Some features of the immune system in children with local forms of tuberculosis

Вступ. Епідемічна ситуація по туберкульозу (ТБ) в Україні залишається напруженою, в тому числі, серед дітей та підлітків. Стан імунної системи дітей може визначати ймовірність захворювання на ТБ, особливості перебігу захворювання і його прогноз. Метою роботи було вивчення особливостей клітинного імунітету дітей з ло-кальними формами ТБ. Матеріали та методи дослідження. Були обстежені 44 пацієнти віком від 5-ти до 16-ти років, які мали позитивну пробу Манту з 2ТО із вперше діагностованим ТБ (ВДТБ). Діти були розподілені на 2 вікові групи – 5-9 та 10-16 років. Контрольну групу склали 44 здорових щеплених БЦЖ дітей віком від 5-ти до 16-ти років, не інфікованих МБТ, які зверталися в НІФП НАМН протягом 2012 – 2014 рр. з приводу уточнення діагнозу. У віковій групі 5-9 років було 20 дітей, у відповідній контрольній групі – 26 здорових, щеплених БЦЖ, дітей відповідного віку та статі, дітей із локальними формами ВДТБ віком 10-16 років – 24 дитини, в контрольній групі – 18 дітей відповідного віку та статі. У дітей досліджувалися вміст CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD4+-, CD16+-, CD19+-клітин із використанням наборів моноклональних антитіл «BD Simultest CD3/CD16+CD56, CD3/CD19, CD4/CD8» (США). Результати дослідження. У дітей вікової групи 5-9 років з локальним ТБ відзначалося зниження імунорегуляторного індексу зі зменшенням абсолютного і відносного вмісту В-клітин. У дітей 10-16 років була виявлена вторинна імунна недостатність за рахунок пригнічення Т- та В-клітинних ланок імунітету, зниження абсолютної кількості Т-лімфоцитів, абсолютного та відносного вмісту CD4+-, CD16+-, CD19+-лімфоцитів зі зменшенням абсолютної кількості CD8+-клітин при незмінному імунорегуляторному індексі, що може допомогти визначити напрями та обсяг імунокорекції.Вступ. Епідемічна ситуація по туберкульозу (ТБ) в Україні залишається на-пруженою, в тому числі, серед дітей та підлітків. Стан імунної системи дітей може визначати ймовірність захворювання на ТБ, особливості перебігу захворювання і його прогноз. Метою роботи було вивчення особливостей клітинного імунітету дітей з ло-кальними формами ТБ. Матеріали та методи дослідження. Були обстежені 44 пацієнти віком від 5-ти до 16-ти років, які мали позитивну пробу Манту з 2ТО із вперше діагностованим ТБ (ВДТБ). Діти були розподілені на 2 вікові групи – 5-9 та 10-16 років. Контрольну групу склали 44 здорових щеплених БЦЖ дітей віком від 5-ти до 16-ти років, не інфікованих МБТ, які зверталися в НІФП НАМН протягом 2012 – 2014 рр. з приводу уточнення діагнозу. У віковій групі 5-9 років було 20 дітей, у відповідній контрольній групі – 26 здорових, щеплених БЦЖ, дітей відповідного віку та статі, дітей із локальними формами ВДТБ віком 10-16 років – 24 дитини, в контрольній групі – 18 дітей відповідного віку та статі. У дітей досліджувалися вміст CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD4+-, CD16+-, CD19+-клітин із використанням наборів моноклональних антитіл «BD Simultest CD3/CD16+CD56, CD3/CD19, CD4/CD8» (США). Результати дослідження. У дітей вікової групи 5-9 років з локальним ТБ відзначалося зниження імунорегуляторного індексу зі зменшенням абсолютного і відносного вмісту В-клітин. У дітей 10-16 років була виявлена вторинна імунна недостатність за рахунок пригнічення Т- та В-клітинних ланок імунітету, зниження абсолютної кількості Т-лімфоцитів, абсолютного та відносного вмісту CD4+-, CD16+-, CD19+-лімфоцитів зі зменшенням абсолютної кількості CD8+-клітин при незмінному імунорегуляторному індексі, що може допомогти визначити напрями та обсяг імунокорекції.Вступление. Эпидемическая ситуация по туберкулезу (ТБ) в Украине остается напряженной, в том числе, среди детей и подростков. Состояние иммунной системы детей может определять вероятность заболеть ТБ, особенности течения заболевания и его прогноз. Целью работы было изучение особенностей клеточного иммунитета детей с локальными формами ТБ. Материал и методы исследования. Были обследованы 44 пациента в возрасте от 5-ти до 16-ти лет, у которых была позитивная проба Манту с 2ТО с впервые диагностированным ТБ (ВДТБ). Дети были разделены на 2 возрастные группы – 5-9 и 10-16 лет. Контрольную группу составили 44 здоровых привитых БЦЖ детей в возрасте от 5-ти до 16-ти лет, не инфицированых МБТ, которые обращались в НИФП НАМН на протяжении 2012 – 2014 гг. по поводу уточнения диагноза. В возрастной группе 5-9 лет было 20 детей, в соответствующей контрольной группе – 26 здоровых, привитых БЦЖ, детей соответствующего возраста и пола, детей с локальными формами ВДТБ в возрасте 10-16 лет – 24 ребенка, в контрольной группе – 18 детей такого же возраста и пола. У детей исследовались содержание CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD4+-, CD16+-, CD19+-лимфоцитов с использованием наборов моноклональных антител BD Simultest CD3/CD16+CD56, CD3/CD19, CD4/CD8 (США)Результаты исследования. У детей возрастной группы 5-9 лет с локальным ТБ отмечалось снижение иммунорегуляторного индекса с уменьшением абсолютного и относительного содержания В-клеток. У детей 10-16 лет был выявлен вторичный иммунодефицит за счет угнетения Т- и В-клеточных звеньев иммунитета, снижение абсолютного количества Т-лимфоцитов, абсолютного и относительного содержания CD4+-, CD16+-, CD19+-лимфоцитов с уменьшением абсолютного количества CD8+-клеток при неизмененном иммунорегуляторном индексе, что может помочь определить направление и объем иммунокорекцииIntroduction. The epidemiological situation of tuberculosis (TB) in Ukraine remains tense, including among children and adolescents. The immune system can identify children likely to develop TB, characteristics of the disease and its prognosis. The aim was to study the features of cell-mediated immunity of children with local forms of TB. Materials and methods. Were examined 44 patients aged 5 to 16 years who have had a positive Mantoux test with 2TO with newly diagnosed TB (NDTB). Children were divided into two age groups - 5-9 and 10-16 years. The control group comprised 44 healthy BCG vaccinated children aged 5 to 16 years, not M. tuberculosis infection who have been treated in NIFP NAMS for 2012-2014 about further diagnosis. In the age group 5-9 years were 20 children in the respective control group - 26 healthy, vaccinated with BCG, children of the appropriate age and gender of children with local forms VDTB aged 10-16 years - 24 children in the control group - 18 children same age and sex. In children studied content CD3 + -, CD4 + -, CD8 + -, CD4 + -, CD16 + -, CD19 + lymphocytes with sets of monoclonal antibodies BD Simultest CD3 / CD16 + CD56, CD3 / CD19, CD4 / CD8 (USA). Results. Children in age group 5-9 years with a local TB showed a decrease CD4/CD8 ratio with a decrease of absolute and relative content of B-cells. Children 10-16 years old was diagnosed secondary immunodeficiency due to inhibition of T- and B-cell immunity, decreased absolute number of T-lymphocytes, absolute and relative content of CD4 +-, CD16+-, CD19+-lymphocytes with decreasing absolute number of CD8+-cells with not changed CD4/CD8 ratio. These changes can help determine the direction and volume of immunocorrectio

