Аналіз нозологій та ліків, що застосовуються здобувачами вищої медичної освіти у межах самолікування

Aim. To analyze nosologies and medicines used in self-treatment by the applicants of higher medical education.The research objectives were as follows: to determine which medicines were taken by the respondents with acute respiratory viral infections (ARI); to analyze the drug compliance, in particular when taking antibiotics, by the respondents; to study the issues of the use of analgesics, enzymatic drugs, biologically active additives (BAAs); to find out the list of medications taken by the questioned persons during the last month; to analyze diseases when the respondents take drugs constantly; to identify the factors that frightened the respondents in pharmacotherapy; to study the effect of the drug intake on the quality of life of the population. Materials and methods. The research was performed according to the results of the sociological study involving 400 applicants of education at the pre- and postgraduate levels at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University (LNMU). The primary scientific material obtained through questionnaires was analyzed using statistical, structural and logical methods taking into account the principles of systematization. The calculation of relative values and their errors was carried out in the statistical analysis of the data obtained. The following methods were used: system analysis, sociological survey, statistical, analytical and comparative. Results. The majority of the respondents (56.50 ± 2.48) % systematically takes analgesics, mainly for headache. However, only (4.75 ± 1.06) % the questioned persons always take enzymatic drugs when feeling heaviness in the stomach. The vast majority of the respondents (79.25 ± 2.03) % has never administered BAAs. It was found that the respondents took medicines from the groups of non-narcotic analgesics, vitamins and antispasmodic remedies within the last month. The most frequent reasons why the respondents take medicines regularly are infectious and gastrointestinal diseases. Extremely rarely the respondents take medicines constantly in diseases of the musculoskeletal system and eyes. In (29.75 ± 2.29) % there are cases of combination of alcohol and drugs. The side effects and high costs of medicines are the most often the factors causing concern of the respondents regarding pharmacotherapy. Three times fewer respondents indicate the absence of drugs in pharmacies; the lack of knowledge of the mechanism of action and interaction with other medicines. In the overwhelming majority (75.50 ± 2.15 %) medicines affected the quality of life by improving health and the working capacity. However, every 7th respondent had side effects of medicines. Conclusions. In our opinion, the results obtained should serve as the basis for developing a comprehensive model of the program of prevention of negative consequences of self-treatment, first of all, among young people.Цель: анализ нозологий и лекарственных средств (ЛС), применяемых при самолечении соискателями высшего медицинского образования. Задачи исследования заключались в: определении лекарств, которые принимают респонденты при острой респираторной вирусной инфекции (ОРВИ); анализе соблюдения респондентами режима приема, в частности, антибиотиков; исследовании вопросов применения анальгетиков, ферментных средств, биологически активных добавок (БАДов); выяснении перечня лекарств, которые анкетированные принимали в течение последнего месяца; анализе заболеваний, при которых респонденты принимают лекарства постоянно; определении факторов, которые пугают респондентов в фармакотерапии; исследовании влияния приема лекарств на качество жизни населения.Материалы и методы исследования. Научная работа выполнена по результатам социологического исследования с привлечением 400 соискателей образования на до- и последипломном этапе во Львовском национальном медицинском университете им. Данила Галицкого (ЛНМУ). Полученный путем анкетирования первичный научный материал был проанализирован с использованием статистического и структурно-логического методов с учетом принципов системности. При статистическом анализе полученных данных был проведен расчет относительных величин и их погрешностей. Использовались методы системного анализа, социологического опроса, статистический, аналитико-сравнительный.