ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ В ДІТЕЙ НА ПІДСТАВІ ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН.

The prevalence of bronchial asthma (BA) increases every year, despite the improvement of diagnostics, preventive, treatment method. The increase of prognosis efficiency willalowto receive the expected control over the disease course. 51 children with BA were examined. The vascular endothelial function was investigated with intima-media complex of the common carotid artery (IMC CCA) and endothelium-dependent dilation status of the brachial artery. The correlation between these parameters and severity disease was determined. The using possibility of IMT CCA and endothelium-dependent dilation status of the brachial artery for prognosis of severity disease was detected.Распространенность бронхиальной астмы (БА) с каждым годом увеличивается, несмотря на усовершенствование методов диагностики, профилактики, лечения. Повышение эффективности прогнозирования течения БА у детей может позволить обеспечить ожидаемый контроль за течением заболевания. Обследован 51 ребенок, больной БА. Оценена функция эндотелия сосудов по данным комплекса интима-медиа общей сонной артерии (КИМ ОСА) и состояния эндотелийзависимой дилатации плечевой артерии. Установлена связь этих показателей с тяжестью заболевания. Показана возможность использования толщины КИМ ОСА и состояния эндотелийзависимой дилатации плечевой артерии в прогнозировании тяжести течения БА. Розповсюдженість бронхіальної астми (БА) з кожним роком збільшується, незважаючи на вдосконалення методів діагностики, профілактики, лікування. Підвищення ефективності прогнозування перебігу БА в дітей може дозволити забезпечити очікуваний контроль за перебігом захворювання. Обстежено 51 дитину, хвору на БА. Оцінено функцію ендотелію судин за даними комплексу інтима- медіа загальної сонної артерії (КІМ ЗСА) і стану ендотелієзалежної дилатації плечової артерії. Встановлено зв'язок цих показників з тяжкістю захворювання. Показано можливість використання товщини КІМ ЗСА та стану ендотелієзалежної дилатації плечової артерії у прогнозуванні тяжкості перебігу БА

ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ ЯК ДІАГНОСТИЧНО-ПРОГНОСТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ ПЕРЕБІГУ ГЕМОРАГІЧНОГО ВАСКУЛІТУ В ДІТЕЙ.

The hemorrhagic vasculitis is from the group of systemic vasculitis and seen as a generalized microthrombovasculitis. The disease is one of the actual pediatrics problems, which is due to diagnosis difficulties in the early stages. The purpose of the study was to determine the endothelial function status in children with hemorrhagic vasculitis. The relation between of hemostatic disorders and process activity was determined. The endothelial dysfunction is presence in all children with hemorrhagic vasculitis. The correlation between circulating immune complexes levels, indexes of T- and B-lymphocytes and the disease severity was detected. The using possibility of minimally invasive ultrasonic methods for determining the endothelial function state was proved.Геморрагический васкулит относится к группе системных васкулитов и рассматривается как генерализованный микротромбоваскулит. Данное заболевание является одной из актуальных проблем современной педиатрии, которая обусловлена сложностями в диагностике на ранних этапах. Целью исследования было определение состояния функции эндотелия у детей с геморрагическим васкулитом. Определена зависимость нарушений системы гемостаза в виде гиперкоагуляции от фазы и активности процесса. Установлено наличие эндотелиальной дисфункции у всех детей с геморрагическим васкулитом. Зафиксировано увеличение уровня циркулирующих иммунных комплексов в зависимости от течения болезни и повышение показателей Т- и В-лимфоцитов при ІІ-ІІІ степенях активности процесса. Доказана возможность использования малоинвазивных ультразвуковых методов для определения состояния функции эндотелия. Геморагічний васкуліт належить до групи системних васкулітів і розглядається як генералізований мікротромбоваскуліт. Дане захворювання є однією з актуальних проблем сучасної педіатрії, що зумовлена труднощами у діагностиці на ранніх етапах. Метою дослідження було визначення стану функції ендотелію у дітей з геморагічним васкулітом. З'ясована залежність порушень системи гемостазу у вигляді гіперкоагуляції від фази та активності процесу. Встановлена наявність ендотеліальної дисфункції у всіх дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Зафіксоване збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів залежно від перебігу хвороби та підвищення показників Т- і В-лімфоцитів при ІІ-ІІІ ступенях активності процесу. Доведена можливість використовування малоінвазивних ультразвукових методів для визначення стану функції ендотелію

Rheumatism or a new nosological form? (clinical case)

