Илюстрация ИлинденЬ

Од год.7,кн.1(61)1934г.редак.:Христо ШалдевЪ Од год.8,кн.5(75)1936 г.редак.:КирилЪ ХристовЪ Од год.8,кн.1(71)1936г.напоред насл.:Lustration d`"Ilinden";редак.:Христо ШалдевЪ;од кн.6(76)1936г.редак.:КирилЪ ХристовЪ. Год.8,кн.1(71)-кн(80)1936г.-фотокопија

Методологія наукових досліджень

Мета дисципліни – надання знань, формування умінь і навичок з питань методології, організації та проведення наукових досліджень у сфері фізичної терапії / реабілітації, ерготерапії. Завдання дисципліни: 1. Сформувати здатність здійснювати наукові дослідження з проблематики професійного спрямування, здійснювати підготовчу роботу з проведення наукових досліджень, використовувати ефективні методи дослідження у фізичній реабілітації. 2. Сформувати здатність застосувати знання методів роботи з науковою інформацією зі спеціальних літературних джерел та мережі Інтернет, уміння здійснювати проектування наукової роботи, визначити проблематику, гіпотезу, мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, складати робочий план теоретичного та експериментального дослідження. 3. Сформувати здатність використовувати знання основних положень кваліметрії, уміння використовувати методи опитування та анкетування, уміння використовувати метод експертних оцінок. 4. Сформувати здатність організовувати і проводити власне наукове дослідження у сфері фізичної терапії / реабілітації, ерготерапії на всіх його етапах. 5. Надати знання про методи і види (клінічні методи, опитування, анкетування, фізичні, лабораторні, інструментальні вимірювання), сформувати навички їх вибору та використання при проведенні наукових досліджень у фізичній терапії / реабілітації, ерготерапії. 6. Надати знання та сформувати навички правильного застосування статистичних методів обробки одержаних даних. Сформувати навички застосування статистичних методів обробки результатів дослідження в електронній таблиці EXСEL. 7. Надати знання та сформувати навички оформлення результатів наукового дослідження у вигляді наукових публікацій (тез, статей), наукових звітів, наукових кваліфікаційних робіт, в т.ч. магістерської робот

Особливості хімічного складу та структури вітчизняних і закордонних карбонатних наповнювачів

В статті наведено результати досліджень хімічного складу та структури тонкодисперсної осадової крейди найбільших українських родовищ, хімічно осадженої крейди і закордонних кальцитів метаморфічного походження турецького виробництва як карбонатних наповнювачів композиційних матеріалів. Проведено порівняльний аналіз хімічного складу за даними рентгенофлуоресцентного методу та інфрачервоної спектроскопії. Встановлено особливості складу та структури карбонатних наповнювачів за основними хімічними елементами, функціональними групами та зв’язками в молекулах.The results of chemical composition and structure researches of the micronized sediment chalk of the biggest Ukrainian deposits, chemically precipitate chalk and Turkish metamorphic calcite as carbonate extenders of composition materials are shown in the article. The comparative analysis of chemical composition is carry out according to the data of roentgen fluorescent method and infra-red spectroscopy. It is set up the details of composition and structure of carbonate extenders by the basic chemical elements, functional groups and linkage in molecules

The Muslim Policy of the Russian State under Ivan the Terrible: Controversial Aspects