Linguistic and cultural commentary on the anthropoetonyms of I.S. Turgenev's fiction (Evgeny Bazarov)

Литература: 1. Аюпов С.М. Эволюция тургеневского романа 1856-1862 гг.: соотношение метафизического и конкретно-исторического: Дисс. ... д-ра филол наук. Казань, 2001. – 414 с. 2. Баскаков Н. А. Русские фамилии тюркского происхождения. – М.: Наука, 1979. – 203 с. 3. Батюто А.И. Комментарии: И.С. Тургенев. Отцы и дети. // Тургенев И.С. Полн. собр. соч. и писем в 30тт. Соч. в 12 тт. Т. 7. – С. 416–470. 4. Мысляков В. А. Базаров на rendez-vous // Русская литература – 1975. – № 1–2. – С. 79–97. 5. Тургенев И.С. Отцы и дети // Тургенев И.С. Полн. собр. соч. и писем в 30-ти т. Соч. в 12-ти т. Т. 7. М: Наука, 1980. С. 5–191. 6. Тургенев И. С. Полн. собр. соч. и писем: В 28 т. Письма в 13-ти т. Т. 11. – М.-Л.: Академия наук СССР, 1960. 7. URL: https//ru.wikipedia.org/wiki/Кайсар (дата обращения: 11.02.2021)Антропоэтонимы - это имена собственные героев произведений литературы, которые, выполняя не только номинативную, но и стилистическую функции, могут нести социальную, идеологическую или символическую нагрузку, а также служить средством характеристики героя или эпохи произведения. Лингво-культурологический комментарий антропоэтонима проводится в три этапа: лингвистическое, культурологическое и эстетическое комментирование. Лингво-культурологический комментарий к антропоэтонимам помогает показать, как они в контексте произведения обрастают дополнительными смыслами, выражая позицию автора в авторском повествовании или позицию героев и персонажей в их речи, входят в связи с другими персонажами данного художественного целого, творчества писателя в целом, художественных миров других авторов и определяются задачами произведения.Anthropoetonyms are proper names of the heroes of literary works, which, performing not only nominative, but also stylistic functions, can carry a social, ideological or symbolic load, as well as serve as a means of characterizing the hero or the epoch of the work. The linguistic and cultural commentary of the anthropoetonym is carried out in three stages: linguistic, cultural and aesthetic commentary. The linguistic and cultural commentary on anthropoetonyms helps to show how they acquire additional meanings in the context of the work, expressing the author's position in the author's narrative or the position of the characters and characters in their speech, enter into connections with other characters of this artistic whole, the writer's work as a whole, the artistic worlds of other authors, and are determined by the tasks of the work

