Постать протодиякона Василя Потієнка в історії Української автокефальної православної церкви (за документами ЦДАЗУ)

У статті висвітлюються основні віхи життя та діяльності протодиякона В. Потієнка – голови Всеукраїнської православної церковної ради (ВПЦР) 1924–1926 рр., активного діяча УАПЦ 1920–1930-х рр. та її відродження в першій половині 1940-х рр. в Україні та за її межами.В статье освещаются основные вехи жизни и деятельности протод. В. Потиенка – головы Всеукраинского православного церковного совета (ВПЦС) 1924-1926 гг., активного деятеля УАПЦ 1920-1930-х гг. и её возрождения в первой половине 1940-х гг. в Украине и за её пределами.The article highlights the major milestones of life and work of the protodeacon V. Potiyenko - Head of Ukrainian Orthodox Church Council (UOCC) 1924-1926., an active figure of UAOC 1920-1930 and its revival in the first half of the 1940s in Ukraine and abroad

Більшовицька "теорія боротьби двох культур" і історичні реалії 30-60-х років ХХ ст.: еволюція проблеми

В статті розглянуто питання засудженої у 1920-х роках “теорії боротьби двох культур”, яка зусиллями сталінського режиму знову відродилася наприкінці 1930-х років. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34536В статье рассмотрены вопросы осужденной в 1920-х годах “теории борьбы двух культур”, которая усилиями сталинского режима вновь возродилась в конце 1930-х годов. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34536The paper considers the question sentenced in 1920’s “theory of the struggle between two cultures” that efforts Stalinist regime again revived at the end of the 1930s. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3453

Типологія спогадів про Харківський університет 1920 – 1930-х рр.

Красько Ольга Іванівна – аспірантка кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.У статті, з огляду на специфіку мемуарних джерел та аналіз їхнього змісту, запропонована типологія комплексу спогадів про Харківський університет 1920–1930-х рр. В статье, учитывая специфику мемуарных источников и анализ их содержания, предложена типология комплекса воспоминаний о Харьковском университете 1920–1930-х гг. Іn the article а proposed typology of the complex of memories about the University of Kharkov in 1920 – 1930’s, considering specificity of memoirs sources and analyzing their content

Партийно-государственная политика в области изобразительного искусства в УССР (1920-е — начало 1930-х гг.)

У статті проаналізовано еволюцію політики більшовиків щодо образотворчого мистецтва 1920-х — початку 1930-х рр.The article analyzes the evolution of the Bolshevik politics in the field of fine arts, from demonstrative non-interference in the creative process in the 1920’s to direct guidance of the party in the the artistic life in the early 1930’s. Bolshevik Party used the fine art primarily as a means of propaganda, communist ideology and policy implementation tools in forming of «new» Soviet man. Declared in 1920’s the desire to create a new culture, a variety of art forms and trends, demonstrative non-interference of the power in the creative process, at the beginning of 1930’s was replaced by a direct party guidance of the artistic life and work of artists. Government order to the artists finally resulted in the elimination of Art Associations in 1932 and combining them into Orgburo Union of Soviet Artists of Ukraine. The only creative method — socialist realism, designated by CPSU(b) put an end of the versatility of the Ukrainian art.В статье проанализирована эволюция политики большевиков в области изобразительного искусства от показательного невмешательства в творческий процесс в 1920-х гг. до прямого партийного руководства художественной жизнью в начале 1930-х гг

Музично-театральне життя України наприкінці 1920-х - у 1930-х роках

Тези конференції містять інформацію про особливості музично-театрального життя України наприкінці 1920-х - у 1930-х роках, яке протікало на тлі суперечливих та складних політичних подій

Формування поняття "архівний фонд" в українському архівознавстві 1920-х – початку 1930-х рр.