PANDAS — синдром є відносно новим захворюванням, ще не увійшло до Міжнародної класифікації хвороб X перегляду. Це обумовлено великою схожістю даного захворювання з ГРЛ. Нами представлений клінічний випадок хлопчика 8 років, який поступив в клініку зі скаргами на «шмигання носом», спастичні скорочення м’язів передньої черевної стінки, покашлювання, порушення почерку, ходи, «витягування» шиї, при ходьбі — виведення правої лопатки, дратівливість, запальність, плаксивість. Всі вищеописані симптоми спостерігалися тільки протягом дня, вночі зникали. Захворювання почалося після перенесеного ГРВІ. Сімейний анамнез обтяжений по ревматизму. При обстеженні було виділено бета-гемолітичний стафілокок групи А, титр АСЛО - 400 МО. Проведена терапія через місяць після аденектомії: біовен моно №10 з розрахунку 0,2 г/кг щодня протягом 10 днів, далі галавіт, поліоксідоній протягом місяця. При контрольному обстеженні через 6 місяців спостерігалося значне поліпшення стану дитини; PANDAS – синдром является относительно новым заболеванием, еще не нашедшим своего места в Международной классификации болезней X пересмотра. Это обусловлено большим сходством данного заболевания с ОРЛ. Нами представлен клинический случай ребенка 8 лет, который поступил в клинику с жалобами на «шмыганье носом», спастические сокращения мышц передней брюшной стенки, покашливание, нарушение почерка, походки, «вытягивание» шеи, при ходьбе – выведение правой лопатки, раздражительность, вспыльчивость, плаксивость. Все вышеописанные симптомы наблюдались только в течение дня, ночью исчезали. Заболевание началось после перенесенного ОРВИ. Семейный анамнез отягощен по ревматизму. При обследовании был выделен бета-гемолитический стафилококк группы А, титр АСЛО – 400 МЕ. Проводимая терапия через месяц после аденэктомии: биовен моно №10 из расчета 0,2 г/кг ежедневно в течении 10 дней, далее галавит, полиоксидоний в течении месяца. При контрольном обследовании через 6 месяцев наблюдалось значительное улучшение состояния ребенка; PANDAS syndrome (Paediatric Autoimmune Neuropsychiatric Disorder Associated with Streptococcal Infection) is a disease that is not included in the International Classification Disease of X Revisions. Scientists from different countries did not come to the same opinion on clinical symptoms and treatment options for this disease. There is a great similarity in the symptoms of PANDAS syndrome and acute rheumatic fever. The purpose of the study was to draw the attention of pediatricians to the problem of rheumatic diseases in children and to a new nosological form — PANDAS syndrome. To object and methods of the study: we present the clinical case of the boy K., 8 years old, who was observed at the clinic diagnosed with PANDAS syndrome during 1 year. The results obtained and their discussion: the child was admitted to the clinic in March 2016 with complaints about «nose sniffing», spasmodic contractions of the muscles of the anterior abdominal wall, coughing, handwriting, gait, neck stretching, walking — irritability, tearfulness. All the above symptoms were observed only during the day, at night they disappeared. From the history of the disease it is known that the first symptoms appeared at the age of 5 years 2 months after the acute respiratory infection. Throughout the time of illness the child was observed by different specialists (neurologist, otolaryngologist, immunologist, cardiorevmatologist, vertebrologist, infectious disease specialist). He received various treatment: antibiotic therapy, antiviral therapy, nonsteroidal anti-inflammatory drugs, nootropic drugs, sedatives, vitamins, physiotherapy. As the mother said, the child’s condition improved periodically, the symptoms of the disease became less seen, however, after tolerable acute viral infection or stress, a acute attack occurred. A family history is of great interest. Acute viral infection, after which the first symptoms of the disease in the child appeared, were transferred by mother and the eldert daughter. After 2 weeks, the mother had pain in the right wrist joint and right shoulder joint. Anti-inflammatory therapy did not give any effect. Significant improvement in the condition occurred after a course of antibiotic therapy. The eldert daughter after a previous acute respiratory viral infection began often to get sick, an ENT doctor and an immunologist follwed her up. Thus, the information obtained makes it possible to suspect family carriage of beta-hemolytic streptococcus group A with various clinical manifestations. Discussing the various treatment protocols described in the literature, we used the recommendations developed by V.I. Kharitonov, Yu.M. Vinnikom, G.I. Selyukov (TMO «Psychiatry», Kiev). After the treatment, the child’s condition improved significantly, but the sniffing and coughing persisted. In connection with the long chronic process, frequent exacerbations, it was decided to conduct tonsilectomy in a planned manner. A month after the operation, the child was given a course of immunomodulating therapy bioven mono № 10. It is recommended to continue treatment: galavit, polyoxidonium within a month. In January 2017, during the control examination, we observed a significant improvement in the child’s condition. There was a complete disappearance of symptoms of abnormal gait, handwriting. Improved compulsive movements of the hands, tick-like hyperkinesia of facial muscles, muscles of the anterior abdominal wall, neck. ASLO — negative. However, infrequent «sniffing» of the nose is preserved. The child attends school, continued his studies at the music school by the guitar class. At the moment, clinical and laboratory remission is 8 months. Conclusions. Thus, this clinical case is an example of successful therapy and draws attention to the complexity of diagnosis and treatment of PANDAS syndrome