Ecological-faunistic analysis of ground beetles and tiger beetles (Coleoptera: Carabidae, Cicindelidae) of metropolises of Ukraine

Ground beetles and tiger beetles are the most noticible representatives of predatory invertebrates often used in bioidentificational studies. This article provides quantitative and ecological characteristics of Caraboidea in five metroplises of Ukraine (Dnipro, Donetsk, Kharkiv, Kyiv, and Lviv). In total, in these cities, 237 species of Caraboidea were recorded, belonging to 63 genera and two families – Carabidae (231 species, 61 genera) and Cicindelidae (6 species, 2 genera). By abundance of Carabidae in megapolises, 33 species were identified to abundant. Eudominants were represented by three species: Harpalus rufipes, Pterostichus melanarius and P. оblongopunctatus, dominants – five: Amara aenea, Anchomenus dorsalis, Calathus fuscipes, Harpalus distinguendus and Poecilus versicolor. Subdominants were 25 species: Amara similata, Asaphidion flavipes, Badister bullatus, Bembidion lampros, B. properans, Broscus cephalotes, Calathus ambiguus, C. melanocephalus, Carabus cancellatus, C. coriaceus, C. granulatus, Cylindera germanica, Harpalus affinis, H. anxius, H. griseus, H. latus, H. tardus, Limodromus assimilis, Microlestes minutulus, Nebria brevicollis, Notiophilus palustris, Poecilus cupreus, Pterostichus niger, P. ovoideus and P. strenuus. In the studied cities, 53 species are rare, 151 species were identified to the group of accidental species. For separate cities, number of eudominants ranged from 4 (Donetsk, Kyiv) to 6–8 (Kharkiv, Lviv). Ten species discovered: Amara famelica, A. majuscula, Anisodactylus nemorivagus, Asaphidion pallipes, Badister lacertosus, Blemus discus, Harpalus laeviceps, Limodromus krynickii, Pterostichus minor and Tachyta nana were new for the Steppe zone of Ukraine. Chlaenius aeneocephalus and Brachinus brevicollis were recorded for the first time in the Right Bank of the northern subzone of the steppe zone, and Stenolophus abdominalis mentioned earlier for the far south of Ukraine was for the first time reported for the northern Steppe. Microlestes nеgrita was new for the Forest Steppe, and Masoreus wetterhalli and Syntomus foveatus, known earlier for the forest zone and the south of the steppe zone, were for the first time reported for its northern subzone. The levels of faunistic similarity of Caraboidea for different metropolises ranged within 0.20–0.60 for all species and 0.32–0.90 for abundant species. Most similar were carabidofaunas of Kharkiv and Dnipro (similarity index of Jaccard equaled 0.58–0.87), slightly lower in Dnipro and Kyiv (0.50–0.72). Lowest parameters were seen for Lviv compared with the other cities (0.20–0.32). According to the species composition, the most numerous were meadow (119) and forest elements (59 species). To the polytopic group, 25 species are identified, 23 to the steppe group, and 11 species to the litoral group. In numbers in all the metropolises, the polytopic group dominated, among which abundant species comprised almost half. Within the forest group in Dnipro, Donetsk and Kharkiv, 4–6 abundant species were recorded, whereas in Kyiv and Lviv their number was 14–17 species. Within the meadow group, common species were represented by 4–11 species, and in the steppe and litoral groups such species were absent. In relation to moisture, eudominants were mesophiles (165 species), including 31 abundant species. According to the trophic specialization, zoophages dominated (146 species), including 24 abundant species. Among zoophytophages, 60 species (seven abundant) were recorded. Phytozoophages were represented by 30 species (two abundant). According to mechanical composition of soil, the more diverse groups were observed to be made up species preferring loamy and clay-loamy soils (85 species each), but to the abundant species from these groups, 6 and 10 species respectively were identified. The group of ground beetles with non-manifested preferences to mechanical composition of soil was represented by 41 species, though by number of abundant (17 species), the group was dominant. To inhabitants of heavy loamy, sandy and sabulous soils, 4, 6 and 16 species correspondingly were identified, and no abundant species were observed. At the level of abundant species, the ecological structure was more similar than shown by the analysis of all the species of ground beetles. Hypothetically, typical representatives of carabid beetles of Ukrainian metropolises could be considered polytopic or meadow (to a lesser extent forest) mesophile zoophages or zoophytophages which prefer loam-clayey soils without preference to one or the other type of soil

