Обрізані празькі гроші в монетному обігу України

На территории Галицкой Руси известно 16 находок пражских грошей первой половины XIV ст. Значительную часть составляют обрезанные пражские гроши Вацлава II (1300–1305), Яна Люксембургского (1310–1346) и Карла I (1346–1378). Анализ монетных находок показывает, что их большинство может датироваться 1335–1350 гг. Метрологические данные свидетельствуют, что вес обрезанных пражских грошей (1,2–2,75 г) соотносится с весом денежных единиц польских земель. Три обрезанных пражских гроша Яна Люксембургского и Карла I были в составе Борщевского клада (Киевская обл.), датированном 1380-ми гг. Четвертинка (1/4 часть монеты) весом 0,69 г может быть обрезана под вес монет первых литовских или русских монет.Sixteen finds of Prague Groschen of the first half of XIV century are known on the territory of Galician Rus. The bulk of them is represented by the clipped Prague Groschen of Wenceslaus II (1300-1305), John of Luxembourg (1310-1346) and Karl I (1346-1378) and could be dated by 1335-1350. According to the metrological data, the weight of the clipped Prague Groschen (1,2-2,75 g) is equal to the weight of Polish monetary units. Three clipped Prague Groschen (John of Luxembourg and Karl I) were found in the Borshchevsky hoard (Kyiv oblast) dated to the 1380-s. A quarter by weight of 0.69 g might have been clipped to the weight of the first Russian or Lithuanian coins

Formation and development of the Byzantine literature within the late antiquity and early middle ages: source-historiographic aspect

У статті автор розглядає процес формування і головні етапи розвитку візантійської літератури в епоху Пізньої Античності та Раннього Середньовіччя (ІV-ХІІ ст.) в контексті феноменологічного висвітлення її жанрових й текстуальних особливостей. Акцент робиться на джерелознавчо-історіографічний аспект. Разом з тим, автор висвітлює духовно- світоглядні орієнтири й етичні пріоритети візантійської літературної традиції, аналізує твори найвідоміших візантійських письменників, поетів, істориків, полемістів та богословів.В статье автор рассматривает процесс формирования и основные этапы развития византийской литературы в эпоху Поздней Античности и Раннего Средневековья (ІV-ХІІ вв.) в контексте феноменологического освещения её жанровых и текстуальных особенностей. Акцент делается на источниковедческо-историографический аспект. Вместе с тем, автор освещает духовно-мировоззренческие ориентиры и этические приоритеты византийской литературной традиции, анализирует произведения наиболее известных византийских писателей, поэтов, историков, полемистов и богословов.The article examines the formation and main stages of Byzantine literature in the late Antiquity and the Early Middle Ages (IV-XII c.) in the context of phenomenological highlighting its genre and textual features. The emphasis is on primary sources, historiographical perspective. However, the author illuminates the spiritual and ideological orientations and ethical priorities of Byzantine literary tradition, the most famous Byzantine analyzes the works of writers, poets, historians, theologians and polemicists. In line with the characteristics of the phenomenon of Byzantine literature during its formation and the first archetypal stages of development undertaken in the light of major general historical events that took place in the Eastern Roman Empire (Byzantium) from its founding to the era of the Crusades, the author also examines the main types and forms of contemporary Byzantine literature, their aesthetic orientation and Orthodox didactics. Finally, on the basis of civilized society in the Byzantine era highlighted, the author exposes the essential component analysis Byzantine literature, which for centuries had a predisposition to certain social and religious transformation and change in ideological and motivational principles aimed at building a well-established vectors of official imperial culture. In addition, author in an article focuses on differences of Late pagan literature of early Christian writings. In particular, he notes that Christian rhetoric-sophists tried to build on the ruins of pagan new content, but the shape on the base of the old culture. In a typical example highlights the role of activity the school of Gaza, where for IV-VI centuries blossomed and developed the same genre that successfully developed in the old pagan schools. When creating works of Christian content and direction rhetoric hazka school filled their comparisons with the heroes of Greek mythology and historical details of classical pagan times. On the other hand, the author stresses that the process of assimilation originally Christian literature genre forms and methods, verbal expression have been developed pagan literature, and the gradual break it most clearly observed in Christian poetry in definite period. Next Byzantine Orthodox development - both ecclesiastical and secular - literature in all its genres differences occurred in aligning most common ancient literary models focused on strengthening the spiritual and philosophical, moral and ethical priorities, common in the Byzantine (Eastern Roman) society

Стратиграфія українських ойконімів на -ани (-яни): статистика і хронологія

Перші назви поселень на -ани (-яни) з’явилися на українській території, очевидно, у Х–ХІV ст., але не менш як за століття до появи обширної документальної бази. У пам’ятках XV–XVI ст. українські географічні назви на -ани (-яни) представлені як сформована ойконімна модель, значно поширена на українських просторах. Узагальнюючи ці відомості, можна припустити, що зародження назв на -ани (-яни) < *-jane відбулося у VI–IX ст. і продовжило свій розвиток у Х–ХІV ст

Історія Волині

Метою курсу є спрямування навчання шляхом вибору основних проблем і тем з історії краю, на основі яких допомогти студентам опанувати окремі історичні поняття і категорії. Знання з історії Волині, соціально-політичного, економічного та культурного розвитку краю, надасть змогу студентам не лише краще орієнтуватися в житті, а й сприятиме в них вихованню патріотичних почуттів. Основні завдання: розкрити суть і значення соціально-політичних, економічних і культурних аспектів розвитку краю; проаналізувати поєднання теоретичної підготовки з історико-краєзнавчою роботою; висвітлити перегляд і аналіз сучасних процесів і становища краю та його місця в сучасному політичному житті держави та утворення світової історії

Лінгвономен українська мова як етнонаціональна ідентифікація українців (на матеріалі текстів ХIV–ХХ ст.)

