Segmental ischemia and indocyanine green navigation: impact on perioperative parameters in laparoscopic vs. open partial nephrectomy.

The aim of this study is to compare perioperative parameters of laparoscopic partial nephrectomy and open partial nephrectomy in renal tumor management, and to evaluate the effect of using novel method of indocyanine green navigation in segmental ischemia on these parameters. The prospective study included 455 patients (89 laparoscopic partial nephrectomies, 366 open partial nephrectomies). Sub-groups (n=39, 32, 18) in Laparoscopic partial nephrectomy employed diverse ischemia techniques, including full warm ischemia, segmental ischemia with indocyanine green navigation and segmental ischemia without navigation. Parameters assessed encompassed estimated blood loss, operative time, warm ischemia time, and changes in estimated glomerular filtration rate. Covariate-balancing propensity scores ensured homogeneity. Statistical analysis included the Wilcoxon signed-rank test, for two matched groups. Twosided p-values were reported for all statistical tests, a p-value <0.05 was considered to be statistically significant. The findings of the conducted research indicate that open partial nephrectomy has revealed significant differences in estimated blood loss, operative time, and warm ischemia time, in favor of open partial nephrectomy. Laparoscopic partial nephrectomy offers advantages in preserving renal function and minimizing estimated Glomerular Filtration Rate decline compared to open partial nephrectomy. The utilization indocyanine green navigation, facilitates precise and limited ischemia, contributing to enhanced preservation of renal function. Surgeons must weigh these considerations for optimal renal tumor management

When the limited pelvic lymph node dissection in prostate cancer patients can be justified?

Extended pelvic lymph node dissection (PLND) is an important diagnostic step in the surgical treatment of moderate and high risk prostate cancer(PCa) according to D'Amico criteria. However, it has a number of complications and prolonged time of surgery.Limited PLND has a more favorable complication profile, but is not used because of its low diagnostic efficacy in lowrisk RP patients, while in higher-risk groups its relevance remains controversial. Розширена тазова лімфаденектомія (ТЛАЕ) є важливим лікувально-діагностичним етапом при хірургічному лікуванні раку передміхурової залози (РПЗ) помірного і високого ризику за критеріями D’Amico. Проте вона має низку ускладнень і подовження часу оперативного втручання. Обмежена ТЛАЕ має більш сприятливий профіль ускладнень, проте не використовується внаслідок її низької діагностичної ективності у хворих на РПЗ низького ризику, у той час як у групах більшого ризику її доцільність залишається дискутабельною

Surgery: education for foreign students and of foreign surgeons-interns with use of modern textbook and medical simulators

Such statement of a question, the higher medical education of independent Ukraine to return to the solution of a difficult pedagogical task - urgently and systemically to pass from classical methods of teaching of subject matters to postclassical that would allow at catastrophically accruing volume of medical information various organizations’ and administrative and medical (preventive, diagnostic, medical, rehabilitation), and also scientific genesis to turn it into knowledge of the student, and the theoretical knowledge received by the same student, to transform to his professional skills and abilities. Taking into account that the level of qualification of the doctor is in the first place in various gradational system of educational societies it’s understood the necessity to improve the quality of the doctor in institutes of higher education, in which directed implementation of the credit-module system to the educational process. Received results underscore the increased objectivity in the control of knowledge on the part of teachers' interest and increasing of foreign students and of foreign medical interns’ interest to master a subject, that allowed to prepare a general practitioner in surgery and surgeons, and integrate in the future in practical public health in worldwide. Задачи профессиональной деятельности врача общей практики в Украине, странах Европы и Америки в общем почти одинаково определяют основные требования объема знаний и практических навыков для выпускника высшего учебного медицинского заведения: опрос больного, выполнение физикального обследования, обоснование предварительного диагноза, определение алгоритма дополнительных методов исследования с анализом полученных результатов, проведение дифференциальной диагностики, формирование клинического диагноза, построение программы лечения и ее выполнение. Главным в подготовке высокого уровня квалификации врача на первом месте в градационных системах образования различных стран и обществ находится получение качественного высшего медицинского образования, чему способствует внедрение кредитно-модульной системы в учебный процесс. Полученные результаты использования медицинских тренажеров в подготовке студентов и врачей-интернов по хирургии повышает объективность в оценке знаний студентов со стороны преподавателей и повышает интерес самих иностранных студентов и врачей-интернов к предмету обучения, что улучшит подготовку врача общей практики по хирургии, позволит эффективнее интегрироваться в будущем в практику здравоохранения различных стран

