Применение магниторезонансной визуализации с контрастным усилением при диагностике эндометриоза

Рассмотрены современные подходы к диагностике эндометриоза с помощью магниторезонансной визуализации с контрастным усилением.Modern approaches to diagnosis of endometriosis with the use of magnetic resonance imaging with contrast enhancement are discussed

Медико-психологические характеристики и психические расстройства при генитальном эндометриозе

Анализ литературных данных с целью верификации индивидуально-психологических особенностей и психических расстройств у женщин с генитальным эндометриозо

Эндометриоз-ассоциированное бесплодие

БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕЭНДОМЕТРИО

Менопауза даврида аёлларда эндометриозни даволашни такомиллаштириш

Ушбу мақолада менопауза даврида аёлларда эндометриозни даволашни такомиллаштириш тўғрисида батафсил маълумот келтирилган

Эндометриоидная болезнь (патогенез, диагностика и лечение)

ВГМУГИНЕКОЛОГИЯЭНДОМЕТРИОЗЭНДОМЕТРИОИДНАЯ БОЛЕЗНЬРассматриваются этиология, патогенез, диагностика и лечение эндометриоза

Перименопауза даврида аёлларда эндометриозни даволашни оптималлаштириш

Перименопауза аёл ҳаётининг 1/3 қисмига тўғри келади, ва бу ўз навбатида муаммонинг тиббий ва ижтимоий аҳамиятини яққол намоён этади. Шунинг учун ёшга боғлиқ эстроген етишмовчилиги патогенетик сабаб бўлган касалликларнинг олдини олиш ва даволашни янада ривожлантириш муҳим тиббий ва ижтимоий аҳамиятга эгадир

Генетические маркеры и возраст манифестации генитального эндометриоза

Влияние молекулярно-генетических маркеров факторов некроза опухоли и их рецепторов на возраст появления клинических симптомов генитального эндометриозаyesБелгородский государственный университе

Эндометриоз-ассоциированное бесплодие

БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕЭНДОМЕТРИО

Prediction and diagnostics of endometriosis in women with infertility based on immunological markers

The aim of this study: а determination of cytokines informative for predicting and diagnostics of the presence of endometriosis in women with infertility. Methods: The main groups of 65 women with infertility associated with endometriosis have been researched as well as control group of 40 women with infertility of tubal genesis. The pre-defined levels of several cytokines (IL-2, INF-γ, TNF-α, IL-6, IL-10, TGF-β, IL-17, IL-1β, IL-12, IL-18) in serum and peritoneal fluid. Identification of immunological markers informative for predicting and diagnostics of the presence of endometriosis in women with infertility was conducted using mathematical models for informative by Kulbaka, Valdivsky sequential analysis, cluster analysis and linear separation method of convex hulls. The indices for prediction were selected according to Uilkokson-Mann-Whitney criterion and have showed probable differences (p<0.05) between the groups of patients with the presence and absence of endometriosis. Results: the cytokines of peritoneal fluid has bigger value, than the cytokines of serum for predicting and diagnostics of the presence of endometriosis. But bigger practical value has the cytokines of serum, because collecting of peritoneal fluid is more invasions. The highest informative for endometriosis prediction was demonstrated by interleukin 6 and tumor necrosis factor-α cytokines. Conclusion: IL-6 and TNF-α of serum can be used as immunological markers for predicting and diagnostics of the presence of endometriosis in women with infertility