Результаты. Большинство опрошенных (56,50 ± 2,48) % систематически принимали анальгетики, преимущественно при головной боли. Однако всегда принимают ферментные средства при ощущении тяжести в желудке только (4,75 ± 1,06) % опрошенных. Подавляющее большинство респондентов (79,25 ± 2,03 %) никогда не принимали БАДов. Установлено, что на протяжении последнего месяца респонденты принимали ЛС из групп ненаркотических анальгетиков, витаминов и спазмолитических препаратов. Частыми причинами, вследствие которых респонденты принимают лекарства постоянно, являются инфекционные и желудочно-кишечные заболевания. Крайне редко анкетированные принимают лекарства постоянно при заболеваниях опорно-двигательного аппарата и глаз. В (29,75 ± 2,29) % встречается сочетание приема лекарств с употреблением алкоголя. Среди факторов, которые вызывают опасение респондентов относительно фармакотерапии, чаще всего констатированы побочные эффекты и высокая стоимость ЛС. В три раза меньше анкетируемых указывают на отсутствие лекарств в аптеках, незнание механизма действия и взаимодействие с другими медикаментами. В подавляющем большинстве (75,50 ± 2,15 %) лекарства влияли на качество жизни улучшением самочувствия и работоспособности. Однако у каждого седьмого респондента возникали побочные эффекты.Выводы. Полученные и проанализированные результаты социологического исследования среди соискателей медицинского образования на до- и последипломном уровне, по нашему мнению, должны служить основой для разработки комплексной модели программы предупреждения негативных последствий при самолечении, в первую очередь среди молодежи.Мета: аналіз нозологій та лікарських засобів (ЛЗ), що застосовуються при самолікуванні здобувачами вищої медичної освіти. Завданнями дослідження було: визначення ліків, які приймають респонденти при гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ); аналіз дотримання респондентами режиму приймання, зокрема, антибіотиків; дослідження питань вживання аналгетиків, ферментних засобів, біологічно активних добавок (БАДів); з’ясування переліку ліків, які анкетовані приймали упродовж останнього місяця; аналіз захворювань, при яких респонденти приймають ліки постійно; визначення чинників, які лякають респондентів у фармакотерапії; дослідження впливу прийому ліків на якість життя населення.Матеріали та методи дослідження. Наукова робота виконана за результатами соціологічного дослідження із залученням 400 здобувачів освіти на до- та післядипломному етапі у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького (ЛНМУ). Отриманий шляхом анкетування первинний науковий матеріал був проаналізований із використанням статистичного та структурно-логічного методів з урахуванням принципів системності. При статистичному аналізі отриманих даних був проведений розрахунок відносних величин та їх похибок. Використовувалися методи системного аналізу, соціологічного опитування, статистичний, аналітико-порівняльний.Результати. Більшість опитаних (56,50 ± 2,48) % не систематично приймали аналгетики, переважно при болю голови. Проте завжди приймають ферментні засоби при відчутті тяжкості у шлунку лише (4,75 ± 1,06) % опитаних. Переважна більшість респондентів (79,25 ± 2,03) % ніколи не приймали БАДів. З’ясовано, що впродовж останнього місяця респонденти приймають ЛЗ із груп ненаркотичних аналгетиків, вітамінів та спазмолітичних препаратів. Найчастішими причинами, при яких респонденти приймають ліки постійно, є інфекційні та шлунково-кишкові захворювання. Вкрай рідко анкетовані приймають ліки постійно при захворюваннях опорно-рухового апарату та очей. У (29,75 ± 2,29) % опитаних трапляються випадки поєднання прийому ліків із вживанням алкоголю. Серед чинників, які викликають побоювання респондентів щодо фармакотерапії, найчастіше констатовані побічні ефекти та висока вартість ЛЗ. Утричі менше анкетованих вказують на відсутність ліків в аптеках, незнання механізму дії та взаємодію з іншими медикаментами. У переважній більшості (75,50 ± 2,15 %) ліки впливали на якість життя поліпшенням самопочуття та працездатності. Проте в кожного сьомого респондента виникали побічні ефекти.Висновки. Отримані та проаналізовані результати соціологічного дослідження серед здобувачів медичної освіти на до- та післядипломному рівні, на нашу думку, мають служити основою для опрацювання комплексної моделі програми попередження негативних наслідків при самолікуванні, передусім серед молоді

