283 research outputs found

    Документи Держархіву Чернігівської області про військовополонених Великої армії в Чернігівській губернії

    Get PDF
    Публікуються архівні джерела, які розкривають різноманітні аспекти перебування військовополонених Великої армії Наполеона в Чернігівській губернії в 1813 – 1815 рр.Публикуются архивные источники, раскрывающие разнообразные аспекты пребывания военнопленных Великой армии Наполеона в Черниговской губернии в 1813 – 1815 гг.The archival sources exposing the different aspects of stay of prisoners of war of the Great army of Napoleon in Chernihiv Province in 1813 – 1815 are published

    Мемуары и воспоминания российского дворянства: источниковедческий анализ

    Full text link

    Автор и читатель как основа коммуникации в современной исторической прозе(на материале романов Е.Курганова)

    Get PDF
    В статье исследуются основные коммуникативные процессы, свойственные современной исторической художественной литературе. На материале произведений Е. Курганова показано, как устанавливаются взаимоотношения между автором и читателем Диалог автора с читателем формируется при помощи таких приемов, как коллажность, столкновение точек зрения, создание иллюзии достоверности, провокационность и др

    1812 год в истории народов Молдовы и Приднестровья: взгляд через столетия

    No full text
    У статті досліджується вплив Вітчизняної війни 1812 року на долі народів Молдавії та Придністров’я. З погляду історичної ретроспективи розглянуто наслідки визволення з-під османського ярма жителів цих територій, відтворено окремі моменти бойових дій між росіянами й турками на початку XIX ст. (в яких на боці Санкт-Петербурга воювали тисячі молдаван), слушно вказується на те, що успіхи росіян у боротьбі з османами в 1806–1812 рр. незабаром дали М.І. Кутузову змогу перемогти Наполеона. Чільне місце відведено також сюжетам про те, як події двохсотлітньої давнини використовуються сучасним політикумом.В статье исследуется влияние Отечественной войны 1812 года на судьбы народов Молдавии и Приднестровья. С точки зрения исторической ретроспективы говорится о последствиях освобождение из-под османского владычества жителей указанных регионов, воссозданы отдельные моменты боевых действий между русскими и турками в начале XIX в. (в которых на стороне Санкт-Петербурга сражались тысячи молдаван), говорится о том, что успехи русских в борьбе с османами в 1806–1812 гг. вскоре дали возможность М.И. Кутузову победить Наполеона. Много внимания уделяется также сюжетам о том, как события двухсотлетней давности используются современными политиками.The article examines the impact of Patriotic War in 1812 on the fate of the peoples of Moldova and Transnistria. From the standpoint of historical retrospective discuss the impact of liberation from the Ottoman rule the inhabitants of these regions, recreated some moments of fighting between Russian and Turks at the beginning of the XIX century (where on the side of St. Petersburg fought thousands of Moldovans), said that Russian successes in the fight against the Ottomans in 1806– 1812 soon given the opportunity to M.I. Kutuzov defeat Napoleon. Much attention is also given to subjects about how the events of two centuries ago used by today’s politicians