ПОШИРЕНІСТЬ ЕНДОМЕТРІОЗУ

За даними ряду авторів, [1, 3, 4, 5, 10, 14, 15, 16] у структурі гінекологічної патології ендометріоз займає 3-е місце серед захворювань жіночих статевих ор¬ганів. В загальній популяції жінок частота згаданої патології коливається від 6,2% до 50% [14, 16, 27|, при безплідді - від 40% до 50% [9, 15, 16, 17, 20, 281 і навіть до 80% [27], при хронічних тазових болях від 33 до 74% |42,45|, при дисменореї в 40-60% випадків [3, 8, 12]. За даними Російського наукового центру акушерства, гінекології та перинатології [2] за період з 1972 до 1982 р серед 4584 хворих, які перенесли лапаротомію, генітальний ендометріоз був виявлений і верифікований у 1258, тобто у 27,4% випадків, в тому числі внутрішній - в 14% і зовнішній в -13,4%, а в університетській клініці Японії серед 4554 хворих — в 11% випадків [8]. При діагностичних лапароскопіях ендометріоз виявляється в 12-26% випадків [2,8]. Більшість авторів |7, 8, 10, 12, 20, 26, 27, 34] вказують на значні труднощі діагностики внутрішнього ендометріозу (аденоміозу). Слід зазначити, що до 1949 року всі випадки аденоміозу трактувались як фіброміома матки [23], але і зараз диференціальна діагностика цих патологічних етапів можлива лише за умови наявності апара¬тури відповідного рівня. А така діагностика є надзвичайною важливою, зва¬жаючи на те, що за даними літератури досить часто виявляється малігнізація ендометріоїдних пухлин, а у жінок з раком яєчників ендометріоз має місце в 8‘ 30% [36]. Описані випадки розвитку аденокарцином і стромальних сарком 13 ]. На жаль, причини розвитку ендометріозу точно не встановлені. Однак, деякі фактори ризику цьот захворювання виявлені. До них відносяться: «спадкова схильність, порушення менструальної функції, відсутність пологів або одні по¬логи в анамнезі, часті аборти, діагнос тичні вишкрібання матки, тривале вико¬ристаній внутрішньоматкових контрацептивів, ановуляція, ретроградна хвиля скорочення матки» 110]. До цього слід додати запальні захворювання, дисменореї, статеві зв'язки в менструальні дні, застосування тампонів, фізична праця і заняття спортом під час менструацій, а також все те, що ускладнює вільне виділення менструальної крові із матки і може сприяти її попаданню че¬рез маткові труби в черевну порожнину. Не випадково однією із основних теорій виникнення генітального ендометріозу є імплантаційна теорія «теорія ретроградної менструації», уперше запропонована .1. А„ Sampson ще в 1925 році. З інших теорій слід згадати імунну M,V, .Ionesco і G.Popesco [8], гіпотезу гематогенної або лімфогенної дисемінації ендометріальних клітин [35], теорію ятрогенної дисемінації під час тих чи інших гінекологічних операцій чи маніпуляцій 112]. Слід погодитися з тими авторами 11, 2, 3, 11, 12], які вважа¬ють, що різні форми генітального ендометріозу, про які буде сказано нижче, мають різну патогенетичну основу. Це захворювання, без сумніву, є мульти- факторним [4, 12, 15, 16, 20, 27]. Ендометріоз ще й досі недостатньо вивчений як в плані етіології, так і патогенезу [11, 12, 20]. Не випадково і зараз немає точних даних про поширеність цього захворювання, а згадані вище дані різних авторів очевидно відображають лише частоту цієї патології в лікувальних за¬кладах (клітках), де вони працюють. В літературі майже повністю відсутні дані про окремі ({юрми генітального ендометріозу і ступінь його важкості. Судячи з публікацій автори користуються різними класифікаціями ендометріозу, в зв’язку з чим їх результати важко порівнювати. Одні з них дотримуються класифікації, яка наведена в «Энциклопедическом словаре медицинских терми¬нов» 13 1 ] та включає наступні форми ендометріозу: генітальний внутрішній (аденоміоз), генітальний зовнішній, стромальний (аденоміома, саркома ендометріальна) та екстрагенігальний (з ураженням різних органів, крім стате¬вих), другі класифікацією, розробленою американським товариством фертильності, треті - класифікацією Acosta з співавторами [32], четверті — на наш погляд, найбільш чіткою та інформативною, яка знайшла повне відображення в Наказі МОЗ України № 582 від 15.12.03.