Development of Professional Competencies of Information Technology University Teachers: Motivation and Content

The article sets out to analyze the professional competencies on the standard European e-Competence Framework. The survey of information technology teachers of Ukrainian universities concerning the necessity of forming and development of European e-Competence Framework competencies allowed defining the priority areas for training and forming the content component of a model of professional competencies development of information technology university teachers. The proposed model distinguishes stages, factors, and resources for training teachers. Teachers’ attitude to motivation, time and money allocation for professional development was researched. The content component of the development of professional competences of teachers of information technologies is offered. Recommendations for training and advanced training of teachers of information technologies, assessment of the level of development of professional competence, was proposed

Підготовка менеджерів е-навчання: компетентнісний підхід

У статті аналізуються компетенції, необхідні для успішної професійної діяльності менеджерів е-навчання. Розкривається зміст професійної кваліфікації "менеджер е-навчання". Пропонується модель системи компетентностей менеджера е-навчання та модель, що визначає зміст, форми, методи та засоби навчання, інструменти й індикатори для оцінювання результатів навчання менеджерів е-навчання за рівнями. Наведено приклади компетентнісних завдань формування професійних компетентностей з інноваційних методів і технологій навчання, сервісів Веб 2.0, експертизи е-навчання, проектування е-середовища, управління ІТ-інфраструктурою, а також розвитку Soft skills. Пропонується розв’язання проблеми підготовки фахівців, які будуть здатні не лише використовувати ІКТ у навчальній діяльності, а й оволодіють компетентностями управління е-навчанням

Using scientific e-conferences for the research competence development: students’ point of view

The article discusses the methodology of using a scientific electronic conference for the development of research competence of university students. A model of the use of a scientific electronic conference for the development of students' research competence was developed. It includes the following components: purpose, procedural, content-technological, diagnostic. It is proposed to use a process approach for the development of research competence through electronic scientific conferences. The purpose, activities, means, forms, methods and research skills that will be formed as a result of each process were determined. The system of indicators was developed to determine the level of research competence for such constituents as: methodology, information search, problem solving, quantitative analysis and communication. The types of activities occurring at each stage of the process are determined, in particular, the means and electronic content used for their implementation, the forms and methods of efficient use of electronic means, competences that are formed during the implementation of the model. Stages of students’ preparation for and participation in an electronic conference in cooperation with lecturers and experts (reviewers) that will form not only the research competence of students, but also their digital competence (digital literacy) are presented. The efficiency of using scientific electronic conferences as an instrument for the development of students' research competence has been proved. In particular, the results of the student survey on the development of constituents of research competence are presented. The students of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine and Borys Grinchenko Kyiv University who have an intermediate and high level of research competence have noted the positive impact of lead-up and participation in scientific e-conferences on the development of students’ research competence.У статті розглянуто методику використання наукових електронних конференцій з метою формування дослідницької компетентності студентів університету. Авторами розроблено модель використання наукової електронної конференції для формування дослідницької компетентності студентів, яка містить такі компоненти: цільовий, процесуальний, змістово-технологічний, діагностично-результативний. Запропоновано використати процесний підхід для розвитку дослідницької компетентності з використанням наукових е- конференцій. Для кожного процесу визначено мету діяльності, засоби, форми, методи та складові дослідницької компетентності, які будуть сформовані в результаті. Розроблено систему індикаторів для визначення рівня дослідницької компетентності за такими складовими: методологія, інформаційний пошук вирішення проблем, аналіз даних, комунікація – і визначено рівні формування дослідницької компетентності студентів. Представлено етапи підготовки та участі студентів у конференціях із застосуванням відкритих систем підтримки е-конференцій. Запропоновано приклади е-контенту та додаткових ІК-інструментів для системного формування дослідницької компетентності студентів та розвитку цифрової компетентності (ІКТ грамотності). Доведено ефективність використання наукових електронних конференцій як інструменту формування дослідницьких компетентностей студентів, зокрема представлено результати опитування студентів двох університетів щодо формування окремих складових дослідницької компетентності. Студенти НУБіП України та Київського університету імені Бориса Грінченка, які мають середній та високий рівень дослідницької компетентності, відзначили позитивний вплив підготовки та участі в наукових електронних конференціях на розвиток індивідуальних дослідницьких навичок

