Peculiar properties of the onset of pheochromocytomas of adrenal glands

Different variants of clinical and laboratory onsets of adrenal phaeochromocytomas have been examined. Variability of clinical symptoms and hormonal activity of the adrenals have been shown, despite the monotypic morphological structure of the tumours. In conclusion, the main clinical signs of adrenal pheochromocyte were changes in hemodynamic parameters. Atypical course of the disease could be associated with a combined pathology or the spread of pheochromocytoma beyond the limits of the adrenal medulla. The most informative for pheochromocytoma of the adrenal glands is a high density of formation and a low rate of leaching of contrast during CT diagnosis. The level of common metanephrin urine is not a pathognomonic sign in patients with paroxysmal type of the disease

Differentiated approach to surgical treatment of adrenal glands tumors

Objective – to improve the results of treatment of adrenal tumors by optimizing a differentiated approach based on the analysis of the results of various surgical invasions. The paper analyzed the results of treatment of 145 patients with various adrenal tumors, which were divided into 2 groups: І (n=71) - patients after adrenalectomies, II (n=74) – after adrenal resections. Organ-preserving invasions showed better results during the early and long-term postoperative period in patients with corticosteromas, pheochromocytomas and incidentalomas by reducing the severity of fluctuations in hemodynamic parameters and the frequency of adrenal insufficiency. Due to the introduction of the treatment algorithm, the number of adrenal resections increased by 26.6% in patients with neoplasms more than 4,0 cm in diameter (p=0.0001). The choice of surgical invasion should be individualized, taking into account the clinical features of the disease, hormone indicator parameters, the size of tumors, the comprehensiveness of the adrenal gland lesion and the ratio of the latter to nearby organs and structures. Adrenal insufficiency was detected 14.2% more often after adrenalectomies (р=0.044) compared to adrenal resections. Treatment according to the developed algorithm reduced the incidence of adrenal insufficiency by 5.8% (p=0.028). In the long-term postoperative period, contralateral gland tumors occurred with the same frequency (4.8%) among patients after adrenalectomies and resections. Relapse of the neoplasm after resections was detected in 3 (7.1%), as a result of which 2.4% underwent repeated operations with the final removal of the gland. An increase in the size of a single adrenal gland was more common by 21.4% after adrenalectomies. Метою роботи було покращити результати лікування пухлин надниркових залоз за рахунок оптимізації диференційованого підходу на основі аналізу результатів різних варіантів хірургічних втручань. У роботі проаналізовано результати лікування 145 пацієнтів з різними пухлинами надниркових залоз, які були розділені на 2 групи: І (n = 71) - хворі після адреналектомій, ІІ (n = 74) – після резекцій надниркових залоз. Органозберігаючі втручання показали кращі результати протягом раннього та віддаленого післяопераційного періоду у хворих з кортикостеромами, феохромоцитомами та інсиденталомами за рахунок зменшення ступеню вираженості коливань показників гемодинаміки та частоти надниркової недостатності. Завдяки впровадженню алгоритму лікування на 26,6 % збільшилась кількість резекцій наднирників у хворих з новоутвореннями більше ніж 4,0 см у діаметрі (р = 0,0001). Тому, вибір хірургічного втручання має бути індивідуалізованим з урахуванням клінічної картини захворювання, даних показників гормонів, розмірів пухлин, повноти ураження надниркової залози та відношення останньої до прилеглих органів, структур. Надниркова недостатність визначалась на 14,2 % частіше після адреналектомій (р = 0,044) в порівнянні з резекціями наднирників. Лікування згідно з розробленим алгоритмом дозволило зменшити частоту надниркової недостатності на 5,8 % (р = 0,028). У віддаленому післяопераційному періоді пухлини контралатеральних залоз виникали з однаковою частотою (4,8 %) серед пацієнтів після адреналектомій та резекцій. Рецидив новоутворення після резекцій виявляли у 3 (7,1 %), внаслідок чого у 2,4 % виконували повторні операції з остаточним видаленням залози. Збільшення розмірів єдиного наднирника зустрічалась на 21,4 % частіше після адреналектомій

Нейропротективные свойства производного фурана - соединения ГИЖ-276 на модели геморрагического инсульта

