1,569 research outputs found

    Задания и методические указания к лабораторным занятиям для студентов специальности 1-56 02 01 «Геодезия»

    Get PDF
    В методических указаниях рассматриваются вопросы выполнения лабораторных занятий по дисциплине «Геоморфология и геология». Для каждой из девяти работ приводятся варианты заданий, используемые текстовые и картографические материалы, порядок их выполнения и оформления

    Геоморфология и постмодерн

    Full text link
    В статье дается краткая сравнительная характеристика Модерна и Постмодерна. Признаки Постмодерна в геоморфологии — появление эстетического направления, зарождение этического направления (ориентация на сохранение окружающей среды и формирование ответственной социальной позиции), стилевое разнообразие тексто

    Исследование электромагнитного поля на площади учебного полигона "Приазовье" в диапазоне особо низких частот

    Get PDF
    Экспериментально установлено, что напряженность электрической составляющей электромагнитного поля на площади полигона учебной практики «Приазовье» в диапазоне особо низких частот определяется в первую очередь активностью Солнца, во вторую - состоянием атмосферных масс (влага, электризация, разряды), геологическими факторами (геоморфология, горные породы) и техногенными источниками (линии электропередач)

    Геоморфологія : методичні вказівки для вивчення курсу

    Get PDF
    Методичні вказівки укладено у відповідності до змісту Стандарту вищої освіти за освітньо-професійним спрямуванням « ГЕОГРАФІЯ». Методичні вказівки допоможуть студентам організувати свій час, раціонально використати навчальну літературу, підготуватись до іспитів. Навчальна література з курсу багаточисельна та суперечлива, тому дуже важливо прослухати лекції. Освоєння курсу слід починати з вивчення основних понять та термінів. Для цього необхідно користуватись відповідними словниками, довідниками, одночасно складати власний словник термінів, понять, постійно його поповнювати. Для підготовки до іспиту слід спиратись, крім визначеної у тексті методичного посібника літератури, на конспект лекцій, який допоможе скласти цілісне уявлення про рельєф Землі. Методичні посібники є незамінним посібником для самостійного вивчення курсу і підготовки до атестації з нього екстерном

    Современное геоэкологоведение

    Full text link
    Обсуждается концепция геоэкологоведения (познания, постижения геоэкологии как науки). Сопоставлены определения понятия «геоэкология». Предлагается процессно-средовой подход к выделению объекта и предмета геоэкологи

    Экологические факторы здоровья населения на территории Северо-Восточной Азии

    Full text link
    Рассматриваются вопросы природопользования на территории Северной Азии, включающей Республику Саха (Якутия) Магаданскую область и Чукотский автономный округ и имеющей большую суммарную площад

    Учение о морфогенезе карста и понятие о карстовом рельефе

    No full text
    В последние десятилетия успехи науки в изучении рельефа закарстованных территорий привели к выделению научного направления – геоморфологии карста. Основной целью карстового геоморфогенеза является установления генезиса, морфологии и времени возникновения карстового рельефа непременно в аспекте эволюции и палеогеографии региона. По структурированности и сложности объекта исследования, использования методологической и методической базы геоморфология является пограничной наукой геолого-геоморфологического цикла. Геоморфология карста, в свою очередь, развивается на стыке геоморфологии и карстоведения.В останні десятиріччя успіхи науки у вивченні рельєфу територій, що карстуються, привели до виділення наукового напрямку – геоморфології карсту. Основною метою карстового геоморфогенезу є встановлення генезису, морфології та часу виникнення карстового рельєфу неодмінно в аспекті еволюції та палеогеографії регіону. По структурованості та складності об’єкта дослідження, використання методологічної та методичної бази геоморфологія являється прикордонною наукою геолого-геоморфологічного циклу. Геоморфологія карсту, в свою чергу, розвивається на межі геоморфології та карстоведення

