Метрична книга села Мелені – пам’ятка української мови XVIIІ ст.

У статті характеризуються лінгвальні особливості тексту пам’ятки XVIIІ ст

Генеральна старшинська рада - вищий орган влади гетьманщини в другій половині XVII - XVIII ст.

Журавель М.В. Генеральна старшинська рада - вищий орган влади гетьманщини в другій половині XVII - XVIII ст. / М.В. Журавель // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. / редкол.: С. В. Ківалов (керівник авт. кол.), Л. І. Кормич (ред.), М. А. Польовий (відп. секр.) [та ін.] ; ОНЮА, Південноукр. центр гендер. проблем. – Одеса, 2009. – Вип. 37. – С. 367-371.В данной статье автор рассматривает высший орган власти и управления Гетьманщины второй половины XVIІ – XVIIІ ст. Особое внимание уделяется составу, компетенции, порядку проведения заседаний и месту генерального старшинского совета среди других высших государственных органов Гетьманщины второй половины XVIІ – XVIIІ ст.The supreme body of power and administration of Getmanshchina in the second half of the XVIІ – XVIIІ centuries is considered by the author in this article. Special attention is paid to the structure, competence, order of conducting the sessions and positions of general seniors council among other higher state bodies of Getmanshchina in the second half of the XVIІ – XVIIІ centuries

Старожитності Північно-Дніпровського Лівобережжя в колекції Національного художнього музею України

Робота присвячена дослідженню церковних старожитностей Чернігівської губернії в колекції Національного художнього музею України. Проаналізовані твори іконопису, портретного живопису, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва XVII–ХІХ ст.Работа посвящена исследованию церковных древностей Черниговской губернии в коллекции Национального художественного музея Украины. Проанализированы произведения иконописи, портретной живописи, скульптуры, и декоративно прикладного искусства XVII – ХІХ века.This work is devoted to the clerical antiquities of Chernihiv province from the collection of the National Art Museum of Ukraine. Icons, portraits, sculptures and works of decorativelyapplied arts of 18–19 centuries have been analysed

Історія музики: Історія української музики - ІІ курс

Робоча програма «Історія музики: Історія української музики» для студентів спеціальності: 025 «Музичне мистецтво» освітнього рівня: першого (бакалаврського, освітньої програми: 025.00.02 Сольний спі

History of Foreign Music (V semester)

Робоча програма Історія зарубіжної музики (3 курс на базі ОКР "Молодший спеціаліст, V семестр) для студентів галузі знань 0202 "Мистецтво", напрям підготовки 6.020204 "Музичне мистецтво".Рабочая программа История зарубежной музыки (3 курс на базе ОКР "Младший специалист, V семестр) для студентов области знаний 0202 "Искусство", направление подготовки 6.020204 "Музыкальное искусство"The History of Foreign Music (V semester) syllabus for students of 0202 "Art" field of knowledge, major 6.020204 "Musical art

Історія музики: Історія української музики - ІІІ курс

Робоча програма «Історія музики: Історія української музики» для студентів спеціальності: 025 «Музичне мистецтво» освітнього рівня: першого (бакалаврського) освітньої програми: Музичне мистецтво, професійне спрямування «сольний спів

Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення

Стаття присвячена історії будинку Чернігівського колегіуму – визначній пам’ятці барокового мистецтва початку XVIIІ ст. Акцентується увага на ролі гетьмана Івана Мазепи у спорудженні будинку Чернігівського колегіуму. Висвітлюються архітектурні та конструктивні особливості споруди. Уточнюється призначення будинку та використання його упродовж XVIIІ ст. – ХХ ст.Статья посвящена истории дома Черниговского коллегиума – выдающегося памятника бароккового искусства начала XVIIІ в. Акцентируется внимание на роли гетмана Ивана Мазепы в строительстве Черниговского коллегиума. Освещаются архитектурные и конструктивные особенности сооружения. Уточняется назначение дома и использование его в течение XVII–ХХ вв.The article is devoted to the history of the house of Chernihiv collegium — an outstanding monument of baroque art early XVIIІ. The attention is focused on the role of hetman Ivan Mazepa in the construction of Chernihiv Collegium. Shown architectural and design features of the building. Clarifi es purpose at home and use it within XVIIІ – XX th centuries

Митна політика Запорозької Січі: деякі аспекти дослідження проблеми.