The study of the neuroprotective properties new original compound GIZH-276 and evaluate changes activities of prolyl endopeptidase (PEP) and lactate dehydrogenase (LDH) in blood plasma of rats with post-traumatic hematoma (model of hemorrhagic stroke) is the aim of this investigation. Methodology of the study: Modeling of hemorrhagic stroke (HS) was carried out using the creation of intracerebral post-traumatic hematoma with the introduction of autologous blood into the site of injury. Assay of enzymes activities in plasma was carried out with fluorescent (PEP) and ultraviolet (LDH) methods. The results of the study: GIZH-276 at dose of 10 mg/kg (7 days, intraperitoneally) has a pronounced neuroprotective effect, attenuating neurological deficits in rats with hemorrhagic stroke 24 hours, 7 and 14 days after surgery and statistically significantly increasing the number of surviving rats by 14 days of observation. The weakening of neurological deficit and death of animals is accompanied by decreased activity of enzymes LDH and PEP, which indicates the improvement of security of brain tissue oxygen and reducing neuroinflammation. Conclusion: Safety and neuroprotective effect of GIZH-276 on the model of hemorrhagic stroke may be partially due to positive effect on inflammatory and hypoxia during the development of secondary brain damage in stroke.Целью настоящего исследования было изучение нейропротективных свойств нового оригинального соединения ГИЖ-276 с биохимической оценкой его влияния на активность ферментов пролилэндепептидазы (ПЭП и лактатдегидрогеназы (ЛДГ) в плазме крови крыс с посттравматической гематомой, моделью геморрагического инсульта. Методика исследования: моделирование геморрагического инсульта проведено с использованием методики создания интрацеребральной посттравматической гематомы с введением аутокрови в место повреждения. Флуориметрически, ультрофиолетовым методом проведено биохимическое исследование влияния ГИЖ-276 на активность ферментов ПЭП и ЛДГ в плазме крови крыс с ГИ. Результаты исследования: выявлено, что ГИЖ-276 в дозе 10 мг/кг (7 дней, внутрибрюшинно) оказывает выраженный нейропротективный эффект, ослабляя неврологический дефицит у крыс с геморрагическим инсультом через 24 ч, 7 и 14 сут. после операции и статистически достоверно увеличивая число выживших крыс к 14-м суткам наблюдения. Ослабление неврологического дефицита и гибели животных сопровождается снижением активности ферментов ЛДГ и ПЭП, что свидетельствует об улучшении обеспечения тканей мозга кислородом и уменьшении нейровоспаления. Заключение: защитный, нейропротективный эффект ГИЖ-276 на модели геморрагического инсульта может быть частично обусловлен его положительным влиянием на воспалительное и гипоксическое звено развития вторичных повреждений мозга при инсульте

Новое производное оксимов 4-бензоилпиридинов ГИЖ-298, обладающее противосудорожной активностью

Novel derivative of benzoylpyridine oximes - GIZH-298 (4-benzoylpyridine 0-(2-morpholinoethyl) oxime oxalate) was designed and synthesized in this work. This compound has a broad spectrum of anticonvulsant effects, eliminating primary generalized seizures in maximal electroshock (MES) and corazol antagonism tests in rodents in the doses of 0,5-100 mg/kg. LD50 for compound GIZH-298 is 316 mg/kg intraperitoneally (mouse). GIZH-298 has a large therapeutic breadth.В настоящей работе осуществлён дизайн и синтез нового производного оксима 4-бензоилпиридина - ГИЖ-298 (оксалат 0-(2-морфолиноэтил)оксима 4-бензоилпиридина). Это соединение обладает противосудорожной активностью, устраняя первично-генерализованные судороги в тестах антагонизма с максимальным электрошоком (МЭШ) и коразолом в дозах 0,5-100 мг/кг у грызунов внутрибрюшинно. ЛД50 при внутрибрюшинном введении для соединения ГИЖ-298 составляет 316 мг/кг (мыши). Таким образом, ГИЖ-298 имеет большую терапевтическую широту

Differentiated Approach to Surgical Treatment of Adrenal Glands Tumors

Objective – to improve the results of treatment of adrenal tumors by optimizing a differentiated approach based on the analysis of the results of various surgical invasions. The paper analyzed the results of treatment of 145 patients with various adrenal tumors, which were divided into 2 groups: І (n=71) - patients after adrenalectomies, II (n=74) – after adrenal resections. Organ-preserving invasions showed better results during the early and long-term postoperative period in patients with corticosteromas, pheochromocytomas and incidentalomas by reducing the severity of fluctuations in hemodynamic parameters and the frequency of adrenal insufficiency. Due to the introduction of the treatment algorithm, the number of adrenal resections increased by 26.6% in patients with neoplasms more than 4,0 cm in diameter (p=0.0001). The choice of surgical invasion should be individualized, taking into account the clinical features of the disease, hormone indicator parameters, the size of tumors, the comprehensiveness of the adrenal gland lesion and the ratio of the latter to nearby organs and structures. Adrenal insufficiency was detected 14.2% more often after adrenalectomies (р=0.044) compared to adrenal resections. Treatment according to the developed algorithm reduced the incidence of adrenal insufficiency by 5.8% (p=0.028). In the long-term postoperative period, contralateral gland tumors occurred with the same frequency (4.8%) among patients after adrenalectomies and resections. Relapse of the neoplasm after resections was detected in 3 (7.1%), as a result of which 2.4% underwent repeated operations with the final removal of the gland. An increase in the size of a single adrenal gland was more common by 21.4% after adrenalectomies

