Clinical and follow-up analysis of the effectiveness of psychocorrective and preventive work with relatives of patients with the first psychotic episode

The article presents the clinical and follow-up analysis of the effectiveness of the developed psychocorrective system (PS) and the program of prevention for relatives of patients with the first psychotic episode (FPE) for a two-year period of observation. In the work with relatives, special attention is paid to relief of the burden for the family, which is caused by mental disorder. Assistance to the family, in which there is a patient with FPE, can interrupt the development of the chronic course of disease. The proposed phased differentiated PS and the program of prevention of mental maladjustment (MM) in the relatives of patients with FPE contributed to the improvement of the mental state and quality of life (QOL) of both the patients of the main group and their relatives. The effectiveness of the developed PS and the program of prevention is confirmed by the decrease of the number of relapses of mental disorder and repeated hospitalization to psychiatric hospital, decrease of primary disability in patients with FPE. В статье приведен клинико-катамнестический анализ эффективности разработанной системы психокоррекции (ПК) и программы профилактики для родственников пациентов с первым психотическим эпизодом (ППЭ) за двухлетний период наблюдения. В работе с родственниками особое внимание отводится облегчению бремени для семьи, которое обусловлено психическим расстройством. Помощь семье, в которой есть больной с ППЭ, может прервать развитие хронического течения болезни. Предложенная поэтапная дифференцированная система ПК и программа профилактики психической дезадаптации у родственников пациентов с ППЭ способствовала улучшению психического состояния и качества жизни как пациентов основной группы, так и их родственников. Эффективность разработанной системы ПК и программы профилактики подтверждена снижением числа рецидивов психического расстройства и повторных госпитализаций в психиатрический стационар, снижением первичной инвалидности у пациентов с ППЭ

Obsessive compulsive disorder in an adult patient with Gilles de la Tourette syndrome and expressed behavioral disorders (clinical case).

The article des­cribes the clinical case of obsessive-compulsive disorder in an adult patient with Gilles de la Tourette syndrome and severe behavioral disorders. The authors demonstrated the comorbidity of Gilles de la Tourette syndrome and obsessive-compulsive disorder. Obsessive thoughts and compulsive actions were diagnosed as the most frequent behavioral disorders in Tourette syndrome. It was indicated on gender as an additional sanctioning factor for the early onset of mental disorders. Obsessive-compulsive disorder in the patient was characterized by mixed obsessive thoughts and actions, had a protracted nature, with prolonged decompensations requiring treatment in a psychiatric hospital. Emotional instability, impulsivity, obsessions and compulsions affecting the social functioning of not only the patient himself, but also those around him, as well as pronounced behavioral disturbances led to social malajustment. When treating the patient, the doctors had to resort to a combination of typical neuroleptics with second-generation antipsychotics, mood stabilizers and antidepressants due to the poor response to pharmacotherapy. Comorbidity of mental disorders determined the complexity of therapeutic measures with the use of psychotherapeutic interventions, which made it possible to achieve an improvement in the mental state and avoid disability of the patient

Non-psychotic psychiatric disorders in persons who have experienced psychosocial stress in terms of military conflict.

Partners of military veterans with post-traumatic stress disorder (PTSD) and other non-psychotic psychiatric disorders can develop difficulties with stress, well-being, and secondary trauma. There are various interventions involving partners, but not many of them give due attention to their well-being. The purpose of this article was to conduct a systematic literature review of a number of interventions with analysis of the results. A systematic literature search was conducted, as a result of which 25 interventions were selected for analysis. The criteria for selecting interventions were the presence of PTSD in the veteran, the partner’s participation in the intervention, and the focus of the intervention on improving the well-being of the partners themselves. Group interventions, boarding classes, family therapies and retreats were the main types of interventions. 21 studies reported well-being results from randomized controlled trials (RCT), preliminary evaluations and clinical cases. Most interventions reported improvements in partner well-being, although reliable, controlled trials were insufficient. Only a small number of interventions were aimed solely at part­ners. The most common feature of the interventions was psycho-educational work with an emphasis on topics such as communication, problem solving, and regulation of emotions. Most of the works describe the advantages of group processes (social support and normalization) among partners who shared experience with each other. Thus, the existing range of formats of measures to improve the well-being of military partners should be expanded through more reliable experimental studies aimed directly at the well-being of partners. A subsequent study of their effectiveness can serve as a powerful resource for further interventions not only for veterans, but also for the partners themselves