Проаналізовано особливості формування поняття “архівний фонд” у працях українських архівознавців і архівістів 1920-х – початку 1930-х років.В статье проанализированы особенности формирования понятия “архивный фонд” в работах ведущих украинских ученых-архивоведов и архивистов 1920-х – начала 1930-х годов.There is analyzed the peculiarities of the creating of the notion "archival fond" in the works of leading Ukrainian scholars and archivists in 1920 - at the beginning of 1930 in the article

СВІТОГЛЯДНИЙ СПРОТИВ БІЛЬШОВИЗМУ З БОКУ УКРАЇНЦІВ НАДНІПРЯНЩИНИ ПРОТЯГОМ 1920-Х – ПОЧАТКУ 1930-Х РОКІВ ЯК ПРОЯВ НЕЗАВЕРШЕНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

У статті подано характеристику особливостей світоглядного спротиву більшовизму з боку українців протягом 1920-х – початку 1930 х рр. З’ясовано, що українське селянство впродовж 1917–1921 і 1920-х – початку 1930 х рр. чинило активну протидію радянсько-більшовицькій системі. Одним із її чинників був світоглядний спротив більшовизму, що ґрунтувався на духовно-релігійних традиціях українців. Світоглядний спротив більшовизму з боку українців протягом 1920-х – початку 1930 х рр. став проявом незавершеності Української національної революції. У сучасних реаліях надзвичайно важливим є ґрунтовний аналіз цього явища в плані всебічного протистояння новітньому необільшовизму в особі путінського режиму

Russian Émigré Artists Boris Grigoriev and Grigory Musatov and 1920s-1930s Prague: Between “Russian Exoticism” and Western Modernism

Статья посвящена пражскому контексту творчества и чешским связям русских художников-эмигрантов Бориса Григорьева (1886-1939) и Григория Мусатова (1889-1941) в 1920-1930-е гг. Живший в Париже с 1920 г. Борис Григорьев Прагу посетил лишь один раз, но состоявшаяся в 1926 г. его персональная выставка стала одним из самых заметных художественных событий 1920-х гг. в столице Чехословакии. Для Григория Мусатова Прага, напротив, стала местом его постоянного обитания, где он смог интегрироваться в местный художественный процесс. Мастеров разных судеб связывали близость эстетики и направление творческой эволюции: своеобразный «русский экзотизм» в творчестве 1920-х гг., отмечавшийся чешскими и европейскими критиками, а также движение к интернациональным мотивам и модернистским художественным решениям в 1930-е гг

Образ Харкова в романі О. Копиленка "Визволення" і проблеми формування української урбаністичної свідомості

У статті зроблено спробу охарактеризувати своєрідність осмислення в літературі міського простору на прикладі образу Харкова в романі відомого письменника О. Копиленка “Визволення” (1929). У перебігу дослідження особливостей змалювання в тексті міського простору, виокремлюються смислові домінанти та опозиції в контексті провідних тенденцій вітчизняної культури та літератури 1920-х років. На прикладі аналізу образів роману розглядаються зміни, котрі відбувалися в свідомості українського суспільства в 1920-ті – поч. 1930-х років.В статье предпринята попытка охарактеризовать своеобразие осмысления в литературе городского пространства на примере Харькова в романе украинского писателя Александра Копыленко “Освобождение” (1929). Исследуются особенности изображения в тексте городского пространства, выделяются смысловые доминанты и оппозиции в контексте ведущих тенденций украинской культуры и литературы 1920-х годов. На примере анализа образов романа рассматриваются изменения, происходившие в сознании украинского общества в 1920-е – начале 1930-х годов.This article takes the author tries to characterize the peculiarity understanding in the literature of urban space, giving Kharkiv as an example, in the novel “Liberation” (“Vyzvolennya”) [1929] by Ukrainian writer Alexander Kopylenko. The peculiarities of urban space representation in the text are investigated, and the semantic dominants and oppositions in the context of leading tendencies in Ukrainian culture and literature of 1920-s are determined here. The changes in the consciousness of Ukrainian society in 1920-s and in the early 1930-s are considered here, analyzing the characters of the novel as an example

“Does a proletarian child need a fairy tale?”: disscussion over fairy tales in 1920s and beginning of 1930s

У статті проаналізовано ідеологічні та виховні аспекти заборони казки, особливості функціонування української дитячої літератури 1920-х — поч. 1930-х років. Розглянуто причини появи так званої «класової казки», формування літературної критики дитячої літератури, вплив педології на літературу.В статье проанализированы идеологические и воспитательные аспекты запрещения сказки, особенности функционирования украинской литературы для детей 1920-х — нач. 1930-х годов. Рассмотрены причины появления так называемой «классовой сказки», формирование литературной критики детской литературы, влияние педологии на литературу.This article analyses the  ideological and pedagogical aspects of  fairy tale restriction and features of  Ukrainian Children’s literature of  the  1920s and the  beginning of  the  1930s. The  article studies the reasons behind the appearance of “class fairy tale”, formation of criticism and influence of pedology on Children’s literature