Diagnosis of adrenal glands incidentaloma.

In this study the results of examination and treatment of 91 patients with adrenal glands incidentaloma were analyzed. According to the results of the morphological study, adenomas were the most common (n=60). Among malignant tumors, ACC was detected in 7 patients, low and undifferentiated cancer – in 3 patients, sarcoma – in 2 patients and metastasis of cancer – in 4 patients. To assess the nature of the tumor, the following criteria were used: size and density according to CT. In 43 patients with neoplasms less than4 cmin 9,3% of cases malignant adrenalomas occurred, at 4-6 cm(n=29) - in 17,2% of cases, more than6 cm(n=19) - in 31,6%. In patients with ACC, 71,4% of tumors exceeded6 cm, 28,5% - were within 4-6 cm, 14,1% - less than4 cm. The frequency of detection of malignant incidentalomas increases in proportion to the growth of tumor size, and with a diameter of more than4 cmit was 27,1%. Adrenal adenomas in 31.6% of cases were from 4 to6 cm, and in 10% - more than6 cm. Thus, the orientation only on the size of tumors did not provide enough convincing grounds for determining its malignant potential. High native density was noted in ACC (33.4±2.8 HU), ganglioneuroma (36.6 НU) and metastases of cancer (43.6±9.0 HU). Low density was found in adenomas (0.4±10.7 HU) and adrenal cysts (6.0±8.2 HU), p<0.05. The most informative method of investigation in adrenal incidentalomas was CT, with sensitivity in adenomas and cancers – 98,3% and 94,4% respectively, specificity – 82,4% and 84,6%