Ukraińska dramaturgia końca XIX i początku XX wieku

W monografii przeanalizowano zjawisko rodzajowo-gatunkowej dynamiki dramaturgii ukraińskiej przełomu XIX i XX wieku. Autor zwraca uwagę przede wszystkim na semantyczne wyznaczniki dramaturgii różnych gatunków, stylów oraz na odniesienie do tradycji klasycznego dramatu (komedii, tragedii, melodramatu, farsy). Autorowi monografii udało się przedstawić całościowy obraz twórczości najbardziej znaczących dramaturgów przejściowej epoki: przedstawicieli teatru koryfeuszy, Łesi Ukrainki, Władimira Winniczenko, Oleksandra Olesia i tych sztuk mało znanych dramaturgów, w których pojawiła się nowa tematyka (np. sielskie życie inteligencji, grup aktorskich itp.).Monografia dofinansowana ze środków projektu finansowanego w ramach programu Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego pod nazwą „Regionalna Inicjatywa Doskonałości” na lata 2019–2022 nr projektu 009/RID/2018/19 kwota finansowania 8 791 222,00 złГундорова Т. Проявления Слова. Постмодерна інтерпретація. – Львів: Літопис, 1997. – 297 с.Історія української літератури XIX ст.: У 2-х кн. – K.: Либідь, 2006.– Кн.2. – 712 с.Малютіна Н. П. Українська драматургія кінця XIX– початку XXстоліття: аспекти родо-жанрової динаміки. – Одеса: Астропринт, 2006. – 352 с.Міщенко Л. І. Український театр початку XX ст. Шляхи модернізації // Українське літературознавство. – 1993. – Вип. 57. – С. 11–17.Свербілова Т., Малютіна Н„ Скорина Л. Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української літератури першої третини XX століття / За заг. ред. Л. Скорини. – Черкаси, 2009. – 598 с.Ставицький 0. Ф. Українська драматургія, початку XX ст. – K.: Наукова думка, 1964. – 126 с.Триста років українського театру. 1619–1919 та інші праці // Д. Антонович та ін. / Підготовка текстів, ред. і передмова Г. Ф. Семенюка та Л. Дем’янівської. – К.: «ВІП», 2003. – 418 с.Ratajczakowa D. Komedia w еросе Młodej Polski // Stulecie Młodej Polski. – Kraków: Universitas, 1995. – S. 519–531.Андреев М. Комедии Гольдони. Опыт формальной классификации.– М.: РГГУ, 1997. – 39 с.Бергсон А. Смех. Сартр Ж.-П. Тошнота. Симон К, Дороги Фландрии.– М.: Панорама, 2000. – 608 с.Болобан А. Технічні прийоми драматургії Карпенко-Карого (Аналіз п’єси «Безталанна») // Молодняк. – 1928. – № 6 (18). – С. 106–124.Скупейко Л. Міфосемантика «вічного повернення» як духовна трансформація в «Лісовій пісні» Лесі Українки (Лукаш і Мавка) // Наукові записки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Сер. літературознавства, 2007. – Вип. 1 (49). – Ч. 2. – С. 88–101.Тамарченко Н. Д. Методологические проблемы теории рода и жанра в поэтике XX века // Известия АН. Серия литературы и языка. – 2001, Т. 60. – № 6. – С. 31–13.Турган О. «Кассандра» Лесі Українки – авторський «текст-міф» // Кассандра Лесі Українки і європейський модерн. – Остріг, 1998. – С. 3–15.Тхорук Р. Воїн на Марсовому полі (Про «Адвоката Мартіана» Лесі Українки) // Леся Українка і сучасність: Збірник наукових праць.– Луцьк, 2005. – Т. 2. – С. 169–184.Тхорук Р. До питання інтертексту «Одержимої» // Український модернізм зі столітньої відстані. Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. – Рівне, 2001. – Вип. X. – С. 77–90.Фрейденберг О. Миф и литература древности. – M.: Наука, 1978.– 605 с.Харченко А. Неволя і руїна («Вавілонський полон» і «На руїнах») // Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – Т. V. Драми.– С. 139–146.Шамрай А. Українська література. Стислий огляд. – Вид. 2-ге. – X.: Рух, 1927. – 323 с.Якубський Б. Оргія // Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – Т. XI. Драми. – С. 109–114.Якубський Б. Поема надмірного індивідуалізму (драматична поема «Одержима») // Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – Т. V. Драми. – С. 107–108.Борщаговський О. Драматургія Тобілевича. – К.: Мистецтво, 1947.– 327 с.Ярхо В. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии. – М.: Художественная литература, 1978. – 301 с.Ярхо В. Трагедия. Древнегреческая литература. – М.: Лабиринт, 2000. – 352 с.Яценко Н. М. «Лісова пісня» у контексті драматичних творів Лесі Українки // Радянське літературознавство. –1987. – № 9. – С. 49–56.Klotz Volker. Geschlossene und offene Form im Drama. – München, 1992.– 228 p.Василько А. Вічна казка (Олесь «По дорозі в казку») // Відбиток з «Ради». – К., 1991. – ЗО с.Вороний М. Черкасенко. Казка старого млина. Драма. Вид. «Дзвін», К., 1914//Літературно-науковий вісник. –1914. – T. LXV. – Кн. III.– С. 184–186.Грушевський М. Поезія Олеся // Українське слово: Хрестоматія української літератури та критики XX ст.: У 2-х кн. – К.: Аконіт, 2001.– Кн. 1. – С. 423–428.Дем’янівська Л. Художні пошуки в українській драматургії початку XX ст. (Символічна драма С. Черкасенка та О. Олеся) // Українська література. Матеріали І Конгресу міжнарод. асоціації україністів.– К.: Обереги, 1995. – С. 133–150.Євшан М. Здобутки української літератури за 1911 рік // Євшан М. Критика; Літературознавство; Естетика. – К.: Основа, 1991. – С. 275–279.Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. – К.: Академ- видав, 2003. – С. 351–371.Бояджиев Г. Мольер. Исторические пути формирования жанра высокой комедии. – М.: Искусство, 1967. – 622 с.Курбас Лесь. Березіль: Із творчої спадщини. – К.: Дніпро, 1988. – 518 с.Левченко О. Європейські рефлексії української драми початку XX ст. Олександр Олесь // Український театр XX ст. – К.: ЛДЛ, 2003. – С. 36–70.Мамонтов Я. Українська драматургія передреволюційної доби (1900–1917) // Червоний шлях. –1926. – № 11–12. – С. 176–203.«Молодий театр»: Генеза. Завдання. Шляхи. – К.: Мистецтво, 1991.– 320 с.Мороз Л. Про символізм в українській драматургії // Сучасність.– 1993. – № 4. – С. 94–106.Мочульський М. 0. Олесь. Хвесько Андибер (дума-п’єса) // Літературнонауковий вісник. – 1917. – № 2–3. – С. 347-–350.Ніковський А. Українська література в 1913 році // Літературнонауковий вісник. – 1914. – T. LXV. – Кн. 1. – С. 151–163.Неврлий М. Олександр Олесь. Життя і творчість. – К.: Дніпро, 1994.– 173 с.Олесь О. Вибрані твори. Редакція і вступна стаття П. Филипови- ча.– К.: Книгоспілка, 1925. – 158 с.Олесь Олександр. Твори: У 2-хт. (Упоряд., авт. прим. Р. П. Радишевський). – К.: Дніпро, 1990. – Т. 2: Драматичні твори. Проза. Переклади. – 683 с.Вороний М. Театральне мистецтво і український театр // Вороний М. К. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 270–355.Олійник О. Крізь шати повсякденності (Особливості символістської драми Олександра Олеся) // Слово і час. – 1904. – № 4–5. – С. 15–19.Пархомик Р. По дорозі в казку українського модернізму. – Запоріжжя: «Дике поле», 1996. – 128 с.Радишевський Р. Журба і радість О. Олеся // Олександр Олесь. Твори: У 2-х т. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 1. – С. 5–47.Триста років українського театру. 1619-1919 та інші праці. Д. Антонович та ін. – К.: «ВІП», 2003. – 418 с.Хороб С. На літературних теренах. – Івано-Франківськ: Прикарпатський нац. ун-т, 2006. – 410 с.Хороб С. Українська модерна драма кінця XIX – початку XX століття (Неоромантизм, символізм, експресіонізм). – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 412 с.Шамрай А. Українська література. Стислий огляд. – Вид. 2-ге.– Рух, 1927. – 220 с.