Cerebellar Nonmotor Functions – Approaches and Significance

The cerebellum is involved in the control of motor and nonmotor functions. Refined and innovative experimental and clinical approaches, starting from anatomy and including functional magnetic resonance imaging (fMRI), have allowed researchers to store extensive information on the cerebellar contributions to motor control and also helped them to understanding cerebellar nonmotor functions. Does the cerebellum process exclusively cerebral information related to certain specific actions, or does it also process some forms of information independent of such relation? At present, researchers are close to evaluating how the cerebellum is active during resolution of cognitive tasks. Various therapy lines in perspective, from cerebellar stimulation to cerbellar grafts and artificial cerebellum, are of particular significance, as they can restore lost brain functions in animal models and repair insufficient brain processes in patients.Мозочок залучений у контроль моторних та немоторних функцій. Вдосконалені та інноваційні експериментальні та клінічні підходи, починаючи від врахування даних анатомічних досліджень та аж до використання результатів функціональної магніто-резонансної томографії (fMRT), дозволили дослідникам отримати великий обсяг інформації щодо внесків мозочка в керування рухами і допомогли усвідомити, що мозочок також виконує функції немоторного контролю. Виникає питання: чи оброблює мозочок виключно церебральну інформацію щодо контролю певних специфічних дій, або він також має відношення до обробки деяких форм інформації, незалежних від таких відношень. Зараз дослідники вже підійшли до визначення того, яким чином мозочок є активним протягом вирішення когнітивних задач. Різні перспективні підходи в терапії (від стимуляції мозочка до використання імплантів мозочка та «штучного» мозочка) виглядають досить важливими, оскільки вони дозволяють відновити втрачені мозкові функції в модельних експериментах на тваринах та коригувати певні процеси мозкової недостатності у пацієнтів

Multidisciplinary investigation links backward-speech trait and working memory through genetic mutation

Case studies of unusual traits can provide unique snapshots of the effects of modified systems. In this study, we report on an individual from a Serbian family with the ability to rapidly, accurately and voluntarily speak backwards. We consider psychological, neural and genetic correlates of this trait to identify specific relevant neural mechanisms and new molecular pathways for working memory and speech-related tasks. EEG data suggest that the effect of word reversal precedes semantic integration of visually presented backward-words, and that event-related potentials above the frontal lobe are affected by both word reversal and the maintenance of backward-words in working memory. fMRI revealed that the left fusiform gyrus may facilitate the production of backward-speech. Exome sequencing identified three novel coding variants of potential significance in the RIC3, RIPK1 and ZBED5 genes. Taken together, our data suggest that, in this individual, the ability to speak backwards is afforded by an extraordinary working memory capacity. We hypothesise that this is served by cholinergic projections from the basal forebrain to the frontal cortex and supported by visual semantic loops within the left fusiform gyrus and that these neural processes may be mediated by a genetic mutation in RIC3; a chaperone for nicotinic acetylcholine receptors