Хірургічне лікування верхніх низхідних гнійних медіастинітів

The aim of the work: to improve the results of treatment of patients with descending purulent mediastinitis by improving surgical access to mediastinum, and methods of local surgical treatment. Materials and Methods. We performed a survey and treatment of 170 patients with low neck phlegmons (NF) that were treated at the Department of Thoracic Surgery in Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital from 2000 to 2018 years. Among these patients, 53 (31.2%) of the NF were complicated by development of descending purulent mediastinitis. Among 53 male patients there were 34 (64.2%), women – 19 (35.8%), 21–72 years of age, and the average age of patients was (41.3±3.9) years. Results and Discussion. Surgical treatment of descending purulent mediastinitis involves eliminating the primary source of the disease, choosing the surgical access to the mediastinum, disclosing all the purulent abscess and their sanation, ensuring the continuous removal of purulent masses from the mediastinum. To prevent the spread of  NF in the mediastinum, we used the original method of intramediastinal administration of  antibacterial drugs (IMAA). With the use of IMAA, we managed to reduce the incidence of DPM from 50.7 % to 9.1 % of cases. In 10 (20.8 %) patients we conducted additional disclosure of mediastinal pleura of the upper mediastinum using video-assisted thoracoscopy (VATS). The use of VATS in the surgical treatment of DPN allows a complete review of the mediastinal pleura and mediastinum, allowing the effective surgery and rehabilitation of all affected mediastinal areas and their adequate drainage. With the use of surgical interventions to prevent the spread of purulent process in the mediastinum, we managed to reduce the number of repeated surgical interventions from 45.3 % to 3.7 %.Цель работы: улучшить результаты лечения больных с нисходящим гнойным медиастинитом путем усовершенствования хирургических доступов к средостения, методов местного хирургического лечения. Материалы и методы. Проведено обследование и лечение 170 больных с низкими флегмонами шеи (ФШ), которые находились на лечении в отделении торакальной хирургии Ивано-Франковской областной клинической больницы с 2000 по 2018 годы. Среди этих больных у 53 (31,2 %) ФШ осложнилась развитием НГМ. Среди 53 больных мужчин было 34 (64,2 %), женщин – 19 (35,8 %), в возрасте от 21 до 72 лет, в среднем возраст больных составил (41,3 ± 3,9) лет. Результаты исследования и их обсуждение. Хирургическое лечение НГМ предусматривает устранение первичного источника заболевания, выбор операционного доступа к средостению, раскрытие всех гнойных участков и их санацию, обеспечение постоянного удаления гнойных масс с клетчатки средостения. Для предупреждения распространения ФШ в клетчатку средостения мы применили оригинальную методику интрамедиастинального введения антибактериальных препаратов (ИМВА). При применении ИМВА нам удалось снизить частоту развития НГМ с 50,7 до 9,1 % случаев. В 10 (20,8 %) больных мы провели дополнительное раскрытие медиастинальной плевры верхнего средостения с помощью видео-асистированной торакоскопии (ВАТС). Использование ВАТС в хирургическом лечении НГМ позволяет провести полноценный обзор медиастинальной плевры и средостения, позволяет эффективно раскрыть и санировать все пораженные участки средостения и провести их адекватное дренирование. При применении хирургических вмешательств на опережение распространения гнойного процесса в средостении нам удалось снизить количество повторных оперативных вмешательств с 45,3 до 3,7 %.Мета роботи: покращити результати лікування хворих на низхідний гнійний медіастиніт шляхом удосконалення хірургічних доступів до середостіння, методів місцевого хірургічного лікування. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 170 хворих із низькими флегмонами шиї (ФШ), які перебували знаходилися на лікуванні у відділені торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні з 2000 до 2018 р. Серед хворих у 53 (31,2%) ФШ ускладнилася розвитком НГМ. Серед 53 хворих чоловіків було 34 (64,2 %), жінок − 19 (35,8 %), віком від 21 до 72 років, у середньому вік хворих становив (41,3 ± 3,9) року. Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічне лікування НГМ передбачає усунення первинного джерела захворювання, вибір операційного доступу до середостіння, розкриття всіх гнійних ділянок та їх санацію, забезпечення постійного видалення гнійних мас із клітковини середостіння. Для попередження поширення ФШ у клітковину середостіння ми застосовували оригінальну методику інтрамедіастинального введення антибактеріальних середників (ІМВА). При застосуванні ІМВА нам вдалося знизити частоту розвитку НГМ із 50,7 до 9,1 % випадків. У 10 (20,8 %) хворих ми провели додаткове розкриття медіастинальної плеври верхнього середостіння за допомогою відеоасистованої торакоскопії (ВАТС). Використання ВАТС в хірургічному лікуванні НГМ дозволяє провести повноцінний огляд медіастинальної плеври та середостіння, дозволяє ефективно розкрити та санувати всі уражені ділянки середостіння та провести їх адекватне дренування. При застосування хірургічніх втручань на випередження поширення гнійного процесу у середостінні нам вдалося знизити кількість повторних оперативних втручань із 45,3 до 3,7 %