Про те, що Запорозька Січ мала свою, хоча і слабо структуровану, митну систему, і що вона була важливою складовою економічного існування Січі, історики побіжно згадують, відносячи цей факт до сер. 50-х рр. XVIII ст., пояснюючи її складання прискоренням внутрішнього економічного розвитку Запорожжя, не забуваючи, однак, що стратегічне положення Січі давало їй величезні переваги від транзитної торгівлі та її забезпечення. Можливо, справедливим є припущення українського історика Я. Дашкевича про те, що “зони впливу (народів) з середини XVII ст. почали оформлюватися у вигляді юридичних кордонів, щоб остаточно стабілізуватися наприкінці XVIII ст.” [1]. Імовірно, що оформлення структури митної мережі, як і прикордонної, чітке оформлення географічних і політичних кордонів для захисту економічних інтересів відбувається на території Запорозьких Вольностей в період Нової Запорозької Січі. Питання функціонування і остаточного визначення структури митної мережі в період Нової Запорозької Січі (1734–1775 рр.) набуває актуальності і окреслених рис під тиском не лише внутрішніх, але і зовнішніх обставин. Ініціатива у цій справі з початку XVIII ст. поступово перехоплювалася царським урядом. Йшлося не про захист інтересів російської держави, а про наміри контролювати важливі торгівельні потоки і спрямовувати їх у загальноімперських інтересах. У введенні митної мережі на південних рубежах Вольностей Запорозьких найбільш показовим було ігнорування інтересів Війська Запорозького. На поверхні чітко відстежувалася загальна політика на завоювання Чорноморського узбережжя, вільну, без будь-яких політичних обмежень і перешкод східну торгівлю, виключно в інтересах Росії

МОНЕТИ З РОЗКОПОК БОГОРОДИЦЬКОЇ ФОРТЕЦІ У 2007 РОЦІ

Роботи по дослідженню пам’ятки археології пізнього середньовіччя, розташованої в пониззі р. Самара на північній околиці селища Шевченка, систематично стали проводитися лише з 2001 року. Тут археологами Дніпропетровського національного університету під керівництвом професора І.Ф.Ковальової вивчаються залишки Богородицької (Новобогородицької) фортеці кінця XVII–XVIIІ ст. та її посаду, де в XVI–XVII ст. існувало козацьке містечко Самарь [1, 2]. Чисельні знахідки монет з цього пункту постійно обробляються фахівцями науково-дослідної лабораторії археології Придніпров’я ДНУ та висвітлюються в наукових виданнях [7-11]. Археологічні розкопки, що проводились тут влітку 2007 року, охоплюють посад і невелику ділянку на території самої фортеці поблизу її східних “Самарських” воріт. Цей розкоп закладено з метою дослідження стану культурного шару, який на протязі десятиріч розорювався тракторами під городи місцевих мешканців. Саме тут на площі, вільній від дерев та кущів, відкриті залишки наземної споруди площею 12,15 м2 та господарчої землянки глибиною 2,1 м та площею 12,8 м2. Нумізматичний матеріал з розкопу дозволяє чітко датувати час функціонування споруд та деяких господарчих ям, відкритих поряд з ними. Залишки наземної будівлі, простеженої безпосередньо під шаром оранки, дали окрім інших знахідок мідні російські монети номіналом “полушка” 1730, 1731, 1735 (3 екземпляри), 1736 років та “денга” 1731 року [5, с.10, 13]. Всі вони дуже доброї збереженості і не мають слідів обігу. Монети зібрані безпосередньо на рівні підлоги, і тому можна говорити про датування приміщення другою половиною 30-х років XVIIІ ст. Єдина монета 40-х років XVIIІ ст. – білонове “акче” кримського – карбування знайдена значно вище підлоги, майже на поверхні розкопу [5, с.12, 15; 6, табл.15]