Шаповал М. О. Олесь. По дорозі в казку (Етюд на три картини) // Літературно-науковий вісник. – 1910. – № 9. – С. 569–570.Rykner A. L'envers du théâtre: Dramaturgie du silence de l'âge classique à Maeterlinck. – Paris : Lib. José Corti, 1996. – 365 p.Богацький П. (Alienus). Нова драма: З приводу постановки «Брехні» В. Винниченка трупою М. К. Садовського // Українська хата. – 1911.– № 3. – С. 187–193.Вороний М. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) Твори. ДВУ, 1929. – T. 1, Т. 2. // Життя й революція. – 1929. – Кн. IV. – С. 181–184.Бойко Ю. Драма «Між двох сил» В. Винниченка як відображення української національної революції // Слово. Збірник 3. Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. – Нью-Йорк, 1968.– С. 331–343.Винниченко В. Брехня. Співочі товариства. – К. – X.: Рух, 1926. –T. XII, –177 с.Винниченко В. Великий Молох. Мементо. – К. – X.: Рух, 1926. – T. X.– 202 с.Винниченко В. Дисгармонія. Щаблі життя. – К. – X.: Рух, 1926. – T. ЇХ.– 194 с.Винниченко В. Дорогу красі. Драма на 4 дії // Вежа. – 2005. – № 17.– С. 118–179.Винниченко В. Між двох сил. Драма на 4 дії. – К. – Відень, 1919. – 136 с.Винниченко В. Молода кров. Пригвождені. – К. – X.: Рух, 1927. – T. XIV.– 171 с.Винниченко В. Мохноногое. Пьеса в 5-ти д. // Вежа. – 1996. – № 4–5.– С. 3–66.Винниченко В. Панна Мара. Гріх. Закон. – К. – X.: Рух, 1926. – T. XV.– 261 с.Винниченко В. Чорна Пантера і Білий Медвідь. Натусь. Дочка жандарма. – К. – X.: Рух, 1927. – T. XIII. – 202 с.Гончарова-Грабовская С. Я. Жанровая бинарность в русской драматургии конца XX в. // Взаимодействие литератур в мировом литературном процессе. Проблемы теоретической и исторической поэтики. Материалы междунар. науч. конф. 3–5 октября 2000 г.: В 2-х ч. – Гродно, 2001. – Ч. 1. – С. 70–80.Винниченко В. Чужі люди. Базар. – К. – X.: Рух, 1926. – T. IX. – 191 с.Гуменюк В. Винниченкова п’єса «Щаблі життя» як щабель українського мистецького модернізму // Винниченкознавчі зошити. – 2005. – Вип. 2. – С. 95–108.Гуменюк В. Жанрово-стильова специфіка п’єси В. Винниченка «Мохноноге» // Винниченкознавчі зошити. – 2003. – Вип. 1. – С. 51–56.Гуменюк В. Проблеми поетики драматургії В. Винниченка. – Сімферополь, 2001. – 340 с.Гундорова Т. Модернізм як еротика «нового» (В. Винниченко і С. Пшибишевський) // Слово і час. – 2000. – № 7. – С. 17–23.Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К.: Основа, 1998.– 638 с.Ковалик М., Михида С. «Весталка краси» // Вежа. – 2005. – № 17.– С. 119–127.Мамонтов Я. Українська драматургія передреволюційної доби (1900–1917) // Червоний шлях. – 1926. – № 11–12. – С. 176– 203.Михида С. Слідами його експериментів. Змістові домінанти та поетика конфлікту в драматургії Володимира Винниченка. – Кіровоград: Центрально-українське видавництво, 2002. – 188 с.Мороз Л. «Сто рівноцінних правд». Парадокси драматургії В. Винниченка. – К.: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 1994.– 203 с.Гудран Ж. «Сава Чалий» в театрі «Березіль». Постанова Ф.Лопатинського // Нове мистецтво. – 1927. – № 6. – С. 3–5.Панченко В. Напередодні першого роману (генеза ідеї «чесності з собою») // Винниченкознавчі зошити. – 2003. – Вип. 1. – С. 41–50.Сріблянський М. Співочі товариства // Українська хата. – 1911.– № 5–6. – С. 344–353.Тамарченко Н. Методические проблемы теории рода и жанра в поэтике XX века // Теория литературы. – М.: ИМЛИ, 2003. – Т. III. Роды и жанры. – С. 81–98.Тхорук Р. Комедії Володимира Винниченка // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. – 2002. – Вип. XII. – С. 58–72.Фрейденберг О. Поэтика сюжета и жанра. – Л.: Художественная литература, 1936. – 450 с.Хоткевич Г. Літературні вражіння //Літературно-науковий вісник.– 1908. – Т. ХНІ. – Кн. IV. – С. 129–137.Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. – К.: Либідь, 1999. – 264 с.Агеєва В. Поетичний візіонеризм Лесі Українки // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. – 2007. – Т. 72. – С. 3–11.Антофійчук В. Трансформація образу Іуди Іскаріота в українській літературі XX століття // Слово і час. – 2001. – № 2. – С. 52–58.Бартко О. «Адвокат Мартіан»: свобода особистості в герметичному просторі // Леся Українка і сучасність. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003. – С. 159–167.Гюго В. Собрание сочинений: В 15 т. – М.: Художественная литература, 1952. – Т. 4. – С. 91–162.Білецький О. Антична драма Лесі Українки («Кассандра») // Білецький 0. Від давнини до сучасності. Збірник праць: У 10-ти т. – К.: Художня література, 1960. – Т. 2. – С. 358–380.Богацький П. (Alienus). Нова драма: З приводу постановки «Брехні» В. Винниченка трупою М. К. Садовського // Українська хата. – 1911.– № 3. – С. 187–193.Бойко Ю. Драма «Між двох сил» В. Винниченка як відображення української національної революції // Слово. Збірник 3. Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. – Нью-Йорк, 1968.– С. 331–343.Болобан А. Технічні прийоми драматургії Карпенка-Карого (Аналіз п’єси «Безталанна») // Молодняк. – 1928. – № 6 (18). – С. 106–124.Боньковська О. Львовський театр товариства «Українська Бесіда» 1915–1924. – Львів: Літопис, 2003. – 242 с.Борщаговський О. Драматургія Тобілевича. – К.: Мистецтво, 1947.– 327 с.Дорошенко Д. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) // Україна. – 1907.– T. IV. – С. 91–162.Ермилов В. Спектакли малороссов //Артист. –1892. – № 20. – С. 121.Єфремов С. Вибране. – К.: Наукова думка, 2002. – 760 с.Іваненко Ю. Жанри драматургії Тобілевича // Театр. – 1937. – № 7.– С. 24–29.Карпенко-Карий I. К. Драматичні твори / Вступ, ст., упоряд. і приміт. Р. Я. Пилипчука; ред. С. Д. Зубкова. – К.: Наукова думка, 1989. – 608 с.Карпенко-Карий І. (Тобілевич I. К.) Твори: У 3-х т. / Упоряд. П. М. Киричка та Л. Ф. Стеценка; прим. П. М. Киричка. – К.: Дніпро, 1985. – Т. 3. Драматичні твори, листи, статті. – 373 с.Кміт Ю. Карпенко-Карий (Іван Тобілевич). – ЛНВ. – 1900. – № 7.– С. 121–122.Лопатинський Ф. «Сава Чалий» (До постановки в Держтеатрі «Березіль» режисером Ф. Лопатинським) // Нове мистецтво. –1927. – № 5. – С. 14–15.Мамонтов Я. Драматургія І. Тобілевича // Тобілевич І. Твори: У 6-ти т. – X. – 1931. – Т. 6. – С. 145–251.Михайлін І. Риси «нової драми» в творчості пізнього І. КарпенкоКарого // II Міжнародний конгрес україністів. – Львів, 1933. – С. 142–146.Мороз Л. Деякі особливості трагедії в українській драматургії другої половини XIX ст. (фольклорна традиція і жанр) // Розвиток жанрів в українській літературі XIX – початку XX ст. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 158–188.Рудницький М. Від Мирного до Хвильового. – Львів, 1936. – 438 с.Тобилевич (Карпенко-Карий) И. Драмы и комедии: В 5-ти т. – Одесса, 1903. – T. 4. – 386 с.Тобилевич (Карпенко-Карий) И. Драмы и комедии: В 5-ти т. – Полтава, 1905. – Т. 5. – 450 с.Тобилевич Б. Панас Карпович Саксаганський. 1859–1940. Життя і творчість. – К.: Держ. видав, образотв. мист. і муз. літ., 1957. – 326 с.Тобілевич І. (Карпенко-Карий). Вибрані твори. За переднім словом О. Дорошевича. – К.: Книгоспілка, 1925. – 188 с.Чорний С. Карпенко-Карий і театр. – Мюнхен. – Нью-Йорк, 1978.– 176 с.Piwinska M. Romantyczna nowa tragedia // Studia romantyczne. – 1973.– S. 109–157.Антонович Д. Триста років українського театру. 1619–1919 та інші праці. – К.: ВУП, 2003.– 418 с.Боньковська О. Львовський театр товариства «Українська Бесіда» 1915–1924. – Львів: Літопис, 2003. – 242 с.Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – К.: Наукова думка, 1996. – 699 с.