Тактика хірургічного лікування хворих із перфораціями стравоходу ускладненими гострим гнійним медіастинітом

The aim of the work: to improve the treatment of patients with perforation of the esophagus with complicated acute purulent mediastinitis. Materials and Methods. During 2004–2018, 30 patients with perforation of the esophagus (PE) and acute purulent mediastinitis (APM) were examined and treated at the Thoracic Surgery Department of the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital. Results and Discussion. Surgical access to the PE and APM should provide a good visualization of all affected areas of the mediastinum with a broad mediastinotomy. In order to improve the treatment results, we proposed a surgical tactic for treating PE and APM, which involves intramedistinal administration of antibacterial drugs (IMAA) and esophageal sewage irrigation (ESI) with the continuous rehabilitation of mediastinal tissue. Surgical tactics in the PE should include sewing of the perforation aperture of the esophagus in the absence of melting of the esophagus wall with adjustment of ESI, which prevents reinfection of fibrous mediastinum, closure or reduction of the perforation of the perforation opening, and the constant repair of the joints of the esophagus and the surrounding mediastinal fluid. The choice of surgical tactics should be individual in each individual case. The main purpose of surgical treatment is to eliminate the purulent-inflammatory process in the mediastinum and stabilize the condition of the patients. With perforation of the esophagus, which is complicated by acute purulent mediastinitis, expanded operations in the esophagus are accompanied by high rates of postoperative lethality, which limits their use in patients with sepsis and multiple organ failure. Minimal invasive surgical interventions using video-assisted thoracoscopy can serve as a selection option in patients with perforation of the esophagus in the common forms of acute purulent mediastinitis for the rehabilitation and drainage of the purulent-inflammatory process in the mediastinum, stabilization of the patient's condition and prevention of septic complications. The use of IMAA and ESI allows improving treatment outcomes, reducing endogenous intoxication, improving esophageal perforation, eliminating purulent processes in the mediastinum.Цель работы: улучшить лечение больных с перфорацией пищевода осложненной острым гнойным медиастинитом. Материалы и методы. В течение 2004–2018 гг. В отделении торакальной хирургии Ивано-Франковской областной клинической больницы обследовано и пролечено 30 больных с перфорациямы пищевода (ПП) и острым гнойным медиастинитом (ОГМ). Результаты исследований и их обсуждение. Хирургические доступы при ПП и ОГМ должны предусматривать хорошую визуализацию всех пораженных участков средостения с проведением широких медиастинотомий. Для улучшения результатов лечения предложено хирургическую тактику лечения ПП и ОГМ, которая предусматривает интрамедиастинальне введения антибактериальных препаратов (ИМВА) и метод орошения швов пищевода (МОШП) с постоянной санацией окружающей клетчатки средостения. Хирургическая тактика при ПП должна предусматривать ушивание перфоративного отверстия пищевода при отсутствии расплавления стенки пищевода с налаживанием МОШП, что обеспечивает предупреждение ре-инфицирования клетчатки средостения, закрытие или уменьшение просвета перфоративного отверстия и постоянную санацию швов пищевода и окружающей клетчатки средостения. Выбор хирургической тактики должен быть индивидуальный в каждом отдельном случае. Основной целью хирургического лечения является ликвидация гнойно-воспалительного процесса в средостении и стабилизация состояния больных. При перфорации пищевода, осложненной острым гнойным медиастинитом, расширенные операции на пищеводе сопровождаются высокими показателями послеоперационной летальности, что ограничивает их использование у больных с сепсисом и полиорганной недостаточностью. Малоинвазивные операционные вмешательства с помощью видеоассистованной торакоскопии могут служить операциями выбора у больных с перфорацией пищевода при распространенных формах острого гнойного медиастинита для санации и дренирования гнойно-воспалительного процесса в средостении, стабилизации состояния больных и предупреждения развития септических осложнений. Применение ИМВА и МОШП позволяет улучшить результаты лечения, снизить эндогенную интоксикацию, улучшить заживление перфорации пищевода, ликвидировать гнойный процесс в средостении.Мета роботи: покращити лікування хворих із перфорацією стравоходу ускладненою гострим гнійним медіастинітом. Матеріали і методи. Впродовж 2004–2018 рр. у відділенні торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні обстежено і проліковано  30 хворих із перфораціями стравоходу (ПС) та гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічні доступи при ПС та ГГМ повинні передбачати хорошу візуалізацію всіх уражених ділянок середостіння з проведенням широких медіастинотомій. Для покращення результатів лікування запропоновано хірургічну тактику лікування ПС та ГГМ, яка передбачає інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів (ІМВА) та метод орошення швів стравоходу (МОШС) із постійною санацією навколишньої клітковини середостіння. Хірургічна тактика при ПС повинна передбачати ушивання перфоративного отвору стравоходу при відсутності розплавлення стінки стравоходу із налагодженням МОШС, що забезпечує попередження ре-інфікування клітковини середостіння, закриття або зменшення просвіту перфоративного отвору та постійну санацію швів стравоходу та наколишньої клітковини середостіння. Вибір хірургічної тактики повинен буди індивідуальний в кожному окремому випадку. Основною метою хірургічного лікування є ліквідація гнійно-запального процесу в середостінні та стабілізація стану хворих. При перфорації стравоходу, ускладненій гострим гнійним медіастинітом, розширені операції на стравоході супроводжуються високими показниками післяопераційної летальності, що обмежує їх використання у хворих із сепсисом та поліорганною недостатністю. Малоінвазивні операційні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих із перфорацією стравоходу при поширених формах гострого гнійного медіастиніту для санації і дренування гнійно-запального процесу у середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень. Застосування ІМВА та МОШС  дозволяє покращити результати лікування, знизити ендогенну інтоксикацію, покращити загоєння перфорації стравоходу, ліквідувати гнійний процес у середостінні