СТАВЛЕННЯ ДО ПРОЦЕСУ САМОЛІКУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ НА ДО- ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ (ЗГІДНО З РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

Мета роботи. Попередження негативних наслідків самолікування на основі його вивчення та аналізу поведінки щодо даного питання здобувачів вищої медичної освіти та курсантів-медиків. Матеріали і методи. Дослідження проводили за результатами соціологічного опитування 400 (p<0,05) здобувачів освіти на до- та післядипломному етапі у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Отриманий шляхом анкетування первинний науковий матеріал був проаналізований з використанням статистичного та структурно-логічного методів із врахуванням принципів системності. При статистичному аналізі отриманих даних було проведено розрахунок відносних величин та їх похибок. Використано методи системного аналізу, статистичний, соціологічний, порівняння. Результати й обговорення. За результатами соціологічного дослідження встановлено, що більшість здобувачів вищої медичної освіти на до- та післядипломному етапі самостійно призначала лікування. Підставами для придбання ліків при гострих та хронічних захворюваннях найчастіше є призначення лікаря та особистий досвід опитаних. Третина анкетованих самостійно збільшували дозу ліків. Кожен 2-й респондент визнав, що змінював призначені лікарем лікарські засоби на більш дешеві аналоги. Кожен 2-й опитаний вважає, що за рецептом мають відпускатися зокрема оральні гормональні контрацептиви та антибіотики. Висновки. Отримані та проаналізовані результати виконаного соціологічного дослідження засвідчують, що більшість анкетованих (91,50±1,39) % ствердили, що займались самолікуванням. За даними їх самооцінки, з-поміж них у 64,5 % не відбулося досягнення терапевтичного ефекту ліків. Більшість респондентів (64,00±2,40) % визнали, що зазвичай приймають більше одного лікарського засобу одночасно. Перед прийманням ліків інструкцію до медичного застосування лікарського засобу вивчає більшість респондентів. Отримані результати, на нашу думку, повинні стати основою у комплексній моделі програми попередження негативних наслідків самолікування, особливо серед молоді

Thiazolidinone motif in anticancer drug discovery. Experience of DH LNMU medicinal chemistry scientific group

The aim was analysis of 4-thiazolidinones and related heterocyclic systems anticancer activity data and formation of some rational design directions of potential anticancer agents. Synthetic research carried out in Danylo Halytsky Lviv National Medical University (DH LNMU) allowed us to propose a whole number of new molecular design directions of biological active 4-thiazolidinones and related heterocyclic systems, as well as obtain directed library that numbers over 5000 of novel compounds. At the present time in vitro anticancer activity screening was carried out for more than 1000 compounds (US NCI protocol (Developmental Therapeutic Program), among them 167 compounds showed high antitumor activity level. For the purpose of optimization and rational design of highly active molecules with optimal «drug-like» characteristics and discovering of possible mechanism of action SAR, QSAR analysis and molecular docking were carried out. The ultimate aim of the project is creating of innovative synthetic drug with special mechanism of action and sufficient pharmacological and toxicological features. Some aspects of structure–activity relationships were determined and structure design directions were proposed. The series of active compounds with high anticancer activity and/or selectivity levels were selected. Key words: synthesis, 4-thia(imida)zolidinones, thiopyrano[2,3-d]thiazoles, anticancer activity, (Q)SAR.Метою роботи був аналіз результатів дослідження протипухлинної активності 4-азолідонів і споріднених гетероциклічних сполук та формування деяких напрямків раціонального дизайну потенційних протипухлинних агентів. Синтетичні дослідження, проведені у ЛНМУ імені Данила Галицького, дозволили запропонувати низку нових спрямувань молекулярного дизайну біологічно активних 4-тіазолідинонів та споріднених гетероциклічних систем, а також одержати сфокусовану бібліотеку, яка нараховує понад 5000 нових сполук. На цей час здійснено in vitro скринінг протипухлинної активності понад 1000 сполук (US NCI протокол Developmental Therapeutic Program), з-поміж яких 167 ідентифіковано як такі, що мають високу протиракову активність. Для оптимізації і раціонального дизайну високоактивних молекул з оптимальними «лікоподібними» характеристиками та визначення можливого механізму біологічної дії проведено SAR- і QSAR-аналіз і молекулярний докінг. Кінцевою метою проекту є створення інноваційного синтетичного лікарського препарату з оригінальним механізмом дії та достатнім фармакологічним і токсикологічним профілем. Ключові слова: синтез, 4-тіа(іміда)золідинони, тіопірано[2, 3-d]тіазоли, протипухлинна активність, (Q)SAR.Цель работы состояла в анализе результатов исследования противоопухолевой активности 4-азолидонов и родственных гетероциклических систем и формировании некоторых направлений рационального дизайна потенциалных противоопухолевых агентов. Синтетические исследования, проведенные в ЛНМУ имени Данила Галицкого, позволили предложить ряд новых направлений молекулярного дизайна биологически активных 4-тиазолидинонов и родственных гетероциклических систем, а также получить сфокусированную библиотеку, насчитывающую более 5000 новых соединений. На данный момент осуществлен in vitro скрининг противоопухолевой активности (US NCI протокол Developmental Therapeutic Program) более 1000 соединений, позволивший идентифицировать 167 соединений с высоким противораковым эффектом. Для оптимизации и рационального дизайна высокоактивных молекул с оптимальными «drug-like» характеристиками и установления вероятного механизма биологического действия проведен SAR- и QSAR-анализ и молекулярный докинг. Конечная цель проекта – создание инновацинного синтетического лекарственного сресдтва с оригинальным механизмом действия, достаточным фармакологическим и токсикологическим профилем. Ключевые слова: синтез, 4-тиа(имида)золидиноны, тиопирано[2,3-d]тиазолы, противоопухолевая активность, (Q)SAR

