The scandium effect in multicomponent alloys

Despite its excellent elemental properties, lightweight nature and good alloying potential, scandium has received relatively little attention in the manufacturing community. The abundance of scandium in the Earth's crust is quite high. It is more abundant than silver, cobalt, lead and tin. But, because scandium is so well dispersed in the lithosphere, it is notoriously difficult to extract in commercial quantities – hence low market availability and high cost. Scandium metallurgy is still a largely unexplored field – but progress is being made. This review aims to summarise advances in scandium metallurgical research over the last decade. The use of scandium as a conventional minor addition to alloys, largely in structural applications, is described. Also, more futuristic functional applications are discussed where details of crystal structures and peculiar symmetries are often of major importance. This review also includes data obtained from more obscure sources (especially Russian publications) which are much less accessible to the wider community. It is clear that more fundamental research is required to elevate the status of scandium from a laboratory-based curiosity to a mainstream alloying element. This is largely uncharted territory. There is much to be discovered

ПЕРИНАТАЛЬНА ДОПОМОГА ВАГІТНИМ ЖІНКАМ З ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНИМИ ДОБРОЯКІСНИМИ КІСТАМИ ЯЄЧНИКІВ (ОГЛЯД НАУКОВИХ ПРАЦЬ)

The article presents a review of scientific works on problems of perinatal care for pregnant women with first-time benign ovarian tumors during this pregnancy. Our interest in these issues is due to the increasing frequency of detection of benign ovarian neoplasms during pregnancy in Ukraine. Diagnosis of ovarian neoplasms during pregnancy is aimed at establishing the nature of this formation (benign or malignant) in order to develop individual tactics for managing this pregnancy. The review of the scientific literature describes the frequency with which ovarian cysts occur during pregnancy and their possible varieties. The histological classification of neoplasms and ovarian cysts is one of the most important because it reflects the understanding of pathogenesis, molecular genetic and biological features of each pathology. Diagnosis and verification of ovarian cysts on the background of pregnancy is a difficult task, since there are limitations in the application of the necessary diagnostic methods, the pathology is characterized by asymptomatic course or clinical manifestations. Possible variants of the diagnostic examination are presented and described in detail, which includes ultrasound examination and magnetic resonance imaging with intravenous amplification. Ovarian cysts are usually diagnosed accidentally in the first trimester of pregnancy. Sonographic examination in early pregnancy increased the incidence of cystic ovarian lesions. The timing of surgery and its possible options: laparoscopic or laparotomy are detailed. The advantages and disadvantages of both options are given. All of the above dictates the need for adherence to the principle of multidisciplinarity and continuity between gynecologists, oncologists, and family physicians in managing this contingent of patients, with a view to timely detection and adequate surgical treatment of neoplasms.В статье представлен обзор научных трудов по проблеме перинатальной помощи беременным женщинам с впервые выявленными доброкачественными новообразованиями яичников во время данной беременности. Наша заинтересованность данным вопросом обусловлена ростом частоты выявления доброкачественных новообразований яичников во время беременности в Украине. Диагностика новообразований яичника во время беременности направлена на установление характера данного образования (доброкачественное или злокачественное) с целью выработки индивидуальной тактики ведения данной беременности. В обзоре научной литературы приведена частота, с которой кисты яичников встречаются во время беременности и их возможные разновидности. Гистологическая классификация новообразований и кист яичников является одной из важнейших, поскольку отражает представления о патогенезе, молекулярно-генетических и биологических особенностях каждой патологии. Непростой задачей является диагностика и верификация кист яичников на фоне беременности, поскольку существуют ограничения в применении необходимых методов диагностики, патология характеризуется бессимптомным течением и манифестацией проявлений. В статье представлены и подробно описаны возможные варианты диагностического обследования, которое включает проведение ультразвукового исследования и магнитно-резонансной томографии с внутривенным усилением. Кисты яичников, как правило, диагностируются случайно в первом триместре беременности. Cонографическое обследование в ранний период беременности повышает уровень выраженности кистозных образований яичников. Подробно изложены сроки выполнения оперативного вмешательства и его возможные варианты: лапароскопический или лапаротомический. Представлены преимущества и недостатки обоих возможных вариантов. Все вышеизложенное диктует необходимость соблюдения принципов мультидисциплинарности и преемственности между врачами акушерами-гинекологами, онкологами и семейными врачами при ведении данного контингента пациенток с целью своевременного выявления и адекватного хирургического лечения данных новообразований на фоне беременности при ее сохранении.В статті представлено огляд наукових праць з проблем перинатальної допомоги вагітним жінкам з вперше виявленими доброякісними новоутвореннями яєчників під час даної вагітності. Наша зацікавленість даним питанням обумовлена зростанням частоти виявлення доброякісних новоутворень яєчників під час вагітності в Україні. Діагностика новоутворень яєчника під час вагітності спрямована на встановлення характеру даного утворення (доброякісне чи злоякісне) з метою вироблення індивідуальної тактики ведення даної вагітності. В огляді наукової літератури наведено частоту, з якою кісти яєчників зустрічаються під час вагітності та їх можливі різновиди. Гістологічна класифікація новоутворень та кіст яєчників є однією з найважливіших, оскільки відображає уявлення про патогенез, молекулярно-генетичні та біологічні особливості кожної патології. Непростим завданням є діагностика та верифікація кіст яєчників на фоні вагітності, оскільки існують обмеження в застосуванні необхідних методів діагностики, патологія характеризується безсимптомним перебігом та маніфестацією проявів. У статті представлені та детально описані можливі варіанти діагностичного обстеження, яке включає проведення ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії з внутрішньовенним посиленням. Кісти яєчників, як правило, діагностуються випадково в першому триместрі вагітності. Cонографічне обстеження в ранній період вагітності підвищило рівень виявленості кістозних утворень яєчників. Детально викладені терміни виконання оперативного втручання та його можливі варіанти: лапароскопічний або лапаротомічний. Наведені переваги та недоліки обох можливих варіантів. Все вище викладене диктує необхідність дотримання принципу мультидисциплінарності та спадкоємності між лікарями акушерами-гінекологами, онкологами та сімейними лікарями при веденні даного контингенту пацієнток, з метою своєчасного  виявлення та адекватного хірургічного лікування даних новоутворень на тлі вагітності при її збереженні

Integration of Russian Tier-1 Grid Center with High Performance Computers at NRC-KI for LHC experiments and beyond HENP

The LHC experiments are preparing for the precision measurements and further discoveries that will be made possible by higher LHC energies from April 2015 (LHC Run2). The need for simulation, data processing and analysis would overwhelm the expected capacity of grid infrastructure computing facilities deployed by the Worldwide LHC Computing Grid (WLCG). To meet this challenge the integration of the opportunistic resources into LHC computing model is highly important. The Tier-1 facility at Kurchatov Institute (NRC-KI) in Moscow is a part of WLCG and it will process, simulate and store up to 10% of total data obtained from ALICE, ATLAS and LHCb experiments. In addition Kurchatov Institute has supercomputers with peak performance 0.12 PFLOPS. The delegation of even a fraction of supercomputing resources to the LHC Computing will notably increase total capacity. In 2014 the development a portal combining a Tier-1 and a supercomputer in Kurchatov Institute was started to provide common interfaces and storage. The portal will be used not only for HENP experiments, but also by other data- and compute-intensive sciences like biology with genome sequencing analysis, astrophysics with cosmic rays analysis, antimatter and dark matter search, etc