Дополнения к списку полонизмов в русском приказном языке ХVII века

The article examines the history of the four words found in the Muscovite diplomatic correspondence: mevati ‘to have’, menovati ‘to call, to name’, metsja ‘to feel yourself; to live’, meškaniec ‘inhabitant’. The author aims at proving that these words are lexical borrowings from Polish language. The study is based on a careful comparison of data of various types of dictionaries of the Russian, Belarusian, Ukrainian and Polish languages, which made it possible to prove the insincerity of these tokens in the Russian language and to establish the source of borrowing, as well as to identify the intermediary role written language of the Grand Duchy of Lithuania in Polish-Russian language contacts. The materials in this publication can be used to supplement and clarify the information of the etymological and historical dictionaries of the Slavic languages.В статье на материале дипломатической корреспонденции Московского государства первой половины ХVII в. рассматривается история четырех лексем: мевати ‘иметь’, меновати ‘называть, именовать’, мѣтися ‘чувствовать себя; поживать’, мешканецъ ‘житель, обитатель’. Цель автора — доказать, что эти слова являются лексическими заимствованиями из польского языка. Исследование основано на тщательном сопоставлении данных разного типа словарей русского, белорусского, украинского и польского языков, что позволило доказать неисконность данных лексем в русском языке и установить источник заимствования, а также выявить посредническую роль письменности Великого княжества Литовского в польско-русских языковых контактах. Материалы данной публикации могут быть использованы для дополнения и уточнения информации этимологических и исторических словарей славянских языков. XVII amžiaus kanceliarinės (prikazų) rusų kalbos polonizmų sąrašo papildymaiSantrauka. Straipsnyje, remiantis Maskvos Rusijos diplomatine korespondencija (ХVII a. pradžios), nagrinėjama keturių žodžių: mevati ‘turėti’, menovati ‘vadinti, pavadinti’, metsja ‘jaustis’, meškaniec ‘gyventojas’ istorija. Autorė siekia įrodyti, kad šie žodžiai yra leksiniai skoliniai iš lenkų kalbos. Tyrimas pagrįstas kruopščiu įvairių tipų rusų, baltarusių, ukrainiečių ir lenkų kalbų žodynų duomenų palyginimu. Atliktas etimologinis-istorinis tyrimas leido įrodyti leksemų atsiradimą rusų kalboje skolinimo būdu (iš lenkų kalbos) ir nustatyti skolinimosi šaltinį. Straipsnyje taip pat pavaizduotas LDK raštijos – tarpininkės vaidmuo lenkų ir rusų kalbų kontaktuose. Straipsnio medžiaga gali būti panaudota slavų kalbų etimologinių ir istorinių žodynų informacijai papildyti ir patikslinti.Reikšminiai žodžiai: leksinis skolinys, polonizmas, kanceliarinė (prikazų) kalba, diplomatinė korespondencija (dokumentai), LDK raštij

Межславянские лексические заимствования в дипломатической корреспонденции Московского государства

The article examines the origin of the following words found in the diplomatic correspondence of Muscovite Russia of the 17th century: взглядъ ‘point of view; standpoint; opinion; appraisal’ (мѣ ти взглядъ ‘consider, take into consideration’), выполняти ‘implement, fulfil, carry out‘, высвобожати ‘free, liberate’, дал(ь)ший ‘further, subsequent’, доведенье ‘argument; proving, proof, substantiation’, догажати, догодити ‘please; oblige; play up to’, додавати ‘add to, give’, доложити ‘add to; supplement with’, and допомогати ‘help, assist, aid’. The paper retraces their further fate in Russian and other East Slavonic languages as well as in the Polish language. The author aims at proving that these intra-Slavonic derivates are inter-Slavonic lexical loanwords (Polonisms) in the Russian language. It is also stated that the word высвобожати probably is a loanword from the written language of the Grand Duchy of Lithuania in the Russian written language of the 17th century

Радутьє – Радутовщина – Радуль (або скільки років Радулю)

У статті розглядаються основні причини появи топонімів Радутьє-Радутовщина-Радуль. Уточнюється час першої письмової згадки про поселення, заперечується теза про заснування села російськими старообрядцями. Названі перші володарі Радульщини – шляхтичі Любецького староства Заріцькі.В статье рассматриваются основные причины появления топонимов Радутье – Радутовщина – Радуль. Уточняется время первого письменного упоминания о поселении, опровергается тезис об основании села российскими старообрядцами. Названы первые владельцы Радульщины – шляхтичи Любецкого староства Зарецкие.The article covers the main reasons for the emergence of toponyms Radutie – Radutovschina – Radul. It specifies the time of the first written mentioning of the settlement, disproves the thesis on the establishment of the settlement by Russian Old Believers, mentions the first owners of Radulschina – Zaretskie, the gentry of Lubech starostvo