Ukrainian Version of the Acute Cystitis Symptom Score (ACSS) for Diagnostics and Patient-Reported Outcome of Acute Uncomplicated Cystitis. Part I. Linguistic validation and Cognitive assessment

The Acute Cystitis Symptom Score (ACSS) was originally developed in Uzbek and Russian language as a self-reporting questionnaire for the clinical diagnosis and follow-up of an acute episode of uncomplicated cystitis (AC) in women based on complains and their effect on the quality of life. After professional forward and backward translations the cognitive assessment of the Ukrainian version of the ACSS was performed in female subjects with different ages and educational levels and in medical professionals treating such patients. After considering all comments of the female subjects and the professionals the final version of the Ukrainian ACSS could be obtained to be further used in clinical studies

Study guide for independent training of students to practical classes in surgery. Module 1 “Urgent abdominal surgery and proctology (with electronic control of practical skills’ assimilation)”

Training a qualified master of medicine or a general practitioner is the main case of higher medical education, and therefore proper teaching of surgery in a range of other disciplines will create conditions for quality medical practice in the future, which must meet the following requirements: trained professionals, optimal use of resources, minimization risk to patients with the use of medical technology and satisfaction of the patient from contact with the medical community. Considering that in the first place in this list there is the level of qualification of the specialist, it is clear to figure out the need to improve the quality of training of doctors in the school, which is aimed at the implementation of the educational process of a credit-module system. The main direction in the preparation of the doctor, which will stimulate the student to improve learning, will be to change the assessment vector in the control of knowledge from existing volume indicators (assessments according to tests and exams) to manage and control the quality of education during the school year at each practical lesson, schemes with the involvement of developed textbooks, manuals, and guidelines. The cases of the general practitioner's professional activity determine the main requirements for the amount of knowledge and practical skills for a graduate of a higher educational institution of III-IV level of accreditation: purposeful methodical sequence of actions for interviewing a patient, performing a physical examination, conducting differential diagnosis, forming a clinical diagnosis, building a treatment program and its implementation. Therefore, it is necessary to restructure the educational process, including the teaching of surgery, to achieve a positive effect in the training of physicians, which, in our opinion, is the purpose of this manual

Current status of turbulent dynamo theory: From large-scale to small-scale dynamos

Several recent advances in turbulent dynamo theory are reviewed. High resolution simulations of small-scale and large-scale dynamo action in periodic domains are compared with each other and contrasted with similar results at low magnetic Prandtl numbers. It is argued that all the different cases show similarities at intermediate length scales. On the other hand, in the presence of helicity of the turbulence, power develops on large scales, which is not present in non-helical small-scale turbulent dynamos. At small length scales, differences occur in connection with the dissipation cutoff scales associated with the respective value of the magnetic Prandtl number. These differences are found to be independent of whether or not there is large-scale dynamo action. However, large-scale dynamos in homogeneous systems are shown to suffer from resistive slow-down even at intermediate length scales. The results from simulations are connected to mean field theory and its applications. Recent work on helicity fluxes to alleviate large-scale dynamo quenching, shear dynamos, nonlocal effects and magnetic structures from strong density stratification are highlighted. Several insights which arise from analytic considerations of small-scale dynamos are discussed.Comment: 36 pages, 11 figures, Spa. Sci. Rev., submitted to the special issue "Magnetism in the Universe" (ed. A. Balogh

