Полисемантичность символики названия романа Стендаля «Красное и черное»

В статье рассмотрены основные тенденции интерпретации символики названия романа Стендаля, и обоснованная его принципиальная полисемантичност

“Страсть к поездкам по деревням Малороссии”. Спогади про Петра Левченка як матеріал до біографії художника

У публікації подано архівний документ, автором якого є рідна сестра відомого українського художника-пейзажиста П.Левченка. В ньому подані маловідомі факти життєвого шляху митця.В публикации подан архивный документ, автором которого является родная сестра известного украинского художника-пейзажиста П.Левченко. В нем поданы малоизвестные факты жизненного пути творца.The archive document written by the sister of a famous Ukrainian landscape painter P.Levchenko is considered in the publication. Little known facts about the artist’s course of life are revealed in the article

CHILDREN’S LITERATURE IN FRENCH JOURNALS: AN OVERVIEW

This paper presents the main French scientific journals that publish work on children’s literature. Alongside paper print journals, some of which have been around for a long time, the last dozen years have seen the emergence of online journals geared towards open access, a model that is becoming increasingly appreciated and aims to give French works greater visibility, both in France and abroad. Keywords: scientific journals, French research, children’s literature, open acces

Концептуальний простір дитинства в романі Роальда Даля «Матильда»

Робота публікується згідно наказу Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету" . Керівник проекту: доцент, к. пед. н., Семигінівська Тетяна ГригорівнаДитячу світову літературу не можна уявити без казок англійських письменників, які зуміли домогтися такого органічного поєднання загальносвітових фольклорних сюжетів, архетипових в своїй основ героїв, сучасної тематики, які сприяють тому, що в художньому світі казки читач будь-якої національності знаходить для себе багато важливого, цікавого, захоплюючого, повчального. Скарбниці дитячої англійської літератури – це твори Л. Керролла, Дж. Баррі, А. А. Мілна, П. Треверс, Дж. Р. Р. Толкіна, Дж. К. Ролінг та ін. З-поміж цих імен гідне місце належить Роальду Далю (Roald Dahl) – відомому англійському письменнику норвезького походження, власникові численних премій з літератури: Премії Едгара По (1954, 1960, 1980 рр.), Всесвітня премія фентезі (1983) та ін. День його народження, 13 вересня (1916 г.), в усьому світі відзначається як День Роальда Даля. Широку популярність придбали літературні казки письменника: «Чарлі і Шоколадна фабрика» (1964), «Чарлі і великий скляний фунікулер» (1972), «БДВ» (1982), «Відьми» (1983), «Матильда» (1988) і ін., які, на думку вітчизняних і зарубіжних літературознавців не завжди вписуються у межі позначення його творів як “fantastic novels”, “tales of fantasy”, “fantasies”, “low fantasy”. Казки Р. Даля внесли істотний внесок у формування дитячої літератури нового часу, продовжуючи найважливіші традиції фольклорної казки, зближуючи її «вічні» сюжети про протистоянні добра і зла з найважливішими тенденціями розвитку сучасної Великобританії. Ці риси казок Р. Даля сприяють популярності його творів у всьому світі. Цікаві вони і для українських школярів, що дозволяє використовувати казки письменника при вивченні англійської мови в основній школі. Особливої популярності вони набувають у зв’язку з тим, що дозволяють використовувати в навчальному процесі краєзнавчий і лінгвокультурологічний підхід. Актуальність роботи зумовлена тим, що звернення до краєзнавчих і лінгвокультурологічних аспектів іншомовного художнього тексту сприяє ефективності навчання іноземної мови. Згадане положення казки підтверджується великою кількістю. сучасних досліджень, серед авторів яких Н. Будур, Д. С. Гасанова, О. Н. Гронська, Н. Н. Мамаєва, Ю. В. Мамонова, І. Р. Перевишіна, Е. Е. Петрова, О. А. Плахова, А. О. Тананихіна. Фольклорна та літературна казка завжди перебувала в центрі уваги лінгвістів і літературознавців як складний і багатогранний об’єкт дослідження. В. Я. Пропп одним з перших вказав на невичерпність казки як предмета дослідження: «Сфера казки величезна, для її дослідження потрібна робота кількох поколінь вчених. Вивчення казки – не стільки приватна дисципліна, скільки самостійна наука енциклопедичного характеру». Представлена робота виконана в межах лінгвокультурології, а також в лінгвістичному аналізі тексту в розгляді концепту «дитинство» як він представлений у творі. Лінгвокультурологія як наука про взаємозв’язок культури і мови базується на трихотомії «мова – свідомість – культура». Вона досліджує складне і багатоаспектне співвідношення мови і культури, розвиваючись на основі когнітивної лінгвістики. Як один із напрямів лінгвокультурології виділяється лінгвоконцептологія, наукова дисципліна, що вивчає культурні концепти, відображені в мові. Як зауважив С. Г. Воркачев, лінгвокультурна концептологія виділилася з лінгвокультурології в ході переакцентуації і модифікації компонентів в складі наміченої Е. Бенвенюстом тріади «мова, культура, людська особистість», в якій «людська особистість» прирівнюється свідомості, точніше сукупності, що утворюють «згустки сенсу» – концептів. Об’єкт дослідження цієї науки – етнічний менталітет носіїв різних мов, що зближує лінгвоконцептологію з міжкультурною комунікацією. Мета лінгвоконцептології – виявлення лінгвоспецифічних характеристик цього менталітету через аналіз його семантичних складових – лінгвокультурних концептів