Грушевський Ол. Сучасне українське письменство в його типових представниках // ЛНВ. – 1908. – VI. – С. 487–498.Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К.: Основа, 1998.– 658 с.Єременко О. «Чи не служити Україні – добре...» Олексій Плющ. Літературний портрет. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2003. – 174 с.Личко І. Л. Яновська. Критичні замітки // ЛНВ. – 1909. – Т. XLV.– Кн. III. – С. 618–628.Личко І. Спиридон Черкасенко. Дрібні поезії. «В старім гнізді» (драма) // Українська хата. – 1909. – № 1. – С. 26–29.Малютіна Н. Українська драматургія кінця XIX – початку XX століття: аспекти родо-жанрової динаміки. – Одеса: Астропринт, 2006. – 352 с.Мамонтов Я. На театральних роздоріжжях. Публіцистика. – Харків: Книгоспілка, 1925. – 64 с.Мамонтов Я. Українська драматургія передреволюційної доби (1900–1917) // Червоний шлях. – 1926. – № 11–12. – С. 176– 203.Олійник О. Феномен символістської драми в системі українського модерну // Стильові тенденції української літератури XX століття.– К.: ПЦ «Фоліант», 2004. – 284 с.Пахаревський Л. С. Черкасенко. В старім гнізді // Україна. – 1907.– Т. III. – С. 237–264.Полуян С. Г. Ващенко. Сліпий. П’єса. // Українська хата. – 1910. – № 5.– С. 340–341.Старицька-Черняхівська Л. Двадцять п’ять років українського театру // Старицька-Черняхівська Л. М. Драматичні твори. Проза. Поезія. Мемуари. – К.: Наукова думка, 2000. – С. 630–740.Хороб С. Українська модерна драма кінця XIX – початку XX ст. (Неоромантизм, символізм, експресіонізм). – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 402 с.Хоткевич Г. Літературні вражіння // Літературно-науковий вісник. –1909. – T. XIV. – Кн. 1. – С. 131–145.Школа В. Драматургія Спиридона Черкасенка (еволюція індивідуального стилю). – К.: Знання України, 2001. – 130 с.Olszewska M. І. «Tragedia chłopska» od W. L. Anczyca do К. H. Rostworowskiego. Tematyka – Kompozycja. – Idea. – Warszawa: WPUW, 2001.– 375 s.Waligóra J. Młodopolski «dramat wewnętrzny». – Kraków, 2004. – 185 s.Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. – К.: Либідь, 1999. – 264 с.Агеєва В. Поетичний візіонеризм Лесі Українки // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. – 2007. – Т. 72. – С. 3–11.Антофійчук В. Трансформація образу Іуди Іскаріота в українській літературі XX століття // Слово і час. – 2001. – № 2. – С. 52–58.Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М.: Прогресс, 1989.– 616 с.Бартко О. «Адвокат Мартіан»: свобода особистості в герметичному просторі // Леся Українка і сучасність. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003. – С. 159–167.Бахтин М. М. Проблема речевых жанров // Бахтин М. М. Литературнокритические статьи. – М., 1986. – С. 488–500.Білецький О. Антична драма Лесі Українки («Кассандра») // Білецький 0. Від давнини до сучасності. Збірник праць: У 10-ти т. – К.: Художня література, 1960. – Т. 2. – С. 358–380.Возняк Т. Народження трагедії з духу музики та «Лісова пісня». Слово – Музика – Мовчання // Сучасність. – 1992. – № 2. – С. 107–112.Гаврилова Ю. Древнегреческая трагедия: становление драматической концепции художественного времени //Літературознавчий збірник. – Донецьк, 2002. – Вип. 12. – С. 23–29.Гаджилова Г. Творча генеза тексту драми Лесі Українки «Руфін і Прісцілла»та особливості характеротворення // Слово і час. – 2001. – № 4. – С. 51–57.Гельгардт Р. Р. Рассуждение о диалогах и монологах (К общей теории высказывания) // Сборник докладов и сообщений лингвистического общества: В 2-х вып. – Калинин, 1971. – Вып. 1. – С. 28– 130.Гозенпуд А. Поетичний театр. – К.: Мистецтво, 1947. – 302 с.Гуменюк В. Шлях до «Одержимої». Творче становлення Лесі Українкидраматурга. – Сімферополь: Таврія, 2002. – 232 с.Гундорова Т. Леся Українка: християнство – екзистенціалізм – фемінізм // Слово і час. – 1996. – № 8–9. – С. 19–28.Гундорова Т. Проявления Слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛДУ ім. І. Франка, 1997. – 297 с..Демська Л. Драма страху чи божевільної свободи («Блакитна троянда» Лесі Українки) // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. – Рівне: РДГУ, 1999. – Вип. VII. – С. 69–76.Євшан М. Куди ми прийшли? Річ про українську літературу 1910 року // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К.: Основа, 1998.– 638 с.Забужко О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій.– К.: Факт, 2007. – 640 с.Зеров М. Українське письменство. – К.: Основи, 2003. – 1301 с.Кристева Ю. Бахтин. Слово. Диалог и роман // Вестник МГУ. – Сер. 9. Филология, 1995. – № 1. – С. 97–124.Кухар Р. До генези класичних елементів у драматичних творах Лесі Українки // Визвольний шлях. – 1962. – Кн. 12/106 (180). – С. 1229–1240.Кухар Р. Класичність драматичних творів Лесі Українки на тлі переломової доби // Визвольний шлях. – 1971. – Кн. 2 (275). – С. 179–193.Кухар Роман В. До джерел драматургії Лесі Українки. – Ніжин: Вікторія, 2000. – 268 с.Лакан Ж. Семинары: В 2-х кн: Работы Фрейда по технике психоанализа (1953/54). – M.: Логос, 1998. – Кн. 1. – 432 с.Ласло-Куцюк М. «Кассандра» Лесі Українки і «Едип-цар» Софокла // Ласло-Куцюк М. Велика традиція. – Бухарест: Критеріон, 1979. – 287 с.Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1975.– Т. 1. Поезії. – 447 с..Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1976.– Т. 3. Драмат. твори (1896–1906). – 396 с..Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1976.– Т. 4. Драмат. твори (1907–1908). – 348 с.Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1976.– Т. 5. Драмат. твори (1909–1911). – 332 с.Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1977.– Т. 6. Драмат. твори (1911–1913). – 413 с.Леся Українка. Зібрання творів: У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 1979.– Т. 12. Листи (1903–1913). – 694 с.Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – T. XII. Статті.– 263 с.Малютіна H. П. Художнє втілення екзистенційного типу мислення в драматургії Лесі Українки. – Одеса: Астропринт, 2001. – 80 с.Мірошниченко П. Агональна природа художньої дійсності драми «Оргія» Лесі Українки // Література. Фольклор. Проблеми поетики. – К., 1999. – Вип. 6. – С. 103–113.Ніковський А. Екзотичність сюжета і драматизм у творах Лесі Українки // Літературно-науковий вісник. – 1913. – Кн. X. – С. 57–70.Ненадкевич Є. Українська версія світової теми про Дон Жуана в історико-літературній перспективі // Леся Українка. Твори: В 11-ти т. – Нью-Йорк, 1954. – T. XI. Драми. – С. 7–42.Паньков А. І., Мейзерська T. С. Поетичні візії Лесі Українки. – Одеса, 1996. – 76 с.Поліщук Я. Література як геокультурний проект. – К.: Академвидав, 2008. – 304 с.Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. – ІваноФранківськ: Лілея-НВ, 2002. – 392 с.Поліщук Я. Проблема синтезу в системі образотворення Лесі Українки // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Лесезнавство. – 1999. – № 10. – С. 5–9.Ренан Э. Собрание сочинений: В 12-ти т. – К., 1903. – T. VII. – 217 с.Рулін П. Перша драма Лесі Українки //Леся Українка. Твори: В 11-ти т.– Нью-Йорк, 1954. – T. V. Драми. – С. 7–28.Саєнко В., Пономаренко І. Мистецький синтез і творчий метод у «Кассандрі» Лесі Українки // Проблеми сучасного літературознавства. – 1997. – Вип. 1. – С. 107–129.Скупейко Л. Міфопоетика «Лісової пісні» Лесі Українки. – К.: Фенікс, 2006. – 414 с