V Міжнародна конференція з цифрової освіти в природничих університетах

This is an introductory text to a collection of selected papers from the V International Conference on Digital Education at Environmental Universities (DEEU 2018), held in Kyiv, Ukraine, on October 17–18, 2018.Це вступний текст до збірника вибраних доповідей V Міжнародної конференції з цифрової освіти в природничих університетах (DEEU 2018), що відбулася в Києві, Україна, 17-18 жовтня 2018 року

Поняття, принципи проектування та розгортання хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища

The scientific and methodological background of creation and development of the university cloud-based learning and research environment is substantiated. The conceptual and terminology body of the cloud-based environment investigation is defined, the main features of such environment are revealed. The main methodological principles of the environment design and development are considered among them there are the principles of open education, open science and also the specific principles inherent to the cloud-based systems. The general model of the university cloud-based learning and research environment formation is substantiated and six main stages of this environment formation are distinguished in the model. The cloud-based environment functions, content and tools are revealed in accordance with the proposed methodological principles, the criteria for the estimation of this environment efficiency are elaborated. The results of implementation and experimental research of the cloud-based environment formation at the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine are described. The influence of different environment components use on students' success is explored.Обґрунтовано науково-методичні засади створення та розвитку навчально-наукового середовища університету. Визначено поняттєво-термінологічний апарат дослідження хмаро орієнтованого середовища, виявлено основні особливості такого середовища. Серед головних методологічних принципів проектування змаро орієнтованого середовища виокремлено принципи відкритої освіти і науки, а також специфічні принципи, властиві хмаро орієнтованим системам. Обґрунтовано загальну модель та виокремлено шість основних етапів формування хмаро орієнтованого середовища університету. Характеристики середовища, вміст та інструменти його формування розкрито відповідно до запропонованих методологічних принципів, розроблено критерії оцінки ефективності цього середовища. Описано результати впровадження та експериментального дослідження формування хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища в Національному університеті біоресурсів та природокористування України. Досліджено вплив різних компонентів цього середовища на успішність студентів

E-learning Managers Training at Universities: Projection, Design and Efficiency Indicators

The article offers the theoretical-and-methodic aspects and practical experience outcomes of implementing the master’s specialization «E-learning management» for the students of pedagogical specialities of the University, which forms professional competences in the field of innovative methods, Web-services 2.0, e-learning expertise, projecting of e-environment, IT-infrastructure management, as well as develops Soft skills. It suggests the solution of the specialists’ training, who will have an ability not only to use ICT in their academic activities, but will also master the competences of e-learning. The article features the model of professional competences of e-learning manager, the content of the training program, methods, forms and training tools, efficiency indicators, and outlines the directions of research results dissemination

A methodology for flipped learning in a cloud-oriented environment: enhancing future IT specialists' training

The article discusses the components of a cloud-oriented environment for flipped learning in higher education institutions. It presents a methodology that utilizes various services and resources available in the university's cloud-oriented environment. The methodology is divided into three stages: preparatory, basic, and integrated. During the preparatory stage, students collaborate on collective projects within one discipline using Microsoft Teams. The aim is to develop general competencies. At the basic stage, students engage in tasks such as mini-projects, group projects, and individual projects while studying professionally-oriented disciplines. These tasks are performed using the GitHub cloud service. The integrated stage involves working on interdisciplinary projects that draw from multiple disciplines. The tasks for these projects are formed based on the study of several disciplines and utilize the Jira service. The article investigates the effectiveness of this methodology for flipped learning by analyzing its application in the university's cloud-oriented environmen