    Moscow under Napoleon: the social experience of cross-cultural dialogue

    Full text link
    The article was submitted on 25.04.2016.Статья посвящена социальным аспектам межкультурных контактов в период наполеоновской оккупации Москвы. Широкая документальная база, сложившаяся за два столетия, позволяет выявить проявление противоречий и увидеть формы и механизмы налаживания контактов между представителями разных культурных, национальных и социальных групп в условиях разоренной городской среды. Серьезные различия в действиях различных групп московского населения проявились уже накануне оставления русскими войсками первопрестольной. Если верхи общества постарались покинуть город, оставив свою челядь для охраны имущества, то представители средних слоев, включая иностранцев, далеко не все могли это себе позволить. Их задерживали в городе необходимость сберечь дом и скарб, семейные обстоятельства, а нередко и чувство профессионального и общественного долга. Еще менее имели возможности, а то и желания выехать социальные низы, настроения которых быстро менялись от патриотической экзальтации, соединенной с пьянством и грабежами, до открытой враждебности к предавшей их власти и «господам». Особую категорию составляли больные и раненые русские солдаты, часть из которых, будучи нетранспортабельными или просто «забытыми» и оставленными на произвол оккупантов, должны были смириться с жестокостью своей судьбы, либо, имея возможность передвигаться, заняться разбоем и мародерством. Смысл действий московского градоначальника во многом определялся стремлением воздвигнуть непреодолимую преграду между солдатами Европы и теми, кто оставался в Москве. Грандиозный пожар, начавшийся вечером 14 сентября, а также грабежи и насилия расстроили завязывавшиеся было контакты между оккупантами и местным населением. После возвращения 18 сентября Наполеона в Кремль он отдавал приказы, по сути, санкционировавшие организованный грабеж города. Наступил период еще большего отчуждения между жителями Москвы и оккупировавшими ее войсками. Однако перед Наполеоном с неизбежностью вставала задача вступления в контакт с императором Александром, а перед остававшимися в Москве жителями – спасения своих жизней и оставшегося имущества. Это и предопределило особенности дальнейших межкультурных контактов и даже кросскультурного диалога. В этом номере публикуется первая часть статьи.The article is devoted to social aspects of cross-cultural contacts during the Napoleonic occupation of Moscow. A wide documentary base developed over two centuries allows us to define the forms and mechanisms of contact between the representatives of different cultural, ethnic, and social groups in a devastated urban environment. Serious differences between the actions taken by the various groups of Moscow’s population were already evident before Russian troops left the city. The upper classes tried to abandon the city, leaving only their servants to guard assets: meanwhile, many representatives of the middle strata, including foreigners, could not afford such a course of action. They remained in the city, primarily to defend their houses and belongings: however, their actions could also be dictated by family circumstances and a sense of professional/public duty. The lower classes of the Russian capital were even less capable of leaving the city. Their mood quickly changed from patriotic exaltation, coupled with drunkenness and looting, to open hostility towards the authorities and ‘masters’ who had ‘betrayed’ them. A special category was made up of the sick and wounded Russian soldiers, some of whom were left to the mercy of the invaders because there was no opportunity to move them. Many of these people had no choice other than to face the cruelty of their fate, although those who managed to travel often engaged in robbery and looting. The actions of the Moscow mayor were largely determined by the desire to erect an insurmountable barrier between the European soldiers who occupied the capital and those residents who remained. Indeed, a great fire, which began on the evening of 14 September, and widespread looting and violence destroyed the contacts between the occupiers and the local population. After returning to the Kremlin on 18 September, Napoleon gave orders to systematically plunder Moscow. This caused even greater alienation between the people of Moscow and the troops occupying it. However, Moscow residents also had to anticipate the reestablishment of Russian control, which principally entailed maintaining their lives and property intact. This determined the features of future intercultural contacts and cross-cultural dialogue. This is the first part of the article.Публикация подготовлена в рамках поддержанного РНФ научного проекта «Иностранная оккупация как опыт межкультурного контакта: на материале Наполеоновских войн» (проект № 16-18-10041)

    В.Ф. КРУПЯНСЬКИЙ ТА ЙОГО МЕМУАРИ

    Get PDF
    У пізнанні минулого, передусім людських стосунків і розуміння мотива-ції тих чи інших подій, особливе значення відіграють джерела особового похо-дження (ego-джерела). Однією з основних складових в структурі даного виду джерел є мемуари (спогади). В сучасній українській історіографії, як взагалі й у світовій історичній науці, в зв'язку з антропологізацією досліджень, спостеріга-ється підвищений інтерес саме до ego-джерел, до яких окрім мемуарів належать також щоденники, автобіографії, приватне листування та ін

    Vladimir Zemtsov, Земцов В.Н. 1812 год. Пожар Москвы. Москва : ООО Книга, 2010. – 138 с. [1812. L’incendie de Moscou]

    Get PDF
    Le livre de Vladimir Zemtsov, professeur à l’Université d’État pédagogique d’Oural (Ekaterinbourg), a été publié in octavo dans la série « Le Bicentenaire de la guerre de 1812 ». Certes, ce thème avait attiré l’attention de plusieurs auteurs, depuis les contemporains de l’événement jusqu’aux historiens de différentes nationalités des époques ultérieures, que l’auteur cite en maintes occasions. Il aborde pourtant ce sujet en se basant sur un nombre impressionnant de sources, surtout d’origines..
    corecore