Определение резистентности эмали зубов в системе профилактики кариеса

Применяемые в настоящее время методи определения резис- итности змали можно условно разделить на активные и пас- вные. Активные м етоди — зто определение тестов Т З Р , О С РЗ и др. Пассивннй же метод основан на результатах ьективного обследования с учетом сроков, последовательности орезывания и состояния твердих тканей постоянних зубов. Ак- вный метод при м ассовнх осмотрах детей трудоемкий и тре ст значительного удлинения времени работы врача с детьми 127 в детском коллективе. Пассивный же метод используется при ливе данных профосмотров, что значительно облегчает ра врача. Нами апробирован такой метод во время массовых пр лактических осмотров в регионах с различным содержа фтора в питьевой воде. Методика применения пассивного ме определения резистентносте змали заклю чалась в подсчете личества прорезавшихся постоянных зубов и сравнении со с ней зубной формулой данного возраста. Р езульта ти обследов показали, что в регионах с низким содержанием фтора в п~ вой воде отмечалось ускоренное прорезывание постоянных бов у 5 0 , 0 + 7 , 7 % обследованних. В регионе с високим — явлено больш е детей с замедленным прорезыванием, 3 2, 2 + 5 , 5 %. При ускоренном прорезнвании отмечалась незрелость т ди х тканей, что приводит к бистрому развитию кариозного десса. Таким образом, при формировании программ профила ки стоматологических заболеваний для определения исходе уровня резистентности м ож но'ш ироко использовать метод \ сивного определения резистентности, что позволит приме реминерализующую терапию на ранних этапах развития зубов