р. «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», підготовлених українськими акушерами гінекологами, Наводимо її повністю. ЕНДОМЕТР103 (ТС ШІЧНАЮ1АСИФПСА ЦІЯ) І.ГЕЕПТАЛЬНИЙ ЕНДОМЕТРІОЗ: 1 .Внутрішній ендометріоз. 1.1. Ендометріоз тіла матки (І, II, ІП (аденоміоз) стадії у залежності від глибини ураження міометрію): - залозиста, кістозна, фіброзна форма; -вогнищева, вузлова, дифузнаформа. 1.2. Ендометріоз цервікальногоканалу. 1.3. Ендометріоз інтрамуральний. 2. Внутрішній ендометріоз: 2.1 .Перитонешіьний ендометріоз; - ендометріоз яєчників (інфільтративна, пухлинна форма); -ендометріоз маткових труб; -ендометріоз тазової очеревини (червоні, чорні, білі форми); 1.2. Екстралеритонеальний ендометріоз: -ендометріозшхвовоїчастинипшйкиматки; -ендометріозпіхвщвульви; -ретроцервікальнийендометріоз; -ендометріозматковихзв’язок; ендометріоз параметральної, паравезикальної, паракольпальної клітковини (без і з проростанням в сечовий міхур, пряму кишку). З.Зовніщньо-внутрішнійендометріоз. 4.Сполучені форми генітального ендометріозу (генітальний ендометріоз у сполученні з іншою генітальною або екстра генітального патологією). II. ЕКСТРАІ 14ПТАЛЫ НІЙ ЕЦЦОМЕТРЮЗ (ендометріоз шлунково кишкового тракту, сечовивідних органів, шкіри, пупка післяопераційних ран ле¬гень,плеври та ін.). Саме ця класифікація була рекомендована згаданим наказом МОЗ для впро¬вадження в практику лікувально-профілактичних закладів, починаючи з 2004 ро¬ку. Поряд з нею клініцистами використовується і лапаросконічна кпасифікаціязовнішньогоендометріозу [12]. Як згадувалось вище, серед усіх локалізацій найбільш частою формою генітального ендометріозу є внутрішній ендометріоз [8, 12, 26, 33]. Його питома вага досягає 70-90%, а серед усіх локалізацій ендометріозу — 90-94% [10]. Врахо¬вуючи значну розбіжність даних про поширеність ендометріозу, ми вирішили звернутися до офіційного видання І [ситру медичної статистики МОЗ України «Стан здоров’я жіночого населення в Україні» за останні роки (2003-2005) [25]. За матеріалами цього довідника встановлено, що в 2004 р. ендометріоз мав місце се¬ред жіночого населення в цілому в 0,1% (у 27516 із 25693782), в 2004 відповідно у 0,115% у 29377 із 25515270),а в 2005 - серед 13879625 жінок працездатного віку - в 0,21%, а серед жінок 55 років і старших (пенсійного віку) в 0,11%. Як відомо ендометріоз не носить ознак регіонально-залежної патології, а тому така велика різниця в показниках різних регіонів, на наш погляд, залежить в основному від двох факторів - рівня діагностики, тобто від кваліфікації акушерів гінекологів, і від якості і повноти обліку даної патології, тобто від кваліфікації медичних статистиків. Має велике значення і ступінь втілення в практику роботи допоміжних сучасних методів діагностики: УЗД [17, 18, 19, 21, 301, кольноцервікоскопії [17, 21], гістероскопії [1, 12, 17, 30], цитологічних та гістологічних методик [12, 17], гормонального та імунологічного обстеження [8,12], комп’ютерної і магнітно-лазерної томографії 134, 36], онкомаркерів [12, 18, 34], топографії [ЗО] та інших. В ситуації, що склалася, слід в терміновому порядку провести перевірку стану акушерсько-гінекологічної допомоги як в областях з низькими показниками, так і з високими (для виключення можливої гіпюр чи гшодіашостики), а головним акушерам -гінекологам приділяти більшу- увагу даній патології і особливо сучасним методам її діагностики та лікування відповідно до клінічного протоколу Наказу МОЗ України № 582 |22| з урахуванням вимог Кокранівського сі іі вробітництва.Кафедра акушерства і гінекологі