-1972), Ph.D. in Medicine and Philosophy, a major of the Polish Army, retired since 1922. The article focuses on his independence activities during the Second World War. In 1939 Szuman voluntarily started and headed a military field hospital in Chrzanów, near Janów Lubelski, during the first phase of the war. During the German occupation of Poland, he lived in the manor of the Kern and Turowicz family in Goszyce and in the property of the Kozłowski family (Ammoreaux) in Luborzyca. There he conducted undercover teaching and first-aid courses on behalf of ZWZ (Związek Walki Zbrojnej, the Union of Armed Struggle) and AK (Armia Krajowa, the Home Army) in the years 1941-1944. He actively participated in the creation of underground Polish culture. He also took part in undercover academic life, giving speeches during the meeting of the PAU Committee on History and Literature ​​in May 1942. In the years 1940-1944 he commuted to Kraków to provide undercover teaching sessions to students of Pedagogy at the Faculty of Philosophy of the Jagiellonian University. As a soldier and physician, operating under the codename "Dr. Flis", "Flis", or "Łukasz Flis", he was a member of the command of the "Skała" (the Rock) Independent Guerrilla Battalion. He organized the medical and sanitary department of the battalion and headed it for 5-6 weeks as part of the AK "Burza" (the Storm) operation during clashes and battles with the Germans in the area of Miechów (in August and September 1944), taking part in battles such as the battle of Sadki and Zaryszyn. The article also describes a meeting between Warsaw Uprising refugees and the representatives of AK in Goszyce near Kraków on 31 December 1944, which included Jerzy Andrzejewski, Mieczysław Chojnowski, Czesław Miłosz and Professor Władysław Tatarkiewicz. The Author of the work also mentions the immediate environment of Schuman during World War II, including the story of his future son-in-law, Col. Zbigniew Czyżewicz and his imprisonment by the NKVD in retaliation for participating in the AK "Burza" operation, as well as his deportation to a prison camp in the Soviet Ukraine (March-August 1945)

Робоча програма "Новітня історія країн Європи та Америки" 2017-2018

Робоча програма Новітня історія країн Європи та Америки для студентів галузі знань 0203 «Гуманітарні науки», напряму підготовки 6.020302 Історія Розробники: доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка Драч Оксана Олександрівна

Новітня історія країн Європи та Америки

Курс «Новітня історія країн Європи і Америки» відноситься до нормативних навчальних програм підготовки бакалаврів у циклі професійно зорієнтованих дисциплін навчального плану для студентів історичних спеціальностей і логічно завершує вивчення ними всесвітньої історії. Він завершує вивчення основних процесів історичного, економічного, соціального, політичного та культурного розвитку людства в цих важливих цивілізаційних зонах

Современные концепции российской историографии кануна Второй мировой войны

Многие военно-политические события накануне Великой Отечественной войны стали объектом оживленной дискуссии в российской историографии, в ходе которой в научный оборот было введено большое количество новых, еще недавно секретных документов, появилось немало исследований, более объективно освещающих этот период российской и мировой истории. В результате ныне совершенно очевидно, что созданная еще в советский период концепция событий 1939-1941 гг. нуждается в существенной модернизации.Багато військово-політичних подій напередодні Великої Вітчизняної війни стали об'єктом жвавої дискусії в російській історіографії, в ході якої в науковий обіг було введено велику кількість нових, ще недавно секретних документів, з'явилися немало досліджень, об'єктивніше освітлюючих цей період російської і світової історії. В результаті нині бачимо, що створена ще в радянський період концепція подій 1939-1941 рр. потребує істотної модернізації

Британский историк А. Дж. П. Тейлор и дискуссии о происхождении Второй мировой войны

Личность и профессиональные качества А. Дж. П. Тейлора, его научное наследие, вклад в развитие целого спектра научных исторических проблем, одной из которых являлась трактовка международной политики кануна Второй мировой войны, участие в становлении нового телевизионного жанра научно-просветительских передач обусловили тот факт, что британский историк стал чрезвычайно редким интеллектуальным феноменом. Безусловно, наука была главным делом всей жизни Тейлора, однако не обладай он особым складом характера, радикальными взглядами, привитой с самого детства привычкой стоять в оппозиции к ортодоксальным, костным и традиционным взглядам, острым и холодным умом, широкими возможностями для реализации своего таланта в разнообразных сферах, а также медийным ресурсом, резонанс произведенный «Происхождением Второй мировой войны» был бы не возможен, а значит и развитие британской историографии пошло бы иным путе

American Diplomats on a Rendezvous with Soviet Policy and Russian Culture (1941–1945)

The article was submitted on 24.08.2015.The article studies the activity of American diplomats in the USSR during World War II, the protagonist being Llewellyn Thompson (1904–1972), who worked for the US Embassy between February 1941 and October 1944. The period was marked by the activity of three American ambassadors, with several diplomats acting as Chargé d’Affaires. Referring to a number of previously unknown documents in the Central Archive of the Security Service of the Russian Federation, it has become possible to consider some of the peculiarities of American diplomats’ service in the Soviet Union during World War II. The historical sources create an image of this diplomat that reflects his sincere love for Russian culture, a deep sympathy for the suffering of the Russian people, and intensive activity to establish connections between the two countries. The first part of the article discusses Thompson’s career prior to the Great Patriotic War (his arrival in the USSR and work for the embassy). After the evacuation of the US Embassy to Kuybyshev in October 1941, Thompson stayed in Moscow for property reasons and to protect British and Belgian interests. Since he often had no notification of his status from the US, he acted intuitively, but managed to cope with his duties. Working for the US Embassy when the majority of the staff had been evacuated to Kuybyshev gave Thompson an opportunity to obtain great experience of diplomacy. The second part of the article is devoted to Thompson’s work after the embassy staff returned from Kuybyshev.Статья посвящена деятельности американских дипломатов в Советском Союзе в годы Второй мировой войны, а главным ее героем является Льюэллин Томпсон (1904–1972), работавший в посольстве США с февраля 1941 г. до октября 1944 г. За этот период сменились три американских посла, несколько дипломатов исполняли обязанности временных поверенных в делах. На основе ранее неизвестных документов Центрального архива ФСБ России представляется возможным рассмотреть особенности работы американских дипломатов в Советском Союзе в годы Второй мировой войны. Исторические источники раскрывают интересный облик дипломата, его искреннюю любовь к русской культуре, глубокое сочувствие к страданиям русских людей и энергичную деятельность по налаживанию контактов между странами. В первой части статьи рассказывается о карьере Томпсона накануне Великой Отечественной войны (прибытие в СССР и его работа в посольстве). После эвакуации посольства США в Куйбышев в октябре 1941 г. Томпсон оставался в Москве для охраны имущества и защиты британских и бельгийских интересов. В это время он зачастую не имел указаний из США относительно своего статуса, действовал интуитивно, но неизменно справлялся с возложенными на него обязанностями. Работая в американском посольстве в тот период, когда большая часть сотрудников была эвакуирована в Куйбышев, Томпсон получил прекрасную дипломатическую практику. Вторая часть статьи будет посвящена периоду работы Томпсона после возвращения посольства США из эвакуации