"Итальянские драматурги исключительны…". Статья вторая. Переводы фрагментов драмы Дж. Б. Никколини "Антонио Фоскарини" в путевом дневнике А. Н. Майкова 1842-1843 гг.

В статье исследуется фрагмент путевого дневника А.Н. Майкова 1842-1843 гг., представляющий перевод двух отрывков из трагедии Д.Б. Никколини «Антонио Фоскарини». Предметом рассмотрения становятся обнаруженные трансформации оригинального текста. Их характер позволяет судить о специфике восприятия трагедии Никколини и направлении творческих поисков Майкова этого периода в контексте осмысления актуальных тенденций развития современного искусства

Poetics of Magical Realism in Sarah Ruhl’s сomedy “The Clean House”

The article examines the features of magical realism as a direction of literature, as well as some of the characteristic features of American drama. The history of performances of the play “The Clean House” by the American playwright Sarah Ruhl is presented in the paper, and also a brief overview of critical articles about these theatrical performances is offered. The study proves that the play "The Clean House" can be viewed in the context of magical realism, based on a number of characteristic features, such as metaphysics, conventionality, rejection of psychological explanations of the characters’ actions, the presence of two realities, distortion of space and time, existential problems. It is noted that these features are manifested at the level of compositional construction, speech organization of the play, chronotope, content. It is shown that a metaphysically closed space is materially open, and time in the play is leveled, stopped and determined by the subjective experiences of the characters. Laughter is nominated as the key concept of the play, linking the spatio-temporal organization of the text with its ontological content since through laughter the idea of the immortality of the heroes’ love, which acquires a sacred meaning is affirmed in the play. It is emphasized that the poetics of the “magical” makes it possible to realize the ontological or existential meaning of the play, to show the coexistence of the miraculous and the ordinary

Черты готического и детективного жанров в рассказе Эллен Вуд «Загадка дома номер 7» и романе Уилки Коллинза «Женщина в белом»

Данная статья посвящена сравнению черт готического и детективного жанров двух писателей одной школы. Вначале кратко описывается творчество Эллен Вуд, далее рассматриваются черты в её рассказе «Загадка дома номер семь», в сравнении с романом У. Коллинза «Женщина в белом». Также уделено внимание отличиям произведений друг от друга