Пріоритетні сучасні та перспективні напрямки фахової діяльності клінічного провізора на різних етапах розвитку клінічної фармації в Україні

Clinical pharmacy now is at the stage of intensive development, its key points gradually being implemented in practical healthcare inUkraine. The regulatory support of the activity of a clinical pharmacist, methodological aspects, as well as definition of his/her role and place in different areas of the national healthcare are important and necessary for the successful implementation of this process. A comparative study of the existing and promising directions of the clinical pharmacist’s professional activity at different stages of the clinical pharmacy development has been conducted. According to the results of the study conducted three main modern blocks (15 directions) of the professional activity of a clinical pharmacist at the present stage of development of clinical pharmacy in Ukraine have been identified: I) information and terminology; II) methodological-didactic, III) expert and formulary. The block (4 directions) of the promising professional activity has been also determined, namely: creation of expert systems (mobile medical applications); analysis of cases on-line; participation in writing grant projects; search and development of new classification systems of clinical and pharmaceutical interventions. All directions of the clinical pharmacist activity can be combined in a new, in our opinion, two-vector concept – management of drug-related problems (DRPs) (identification, analysis, standardization, clinical and pharmaceutical intervention, pharmacoeconomic studies, etc.) and formation of the messages of pharmaceutical care (including assessment of its quality). However, we consider that according to the vectors of further development of clinical pharmacy the professional directions of the clinical pharmacist may vary.В Украине клиническая фармация находится на этапе интенсивного развития, ее ключевые положения постепенно внедряются в практическое здравоохранение. Важными и необходимыми для успешной реализации этого процесса является нормативное и правовое обеспечение деятельности клинического провизора, методологические аспекты, а также определения его роли и места в разных направлениях здравоохранения. Проведено сравнительное исследование существующих и перспективных направлений профессиональной деятельности клинического провизора с учетом этапов развития клинической фармации. По результатам проведенного исследования определены 3 основных блока (15 направлений) профессиональной деятельности клинического провизора на современном этапе развития клинической фармации в Украине: І) информационно-терминологический; II) методологично-дидактический, III) экспертно-формулярный. Также мы выделили 1 блок (4 направления) перспективной профессиональной деятельности клинического провизора в Украине, а именно: создание экспертных систем (мобильных медицинских приложений); разбор «case»-случаев в on-line режиме; участие в написании грантовых проектов; поиск и разработка новых классификационных систем клинико-фармацевтических вмешательств. Отдельно отметим, обобщая все вышесказанное, что сегодня все направления деятельности клинического провизора можно свести к новой, на наш взгляд, двухвекторной концепции – менеджмент проблем, связанных с лекарствами (выявление, анализ, стандартизация, клинико-фармацевтические вмешательства, фармакоэкономические исследования и т. п.) и формирование соответствующих меседжей фармацевтической опеки (включая оценку ее качества). Вместе с тем мы считаем, что в соответствии с векторами дальнейшего развития клинической фармации профессиональные направления клинического провизора могут изменяться. В Україні клінічна фармація перебуває на етапі інтенсивного розвитку, її ключові положення поступово впроваджуються у практичну охорону здоров’я. Важливими та необхідними для успішної реалізації цього процесу є нормативне та правове забезпечення діяльності клінічного провізора, методологічні аспекти, а також визначення його ролі та місця у різних напрямках охорони здоров’я. Нами проведено порівняльне дослідження існуючих та перспективних напрямків фахової діяльності клінічного провізора з урахуванням етапів розвитку клінічної фармації. За результатами проведеного дослідження визначено 3 основні блоки (15 напрямків) фахової діяльності клінічного провізора на сучасному етапі розвитку клінічної фармації в Україні: І) інформаційно-термінологічний; ІІ) методологічно-дидактичний; ІІІ) експертно-формулярний. Також ми виокремили 1 блок (4 напрямки) перспективної фахової діяльності клінічного провізора в Україні, а саме: створення експертних систем (мобільних медичних додатків); розбір «case»-випадків в on-line режимі; участь у написанні грантових проектів; пошук і розробка нових класифікаційних систем клініко-фармацевтичних втручань. Окремо зазначимо, узагальнюючи все вищенаведене, що сьогодні всі напрямки діяльності клінічного провізора можна звести до нової, на наш погляд, двовекторної концепції – менеджмент ліко-пов’язаних проблем (виявлення, аналіз, стандартизація, клініко-фармацевтичні втручання, фармакоекономічні дослідження тощо) та формування відповідних меседжів фармацевтичної опіки (включно з оцінкою її якості). Разом із тим ми вважаємо, що відповідно до векторів подальшого розвитку клінічної фармації професійні напрямки клінічного провізора можуть змінюватися