The effectiveness of the developed program for the rehabilitation of patients with anxiety-depressive disorders of organic genesis with sleep disturbances

The greatest comorbidity of sleep disorders is observed with anxiety-depressive disorders. A bi-directional relationship was revealed between them, which indicates their ability to aggravate each other's course and influence the treatment process. Dyssomnia can persist even after elimination of the primary disease and increase the risk of recurrence in the future. Therefore, the treatment of anxiety-depressive disorders requires special attention to the correction of sleep disorders. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of the developed complex, phased differentiated rehabilitation program, based on the analysis of the dynamics of psychopathologicai phenomena and the indicator of the quality of life of patients suffering from anxiety-depressive disorders of organic genesis with sleep disorders. The study was carried out using the clinical and psychopathological method supplemented by the hospital scale HADS, the Ch.Morin insomnia severity index, the psychometric scale of asthenic state, the J. Mezzich integrative life quality indicator, descriptive and analytical statistics methods. To achieve this goal, 60 patients with anxiety-depressive disorders of organic genesis and sleep disorders were studied, which were divided into 2 groups depending on the therapy used. The results show that patients who were treated according to the developed comprehensive program, the compensation of anxiety-depressive symptoms and sleep stabilization were more intensive and the results of die indicators were better compared with the control group. Furthermore, the indicator of the life quality of the main group was higher in comparison with the control group. Hence, the results of the study demonstrate the effectiveness of the comprehensive rehabilitation program developed by us in the treatment of patients with anxiety-depressive disorders of organic genesis with sleep disorders

ПІСЛЯДИПЛОМНА ПІДГОТОВКА З ФАХУ “ПСИХІАТРІЯ” У ПРОФІЛАКТИЦІ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРЯННЯ СЕРЕД ЛІКАРІВ-ПСИХІАТРІВ

The aim of the work – to substantiate the feasibility of using educational program  to prevent emotional burnout in medical staff.The main body. An important factor in optimizing preventive measures for the emotional burnout syndrome among practitioners of health is postgraduate education. At the Department of Psychiatry, the postgraduate education faculty of the DMA, the educational program was developed and implemented in the pedagogical process, the purpose of which is the primary prevention of emotional burnout in medical staff. During training, psychiatric doctors receive information about the professional crisis of a doctor’s personality, factors of professional success, behavioral strategies in the professional environment and in a crisis situation, as well as programs for the prevention and correction of burnout.Conclusions. In the work the study of connection of burnout development with work experience, article, anxiety, coping strategies and personality traits of medical personnel, as well as research on the prevention of burnout in the event of an increase in the professional level of the doctor and changes in the profession. The educational program for the prevention of emotional burnout from psychiatrists is an important source of increasing the effectiveness of preventive measures in healthcare workers.Мета роботи – обґрунтування доцільності використання освітньої програми з метою профілактики емоційного вигоряння у медичних працівників.Основна частина. Важливим фактором оптимізації профілактичних заходів щодо синдрому емоційного вигоряння серед лікарів практичної охорони здоров’я є післядипломна освіта. На кафедрі психіатрії факультету післядипломної освіти ДЗ “ДМА” розроблена і впроваджена в педагогічний процес освітня програма, метою якої є первинна профілактика емоційного вигоряння у медичних працівників. Під час підвищення кваліфікації лікарі-психіатри отримують інформацію про професійні кризи особистості лікаря, ознайомлюються з факторами професійного успіху, стратегіями поведінки в професійному середо­вищі і в кризовій ситуації, а також з програмами профілактики і корекції вигоряння.Висновки. У роботі проведено дослідження зв’язку розвитку вигоряння зі стажем роботи, статтю, тривожністю, копінг-стратегіями і особистісними рисами медичного персоналу, а також дослідження профілактики вигоряння у разі зростання професійного рівня лікаря і зміни професії. Освітня програма з профілактики емоційного вигоряння у лікарів-психіатрів є важливим джерелом підвищення ефективності профілактичних заходів у медичних працівників.

