Етнологія

Робоча навчальна програма з дисципліни «Етнології» (далі – Програма) є нормативним документом КУ імені Бориса Грінченка, який розроблено кафедрою історії України Інституту суспільства на основі ОПП відповідно до затвердженого навчального плану. Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України «Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра» (лист № 1/9-736 від 06.12.2007 р.

Проблема сопряжения профессиональных стандартов и ФГОС ВО (на примере укрупненной группы специальностей и направлений подготовки «История и археология»)

Рассмотрена проблема согласования профессиональных стандартов и федеральных государственных образовательных стандартов высшего образования на примере трех направлений подготовки: «История», «Документоведение и архивоведение», «Антропология и этнология». Решение указанной проблемы предполагает корректировку образовательных стандартов и создание новых примерных образовательных програм

Етнологія

Дисципліна «Етнологія» належить до переліку нормативних навчальних дисциплін підготовки бакалаврів за спеціальністю 014 «Середня освіта» (Історія), освітньою програмою «Історія, правознавство»; спеціальністю 032 «Історія та археологія», освітньою програмою «Історія, європеїстика, археологія». Вона спрямована на: ознайомлення студентів з традиційною культурою народів світу, формами їх господарської діяльності, соціальної організації, сімейно-шлюбних відносин; вивчення закономірностей етнічного розвитку народів, механізмів їх етногенетичної і етнокультурної взаємодії; оволодіння методикою етнологічних досліджень, методологією систематики і типології, аналізу досліджуваних наукою етнічних процесів і явищ для їх результативного та кваліфікованого самостійного практичного використання у гуманітаристиці

Идея поступательного исторического развития в критической рефлексии Н.Н. Страхова

Эволюция взглядов Страхова на проблему исторического развити

Traditional magic or European occultism? Commercial fortune-telling and magic in post-Soviet Russia and their relationship to Russian tradition

The article examines the vibrant commercial magic and fortune-telling industry in Russia today. Based on fieldwork in Petersburg conducted in 2006, supplemented by printed and, in particular, web material, it seeks to show that, despite the many similarities with its counterparts in Europe and North America, Russian fortune-telling and magic are clearly shaped by local traditions. In the context of the article, tradition is taken to include not just rural folk magic and divination, but also urban traditions of the late imperial period as well as those resulting from Soviet policies and practices. It emerges that as far as magic services are concerned, the range of services offered are those demanded by the client, largely stemming from folk tradition. By contrast discourse, approach and ritual often owe much to Western esoteric literature, and perhaps also to pre-Revolutionary occultism and the Soviet interest in psychics. In the case of fortune-telling, today’s professionals (gypsies apart) have adopted more complex and sophisticated ways of telling the future (tarot and astrology). Old ways of fortune-telling are so widely known that they must offer something different to clients. Tradition survives in many ways, sometimes transmuted, sometimes partial, but it makes the Russian magic and fortune-telling scene distinctive