Impact of innovative activity on the economic security of the enterprise

The article deals with issues related to the assessment of the economic security level taking into account the innovative activity of the enterprise. The relevance of the problem of increasing the degree of economic entities protection in modern conditions with high competition is reflected. The main components that form the economic security of the organization are listed, and their brief characteristics are given. Besides, the article presents the author's step-by-step procedure for assessing the economic security level. Special attention is paid to the impact of effective innovation on the economic security level of the enterprise. The mathematical calculation for determining the economic security level is shown in more detail on the example of the technical and technological direction of the enterprise, which involves active innovation. The resulting calculations prove the high impact of successful innovations on the economic security of an economic entity due to the priority of this area of activity, as well as the possibility of extracting a significant share of profit. Thus, the article proves the statement about the feasibility of evaluating the innovative potential of the enterprise, as well as analyzing the level of its compliance with the requirements of external and internal environments

Наукова спадщина М. С. Грушевського та її значення для становлення соціологічної теорії в Україні

In the article, using a panoramic view of the problem situation, certain aspects of M. S. Grushevsky’s sociological and political science heritage are presented. Attention is focused on the issues of his tireless state-building, educational, teaching, literary, research activities. The emphasis was placed on the relevance of the socio-political theories of the scientist for comprehending the contemporary stage of the life activity of Ukrainian society. In the context of scientific research of M. S. Grushevsky identified some ideas that are of great importance for the development, on the one hand, of state institutions and civil society in Ukraine, and on the other – the organization of science. First of all, we are talking about important ideas of the sovereignty, independence of the Ukrainian state, the political structure of the country, constitutionalism, national agreement, the unity of Ukrainian lands, high political culture, democracy, the functioning of the Ukrainian language, the interaction of the elite and the average citizen, the social character of Ukrainian society, the development of society, the role of women in social relations, the renaissance of national education, moral orientations of Ukrainian youth, socio-economic development of the country, care for the least well off strata of the population. At the same time, the researcher’s interest in some general theoretical sociological questions was noted – What is society, what are the laws of his progress? Is it possible to explore society with the help of objective methods, the dichotomy of individual and collective, biological and social, differentiation and integration of forms of social life? M. S. Grushevsky’s approval of classical Ukrainian literature was noted, which he considered a strong foundation for the development of national education and culture.В статье с помощью использования панорамного взгляда на проблемную ситуацию представлены определенные аспекты социологического и политологического наследия М. С. Грушевского. Акцентируется внимание на вопросах его неустанной государственно-строительной, просветительской, преподавательской, литературной, научно-исследовательской деятельности. Сделан акцент на актуальности социально-политических теорий ученого для осмысления современного этапа жизнедеятельности украинского общества. В контексте научных исследований М. С. Грушевского выделены некоторые идеи, которые имеют большое значение для развития, с одной стороны, государственных институтов и гражданского общества в Украине, а с другой – организации науки. Прежде всего, речь идет о важных идеях суверенитета, независимости Украинского государства, политического устройства страны, конституционализма, национального согласия, единства украинских земель, высокой политической культуры, демократизма, функционирования украинского языка, взаимодействия элиты и среднестатистического гражданина, социального характера украинского общества, стадийности развития социума, роли женщины в общественных отношениях, организации науки, возрождения национального образования, духовных ориентиров украинской молодежи, социально-экономического развития страны, заботы о наименее защищенных слоях населения. Вместе с тем отмечен интерес ученого к некоторым общетеоретическим социологическим вопросам («Что собою представляет общество, какие законы его прогресса?», «Возможно ли исследовать общество с помощью научных, объективных методов, а также дихотомии индивидуального и коллективного, биологического и социального, дифференциации и интеграции форм общественной жизни?»). Отмечено одобрительное отношение М. С. Грушевского касательно классической украинской литературы, которую он считал крепким фундаментом возрождения национального образования и культуры.У статті в контексті застосування панорамного погляду на проблемну ситуацію висвітлено певні аспекти соціологічного та політологічного спадку М. С. Грушевського. Закцентовано на питаннях його невтомної державотворчої, націєтворчої, просвітницької, викладацької, літературної, науково-дослідної праці. Відзначено актуальність соціально-політичних теорій вченого для осмислення сучасного етапу життєдіяльності українського суспільства. На тлі багатоаспектних наукових досліджень М. С. Грушевського виокремлено певні ідеї, які мають непересічне значення для розвитку, з одного боку, державних інститутів і громадянського суспільства в Україні, а з іншого – організації науки. Передусім, ідеться про важливі ідеї суверенітету, незалежності Української держави, політичного устрою країни, конституціоналізму, національної злагоди, єдності українських земель, високої політичної культури, демократизму, функціонування української мови, взаємодії еліти та пересічного громадянина, соціального характеру українського суспільства, стадійності розвитку соціуму, ролі жінки у суспільних відносинах, відродження національної освіти, духовних орієнтирів української молоді, соціально-економічного розвитку країни, піклування про найменш захищені соціальні верстви тощо. Водночас виокремлено інтерес вченого до деяких загальнотеоретичних соціологічних питань («Що таке суспільство, які закони його прогресу?», «Чи можливо досліджувати соціум за допомогою об’єктивних методів, а також дихотомії індивідуального та колективного, біологічного та соціального, диференціації й інтеграції форм суспільного життя?»). Зроблено наголос на схвальному ставленні М. С. Грушевського до класичної української літератури, яку він вважав міцним фундаментом для відродження національної освіти і культури