Obsessive compulsive disorder in an adult patient with Gilles de la Tourette syndrome and expressed behavioral disorders (clinical case)

The article describes the clinical case of obsessive-compulsive disorder in an adult patient with Gilles de la Tourette syndrome and severe behavioral disorders. The authors demonstrated the comorbidity of Gilles de la Tourette syndrome and obsessive-compulsive disorder. Obsessive thoughts and compulsive actions were diagnosed as the most frequent behavioral disorders in Tourette syndrome. It was indicated on gender as an additional sanctioning factor for the early onset of mental disorders. Obsessive-compulsive disorder in the patient was characterized by mixed obsessive thoughts and actions, had a protracted nature, with prolonged decompensations requiring treatment in a psychiatric hospital. Emotional instability, impulsivity, obsessions and compulsions affecting the social functioning of not only the patient himself, but also those around him, as well as pronounced behavioral disturbances led to social malajustment. When treating the patient, the doctors had to resort to a combination of typical neuroleptics with second-generation antipsychotics, mood stabilizers and antidepressants due to the poor response to pharmacotherapy. Comorbidity of mental disorders determined the complexity of therapeutic measures with the use of psychotherapeutic interventions, which made it possible to achieve an improvement in the mental state and avoid disability of the patient. У статті наведено опис клінічного випадку обсесивно-компульсивного розладу в дорослого пацієнта із синдромом Жиль де ла Туретта і вираженими поведінковими порушеннями. Авторами продемонстрована коморбідність синдрому Жиль де ла Туретта й обсесивно-компульсивного розладу. Діагностовано нав'язливі думки й компульсивні дії як найбільш часті поведінкові порушення при синдромі Туретта. Відзначено гендерну приналежність як додатковий санкціонуючий фактор раннього початку психічних порушень. Обсесивно-компульсивний розлад у пацієнта характеризувався змішаними обсесивними думками й діями, мав затяжний характер, з тривалими декомпенсаціями, що вимагали лікування в умовах психіатричного стаціонару. Емоційна нестійкість, імпульсивність, обсесії і компульсії, що торкнулися соціального функціонування не тільки самого пацієнта, але й оточуючих, а також виражені поведінкові порушення призвели до соціальної дезадаптації. При лікуванні пацієнта довелося вдатися до поєднання типових нейролептиків з антипсихотичними препаратами другого покоління, нормотиміками й антидепресантами через погану відповідь на медикаментозну терапію. Коморбідність психічних розладів визначила комплексність терапевтичних заходів з використанням психотерапевтичних втручань, яка дозволила досягти поліпшення психічного стану й уникнути інвалідизації хворого

Prospects for the Use of Thermal Extracts of Brucella abortusI-206 in S-and L-Forms in the Diagnosis and Prevention of Brucellosis

Currently, one of the topical areas of research is the development of new antigen preparations for the specific diagnosis and prevention of brucellosis, since indication of the pathogen and prevention of the disease is complicated by the ability of brucella to dissociate, and live vaccines used for specific prevention of brucellosis have residual virulence. Thermal extracts (TE) obtained from Brucella abortus I-206 in the L- and S-form can be used as such promising antigens. It is known that TE in the L- and S-forms have immunogenic properties, as well as a modulating effect on the proliferation of immunocompetent cells, morphological changes in the immunocompetent organs of experimental animals.The aimof the work is to study the effect of Brucella abortus thermal extracts in L- and S-forms on the functional state of the cells of experimental animals.Materials  and  methods. The  study  was  performed  on  100  certified  white  mice.  As  objects  of  study,  we  used  the B. abortus I-206 TE in L- and S-forms. Evaluation of the effect of antigenic drugs on the functional state of phagocytes of laboratory animals in vitro was performed on peritoneal macrophages. The total activity of the respiratory chain enzymes in the NBT-test and superoxide dismutase was determined. Cells of intact animals served as controls. As a positive control, a commercial antigenic LPS preparation Escherichia coli was used. The content of cyclic nucleotides in homogenates of immunocompetent organs was determined using ELISA.Results.This study presents materials on the study of the effect of TE on the bactericidal activity of phagocytes and the level of cyclic nucleotides in immunocompetent organs. It has been established that TEs activate oxygen-dependent bactericidal systems of phagocytes. When studying the effect of TE on the content of cyclic nucleotides in immunocompetent organs of white mice, an increase in their concentration was revealed, indicating an increase in the functional activity of the cells.Conclusion.The obtained data make it possible to substantiate the need for a further detailed study of the immunogenic properties of B. abortus TE in the L- or S-form on the organism of experimental animals