Аналіз ускладнень гострого гнійного медіастиніту

Вступ. Гострий гнійний медіастиніт (ГГМ) залишається однією із найбільш тяжких форм загальної хірургічної інфекції. Розвиток ускладнень є одним із вирішальних факторів у перебігу захворювання. Матеріали і методи. Впродовж 2000 – 2017 рр. у торакальному відділенні Івано–Франківської обласної клінічної лікарні проходили лікування 65 хворих із ГГМ. Результати. Ексудативний плеврит та емпієму плеври виявлено у 76,9%, гнійний бронхіт – у 80%, пневмонію – у 70,7%, ендо– і міокардит – у 59,2%, гостре ураження нирок – у 24,6%, сепсис – у 100% хворих із тотальним і заднім медіастинітом. Висновки. Попередження розвитку ускладнень та їх лікування є важливою умовою успішного лікування хворих із ГГМ

Аналіз результатів лікування хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом

The aim of the work: improving the treatment outcome of patients with perforation of the esophagus, which is complicated by acute purulent mediastinitis.Materials and Methods. The results of treatment of 27 patients were analyzed.Results and Discussion. The causes of perforation of the esophagus were foreign bodies in 9 (33.3 %), spontaneous rupture – in 8 (29.6 %), iatrogenic – in 5 (18.5 %), failure of sutures after resection of the esophagus and stenting – in 5 (18.5%). Postoperative lethality in patients with perforation of the esophagus complicated by acute purulent mediastinitis was 37.1 % (10 among 27 patients died). In the application of lateral thoracotomy, postoperative lethality was 50 % (9 among 18 patients died), with video-assisted tho­racoscopy 14.3 % (1 among 7 patients died).Timely diagnosis of perforation of the esophagus and acute purulent mediastinitis is one of the decisive factors in the treatment of these patients. The choice of surgical tactics should be individual in each individual case. The main purpose of surgical treatment is to eliminate the purulent-inflammatory process in the mediastinum and stabilize the condition of the patients. With perforation of the esophagus, which is complicated by acute purulent mediastinitis, expanded operations in the esophagus are accompanied by high rates of postoperative lethality, which limits their use in patients with sepsis and multiple organ failure. Stitching of the perforation of the esophagus should be performed to distinguish the esophageal lumen from the mediastinal fluid, localization of the purulent process in the mediastinum, and to stabilize the general condition of the patient. Minimal invasive surgical interventions using video-assisted thoracoscopy can serve as a selection option in patients with perforation of the esophagus in the common forms of acute purulent medi­astinitis for the sanation and drainage of the purulent-inflammatory process in the mediastinum, stabilization of the patient's condition and prevention of septic complications.Цель работы: улучшить результаты лечения больных с перфорацией пищевода, осложненной острым гнойным медиастинитом.Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 27 больных.