Dynamics and Growth Prospects of the Protestant Denominations in Ukraine

The intensity and nature of changes in Protestant communities in Ukraine is analyzed on the basis of broad empirical material (statistics, sociological surveys). The confessional specificity of the spread of Protestant communities in the Ukrainian territories is revealed, as well as their dynamics, geographical conditionality, and more. Changes in institutional, socio-political, cultural, and educational spheres of life of Protestant churches in modern Ukraine are recorded. Social legalization, the legal recognition of these movements as the churches and religious organizations equal to other traditional churches, as well as dynamism of Protestantism in evangelical and missionary sphere and public life, have contributed to the formation of a new type of confessional institutionalization and contributed to the outreach of Protestant communities to the public space. Protestant communities find it necessary to initiate moral responsibility of citizens before society, to encourage people to unite in various non-governmental organizations (charitable, medical, legal, educational, creative, etc.); they are focused on charitable goals. However, it is important to understand that the Protestant milieu in Ukraine is not homogeneous. It differs in character and has its own internal problems, among which is a confrontation between conservative Baptists, socially active Evangelical Christians and Pentecostals, and new Protestant movements, especially neo-charismatic. There are also a number of problems related to the occupation of the Crimea and the war in the East of Ukraine. Such problems are caused by the infringement of the rights of Protestant denominations by the occupation authorities. In general, the Protestant communities try to give priority to civil society, equality and impartiality of the structure of Ukrainian society and are in solidarity with the principles of the Constitution of Ukraine. In situations of social upheaval, Protestant communities as part of inter-religious and inter-denominational associations demonstrate a willingness to take on the role of a mediator in fostering dialogue between the parties

ВПЛИВ ПЛАЗМАФЕРЕЗУ НА ПОКАЗНИКИ ГУМОРАЛЬНОЇ ЛАНКИ СИСТЕМНОГО ІМУНІТЕТУ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДНІСТЮ ТРУБНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Вступ. В результаті використання плазмафе¬резу у хворих із сальпінгоофоритом та безпліддям відбувається певний перерозподіл субпопуляцій лімфоцитів, зокрема кількості CD3+клітин, CD4+ і CDl9+. Відповідно зростає імунорегуляторний індекс [5, с. 12]. Значну роль в позитивному впливі плазмафере¬зу на стан Т- і В-лімфоцитарної ланки імунітету, мабуть, відіграє прискорення кровотоку, поліпшен¬ня мікроциркуляції [1, с. 23; 2, с. 12]. Всі лімфоци¬ти володіють здатністю до міграції та рециркуляції. Можна сказати, що здатність лімфоцитів до рецир-куляції лежить в основі функціональної єдності та взаємодії всіх ланок імунної системи. Фактори, які прискорюють кровотік, мають позитивний вплив і на характер імунної реакції. В динаміці лікування відмічається деяке зниження концентрації імуно- глобулінів А і М. Вміст імуноглобулінів класу G у хворих перевищує норму. В процесі лікування ви-явлено зниження їх вмісту [7, с. 19]. У хворих із безпліддям і хронічним сальпінго- офоритом найбільш високим виявляється рівень імуноглобулінів класу Е, які свідчать про підви¬щену алергізацію організму [2, с. 22; 4, с. 45]. При сальпінгоофориті відмічається також значне підви-щення рівня циркулюючих імунних комплексів у порівнянні з їх рівнем у здорових жінок [3, с. 26]. Таким чином, при плазмаферезі відбувається видалення з кровоносного русла підвищеної кон-центрації антитіл, імунних комплексів, що розван¬тажує на певний час специфічні імунні механізми їх елімінації, забезпечуючи надійність функціону¬вання цих систем [4, с. 27; 6, с. 34]. З видаленням імунних комплексів, автоантитіл і антигенів від¬бувається вивільнення природних систем деток¬сикації, деблокування й активація макрофагальної Ефективність проведення плазмаферезу в жінок з безпліддям за показниками гуморальної ланки системного імунітету (М ±т) Показники Одиниці виміру До лікування (n=10) Після лікування плазмаферезом (n=10) Р CD22+ лімфоцити % 25,0±1,08 24,9±0,65 >0,05 Концентрації ^ М г/л 1,03±0,08 1,08±0,08 >0,05 Концентрації ^ G г/л 18,8±0,20 18,3±0,65 >0,05 Концентрації ^ А г/л 3,52±0,32 3,05±0,41 >0,05 2 ^ М+ ^ G+ ^ А CD22+ лімфоцити 0,93±0,04 0,92±0,03 >0,05 ^ М / (^22+ лімфоцити) 0,04±0,01 0,04±0,01 >0,05 IgG / (CD 22+лімфоцити) 0,75±0,03 0,74±0,01 >0,05 ^ А / (CD22+ лімфоцити) 0,14±0,01 0,12±0,01 >0,05 Циркулюючі імунні комплекси ум. од 95,4±6,60 90,6±3,68 >0,05 під впливом традиційних реабілітаційних захо¬дів та плазмаферезу наведені в таблиці 2. Показано, що традиційні засоби реабілітації та плазмаферез не мають негативного впливу на показники гуморальної ланки системного імуні¬тету, яка в цих жінок не піддається суттєвим по¬рушенням. Висновки 1. Плазмаферез сприяє зменшенню запальних процесів та є ефективним засобом імунореабіліта- ції у цієї категорії пацієнток. 2. Використання традиційних заходів та прове¬дення плазмаферезу жінкам з безплідністю сприяє тенденції до поліпшення функціональної здатності гуморальної ланки системного імунітету, але не до реального поліпшення функції цієї ланки систем¬ного імунітету. Перспективи подальших досліджень. У по¬дальших наших дослідженнях ми плануємо вивчи¬ти вплив плазмаферезу на клітинну ланку систем¬ного імунітету. Вплив плазмаферезу на основні показники гуморальної ланки системного імунітету в жінок з безпліддям (М ±т) Таблиця 2 Показники Одиниці виміру До підготовки (n=29) Жінки, яким не проводили плазмаферез (n=25) Жінки, яким проводили плазмаферез (n=10) р 1-2 р 3 1 2 3 CD22+ лімфоцити % 25,2±0,62 24,8±0,62 24,9±0,65 >0,05 >0,05 Концентрації Ig M г/л 1,10±0,05 1,10±0,04 1,98±0,08 >0,05 >0,05   Концентрації ^ G г/л 18,5±0,20 18,2±0,42 18,3±0,35 >0,05 >0,05 Концентрації ^ А г/л 3,52±0,24 2,9±0,17 3,05±0,41 >0,05 >0,05 Е ^ М+ ^ 0+ ^ А CD22+ лімфоцити 0,92±0,06 0,90±0,03 0,92±0,03 >0,05 >0,05 ^ М / (CD22+ лімфоцити) 0,04±0,001 0,04±0,001 0,04±0,001 >0,05 >0,05 ^ О / (CD22+ лімфоцити) 0,73±0,03 0,73±0,02 0,74±0,01 >0,05 >0,05 ^ А / (CD22+ лімфоцити) 0,14±0,01 0,12±0,01 0,12±0,01 >0,05 >0,05 Циркулюючі імунні комплекси ум. од 93,1±4,16 90,7±4,12 90,6±3,68 >0,05 >0,05Кафедра акушерства та гінекологі