Гастрономічна культура суспільства: підсумки соціологічних розвідок

The article offers panoramic opening issues related to the functioning of the food culture features for the main stages of the evolution of society, based on results of sociological research copyright. Recorded the most symptomatic features of the development of culture and gastronomic modes controversial one possible future transformation. It is noted that the first primitive gastronomic culture appears after the domestication of fire by man. This made it possible to thermally processed foods and fundamentally reorganized the social life. Comments that in the most differentiated and developed a gastronomic culture emerges at the end of the Middle Ages. Amid gastronomic during the period, there are new forms of sociality, which allow to fix final transition from mechanical to organic forms of social solidarity, by Emile Durkheim. Focuses on a rather dangerous to maintain complete quality of life for the average person exposed to “civilization” directly on the processes of the modern food system. In summary, the specific details disclosed food culture specific to modern Ukrainian society. However, it is suggested that vision actual directions of modernization of gastronomy in Ukrainian considering the interests of the common man. За підсумками проведення авторських соціологічних розвідок у статті пропонується панорамне висвітлення питань, пов’язаних з особливостями функціонування гастрономічної культури суспільства протягом основних етапів соціогенезу. Зафіксовано найбільш симптоматичні епізоди її розвитку та контроверсійні модуси можливої подальшої трансформації. Відзначено, що вперше примітивна гастрономічна культура з’являється після приручення людиною вогню. Це надало можливість термічно оброб­ляти їжу та докорінним чином реорганізувало соціальне життя. Зауважено, що в найбільш диференційованому та розвинутому вигляді гастрономічна культура виникає по завершенні епохи Середньовіччя. На тлі гастрономічного, протягом того періоду, починають виокремлюватись нові форми соціальності, котрі дозволили зафіксувати остаточний перехід від механічної до органічної форм соціальної солідарності за Е.Дюркгеймом. В узагальненому вигляді розкрито характерні деталі вітчизняної гастрономічної культури з урахуванням специфіки сучасного українського суспільства. Робиться наголос на доволі небезпечному задля підтримання повноцінної якості життя середньої особи впливі «цивілізації» безпосередньо на процеси організації системи сучасного харчування. Разом з тим, запропоновано авторське бачення актуальних напрямів модернізації гастрономії по­українськи зважаючи на інтереси масової людини.   За підсумками проведення авторських соціологічних розвідок у статті пропонується панорамне висвітлення питань, пов’язаних з особливостями функціонування гастрономічної культури суспільства протягом основних етапів соціогенезу. Зафіксовано найбільш симптоматичні епізоди її розвитку та контроверсійні модуси можливої подальшої трансформації. Відзначено, що вперше примітивна гастрономічна культура з’являється після приручення людиною вогню. Це надало можливість термічно оброб­ляти їжу та докорінним чином реорганізувало соціальне життя. Зауважено, що в найбільш диференційованому та розвинутому вигляді гастрономічна культура виникає по завершенні епохи Середньовіччя. На тлі гастрономічного, протягом того періоду, починають виокремлюватись нові форми соціальності, котрі дозволили зафіксувати остаточний перехід від механічної до органічної форм соціальної солідарності за Е.Дюркгеймом. В узагальненому вигляді розкрито характерні деталі вітчизняної гастрономічної культури з урахуванням специфіки сучасного українського суспільства. Робиться наголос на доволі небезпечному задля підтримання повноцінної якості життя середньої особи впливі «цивілізації» безпосередньо на процеси організації системи сучасного харчування. Разом з тим, запропоновано авторське бачення актуальних напрямів модернізації гастрономії по­українськи зважаючи на інтереси масової людини. 

Gastronomic culture in the formation of civil identity: theoretical overview of the problem