Історія української культури. Навчально-методичний посібник для самостійної роботи студентів

Навчально-методичний посібник містить предметну інформацію про навчальний курс «Історія української культури», ознайомлюючи з його цільовим призначенням, структурними та змістовими особливостями. У виданні пропонується блок матеріалів, що складається з компонента навчальної програми, планів семінарських занять, до яких подано перелік основних понять теми та базову літературу, методичних рекомендацій до виконання самостійної роботи, тем есе та навчально-дослідних проектів (ІНДЗ). Окремо конкретизовано систему, форми та критерії оцінювання знань студентів, подано перелік питань до іспиту з дисципліни «Історія української культури». На допомогу студентам у посібнику вміщено короткий термінологічний словник, список навчальної, наукової літератури та Інтернет- ресурсів з курсу

Номинация ЦАРЬ и персонажи-«цари» в русских заговорах XVII-XIX вв.

The word ‘tsar’ occured in Russian charms [zagovory] of the 17th through the 19th centuries with high frequency. It could refer to real monarchs from the Romanov house or appear in connection with God’s status as Heavenly Ruler. In these charms we also encounter Old Testament tsars and the tsars of antiquity. Satan, the spirit masters of the natural elements, individual natural elements and phenomena and the like may be called tsars. The title of tsar lends a magical text particular nuances: this or that being or natural phenomenon is understood as animate, endowed with reason and power. Ennobling fire, or an ant, or the Forest Spirit [Leshii], or others with the term tsar was intended not only to ease communication with them, win their good will, or demonstrate one’s own loyalty, but also to impose on them a certain program of behavior, implying a relationship of protection towards the performer of the charm, a paternal concern, and a display of mercy. The basis of the interpretation of power in charms with social directionality was the medieval hierarchical principle, combined with the tsar’s image as the highest value, in his association with the Heavenly Tsar. This principle, borrowed from religious beliefs and social life, resulted in a particular schema, projected by means of the charms into the most various spheres of the folk worldview. Their “tsars” were to be found in the world of natural elements and phenomena, among the insects, among the supernatural protectors of natural loci (of the forest, water, land), and in communication with demonic powers. The composers of charms actively used the thematics and phraseology of Christian writings and liturgy, but at the same time they were far from sharing Christian humility and respect for those powers. With rare exceptions, one can hardly find any traces of the sacralization of the monk in the charms. Rather, we may speak of an insufficient distinction between notions of a religious and social character. In the symbolic world of the charm, the protagonist does not aim to abolish the hierarchy, but wishes to enlist the help of those who stand at its head, and thereby to receive strength and power for resolution of his or her problems. For the subject of magical actions it is also a natural wish to appropriate a tsar’s power (even if only for a time and only in imagination) and to occupy himself a place at the head of the social and religious hierarchy (the so-called everyday imposture [bytovoe samozvanchestvo])

Поклон и этимонимы этого слова в речеэтикетной системе восточных славян

В статье рассматривается специфика поклона как этикетного жеста, семантическое своеобразие лексемы поклон и особенности речеэтикетной формулы дать поклон.У статті розглядається специфіка поклону як этикетного жесту, семантична своєрідність лексеми поклін і особливості речеэтикетной формули дати поклін.In the article the specificity of etiquette gesture, semantic originality of the lexeme "bow" (поклон) and the features of speech etiquette formula "дать поклон" are consideres

Книгознавство

Мета програми – всебічне дослідження книги як соціального феномена, як невід’ємної складової національної культури дозволяє простежити особливості національно-культурного становлення України, розвитку сучасного українського суспільства з урахуванням ідеологічних, соціально-політичних, культурних і технологічних змін, що відбуваються в країні. Практико-орієнтована підготовка майбутніх фахівців закладена в основу дисципліни «Книгознавство». Практичні заняття проходитимуть на базі університетської бібліотеки

Овруцька книга 1678 р. як відображення українсько-польських мовних контактів: особливості словотвору та відмінювання дієслів

У статті проаналізовано деякі особливості словотвору та відмінювання дієслів Овруцької книги 1678 р

Книгознавство

Робоча програма з «Книгознавства» для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», з галузі знань 02 «Культура і мистецтво