"Сестриця Галя" Б.Гринченка та "Семен" А.Платонова: спроба типологічного зіставлення гендерної психології персонажів

Література 1. Білецький О. Борис Грінченко / О. Білецький // Зібрання праць. У 5-ти т. / Ред. колегія : М. Гудзій (голова) та ін. – К.: Наукова думка, 1965 – Т. 2: Українська література ХІХ – початку ХХ століття / Упор. та прим. М. Гончарука. Ред. М. Сиваченко. – 1965. – С. 586–595. 2. Єфремов С. Історія українського письменства / Ред. М. Наєнко. – К.: «Феміна», 1995. – 688 с. 3. Платонов А. Сухой хлеб: Рассказы, сказки. Сост., подготовка текста, комментарии Н.В. Корниенко / А. П. Платонов. – М., 2011 4. Погрібний А. Літературні явища і з’яви : статті. Портрети. Силуети. Наближення. – К. : Оранта: Майстерня книги, 2009. – 687 с. 5. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги. Биобиблиографический словарь. Том 3. П – Я. с. 69-75. 6. История русской литературы XX – начала XXI века: в 3-х частях: Часть II: 1925-1990 годы [Электронный ресурс] : учебник для вузов / Сост. и науч. ред. проф. В. И. Коровин. – М.: ВЛАДОС, 2014. – http://www.studentlibrary.ru/book/ISBN9785691020315.html 7. Summa culturologiae. В 2-х т. Том 1. Электронное издание / Главный редактор и автор проекта С. Я. Левит. – М.; Спб.: Центр гуманитарных инициатив, 2017. – 1372 с. (Серия «Summa culturologiae»).Модерна література, розвиваючись, обумовила появу якісно нових персонажів, при створенні яких важливим аспектом стала зосередженість автора на психологічному стані героя, показаному крізь призму історичних, соціальних подій та змін в особистому житті, які призводять до появи нового досвіду та психологічного дозрівання персонажа. У дослідженні розглянуто в порівняльному аспекті гендерну психологію персонажів творів «Сестриця Галя» Б. Д. Грінченка (1885) та «Семен» А. П. Платонова (1936). Порівняльний аналіз гендерної психології персонажів названих творів дає можливість повною мірою розкрити стильову своєрідність кожного з цих двох авторів, показати культурні особливості та світоглядну еволюцію на прикладі реалізації близьких сюжетних ліній. Гендерний підхід використано з метою доповнення традиційної інтерпретації малої прози обох письменників розкриттям інших смислових рівнів

An Unstudied Compilation with the Name of Andrew the Apostle

The paper presents an unstudied text with the name of the Apostle Andrew in the miscellany of 15th c., now Muz.10272, Rashka orthography. The text (with traces of archaic archetype) is a unique copy of the compilation. The history of the manuscript is very interesting, because it belonged to the A. Hilferding collection in the past. The aim of the author is to propose a preliminary analysis of the text, its origin and chronology, as well as its context in the Slavic tradition

Міжкультурна комунікація при перекладі художніх творів

Література 1. Бех І. Д., Вознюк О. В., Левківський М. В. Деякі аспекти нової виховної парадигми (в контексті творчості А. С. Макаренка) // Педагогіка і психологія. – 2001. – № 1 (30). – С. 5-17. 2. В. С. Библер. От наукоучения - к логике культуры. Два философских введения в двадцать первый век. - М., 1991, с. 296. 3. Анна Вежбицкая. Семантические универсалии и описание языков. М., 1999, с. 283-284. 4. Э. Т. А. Гофман. Собр. Соч.: В 6-ти тт.: Т. 1. / Под ред. А. Б. Ботниковой, А. С. Дмитриева, А. В. Карельского, М. Л. Рудницкого. М., 1991, с. 262. 5. Ю. Н. Караулов. Активная грамматика и ассоциативновербальная сеть. М., 1999, с. 89. 6. Ю. М. Лотман. Механизмы культуры // Избранные статьи в трех томах. Т. III. Талин, 1993, с. 326. 7. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000. – 680 с. 8. Г . Фреге. Смысл и денотат // Семиотика и информатика: Вып. 35. М ., 1997, с. 354. 42Тенденції освіти спрямовані на посилення комунікабельних здібностей людини, формування потреби постійного підвищення професійної кваліфікації і професійної мобільності. Говорячи про особливості міжкультурної комунікації на рівні художнього тексту, правомірно буде сказати, що виникаючі при цьому проблеми являють собою суму проблем комунікації і проблем переходу з одного національно-культурного коду на інший. Добре відомо, що навіть при повсякденному спілкуванні на одній мові сприйняте практично ніколи не буває рівноцінним сказаному. Ця проблема неодноразово обговорювалася з «лінгвістикою мовця» і «лінгвістикою слухача». Застосування у різних мовах, ситуація ускладнюється ще й міжкультурними відмінностями, у результаті яких формально однакові висловлювання можуть сприйматися по-різному. Навіть у найпростіших випадках одномовного спілкування практично будь-яке висловлювання допускає більш одного тлумачення

Мій університет

Навчальний посібник адресовано іноземним студентам, які вивчають українську мову на початковому етапі. Метою посібника є розвиток та вдосконалення комунікативної компетенції слухача-мовця через формування комбінованих мовленнєвих навичок слухання – говоріння українською мовою. Для іноземних студентів та викладачів української мови вищих навчальних закладів медичного профілю