Система ідентифікації стилю навчання: проєктування та аналіз даних

The article analyzes different approaches to design adaptive educational systems on the basis of students' learning style identification. As a result of the investigation a system to identify the student's learning style with the data analyzing module has been designed and implemented. A data analyzing module is applied for the further adaptation of digital educational content and educational methods to students' learning style. The data background for the module to analyze learning style identification system is the universal e-learn environment users’ database, the results of learning style identification due to VARK (visual, audial, read-write, kinesthetic) model or any open external information like psychotype, type of intelligence, etc. Data storage uses the concept of data warehousing to predict special methods for data model design taking into account the integrity of datasets from different sources, object orientation, consistency, data consolidation or multidimensional data architecture to simplify analytical queries. The data analyzing technologies being applied within the system are based on the information retrieval approach using SQL language; OLAP and Data Mining technologies. The results of the system implementation gave an opportunity to fix the correlation of learning styles with other personal characteristics like psychotype, gender, secondary education level, academic achievements, etc. The represented data of data analysis concerning IT major students give reason for the conclusion about the necessity to adapt digital content to multimodal and kinesthetic learning style, to apply learning methods and technologies on the basis of project tasks, group communication and collaboration.У статті проаналізовано різні підходи до проєктування адаптивних освітніх систем на основі ідентифікації стилів навчання учнів. За результатами дослідження було розроблено та впроваджено систему ідентифікації стилю навчання студента за допомогою модуля аналізу даних. Модуль аналізу даних застосовується для подальшої адаптації цифрового освітнього змісту та освітніх методів до стилю навчання студентів. Основою даних модуля для аналізу системи ідентифікації стилю навчання є універсальна база даних користувачів середовища електронного навчання, результати ідентифікації стилю навчання завдяки моделі VARK (візуальна, аудіальна, читання-запис, кінестетична) або будь-яка відкрита зовнішня інформація, така як психотип, тип інтелекту тощо. Зберігання даних використовує концепцію зберігання даних для прогнозування спеціальних методів проектування моделі даних з урахуванням цілісності наборів даних з різних джерел, орієнтації об’єктів, послідовності, консолідації даних або багатовимірної архітектури даних для спрощення аналітичних запитів . Технології аналізу даних, що застосовуються в системі, базуються на підході до пошуку інформації з використанням мови SQL; OLAP та технології видобутку даних. Результати впровадження системи дали змогу зафіксувати співвідношення стилів навчання з іншими особистісними характеристиками, такими як психотип, стать, рівень середньої освіти, навчальні досягнення тощо. Представлені дані аналізу даних щодо основних студентів ІТ дають підставу для висновку про необхідність адаптації цифрового вмісту до мультимодального та кінестетичного стилю навчання, застосування методів та технологій навчання на основі проектних завдань, групового спілкування та співпраці

Educational e-environment of modern university: foreign experts' perspective

The article considered issues of the third international conference “Open educational e-environment of modern university” with the participation of international experts. Group of European and Ukrainian experts discussed problems of the open and closed educational environment, shared their professional experience of development universities’ openness in the age of modern technologies

USING FACEBOOK MOVIE CLUB TO DEVELOP 21ST CENTURY SKILLS

The article deals with the experience of using Facebook discussion group as a platform for the development of 21st century life skills, such as critical thinking, communicative, social and computer skills with University students. The choice of Facebook group as a learning tool is explained by its user-friendliness, multi-functional character and growing popularity with young people.  The procedure of administering and monitoring Facebook Movie Club discussion is described. After getting registered in the closed discussion group, the students are supposed to upload their initial post, read and comment on at least two other posts, respond to the comments of instructors and group mates or start a new discussion thread. They are also introduced to the conditions of the discussion – to be open and friendly, polite and tolerant of other participants’ opinions. Assessment criteria are provided in the Grading Rubric. The advantages of using Facebook discussion are specified, among which are its student-centeredness, real life character of learning and motivational potential. Problems arising in the process of the discussion are connected with the necessity of constant monitoring on the part of the instructors in order to exclude inappropriate content and to keep the track of the discussion. Qualitative analysis of the students’ feedback proves positive results and effectiveness of the discussion