Субтотальні адреналектомії в лікуванні доброякісних утворень наднирників

 Aim. To evaluate the results of subtotal adrenalectomy in patients with benign adrenal neoplasms.Materials and methods. A total of 111 patients with benign adrenal tumors were operated in the clinic. Depending on the surgeon volume, the patients were divided into 2 study groups: the main group consisted of patients after subtotal adrenalectomy (n = 55) and the comparison group comprised patients after total adrenalectomy (n = 56).Indicators of endocrine and blood electrolyte profiles were determined for all the patients, general clinical blood and urine examinations were performed at the time of admission and after the surgical treatment. The analysis of instrumental methods of examination with an assessment of the tumor malignant potential was also performed.Indicators of quality of life (QOL) of patients were assessed using the SF-36 questionnaire at admission, 6, 12 and 24 months following the surgery. Statistical analysis of the study results was carried out using the Statistica 6.1 software and Excel-2010 software (with the Attestat add-on) using the parametric and non-parametric statistical methods.Results. After subtotal adrenalectomy, a decrease in adrenal insufficiency cases among silent tumors and faster recovery of the adrenal glands functional activity in hormone-active neoplasms (P < 0.05) were detected, compared with the results after total adrenalectomy.QOL scores increased on all the scales by 20.4 points (95 % CI 7.4–33.5), (P < 0.05) 12 months after subtotal resection of the adrenal glands, while improvements in the indicators were less pronounced in the group of patients after total adrenalectomy.Conclusions. The incidence of adrenal insufficiency in the early postoperative period in patients with hormone-active tumors was 5.2 % after organ-preserving surgery and 11.9 % – after total adrenalectomy. After 12 months, all the patients who underwent surgery for adrenal neoplasms showed a moderate improvement in the quality of life. At the same time, after subtotal adrenalectomy, indicators of mental and physical health increased by 20.4 points (95 % CI 7.4–33.5), compared to those after total adrenalectomy, which were only 8.1 (95 % CI -6.7–22.9). Subtotal adrenal resection is an effective method of surgical treatment for benign adrenal tumors. Цель работы – оценка результатов субтотальных адреналэктомий у больных с доброкачественными новообразованиями надпочечников.Материалы и методы. В клинике прооперировали 111 больных с доброкачественными опухолями надпочечников. В зависимости от объема хирургических вмешательств пациенты разделены на 2 группы наблюдения: основная – больные после субтотальных адреналэктомий (n = 55), группа сравнения – после тотальных адреналэктомий (n = 56). Всем больным определяли показатели гормонального фона, электролитный состав крови, проводили общеклинические исследования крови и мочи на момент поступления и после хирургического лечения. Также выполнен анализ инструментальных методов исследования с оценкой злокачественного потенциала опухолей. Показатели качества жизни (КЖ) пациентов оценивали с помощью опросника SF-36 при поступлении, через 6, 12 и 24 месяца после операции. Статистический анализ результатов исследования выполнили с помощью программного продукта Statistica 6.1 и Excel-2010 (с надстройкой Attestat) с использованием методов параметрической и непараметрической статистики.Результаты. После субтотальных адреналэктомий отмечено снижение количества случаев надпочечниковой недостаточности среди «немых» опухолей и более быстрое восстановление функциональной активности надпочечников при гормонально активных образованиях (р < 0,05) по сравнению с результатами после тотальных адреналэктомий. Спустя 12 месяцев после перенесенных субтотальных резекций надпочечников у пациентов возросли показатели КЖ по всем шкалам (р < 0,05) на 20,4 балла (95 % ДИ 7,4–33,5), а в группе после тотальных адреналэктомий улучшение показателей было менее выражено.Выводы. Частота развития надпочечниковой недостаточности в раннем послеоперационном периоде у пациентов с гормон-активными опухолями составляла после органосберегающих операций – 5,2 %, после выполнения тотальных адреналэктомий – 11,9 %. Через 12 месяцев у всех больных, которые перенесли хирургическое вмешательство по поводу новообразований надпочечников, отмечено умеренное улучшение качества жизни. После субтотальных адреналэктомий показатели психического и физического здоровья возросли на 20,4 балла (95 % ДИ 7,4–33,5) по сравнению с результатами после тотальных, которые составляют всего 8,1 (95 % ДИ -6,7–22,9). Субтотальная резекция надпочечников – эффективный метод хирургического лечения доброкачественных опухолей надпочечников.  Мета роботи – оцінювання результатів субтотальних адреналектомій у хворих із доброякісними новоутвореннями наднирників.Матеріали та методи. У клініці прооперували 111 хворих із доброякісними пухлинами надниркових залоз. Залежно від обсягу хірургічних втручань пацієнтів поділили на 2 групи спостереження: основна – хворі після субтотальних адреналектомій (n = 55), група порівняння – після тотальних адреналектомій (n = 56). Усім хворим визначали показники гормонального фону, електролітний склад крові, виконували загальноклінічні дослідження крові та сечі на час надходження та після хірургічного лікування. Також виконали аналіз інструментальних методів дослідження з оцінюванням злоякісного потенціалу пухлин. Показники якості життя (ЯЖ) пацієнтів оцінювали за допомогою опитувальника SF-36 під час надходження, через 6, 12 і 24 місяці після операції. Статистичний аналіз результатів дослідження виконали за допомогою програмного продукту Statistica 6.1 та Excel-2010 (з надбудовою Attestat), використовуючи методи параметричної та непараметричної статистики.Результати. Після субтотальних адреналектомій встановили зниження кількості випадків надниркової недостатності серед «німих» пухлин і швидше відновлення функціональної активності наднирників при гормонально активних утвореннях (р < 0,05) порівняно з результатами після тотальних адреналектомій. Через 12 місяців після перенесених субтотальних резекцій наднирників у пацієнтів підвищилися показники ЯЖ за всіма шкалами (р < 0,05) на 20,4 бала (95 % ДІ 7,4–33,5), а у групі після тотальних адреналектомій поліпшення показників було менш вираженим.Висновки. Частота розвитку надниркової недостатності в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів із гормонально активними пухлинами становила після органозберігальних операцій 5,2 %, після виконання тотальних адреналектомій – 11,9 %. Через 12 місяців у всіх хворих, які перенесли хірургічне втручання з приводу новоутворень надниркових залоз, визначили помірне поліпшення якості життя. Після субтотальних адреналектомій показники психічного й фізичного здоров’я зросли на 20,4 бала (95 % ДІ 7,4–33,5) порівняно з результатами після тотальних, які становлять тільки 8,1 (95 % ДІ -6,7–22,9). Субтотальна резекція надниркових залоз є ефективним методом хірургічного лікування доброякісних пухлин надниркових залоз.