    Роль гипогенного карста в геоморфогенезе Внутренней гряды Горного Крыма

    Get PDF
    В геоморфогенезе Предгорья ведущую роль занимают процессы расчленения «бронирующих» известняковых толщ моноклинальной слоистой структуры и склоновые процессы в интервалах выходов скальных известняковых пород. Главной предпосылкой последних является гипогенный карст, развитие которого предшествовало современному рельефу и контролировало его формирование. Закарстованные трещинные зоны в мел-палеогеновой толще шириной 100-400 м контролировали врезание долин в известняковые пласты. Основными элементами гипогенных карстовых структур, образующими их пространственный каркас, являются субвертикальные трещинно-карстовые каналы (карстовые «рифты»). Вскрытие известняковых пластов по вертикальным трещинно-карстовым каналам-рифтам изначально задавало обрывистость склонов долин, а наличие таких каналов-рифтов в тылу обрывов уже врезанных в известняки долин определяет механизмы отступания склонов с сохранением вертикальности и контролирует положение и конфигурацию сегментов обрывов. Доминирующим склоновым процессом в интервалах вскрытия известняков являются обвалы глыб и блоков породы (топплинг), отделяющихся главным образом по остающимся в тыловых частях обрывов трещинно-карстовым каналам-рифтам. В стенках раскрытых в обрывах трещинно-карстовых каналов экспонируется их гипогенная скульптурная морфология, чем определяется своеобразие и номенклатура морфологии известняковых обрывов Внутренней гряды. В тех участках склонов, где положение обрывов стабилизировалось на значительное время ввиду отсутствия в тылу новых линий блоковой делимости по карстовым структурам, выветривание становится значимым процессом в морфогенезе поверхностей, склоны теряют вертикальность и приобретают сглаженные бровки, специфическая гипогенно-карстовая скульптурная морфология обрывов уничтожается. Положение о контроле склоновых процессов в известняках гипогенными трещинно-карстовыми структурами дает новые важные критерии для оценки состояния склонов и прогноза опасных обвалов и камнепадов в пределах Внутренней гряды.У геоморфогенезі Передгір’я провідну роль займають процеси розчленування «бронюючих» вапнякових товщ моноклінальної шаруватої структури і схилові процеси у інтервалах виходів скельних вапнякових порід. Головною передумовою останніх є гіпогенний карст, розвиток якого передував сучасному рельєфу і контролював його формування. Закарстовані тріщінні у крейдово-палеогеновій товщі шириною 100-400 м контролювали врізання долин у вапнякові пласти. Основними елементами гіпогенних карстових структур, що утворюють їх просторовий каркас, є субвертикальні тріщінно-карстові канали (карстові «ріфти»). Розтин вапнякових пластів по вертикальних тріщінно-карстових каналах-ріфтах зразу задавав обривистість схилів долин, а наявність таких каналів-ріфтов в тилу урвищ долин, що вже розрізають у вапняки, визначає механізми відступання схилів із збереженням вертикальності та контролює положення і конфігурацію сегментів урвищ. Домінуючим силовим процесом в інтервалах розтину вапняків є обвали брил і блоків породи (топлінг), що відділяються головним чином по тріщино-карстових каналам-ріфтах, що залишаються в тилових частинах урвищ. У стінках розкритих в урвищах тріщінно-карстових каналів експонується їх гіпогенна скульптурна морфологія, чим визначається своєрідність і номенклатура морфології вапнякових урвищ Внутрішньої гряди. У тих ділянках схилів, де положення урвищ стабілізувалося на значний час внаслідок відсутністі в тилу нових ліній блокової подільності по карстових структурах, вивітрювання стає значимим процесом в морфогенезі поверхонь, схили втрачають вертикальність і набувають згладжені бровки, специфічна гіпогенно-карстова скульптурна морфологія обривів знищується. Положення про контроль силових процесів у вапняках гіпогенними тріщино-карстовими структурами дає нові важливі критерії для оцінки стану схилів і прогнозу небезпечних обвалів і каменепадів в межах Внутрішнього пасма.In geomorphogenesis of the fore-mountain region, a leading role is played by the processes of dismemberment of «shielding» limestone layers of the monoclinal stratified structure, and slope processes in the intervals of rocky limestone outcrops. Their main pre-condition for the latter is hypogene karst development which preceded the modern relief and controlled its formation. Karstified fracture-karst zones, 100 to 400 m wide, in the Cretaceous-Paleogene strata controlled the entrenchment of valleys in the limestone layers. The basic elements of hypogenic karst structures, which forms their spatial framework, are sub-vertical fracture-karst conduits (karst «rifts»). Dissection of limestone layers along vertical fracture-karst rift conduits initially set the cliff-like shape of valleys slopes, and presence of such rift conduits in the rear of cliffs of already incised valleys determines the mechanisms of cliff retreat, with the maintenance of verticality, and controls position and configuration of segments of cliffs. A dominant slope process in the intervals of limestones is block toppling, whereas blocks become separated mainly along remaining fracture-karst conduits in rearward parts of cliffs. Hypogenic sculptural morphology is displayed in the exposed walls of the fracture-karst conduits, which determines the originality and nomenclature of morphology of limestone cliffs of the Inner Range. In those areas of slopes where position of cliffs has stabilized for considerable time due to absence of new lines of block detachment in the rear, weathering becomes a significant process in the morphogenesis of surfaces. Slopes lose their verticality and acquire the smoothed rims. Specific hypogenic sculptural morphology of cliffs is being destroyed on such slopes. The finding about control of slope processes in limestones by hypogenic fracture-karst structures gives new important criteria for the slope condition assessment and prognosis of hazardous collapses and rockfalls in the limits of the Internal Range

    Речные террасы (некоторые замечания к морфологии, генезису и классификации)

    Get PDF
    Рассматриваются три основных определения понятия "терраса" и подчеркивается, что наиболее правильное из них: терраса - площадка, созданная эрозионной или аккумулятивной деятельностью реки в предыдущий морфоцикл. По генезису террасы следует подразделять только на: эрозионные и аккумулятивные; для последних важно наличие пойменного аллювия; цокольные террасы - разновидность аккумулятивных с подразделением на открыто- и закрытоцокольные. По взаимоотношениям различаются террасы: врезанные, прислоненные, вложенные и наложенные в паре с погребенными. При изображении террас принципиально важно подчеркивать площадки их поверхностей и цоколей, избегая дугообразных контуров

    Антропогенная геоморфология: наука и практика

    Get PDF
    Краткий обзор научных материалов XXXII пленума Геоморфологической комиссии РАН, проходившего на базе НИУ БелГУ с 25 по 29 сентября 2012 г.yesБелгородский государственный университе
    corecore