Діяльність іноземних викладачів гуманітарних дисциплін у Кременецькому ліцеї

У статті зроблено спробу визначення чинників наукової та педагогічної діяльності педагогів-іноземців гуманітарних дисциплін у Кременецькому ліцеї. Виявлення певного рівня інноваційності освітньої діяльності іноземних педагогів у краї, що було викликане полегшеним доступом до світової педагогічної й науково-методичної літератури. Окреслено деякі аспекти вкладу іноземних педагогів у культуру Волинського краю

ПОСТАТЬ КОРОЛЯМІХАЛА КОРИБУТА ВИШНЕВЕЦЬКОГО У ЗАГАЛЬНИХ КУРСАХ З ІСТОРІЇ ПОЛЬЩІ ХІХ –ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Розглянутооцінку діяльностіМіхалаВишневецького у працяхз історіїПольщіХІХ– початку ХХ ст. Виокремлено ключові епізоди часів його правління в Речі Посполитій, на яких зосереджена освновна увага польських істориків.The assessment ofMikhalVyshnevetski’s activity in theworks of Polish history of the 19th – early 20th century is considered. The key episodes of the time of his government in Polish-Lithuanian Commonwealth,towhich Polish historiansmain attention is paid, are distinguished

ПОСТАТЬ КОРОЛЯМІХАЛА КОРИБУТА ВИШНЕВЕЦЬКОГО У ЗАГАЛЬНИХ КУРСАХ З ІСТОРІЇ ПОЛЬЩІ ХІХ –ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Розглянутооцінку діяльностіМіхалаВишневецького у працяхз історіїПольщіХІХ– початку ХХ ст. Виокремлено ключові епізоди часів його правління в Речі Посполитій, на яких зосереджена освновна увага польських істориків.The assessment ofMikhalVyshnevetski’s activity in theworks of Polish history of the 19th – early 20th century is considered. The key episodes of the time of his government in Polish-Lithuanian Commonwealth,towhich Polish historiansmain attention is paid, are distinguished

Формування історіографічного образу українського козацтва в польській історичній думці

З’ясовано, що козацька проблематика займала одне з провідних місць у працях польських істориків. Автори, залежно від їх національно-політичних, ідеологічних переконань, симпатій чи антипатій, по-різному оцінювали козаччину, що, своєю чергою, наклало відбиток на формування історичної свідомості поляків. На висвітлення історії козацтва вплинуло декілька моментів: критичне трактування дослідниками XVI – першої половини ХІХ ст. козацьких війн, поширення позитивістської та неоромантичної методологій, дискусії з російською, литовською, українською історіографією та тогочасна політична ситуація, що сприяли відродженню історико-політичних міфологем і стереотипів.It is ascertained that Cossacks problems took one of the leading places in the works of Polish historians. The Polish authors, because of their national, political, ideological beliefs, sympathies or antipathies, evaluated the Cossacks differently. This influenced the formation of historical consciousness of Poles. Their depiction of Cossacks history was influenced by several factors: critical view on Cossacks wars of the scholars of the 16th – the first half of the 19th centuries, spreading of positivist and neo-romantic methodologies, discussions with Russian, Lithuanian and Ukrainian historiography, and political situation of that time, which contributed to revival of historical and political myths and stereotypes

Свобода й вольність: вплив ідеології польського повстання 1830 року на російську філософію і літературу