У статті простежено історію лінгвономена українська мова впродовж ХIV–ХХ ст. у контексті етнонаціональної ідентифікації українців. Основна джерельна база дослідження – картотеки Історичного словника української мови ХIV – першої половини ХVII століття та Історичного словника Є. Тимченка. Предмет дослідження – функціонування основних термінів мова та язик і їхніх етноатрибутивних окреслень – символів етнонаціональної та спільнослов’янської свідомості: словенська, руська, рóсійська, проста руська, малорόсійська, малороська. Основна увага зосереджена на терміні руска мова (язик), що єдиний, усупереч складним колонізаційним історичним обставинам, зберігав свою тяглість, даючи безсумнівну самоідентифікацію українцям, а відтак під впливом суспільних обставин трансформувався в сучасний термін українська мова. Аналіз матеріалу засвідчив: лінгвономен – це історичний фокус усвідомлення етносом своєї внутрішньої мовно-етнічної єдності і зовнішньої мовно-етнічної відмінності

ПАМ’ЯТКИ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ КОЧІВНИКІВ У НАУКОВИХ ЗБІРНИКАХ НОВОБУДОВНОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Мета і завдання даної статті полягають в оцінці внеску новобудовної експе-диції Дніпропетровського державного (нині – національного) університету у фо-рмування джерельної бази та дослідження у руслі пізньокочівницької проблематики*. Об’єктом вивчення є публікації в наукових збірниках, що видавалися за матеріалами робіт постійнодіючої новобудовної археологічної експедиції Дніп-ропетровського університету (в подальшому – Лабораторії археології Подніп-ров’я) в інтервалі 1977–2003 рр. Перші випуски не мали затвердженої загальної назви, виходячи то як «Курганные древности Степного Поднепровья», то як «Курганы Степного Поднепровья» або «Древности Степного Поднепровья», то-му в даній статті замість назв випусків використовується термін «Збірник». По-чинаючи з 1984 р., було введено назву «Проблеми археології Подніпров’я» (ско-рочено ПАП), та збірник набув статусу ВАК’івського видання. Структура збір-ників залежала як від завдань досліджень, що проводились експедицією, так і на-явних матеріалів. З часом у «Збірнику» визначились наступні розділи: 1 – публі-кації за матеріалами польових досліджень, які зазвичай носили колективний ха-рактер; 2 – статті або короткі повідомлення, що розміщувались у хронологічній послідовності; 3 – хроніка, присвячена роботі фондів археологічного музею ДДУ. Останній розділ, на жаль, носив епізодичний характер

Пам’ятки археології на багатошаровій стоянці Куличівка в місті Кременець Тернопільської області

Територія Кременця у палеолітичний період являла собою різко виражений розчленований рельєф. Тут постійно проживали групи людей-мисливців, про що розповідають нам стоянки та поселення виявленіі на горі Куличівка в місті Кременц

Study of late medieval funeral monuments of the Belarusian Dvina region in the middle 60s of the 19th — early 20th century

The article is devoted to the study of the late medieval funerary monuments of the Belarusian Dvina region in the mid-60s. XIX - early XX century. During this period, D. M. Strukov, A. M. Sementovsky, M. F. Kustinsky, F. V. Pokrovsky, E. R. Romanov were engaged in funerary monuments. A number of late medieval burials were investigated. The method of field work has been improved. The first attempts to map monuments were realized. But the burials of the Belarusian Dvina region of the XIV-XVIII centuries. in pre-revolutionary times did not become the subject of purposeful study. Since the monuments of the 14th-18th centuries were not included in the problematic field of the then archaeological science, the burials of this period were not considered as a separate category of monumentsАртыкул прысвечаны вывучэнню познесярэдневяковых пахавальных помнікаў Беларускага Падзвіння ў сярэдзіне 60-х гг. ХІХ – пачатку ХХ ст. На гэты час прыпадае дзейнасць Д. М. Струкава, А. М. Семянтоўскага, М. Ф. Кусцінскага, Ф. В. Пакроўскага, Е. Р. Раманава. Быў даследаваны шэраг познесярэдневяковых пахаванняў. Удасканалілася методыка палявых работ. Рэалізаваліся першыя спробы картаграфавання помнікаў. Але пахаванні Беларускага Падзвіння ХIV–ХVIII стст. у дарэвалюцыйны час не сталі прадметам мэтанакіраванага даследавання. Паколькі ХIV–ХVIII стст. не ўваходзілі ў праблемнае поле тагачаснай археалагічнай навукі, пахаванні гэтага перыяду ў якасці асобнай катэгорыі помнікаў не разглядаліся = Статья посвящена изучению позднесредневековых погребальных памятников Белорусского Подвинья в середине 60-х гг. ХІХ — начале ХХ в. На это время приходится деятельность Д. М. Струкова, А. М. Сементовского, М. Ф. Кусцинского, Ф. В. Покровского, Е. Р. Романова. Был исследован ряд позднесредневековых погребений. Усовершенствовалась методика полевых работ. Реализовались первые попытки картографирования памятников. Но погребения Белорусского Подвинья ХIV–ХVIII вв. в дореволюционное время не стали предметом целенаправленного изучения. Поскольку ХIV–ХVIII вв. не входили в проблемное поле тогдашней археологической науки, погребения этого периода в качестве отдельной категории памятников не рассматривалис