Profile of cytokines in aqueous humor and trabecular meshwork cell culture in patients with pseudoexfoliation glaucoma

Glaucoma is one of the leading causes of irreversible blindness worldwide, being an age-related disease. Its pathogenesis still is not fully understood. A particular interest is attracted to evaluation of the cytokine concentrations in the trabecular meshwork cell culture, and in the aqueous humor (AH) taken from the same patient, since such data may allow to describe more completely the glaucomatous trabecular changes and to clarify the mechanisms of intercellular interactions in pseudoexfoliative (PEX) glaucoma. The purpose of this study was a comparative analysis of cytokine contents in AH and in trabecular tissue (TT) supernatants in the patients with PEX glaucoma. The study included 23 eyes of patients with PEX glaucoma. The material studied was AH and supernatant of TT cell culture. The cytokine concentration was measured using a flow cytofluorimeter FacsCantoII (BD, USA) using the CBA method. SPSS version 19 software (IBM, USA) was used for the statistical data processing. Concentrations of cytokines (TNFα, IFNγ, IL-1β, IL-6, IL-8, IL- 10, VEGF, GM-CSF) were determined in AH and in the TT supernatant for each of the patients with PEX glaucoma. Only IL-6 and VEGF concentrations in AH were higher than those in the TT supernatant in patients with PEX glaucoma. The IL-6 concentration positively correlated with the VEGF and IL-8 concentrations in the TT supernatant. Correlations between other cytokines in the TT supernatant and AH were also identified and analyzed. Multiple regression analysis revealed that the duration of glaucoma and the IFNγ and TNFα concentrations in AH may have a significant influence on the corneal endothelial cells, being associated with density reduction in patients with PEX glaucoma. The correlation analysis did not reveal any links between other clinical data (corneal thickness in the optical center, IOP level, age) and the cytokine concentrations in the studied tissues. The obtained results suggest that only simultaneous analysis of the cytokine concentrations in the TT supernatant and AH taken from the same patient may provide a more complete description of the cytokine imbalance and pathological processes occurring in the trabecular meshwork in PEX glaucoma patients. It has been shown that the changing cytokine ratios observed in PEX glaucoma may be associated with development of uniform structural and functional changes in all tissues of the anterior eye segment

Результаты игловой биопсии плевры в диагностике экссудативных плевритов

Summary. In this study, diagnostic value of pleural needle biopsy has been estimated. Biopsy specimens were obtained from 226 patients with pleural exudates of different etiologies. A high diagnostic sensitivity of this procedure was estimated under the lowest rate of complications. Резюме. Целью исследования являлось определение диагностической ценности игловой биопсии плевры (ИБП) при плевральной патологии. С марта 2006 по январь 2011 г. было выполнено 226 ИБП. Возраст пациентов, среди которых мужчин было 160 (70,8 %), женщин – 66 (29,2 %), варьировался от 18–84 лет. В 39,8 % случаев (у 90 больных) биопсия проводилась по поводу изолированного плеврита, в 60,2 % (у 136) – при плеврите, осложнившем основной процесс в легком или другом экстраторакальном органе. Проведенное исследование показало, что ИБП является высокоинформативным методом диагностики, а его чувствительность при выявлении туберкулезного плеврита составляет 70,2 %

КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ НА ТЛІ НИЗЬКОЇ ПЛАЦЕНТАЦІЇ