Ускладнення тазової лімфодисекції при радикальній простатектомії

Despite the proven importance of pelvic lymph node dissection during radical prostatectomy for staging the tumor process, it is associated with complications that lead to an increase in the length of hospitalization and treatment expenses. The goal of the study is to assess the experience of laparoscopic pelvic lymph node dissection and its complications from the point of view of modern ideas about their prevention, diagnosis and treatment. The study included 104 patients aged 66,4±6,2 (M±Г) who had radical laparoscopic prostatectomy with extended lymphadenectomy. In 48 patients with the aim of preventing lymphocele, the formation of «windows» in the pelvic part of the parietal peritoneum was performed. The main complication was lymphocele that developed in 19 (18,3%) patients along 3–11 weeks after the surgery. 16 lymphoceles were asymptomatic, their volume determined by ultrasound scanning was 72,1±16,9 ml. In 3 patients complained of pain in the iliac region, dysuria, asymmetry of the lower abdomen; lymphocele of volume more than 300 ml had been revealed. 5 patients underwent puncture, drainage of the lymphocele cavity with the instillation of doxycycline solution as a sclerosing agent. In 3 cases of symptomatic lymphocele, laparoscopic marsupialization was performed. The prophylactic formation of «windows» in 48 patients in the pelvic part of the parietal peritoneum resulted in a 3-fold decrease of lymphocele incidence. Conclusions. Lymphocele is the most common complication of lymph node dissection (18,3%) with extraperitoneal access. The presence of connection of perivesical space with the abdominal cavity is a factor that reduces the risk of developing lymphocele. Improving the criteria for extended lymp node dissection radical prostatectomy is a promising way to reduce the incidence of postoperative complications.Несмотря на доказанную важность тазовой лимфодиссекции при радикальной простат-эктомии для стадирования опухолевого про- цесса, она связана с осложнениями, которые приводят к увеличению длительности госпитализации и затрат на лечение. Цель исследования – оценка собственного опыта лапароскопической тазовой лимфодиссекции и ее осложнений с точки зрения современных представлений об их профилактике, диагностике и лечении. В исследование включены 104 больных в возрасте 66,4±6,2 (M±Г), прооперированных в объеме радикальной лапароскопической простатэктомии с расширенной лимфодиссекцией. У 48 пациентов с целью профилактики лимфоцеле выполнялось формирование «окон» в тазовой части париетальной брюшины. Основным осложнением было развитие лимфоцеле, у 19 (18,3%) пациентов через 3–11 недель. У 16 лимфоцеле протекало бессимптомно, объем лимфоцеле, определенный при УЗ сканировании, составил 72,1±16,9 мл. Три пациента обратились в связи с болями в подвздошной области, дизурией, асимметрией нижней части живота, лимфоцеле более 300 мл. Пяти пациентам выполнена пункция, дренирование полости лимфоцеле с введением в качестве склерозирующего вещества раствора доксициклина. В 3 случаях симтоматического лимфоцеле произведена лапароскопическая марсупиализация. Профилактическое формирование у 48 пациентов «окон» в тазовой части париетальной брюшины, способствовало 3-кратному снижению частоты развития лимфоцеле. Выводы. Лимфоцеле – наиболее частое осложнение лимфодиссекции (18,3%) при экстраперитонеальном доступе. Наличие сообщения околопузырного пространства с брюшной полостью – это фактор, снижающий риск развития лимфоцеле. Совершенствование критериев проведения расширенной лимфодиссекции при радикальной простатэктомии является перспективным способом снижения частоты послеоперационных осложнений.Незважаючи на доведену важливість тазової лімфодисекціі при радикальній простатектомії для стадіювання пухлинного процесу, вона пов'язана з ускладненнями, які призводять до збільшення тривалості госпіталізації і витрат на лікування. Мета дослідження - оцінка власного досвіду лапароскопічної тазової лімфодисекціі та її ускладнень з точки зору сучасних уявлень про їх профілактику, діагностику та лікування. Пацієнти і методи: У дослідження включено 104 хворих у віці 66,4 ± 6,2 (M ± σ), прооперованих в обсязі радикальної лапароскопічної простатектомії з розширеною лімфодисекцією. У 48 пацієнтів з метою профілактики лімфоцеле виконувалося формування «вікон» в тазової частини парієтальної очеревини. Результати. Основним ускладненням був розвиток лімфоцеле, у 19 (18,3%) пацієнтів через 3-11 тижнів. У 16 хворих спостерігали безсимптомний перебіг лімфоцеле при обсязі за даними УЗ сканування 72,1 ± 16,9 мл. В 3 пацієнтів, які звернулися з болями в клубової області, дизурією, асиметрією нижній частині живота виявлено лімфоцеле більше 300 мл. 5 пацієнтам виконана пункція, дренування порожнини лімфоцеле з введенням в якості склерозирующего речовини розчину доксицикліну. У 3 випадках симптоматичного лімфоцеле проведена лапароскопічна марсупіалізація. Профілактичне формування у 48 пацієнтів «вікон» в тазової частини парієтальної очеревини, призвело до 3 кратного зниження частоти розвитку лімфоцеле. Висновки. 1) Лімфоцеле є найбільш частим ускладненням лімфодисекціі (18,3%) при екстраперітонеального доступі. 2) Наявність сполучення навколоміхурового простору з черевною порожниною є чинником, що знижує ризик розвитку лімфоцеле. 3) Удосконалення критеріїв проведення розширеної лімфодисекціі при радикальній простатектомії є перспективним способом зниження частоти післяопераційних ускладнень