Пріоритетні сучасні та перспективні напрямки фахової діяльності клінічного провізора на різних етапах розвитку клінічної фармації в Україні

Clinical pharmacy now is at the stage of intensive development, its key points gradually being implemented in practical healthcare inUkraine. The regulatory support of the activity of a clinical pharmacist, methodological aspects, as well as definition of his/her role and place in different areas of the national healthcare are important and necessary for the successful implementation of this process. A comparative study of the existing and promising directions of the clinical pharmacist’s professional activity at different stages of the clinical pharmacy development has been conducted. According to the results of the study conducted three main modern blocks (15 directions) of the professional activity of a clinical pharmacist at the present stage of development of clinical pharmacy in Ukraine have been identified: I) information and terminology; II) methodological-didactic, III) expert and formulary. The block (4 directions) of the promising professional activity has been also determined, namely: creation of expert systems (mobile medical applications); analysis of cases on-line; participation in writing grant projects; search and development of new classification systems of clinical and pharmaceutical interventions. All directions of the clinical pharmacist activity can be combined in a new, in our opinion, two-vector concept – management of drug-related problems (DRPs) (identification, analysis, standardization, clinical and pharmaceutical intervention, pharmacoeconomic studies, etc.) and formation of the messages of pharmaceutical care (including assessment of its quality). However, we consider that according to the vectors of further development of clinical pharmacy the professional directions of the clinical pharmacist may vary.В Украине клиническая фармация находится на этапе интенсивного развития, ее ключевые положения постепенно внедряются в практическое здравоохранение. Важными и необходимыми для успешной реализации этого процесса является нормативное и правовое обеспечение деятельности клинического провизора, методологические аспекты, а также определения его роли и места в разных направлениях здравоохранения. Проведено сравнительное исследование существующих и перспективных направлений профессиональной деятельности клинического провизора с учетом этапов развития клинической фармации. По результатам проведенного исследования определены 3 основных блока (15 направлений) профессиональной деятельности клинического провизора на современном этапе развития клинической фармации в Украине: І) информационно-терминологический; II) методологично-дидактический, III) экспертно-формулярный. Также мы выделили 1 блок (4 направления) перспективной профессиональной деятельности клинического провизора в Украине, а именно: создание экспертных систем (мобильных медицинских приложений); разбор «case»-случаев в on-line режиме; участие в написании грантовых проектов; поиск и разработка новых классификационных систем клинико-фармацевтических вмешательств. Отдельно отметим, обобщая все вышесказанное, что сегодня все направления деятельности клинического провизора можно свести к новой, на наш взгляд, двухвекторной концепции – менеджмент проблем, связанных с лекарствами (выявление, анализ, стандартизация, клинико-фармацевтические вмешательства, фармакоэкономические исследования и т. п.) и формирование соответствующих меседжей фармацевтической опеки (включая оценку ее качества). Вместе с тем мы считаем, что в соответствии с векторами дальнейшего развития клинической фармации профессиональные направления клинического