Introduction. Complications of pregnancy, which cause high perinatal morbidity and mortality, are accompanied by pathological changes in the placenta, namely, placental dysfunction (PD). 50.7% of PD are diagnosed in pregnant women with a low‐lying placenta (LLP). Aim. Тo study the pathomorphological parameters of placental dysfunction against the background of low placentation. Morphological and histometric features of the placenta from pregnant women with placental dysfunction (PD) against a background of low placental location were studied. The conducted studies show that the formation of placental dysfunction in pregnant women with a low location of the placenta is due to the violation of the physiological mechanisms of the formation of the feto-placental system in the first and second trimesters of gestation, as evidenced by: the predominance of the placenta of oval and anomalous forms (pleated, waist, with additional lobules ); the domination of the eccentric type of attachment of the umbilical cord and the main and intermediate types of branching of vessels. The manifestation of a positive type of compensatory-adaptive reactions at the organ level was a reduction in the thickness of the placenta in combination with an increase in the area of its maternal surface. A negative type of reaction in women with PD on a background of low placentation is a decrease in the volume of the placenta. At the tissue level in placentas from women with PD on a background of low placentation, compensatory-adaptive reactions were diagnosed in 70% of cases: a high percentage of terminal villi (69.4%), terminal villi with SCM (62.3%) and syncytial knots formation (29.5%), increased vascularization of villi (29.5%). In 25% of cases the degree of compensatory-adaptive reactions was significantly lower than in the control. Conclusions. In pregnant women with abnormal placentation, it is advisable to prevent the development of placental dysfunction from early gestation.Осложнения беременности, которые обусловливают высокую перинатальную заболеваемость и смертность, сопровождаются патологическими изменениями в плаценте, а именно плацентарной дисфункцией (ПД). В 50,7% ПД диагностируют у беременных с низким расположением плаценты (НП). Цель – изучить патоморфологические параметры плацентарной дисфункции на фоне низкой плацентации (НП). Исследовали морфологические и гистометрические особенности плацент от беременных с плацентарной дисфункцией (ПД) на фоне низкого расположения плаценты. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что формирование плацентарной дисфункции у беременных с низким расположением плаценты обусловлено нарушением физиологических механизмов формирования фето-плацентарной системы в первом и втором триместрах гестации, свидетельством чего являются: преобладание плацент овальной и аномальных форм (пленчатой, поясной, с дополнительными дольками ); доминирование эксцентричного типа прикрепления пуповины и магистрального и промежуточного типов ветвления сосудов. Проявлением положительного типа компенсаторно-приспособительных реакций на органном уровне были уменьшение толщины плаценты в сочетании с увеличением площади ее материнской поверхности. Отрицательным типом реакций у женщин с ПД на фоне низкой плацентации является уменьшение объема плацент. На тканевом уровне в плацентах от женщин с ПД на фоне низкой плацентации в 70% случаев диагносцировали высокого уровня компенсаторно-приспособительные реакции: высокий процент терминальных ворсинок (69,4%), терминальных ворсинок с СКМ (62,3%) и синцитиальными узелками (29,5%), усиление васкуляризации ворсин (29,5%). В 25% случаях выраженность компенсаторно-приспособительных реакций была достоверно ниже, чем в контроле. Выводы. У беременных с аномальной плацентацией профилактику развития плацентарной дисфункции целесообразно проводить с ранних сроков гестации.Дані літератури за свідчують, що ускладнення вагітності, які обумовлюють високу перинатальну захворюваність і смертність, супроводжуються патологічними змінами в плаценті, а саме плацентарною дисфункцією. У 50,7% плацентарну дисфункцію діагностують у вагітних із низьким розташуванням плаценти. Мета дослідження: вивчити патоморфологічні параметри плацентарної дисфункції на тлі низької плацентації. Досліджували морфологічні та гістометричні особливості плацент від вагітних із плацентарною дисфункцією на тлі низького розташування плаценти. Проведені дослідження за свідчують про те, що формування плацентарної дисфункції у вагітних із низьким розташуванням плаценти обумовлене порушенням фізіологічних механізмів формування фето-плацентарної системи в першому і другому триместрах гестації, свідченням чого є: переважання плацент овальної та аномальних форм (плівчастої, поясної, з додатковими дольками); домінування ексцентричного типу прикріплення пуповини та магістрального і проміжного типів розгалуження судин. Проявом позитивного типу компенсаторно-пристосувальних реакцій на органному рівні були зменшення товщини плаценти у поєднанні із збільшенням площі її материнської поверхні. Негативним типом реакцій у жінок із плацентарною дисфункцією на тлі низької плацентації є зменшення об’єму плацент. На тканинному рівні в плацентах від жінок з плацентарною дисфункцією на тлі низької плацентації у 70% випадків діагностували високого рівня компенсаторно-пристосувальні реакції: зростання відсотка термінальних ворсинок (69,4%), кінцевих ворсинок із СКМ (62,3%) і синцитіальними вузликами (29,5%), посилення васкуляризації ворсин (29,5%). У 25% випадках вираженість компенсаторно-пристосувальних реакцій була достовірно нижчою, ніж у контролі. E вагітних із аномальною плацентацією профілактику розвитку плацентарної дисфункції доцільно проводити з ранніх термінів гестації