Малоизвестный русский писатель-романтик - Яков де Бальмен

Яків де Бальмен – маловідомий російський письменник-романтик 30-х років XIX століття, якому Т.Г. Шевченко присвятив поему «Кавказ». Про його життя і творчість є тільки одна монографія А.Ю. Кузьменка «Друже незабутній...: Розповідь про життя і творчість Якова де Бальмена». На жаль, у монографії відсутній аналіз творів письменника, його творчого методу. У статті подано загальну характеристику літературного здобутку Я. де Бальмена і розкрито найбільш важливі риси його творчої манери. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19949Яков де Бальмен – малоизвестный русский писатель-романтик 30-х годов XIX века, которому Т.Г. Шевченко посвятил поэму «Кавказ». О его жизни и творчестве имеется только одна монография А.Е. Кузьменко «Друже незабутній...: Розповідь про життя і творчість Якова де Бальмена». К сожалению, в монографии отсутствует анализ произведений писателя, его творческого метода. В статье дана общая характеристика литературного наследия Я. де Бальмена и раскрыты наиболее важные черты его творческой манеры. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19949J. de Balmen is an unknown Russian writer, the representative of Romanticism of the 30-s of the XIX century. T. Shevchenko dedicated “Kavkaz”, one of his most revolutionary poems, to him. There is only one monograph by A. I. Kuzmenko about his life and work called “An Unforgettable Friend…: The Story About Life and Creative Work of J. de Balmen”. Unfortunately, there is no analysis of the writer’s literary works in this monograph. The article deals with the general characteristics of J. de Balmen’s literary heritage and reveals the most important features of his creative manner. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1994

Поетика неоднозначного в есеїстичному тексті (на прикладі есе Чеслава Мілоша «Про вигнання»)

Казакова Тетяна Володимирівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Чала Марія Сергіївна – студентка відділення журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.Досліджено есеїстичну поетику неоднозначного; виявлено складну (чотирискладну) структуру текстотвірного концепту есе Ч. Мілоша «Про вигнання» та досліджено її через призму інтертекстуальності. Проаналізовані художньо-семантичні перегуки циклу оповідань С. Беккета «Вигнанець», романів Ф. Ніцше «Так казав Заратустра» та М. Кундери «Нестерпна легкість буття» у єдиному публіцистичному полі вищезазначеного тексту. Исследована эссеистическая поэтика неоднозначного; выявлена сложная (состоящая из четырех частей) структура текстообразующего концепта эссе Ч. Милоша «Об изгнании» и исследована через призму интертекстуальности. Проанализированы художественно-семантические переклички цикла рассказов С. Беккета «Изгнанник», романов Ф. Ницше «Так говорил Заратустра» и М. Кундеры «Невыносимая легкость бытия» в едином публицистическом поле вышеуказанного текста. This article demonstrate an essayistical poetics of ambiguous. Was detected the complicated fourpart structure of the main concept of C. Milosz’s essay «About Exile» andit was analyzed in the context of intertextuality. In this aspect were studied sendings to S. Beckett’s cycle of stories «The Exile» and novels «Thus Spoke Zarathustra» by F. Nietzsche and «The Unbearable Lightness of Being» by M. Kundera in one publicistic field of above-named text

Топос неземного в переводе поэмы М. Ю. Лермонтова "Демон" на итальянский язык

Данная работа посвящена анализу перевода поэмы М. Ю. Лермонтова «Демон» на итальянский язык, выполненного Э. Бацарелли. В центре внимания исследования – особенности перевода фрагментов поэмы, описывающих неземной топос существования Демона. В работе проводится сопоставительный анализ представления пространства неземного в оригинальном тексте поэмы и в его переводе. Особое внимани

Romantic Code in Postcolonial Texts (based on the novel by John Maxwell Coetzee “Disgrace”

The article explores the interpretation of the creative heritage of romantic poets by the postcolonial author John Maxwell Coetzee. The South African writer uses the landmark works of the English romantics (Wordsworth, Byron) as a kind of guide / «key» to the penetration and deciphering of the complex realities of modernity in the novel «Infamy». The key turning points of the main character of the novel (encroachment, scandal, bad words) turn out to be a mirror image of the life and work of romantic poets. English romanticism is an important element of the novel «Infamy». He helps to build the plot structure of the work and allows to penetrate into the contradictory essence of modern man

«Пушкинские стихи» Бориса Корнилова

В статье обращается внимание на необходимость серьезного системного изучения проблемы «Пушкин и русская литература первой половины XX в.». В этой связи рассматривается цикл стихов советского поэта Бориса Корнилова о Пушкине