У статті висвітлюються зв’язки між гастрономічною культурою та процесами громадянської ідентифікації, як наслідок, формування солідарного суспільства, консолідованої демократії. Зроблено наголос, що гастрономічні маркери репрезентації суспільства мають, з­поміж іншого, вагомий праксеологічний потенціал, насамперед для інституціоналізації соціально спаяного соціуму, підвищення якості життя масової особи. На прикладі теоретичного аналізу наукової/документальної літератури виокремлюються дані, які свідчать, що гастрономічне, з одного боку, може прискорювати процеси формування нової ідентичності, а з іншого – виступати в якості потужного ідентитету, який зберігає почуття традиційної приналежності до певної соціокультурної спільноти. Підкреслюється, що на цьому тлі практики харчування, окрім задоволення фізіологічних потреб людини в макро­ та мікроелементах, тлумачаться як продовження соціокультурного контексту, суспільний феномен, отже, мають неабияку соціалізаційну силу. Зважаючи на це, зроблено висновок, що такі практики дозволяють як активізувати внутрішньогрупову взаємодію/інтеграцію, так і набувати важливого сенсу в процесах іншування. У статті висвітлюються зв’язки між гастрономічною культурою та процесами громадянської ідентифікації, як наслідок, формування солідарного суспільства, консолідованої демократії. Зроблено наголос, що гастрономічні маркери репрезентації суспільства мають, з­поміж іншого, вагомий праксеологічний потенціал, насамперед для інституціоналізації соціально спаяного соціуму, підвищення якості життя масової особи. На прикладі теоретичного аналізу наукової/документальної літератури виокремлюються дані, які свідчать, що гастрономічне, з одного боку, може прискорювати процеси формування нової ідентичності, а з іншого – виступати в якості потужного ідентитету, який зберігає почуття традиційної приналежності до певної соціокультурної спільноти. Підкреслюється, що на цьому тлі практики харчування, окрім задоволення фізіологічних потреб людини в макро­ та мікроелементах, тлумачаться як продовження соціокультурного контексту, суспільний феномен, отже, мають неабияку соціалізаційну силу. Зважаючи на це, зроблено висновок, що такі практики дозволяють як активізувати внутрішньогрупову взаємодію/інтеграцію, так і набувати важливого сенсу в процесах іншування. The article highlights the links between gastronomic culture and civil identification processes, as a result, forming a solidarity society, a consolidated democracy. Emphasizes that the markers of gastronomic that representation of society life have, among other things, significant practical potential for social integration, improve the quality of life of the average person. For example, the theoretical analysis of scientific literature fixed information which suggests that gastronomic, on the one hand, can accelerate the process of forming a new social identity, and, on the other – to act as a powerful identifier that preserves the traditional sense of belonging to a particular socio­cultural community. It is emphasized that on this background the practice of food, than meet the physiological needs of man in macro and micronutrients, interpreted as a continuation of the socio­cultural context, social phenomenon, therefore, have hefty social development force. Therefore, these practices allow both intensify intra interaction / integration and acquire important point in the process of isolating the other

Cooperative effects in surfactant adsorption layers at water/alkane interfaces

In the present work, the properties of dodecyl dimethyl phosphine oxide (C12DMPO) at the water/decane interface are studied and compared with those obtained earlier at the interface to hexane. To simulate the interfacial behavior, a two-component thermodynamic model is proposed, which combines the equation of state and Frumkin isotherm for decane with the reorientation model involving the intrinsic compressibility for the surfactant. In this approach, the surface activity of decane is governed by its interaction with C12DMPO. The theory predicts the influence of decane on the decrease of the surface tension at a very low surfactant concentration for realistic values of the ratio of the adsorbed amounts of decane and surfactant. The surfactantrsquo;s distribution coefficient between the aqueous and decane phases is determined. Two types of adsorption systems were used: a decane drop immersed into the C12DMPO aqueous solution, and a water drop immersed into the C12DMPO solution in decane. To determine the distribution coefficient, a method based on the analysis of the transfer of C12DMPO between water and decane is also employed

До питання про побудову соціально орієнтованої ринкової економіки: соціологічний вимір

У статті досліджено теоретичні основи побудови соціально орієнтованої ринкової економіки як господарської основи для формування держави загального добробуту. Зосереджено увагу на наукових ідеях і реформаторських зусиллях класиків цього наукового підходу: А. Сміта, Л. Ергарда, Н. Еліаса, О. Бісмарка, Г. Беверіджа, Є. Головахи. З огляду на їх праці соціально орієнтовану ринкову економіку слід розуміти як сукупність конкретних складників: 1) збільшення обсягів виробництва й ефективне подолання бідності; 2) увага до потреб споживача; 3) зменшення соціально-економічної дистанції між багатими та бідними; 4) становлення середнього класу приватних власників; 5) прагнення до конкуренції й соціального прогресу; 6) формування досяжницької мотивації й розширення можливостей для самореалізації людини; 7) підтримка громадянської та підприємницької ініціативи; 8) реалізація у повсякденному житті ідей ефективної правової держави, а також постійний пошук на цьому тлі бажаного компромісу між економічною ефективністю і соціальною справедливістю. Зроблено висновок, що формування соціально орієнтованого ринкового господарства найефективніше відбуватиметься за умови дієвості відповідного соціально-економічного механізму, перевіреного часом і практикою. Він передбачає: по-перше, релевантність (дихотомію) економічного і соціального; по-друге, поширення публічним простором європейських емансипативних і гуманістичних цінностей; по-третє, формування інтернального локусу психологічного самоконтролю особистості; по-четверте, перманентну увагу під час модернізації країни до соціально-психологічної реакції населення і стану громадської думки