Результаты исследований и их обсуждение. Причины перфорации пищевода были инородные тела – у 9 (33,3 %) больных, спонтанный разрыв – у 8 (29,6 %) больных, ятрогения – у 5 (18,5 %) больных, несостоятельность швов после резекции пищевода и стентирование – у 5 (18,5 %) больных. Послеоперационная летальность у больных с повреждениями пищевода, осложненными острым гнойным медиастинитом, составила 37,1 % (умерли 10 из 27 больных). При применении боковой торакотомии послеоперационная летальность составила 50 % (умерли 9 из 18 больных), при видеоасистированной торакоскопии – 14,3 % (умер один с 7 больных).Своевременная диагностика перфорации пищевода и острого гнойного медиастинита является одним из решающих факторов в лечении этих больных. Выбор хирургической тактики должен быть индивидуальный в каждом отдельном случае. Основной целью хирургического лечения является ликвидация гнойно-воспалительного процесса в средостении и стабилизация состояния больных. При перфорации пищевода, осложненной острым гнойным медиастинитом, расширенные операции на пищеводе сопровождаются высокими показателями послеоперационной летальности, что ограничивает их использование у больных с сепсисом и полиорганной недостаточностью. Зашивания перфорации пищевода следует проводить для ограничения просвета пищевода от клетчатки средостения, локализации гнойного процесса в средостении и стабилизации общего состояния больного. Малоинвазивные операционные вмешательства с помощью видеоасистированной торакоскопии могут служить операциями выбора у больных с перфорацией пищевода при распространенных формах острого гнойного медиастинита для санации и дренирования гнойно-воспалительного процесса в средостении, стабилизации состояния больных и предупреждения развития септических осложнений.Мета роботи: покращити результати лікування хворих із перфорацією стравоходу, ускладненою гострим гнійним медіастинітом.Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 27 хворих із перфораціями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом.Результати досліджень та їх обговорення. Причинами перфорації стравоходу були сторонні тіла – у 9 (33,3 %) хворих, спонтанний розрив – у 8 (29,6 %) хворих, ятрогенія – у 5 (18,5 %) хворих, неспроможність швів після резекції стравоходу і стентування – у 5 (18,5 %) хворих. Післяопераційна летальність у хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом, склала 37,1 % (померли 10 із 27 хворих). При застосуванні бокової торакотомії післяопераційна летальність склала 50 % (померли 9 із 18 хворих), при відеоасистованій торакоскопії – 14,3 % (помер один із 7 хворих).Своєчасна діагностика перфорації стравоходу та гострого гнійного медіастиніту – один із вирішальних факторів у лікуванні даних хворих. Вибір хірургічної тактики індивідуальний в кожному окремому випадку. Основною метою хірургічного лікування є ліквідація гнійно-запального процесу в середостінні та стабілізація стану хворих. При перфорації стравоходу, ускладненій гострим гнійним медіастинітом, розширені операції на стравоході супроводжуються високими показниками післяопераційної летальності, що обмежує їх використання у хворих із сепсисом та поліорганною недостатністю. Зашивання перфорації стравоходу слід проводити для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу в середостінні і стабілізації загального стану хворого. Малоінвазивні операційні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих із перфорацією стравоходу при поширених формах гострого гнійного медіастиніту для санації і дренування гнійно-запального процесу в середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень

ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ ФЛЕГМОНИ ШИЇ НА СЕРЕДОСТІННЯ З ВИНИКНЕННЯМ НИЗХІДНОГО ГНІЙНОГО МЕДІАСТИНІТУ

Проаналізовані результати лікування 183 пацієнтів з приводу флегмони шиї (ФШ) у 2000 – 2016 рр. У 60 (32,8%) з них діагностований низхідний гнійний медіастиніт (НГМ). Основними причинами виникнення НГМ були тонзилогенні та одонтогенні фактори. Післяопераційна летальність при НГМ становила 25%

Features of surgical treatment of esophageal injuries complicated by purulent mediastinitis

The goal of the work is to improve the results of treatment of patients with esophageal perforations complicated by purulent mediastinitis. Examination and treatment of 30 patients with esophageal perforation (EP) complicated by purulent mediastinitis were performed. The causes of EP were foreign body damages in 12 (40%) of 30 patients, spontaneous rupture of the esophagus – in 11 (36.6%), iatrogenic damage to the esophagus – in 7 (23.4%) patients. The main method of surgical treatment of esophageal perforations complicated by acute purulent mediastinitis is thoracotomy with suturing of the perforated wall of the esophagus and sanation of mediastinal tissue. In case of purulent melting of the esophageal wall and total mediastinitis with severe endogenous intoxication, surgical interventions should be aimed at minimizing surgical trauma and elimination of the purulent process in the mediastinum using video-assisted thoracoscopy. The use of developed surgical tactics for the treatment of esophageal perforations complicated by acute purulent mediastinitis with intramediastinal administration of antibacterial drugs and the method of irrigation of the esophageal sutures contributes to a significant rapid reduction in endogenous intoxication, namely leukocytosis units up to 2.103±0.182 d. units (p<0,001) with normalization of the indicator on the 5th day from the beginning of treatment, the severity of the condition on the APACHE II scale in the modification of Radzikhovsky AP from 14.91±1.80 points at the time of hospitalization to 9.4±0.3 points on the second day after surgery (p<0.001), the severity of patients’ condition on the SOFA scale on the 3rd day to 3.221±0.445 points, on the 5th day – 1.832±0.219 points (p<0.001), the level of C-reactive protein on the 2nd day after surgery decreased from 236.2±21.4 mg/l to 144.3±9.3 mg/l, and on the 3rd day was 112.1±7.2 mg/l (in both cases p<0.001), reducing the content of procaltcytonin from 8.7±0.9 ng/ml to 3.828±0.251 ng/ml on the 2nd day after surgery. The use of this surgical tactic allows you to quickly eliminate the purulent process in the mediastinum, reduce the healing time of the perforation of the esophagus and reduce mortality from 28.5 to 6.2%

Хірургічне лікування низхідного гнійного медіастиніту

Мета. Покращити результати лікування хворих з низхідним гнійним медіастинітом (НГМ) шляхом удосконалення хірургічних доступів до середостіння, методів місцевого хірургічного лікування та дренування середостіння. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 170 хворих із флегмоною шиї (ФШ) за період з 2004 по 2018 р. У 73 (42,9%) хворих ФШ ускладнилася розвитком НГМ. Чоловіків було 49 (67,1%), жінок − 24 (32,9%) віком від 21 до 72 років, середній вік хворих становив (47,3 ± 4,3) року. Результати. Хірургічне лікування НГМ передбачає усунення первинного джерела захворювання, вибір операційного доступу до середостіння, розкриття і санацію всіх гнійних ділянок середостіння, забезпечення постійного видалення гнійних мас із клітковини середостіння та плевральної порожнини. У разі застосування інтрамедіастинального введення антибактеріальних препаратів у 30 (90,9%) із 33 хворих гнійний процес було ліквідовано на стадії ФШ без його поширення в клітковину середостіння. НГМ розвинувся лише у 3 (9,1%) хворих. Із 137 хворих, яким даний метод не застосовували, у 70 (51,1%) ФШ ускладнилася НГМ. Висновки. Застосовуючи інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів у хворих з ФШ, ми знизили частоту поширення гнійного процесу в середостіння з розвитком НГМ з 51,1 до 9,1%. Перевагами використання відеоасистованої торакоскопії в порівнянні з торакотомією є менша травматичність, скорочення тривалості операції, хороша візуалізація уражених ділянок плеври та можливість мініінвазивного дренування середостіння та плевральної порожнини. Розроблена тактика хірургічного лікування НГМ забезпечує адекватну санацію гнійних вогнищ на шиї та в середостінні, швидке зниження рівня ендогенної інтоксикації та зменшення летальності із 27,0 до 8,3%

