Синтаксис текста

Рассматриваются вопросы синтаксиса текста, характеризуются монологи, диалоги, периоды, абзацы, а также два типа композиционных схем текста (линейная и параллельная)

МОНОЛОГ У СУЧАСНОМУ ДРАМАТУРГІЧНОМУ ДИСКУРСІ (The monolog in a modern dramatic discourse)

Стаття присвячена дослідженню монологічного мовлення в сучасних українських п’єсах. Класифіковано монологи за адресатним спрямуванням, визначено монологічні моделі комунікації. Виявлено зв’язок монологічних і діалогічних форм у структурі драматургічного тексту. (The article researches monologic speech in the plays of a modern playwright Neda Nezhdana. It clasifies monologues as to the narratee direction, identifies monologic modules of communication. It elucidates the connection between monologic and dialogic forms in the structure of a dramaturgic work.

Види монологічного мовлення у драмі: комунікативний аспект

Стаття присвячена аналізу одного з важливих аспектів процесу художньої комунікації – проблемі класифікації монологічного мовлення, його взаємодії з діалогом у структурі античної драми. Досліджується комунікативний аспект функцій монологу в системі художніх традицій античної драми. Аналіз здійснюється на прикладі драм Еврипіда “Іфігенія в Авліді” та “Іфігенія в Тавріді”

Monodrama as a genre: theoretical and historical aspects (second article)

У статті розглядаються етапи розвитку монодрами, визначаються основні літературно-історичні чинники, що зумовили модифікацію монодрами у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Авторка статті поєднала історичний підхід до жанру з теоретичним, виокремила визначальні жанрові риси приналежності драматичного твору до жанру монодрами.In the article the periods of monodrama's development were considered, the main literary-historical aspects which caused the modification of monodrama in the end of XX century were defined. The author of the article combines historical approach to the genre of theoretical allocated genre defining traits belonging to the genre of monodramа: author creates a single subject of an action, the subjects of speech exemplifies inner psychological reality of a single action subject, the idea of monodrama is implemented through co-creation with reader

Драматичні елементи у фольклорі – традиція та актуальність

The researches of the folklore and ethnographic sources underscore, that the dramatic elements exist in the folk art (songs, fairy tales, small folklore genres, children folklore etc.), in customs and in the other forms of the life of the folk. But it's importaint what I mean by the notion "dramatic elements in the folklore". Namely, existence of the action, plot, culmination and denouement, then the place and time of the development of the action, monologue, dialogue in the action, characters, masks, dresses, text, scenography, scenario, director, audience, puppet-show, i. e. the presence of the performance. In this paper special attention is given to some dramatic acting with multitude of the dramatic elements, which are connected with large quantity of the Cristmas holidays. We also drew parallels between traditional forms and new elements of celebration and results of the actualization of some innovations in society. It is worth to refer the carnivals in Vechani and Strumitsa and also celebrations of the Eve in Skopje

Мозаїчність історії літератури

Рецензія на книгу: Дончик В. Г. Доля української літератури – доля України: Монологи й полілоги. – К.: Грамота, 2011. – 640 с

К вопросу о театральности, или что начинается в повести Ф. М. Достоевского «Дядюшкин сон»?

The article discusses the issue of theatricality arising from the reception of Dostoevsky’s novel Uncle’s Dream. Until now, researchers have dwelled on the external scenic elements of the story and have not paid much attention to the nature of the monologues of the main heroine of the story, where the orientation to directing and acting is obvious. Moskaleva’s monologues are not only built “in a theatrical manner” and foreshow the emergence of a complex dialogical structure characteristic of Dostoevsky’s main novels, but at the same time they reveal features characteristic of the future hero – the ideologist of Dostoevsky. And the identification of the Shakespearean leitmotif of the story supports the idea of it as a work in which theatrical elements are intertwined with the prosaic, and at the same time, it reveals the most important topics that are typical in the writer’s further work.В статье рассматривается вопрос театральности, возникающий при рецепции повести Ф. М. Достоевского «Дядюшкин сон». До сих пор исследователи останавливались на внешних сценических элементах повести и не обращали особого внимания на характер монологов главной героини повести, где очевидна установка на режиссуру и актерство. Монологи Москалевой не только построены «в театральном ключе» и предвещают появление сложной диалогической структуры, характерной для основных романов Достоевского, но в них одновременно раскрываются черты, свойственные будущему герою – идеологу у Достоевского. А выявление шекспировского лейтмотива повести поддерживает представление о ней как о произведении, в котором театральные элементы переплетаются с прозаическими, и, вместе с тем, позволяет обнаружить важнейшие темы, характерные для дальнейшего творчества писателя. Apie teatrališkumą, arba kas prasideda F. Dostojevskio apysakoje „Dėdulės sapnas“? Straipsnyje aptariami dramaturgijos elementai, akivaizdūs pirmajame po katorgos parašytame Dostojevskio kūrinyje „Dėdulės sapnas“ (1859). Teatrališkas apysakos pobūdis jau ne kartą buvo atsidūręs dostojevistų akiratyje, tačiau šį kartą nagrinėjami pagrindinės apysakos personažės Moskaliovos monologai, atskleidžiantys jos akivaizdų siekį vaidinti pačiai ir režisuoti kitų veikėjų elgesį. Apysakos monologų pobūdis ir struktūra leidžia teigti juose esant sudėtingų ideologinio dialogo elementų, būdingų vėlyvojo Dostojevskio kūrybai, o pačią personažę priskirti prie herojų, Dostojevskio kūryboje vadinamų ideologais. Lygia greta straipsnyje pastebima, kad devynis kartus apysakoje pasikartojanti Šekspyro pavardė ne tik tampa apysakos leitmotyvu sustiprindama išorinį teatrališką apysakos efektą, bet ir numato atskiras temas, būdingas vėlyvajai Dostojevskio kūrybai

Наративна організація роману Миколи Вінграновського «Северин Наливайко» (Narrative organization of Mykola Vinhranovsky’s novel «Severyn Nalyvayko»)

У статті розглядаються особливості художньої майстерності Миколи Вінграновського-прозаїка на прикладі матеріалу роману письменника «Северин Наливайко». Евристичну плідність і ефективність протягом аналізу наративної організації твору виявив наратологічний концепт «текстової інтерференції», докладно розроблений німецьким славістом В.Шмідом. (The article deals with the problems of M. Vinhranovsky’s artistic skill as a prosaist on the material of «Severyn Nalyvayko» novel. M. Vingranovsky could successfully combine everything in the novel: the descriptions, the associations, the necessary artistic detail, and careful selection of events. The narratological theory of «text interference» elaborated by V. Shmid is rather efficient through the analysis of literary paradigms development. All manifestations of interference in the text are used to demonstrate the characters and their mental flow. Narrator in the novel appears in the new position, became a part of some kind of dialogue in which he and his hero are involved. Through the association, reflection, vizions, internal monologues, improper direct speech the writer deeply penetrates into the inner world of his characters who become also the witnesses of the story.