The relevance of the topic is due to the history of the concept of freedom in the Russian, Polish and Ukrainian thesauri in the late eighteenth and early nineteenth centuries. Because the concept of "freedom" is important in shaping the national identities of these Slavic peoples.The aim of the article was to consider the causes of metamorphoses that occurred in the use of words and changes in the connotations of the concept of "freedom". It is determined that the development of philosophical ideas about freedom in Russia in the early nineteenth century is influenced by two contradictory tendencies: nihilistic-deterministic and religious-libertarian. It is studied that in the Soviet official philosophy and ideology the concept of "freedom" acquires ritual-official and rational-determinist meaning ("freedom as a known necessity"). In contrast, "freedom" is replaced by the concept of "freedom", which has acquired positive connotations. At the same time, the identification of "freedom" with "arbitrariness" in recent years has been a source of Russian anti-liberal discourse.Conclusions. The concept of "freedom" in literature, official documents and philosophical considerations originally had two verbal reflections "liberty" and "freedom". And the first of them actually dominated until the early nineteenth century. Its meanings were related to the influence of Polish political principles and the Ukrainian Orthodox tradition, which was spread by graduates of the Kyiv-Mohyla Collegium (Academy). At the same time, it was gradually supplanted by another word, "liberty," especially under the influence of the reaction to the events and slogans of the French Revolution.Актуальность темы обусловлена рассмотрением истории понятия свободы в российском, польском и украинском тезаурусах в конце ХVIII-начала XIX века. Поскольку понятие «свободы» играет важную роль в формировании национальной идентичности этих славянских народов. Целью статьи было рассмотрено причины метаморфоз, которые произошли в словоупотреблении и изменениях в коннотациях концепта «свобода». Определено, что развитие философских представлений о свободе в России в начале XIX века происходит под влиянием двух противоречивых тенденций: нигилистически-детерминистского и религиозно-либертарианского. Доказано, что в советской официальной философии и идеологии концепт «свобода» приобретает ритуально-официозного и рационально-детерминистского значения ( «свобода как познанная необходимость»). Вопреки этому вместо «вольности» появляется концепт «воли», который приобретал положительных коннотаций. В то же время, отождествление «свободы» с «беспределом» в последние годы является источником российского антилиберального дискурса. Выводы. Концепт «свобода» в русской литературе, официальных документах и ​​философских рассуждениях первоначально имел два словесных отображения «вольность» и «свобода». Причем первый из них фактически доминировало в начале XIX века. Его смыслы были связаны с действиями польских политических принципов и украинской православной традиции, которая распространялась выпускниками Киево-Могилянской коллегиума (академии). В то же время, оно постепенно вытеснялось другим словом «свобода», особенно под влиянием реакции на события и лозунги французской революции.Актуальність теми зумовлена розглядом історії поняття свободи в російському, польському та українському тезаурусах наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ сторіччя. Оскільки поняття «свободи» відіграє важливе значення у формуванні національних ідентичностей цих слов’янських народів.Метою статті було розглянути причини метаморфоз, які відбулися в слововживанні та змінах в конотаціях концепту «свобода». Визначено, що розвиток філософських уявлень про свободу в Росії на початку ХІХ століття відбувається під впливом двох суперечних тенденцій: нігілістично-детерміністського і релігійно-лібертаріанського. Досліджено, що в радянській офіційній філософії та ідеології концепт «свобода» набуває ритуально-офіціозного та раціонально-детерміністського значення («свобода як пізнана необхідність»). Всупереч цьому замість «вольності» з’являється концепт «волі», який набував позитивних конотацій. В той же час, ототожнення «свободи» зі «свавіллям» в останні роки є джерелом російського антиліберального дискурсу.Концепт «свобода» в російській літературі, офіційних документах та філософських міркуваннях первісно мав два словесних відображення: «вольность» і «свобода». Причому перше з них фактично домінувало до початку ХІХ сторіччя. Його сенси були пов’язані зі впливами польських політичних принципів та українською православною традицією, яка розповсюджувалася випускниками Києво-Могилянского колегіуму (академії). В той же час, воно поступово витіснялося іншим словом «свобода», особливо під впливом реакції на події та лозунги французької революції

Наукові праці Центру історіографічних досліджень. Випуск 3: Збірник статей за результатами роботи Центру історіографічних досліджень.

У збірнику представлені статті за результатами роботи Центру історіографічних досліджень та тези доповідей студентського круглого столу «Романтичний напрямок в європейській історіографії», який відбувся у Житомирському державному університеті імені Івана Франка 28 квітня 2017 року. Розміщені у збірнику статті стосуються таких напрямків: «Просвітницький та романтичний напрямки в європейській історіографії», «Актуальні питання української та зарубіжної історіографії», «Україна і світ через призму історичних подій та постатей». Збірник розрахований на викладачів, аспірантів, студентів та всіх, хто цікавиться історією

Історія країн Центральної, Південної та Східної Європи нового часу

Робоча програма курсу «Історія країн Центральної, Південної та Східної Європи нового часу» складена у відповідності до навчальних планів факультету історії, політології та національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки і враховує особливості фахової підготовки бакалаврів-істориків. Запропонована програма курсу дає можливість студентам спеціальності «Історія» ознайомитись з вузловими питаннями історичного розвитку народів Центральної та Південно-Східної Європи на основі всебічного аналізу історичних джерел, вивчення історіографічної бази, опрацювання понятійного апарату. Важлива увага зосереджена на означенні передумов до формування самостійних національних держав регіону, визначенні особливостей їх соціально-економічної та політичної структури, рис матеріальної та духовної культури. Теоретичний та практичний курс доповнений завданнями для самостійної роботи, списком монографічної літератури, питаннями для самоконтролю. Рівень опанування програмою даного курсу студентами визначається на основі рейтингової системи оцінювання. Курс розрахований для студентів денної та заочної форм навчання