провизора могут изменяться. В Україні клінічна фармація перебуває на етапі інтенсивного розвитку, її ключові положення поступово впроваджуються у практичну охорону здоров’я. Важливими та необхідними для успішної реалізації цього процесу є нормативне та правове забезпечення діяльності клінічного провізора, методологічні аспекти, а також визначення його ролі та місця у різних напрямках охорони здоров’я. Нами проведено порівняльне дослідження існуючих та перспективних напрямків фахової діяльності клінічного провізора з урахуванням етапів розвитку клінічної фармації. За результатами проведеного дослідження визначено 3 основні блоки (15 напрямків) фахової діяльності клінічного провізора на сучасному етапі розвитку клінічної фармації в Україні: І) інформаційно-термінологічний; ІІ) методологічно-дидактичний; ІІІ) експертно-формулярний. Також ми виокремили 1 блок (4 напрямки) перспективної фахової діяльності клінічного провізора в Україні, а саме: створення експертних систем (мобільних медичних додатків); розбір «case»-випадків в on-line режимі; участь у написанні грантових проектів; пошук і розробка нових класифікаційних систем клініко-фармацевтичних втручань. Окремо зазначимо, узагальнюючи все вищенаведене, що сьогодні всі напрямки діяльності клінічного провізора можна звести до нової, на наш погляд, двовекторної концепції – менеджмент ліко-пов’язаних проблем (виявлення, аналіз, стандартизація, клініко-фармацевтичні втручання, фармакоекономічні дослідження тощо) та формування відповідних меседжів фармацевтичної опіки (включно з оцінкою її якості). Разом із тим ми вважаємо, що відповідно до векторів подальшого розвитку клінічної фармації професійні напрямки клінічного провізора можуть змінюватися

Condition of mineralized tooth tissue in a population of 15-year-old adolescents living in a region of Ukraine with slightly exceeded fluorine concentration in the water

Introduction. Fluorine is a common element in nature; however, the difference between a beneficial dose and a toxic dose for the organisms is small. The main source of fluoride for humans is water in addition to food. Objective. The aim of this study was to estimate the degree of severity of pathological changes, namely, caries or fluorosis, in the mineralized tooth tissue of 15-year-old adolescents with respect to their hygienic and nutritional habits, and the content of fluorine in drinking water, soil and plant products. Materials and method. 100 adolescents aged 15 from schools in Sosniłka, L’viv region, were examined. The condition of mineralized tooth tissue was evaluated by the caries severity, expressed by the mean number D3MFT, caries frequency and value of the SIC index. Fluorine in plant material and soil were determined according to the PN-G-04543:1982 standard, and water according to the PN-EN ISO 10304 – 1: 2009+ AC: 2012 standard. Results. Severity of caries disease expressed by the D3MFT number in the examined group of 15-year-olds was 3.39; in the group of girls – 3.08, and in the group of boys – 3.76. In the examined group, the average number of teeth with fluorosis was 7.59. Value of the SIC index among the examined population of students (n-31) was 6.26: 5.89 (n-18) for girls and 7.31 (n-13) for boys. Fluorine concentration in the water was 0.78 – 1.25(mg·dm-3). In the soil, it also did not vary across the sampled areas and amounted, on average, to 176 mg·dm-3. The biggest fluorine content noted in the dry mass of beetroots was 3.50 (mg F· kg), and the lowest – 3.34 (mg F· kg). Conclusions. Close to optimal fluorine content lowers caries severity and frequency of fluorosis. Optimal fluorine content in drinking water and food does not require additional diet supplementatio