Хірургічне лікування хворих з перфорацією стравоходу, ускладненою гострим гнійним медіастинітом

Мета. Покращити результати лікування хворих з перфорацією стравоходу (ПС), ускладненою гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Матеріали і методи. Упродовж 2004 - 2018 рр. у відділенні торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні оперовано 30 хворих з ПС, ускладненою ГГМ. Вік хворих коливався від 21 до 76 років, у середньому становив (36,3 ± 3,9) року. Чоловіків було 21 (70%), жінок - 9 (30%). Результати. Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів та зрошення швів стравоходу сприяли швидкій ліквідації гнійно-запального процесу в середостінні. Повністю герметичні шви перфорованої ділянки стравоходу констатували у 6 (37,5%), зменшення розмірів дефекту стінки стравоходу - у 9 (56,2%) із 16 хворих. Висновки. ПС слід зашивати для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу у середостінні і стабілізації загального стану хворого. Мініінвазивні оперативні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих з ПС та поширеним ГГМ для санації і дренування гнійно-запальних вогнищ у середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень. Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів та зрошення швів стравоходу дають змогу покращити результати лікування, знизити ендогенну інтоксикацію (ІЕ), прискорити загоєння ПС та ліквідувати гнійний процес у середостінні

Determination of the Michel Parameters rho, xi, and delta in tau-Lepton Decays with tau --> rho nu Tags

Using the ARGUS detector at the $e^+ e^-$ storage ring DORIS II, we have measured the Michel parameters $\rho$, $\xi$, and $\xi\delta$ for $\tau^{\pm}\to l^{\pm} \nu\bar\nu$ decays in $\tau$-pair events produced at center of mass energies in the region of the $\Upsilon$ resonances. Using $\tau^\mp \to \rho^\mp \nu$ as spin analyzing tags, we find $\rho_{e}=0.68\pm 0.04 \pm 0.08$, $\xi_{e}= 1.12 \pm 0.20 \pm 0.09$, $\xi\delta_{e}= 0.57 \pm 0.14 \pm 0.07$, $\rho_{\mu}= 0.69 \pm 0.06 \pm 0.08$, $\xi_{\mu}= 1.25 \pm 0.27 \pm 0.14$ and $\xi\delta_{\mu}= 0.72 \pm 0.18 \pm 0.10$. In addition, we report the combined ARGUS results on $\rho$, $\xi$, and $\xi\delta$ using this work und previous measurements.Comment: 10 pages, well formatted postscript can be found at http://pktw06.phy.tu-dresden.de/iktp/pub/desy97-194.p

A Search for the Electric Dipole Moment of the Tau-Lepton

Using the ARGUS detector at the e+e- storage ring DORIS II, we have searched for the real and imaginary part of the electric dipole formfactor d_tau of the tau lepton in the production of tau pairs at q^2=100 GeV^2. This is the first direct measurement of this CP violating formfactor. We applied the method of optimised observables which takes into account all available information on the observed tau decay products. No evidence for CP violation was found, and we derive the following results: Re(d_tau)=(1.6+-.9)*10^(-16) ecm and Im(d_tau)=(-0.2+-0.8)*10^(-16) ecm, where statistical and systematic errors have been combined.Comment: 8 pages, 5 figures (10 subfigures