The article was submitted on 28.10.2015.The article studies the history of interaction between Orthodox Christians belonging to the Russian state and Muslims. The available data demonstrate that, as early as the 14th century, Muslims started living in a number of Russian cities. With the collapse of the Golden Horde and the confrontation between its successor states, the influx of migrants to the Russian lands was constantly growing. The conquest of the Kazan and Astrakhan khanates in the 16th century and then Siberia completely changed the ethnic and religious composition of the region. One state united Russians, Tatars, and various Finno-Ugric peoples: now under its aegis were both Orthodox Christians and Muslims. This influenced state ideology and policy. To study the aforementioned issue, historians have referred to a multitude of documentary and narrative sources. However, non-Russian scholars have focused on ambassadorial books which mention interaction between Christians and Muslims. The author maintains that these sources may prove very useful. First, referring to these books, the author reveals the specificities of the relations between the native Muslim Secondly, the author traces the routes of voluntary and forced migrants and the elite of the Nogai Horde into Russia. The author describes the details of Christian-Muslim relations and argues that the Kazan war was not a “crusade”. The resettlement of part of the Kazan nobility to Novgorod did not automatically mean their conversion to Christianity. After the conquest of Astrakhan, its government was a diarchy consisting of the military administration and the local elites. Siberian archival materials provide no information about policies of intentionally converting the conquered population to Christianity. The analysis of ambassadorial books proves that Tatar prisoners were christened irregularly. Hence, the author concludes that the Russian state under Ivan the Terrible was rather indifferent to its residents’ religious views. The epoch in question can be characterised by the absence of a policy of converting the Muslim population to Christianity en masse. It was only the misbalance between religious freedom and state security that led to the repression and conversion of part of the Muslim population.Исследование посвящено истории взаимодействия православных христиан Русского государства и мусульман. Существующие данные позволяют говорить о том, что уже в XIV в. мусульмане начинают проживать непосредственно в ряде русских городов. С распадом Золотой Орды и углублением борьбы между ее государствами-наследниками поток эмигрантов в русские земли увеличивался. Завоевание в середине XVI в. Казанского и Астраханского ханств, а позднее Сибири в корне изменило этническую и религиозную ситуацию. В рамках одной страны были объединены русские, татары, представители различных финно-угорских народов и верующие двух мировых религий – христианства и ислама. Это должно было повлиять на государственную идеологию и практику. Для изучения обозначенной проблемы историки привлекали многочисленные документальные и нарративные источники. Однако за границей внимания оставались посольские книги, где сосредоточена информация по христианско-мусульманскому взаимодействию. По мнению автора, данный вид источников представляется весьма перспективным. На основании этих книг, во-первых, выявляются особенности взаимоотношений коренного мусульманского населения с пришлой русской администрацией на территории покоренной Астрахани, во-вторых, прослеживаются потоки добровольной и насильственной миграции населения и элиты Ногайской Орды в Россию. Автор раскрывает своеобразие христианско- исламских отношений, обращаясь к характеру Казанской войны, которая не имела «крестоносного» характера. Переселение части казанской знати в Новгородчину не повлекло за собой обязательной ее христианизации. В покоренной Астрахани, по сути, образовался режим двоевластия: наряду с воеводской администрацией, в управлении городом принимала участие местная знать. Сибирские материалы тоже не дают оснований говорить о целенаправленной политике христианизации покоренного населения. Анализ данных посольских книг позволяет сказать, что случаи крещения пленных татар оставались единичными. Все это позволило автору сделать выводы, что русская государственная практика периода правления Ивана Грозного была достаточно индифферентна к вероисповедованию своих подданных. Для изучаемого времени не характерна целенаправленная политика христианизации мусульманского населения. И только нарушение баланса религиозной свободы и государственной безопасности приводило к репрессиям и крещению части мусульманского населения

Інтелектуальний потенціал і читацькі інтереси вищого українського духовенства ранньомодерного часу: характеристика маловідомих джерел дослідження

The high Ukrainian clergy’s intellectual potential and reader’s interests of the early-modern time: the characteristic of poor known sources for research. The poor known sources to research high Ukrainian clergy’s intellectual potential of the earlymodern time such as testaments, description of property of spiritual persons, book donations, exlibrises and other inscriptions in the books are characterized in this article. The meaning of historicalstatistic descriptions of eparchies (especially of Chernihiv, Kharkiv and Poltava), which contain rich information about possessive inscriptions on the old printed books of spiritual persons and illustrate their readability, are also shown there