ЗВ’ЯЗОК МІЖ ФІНАНСОВИХ РОЗВИТКОМ І ЕКОНОМІЧНИМ ЗРОСТАННЯМ: НА ПРИКЛАДІ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

The financial market is an important element of any market economy. The study of the impact of financial development on the country’s economic growth is a very important and urgent topic. The financial sector plays a key role both in developed and developing countries. Financial markets play a critical role in the distribution of capital, financial intermediation, the transformation of available funds into investment, the distribution and diversification of risks. A well-functioning financial market increases productivity and significantly affects the country’s economic growth.The main objective of this study is to investigate the causal relationship between financial development, trade openness and economic growth. The empirical analysis of this study consists on panel data of 9 transition countries (Ukraine, Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Moldova and Tajikistan) over the period 1998 to 2015. Inorder to investigate the causal link between financial development and economic growth a three-stage Panel Granger causality test was employed. Firstly stationarity properties of the series are examined with the help of Pesaran (2007) panel unit root test. Then Westerlund (2007) panel cointegration method is applied. In the final stage Panel Granger causality test is performed.The results obtained suggest that there is evidence of a bidirectional causality between financial development and economic growth in the short-run. Policy makers in transition countries should consider the impact of financial development on economic growth.Финансовый рынок является важным элементом любой рыночной экономики. Изучение воздействия финансового развития на экономический рост страны является очень важной и актуальной темой. Финансовый сектор играет  ключевую роль как в развитых странах, так и в развивающихся странах. Велика роль финансовых рынков в распределении капитала, финансового посредничества, трансформации свободных средств в инвестиции, распределении и диверсификации рисков. Хорошо функционирующий финансовый рынок повышает производительность и существенно влияет на экономический рост страны.Основная цель этого исследования — изучить причинно-следственную связь между финансовым развитием и экономическим ростом. Эмпирический анализ этого исследования состоит из панельных данных девяти стран с переходной экономикой (Украина, Армения, Азербайджан, Беларусь, Грузия, Казахстан, Кыргызстан, Молдова и Таджикистан) в период с 1998 по 2015 год. Для изучения причинно-следственной связи между финансовым развитием и экономическим ростом был применен трехступенчатый тест причинности Грейнджера. Во-первых, проверялось стационарные свойства данных с помощью теста Pesaran (2007). Затем был применен метод коинтеграции Westerlund (2007). В заключительной стадии с помощью теста причинности Грейнджера исследовалось  наличие связи между финансовым развитием и экономическим ростом.Полученные результаты свидетельствуют о наличии двунаправленной причинно-следственной связи между финансовым развитием и экономическим ростом в краткосрочном периоде. Директивным органам в странах с переходной экономикой следует рассмотреть влияние финансового развития на экономический рост.Фінансовий ринок є важливим елементом будь-якої ринкової економіки. Вивчення впливу фінансового розвитку на економічне зростання країни є дуже важливою і актуальною темою. Фінансовий сектор відіграє ключову роль як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються. Велика роль фінансових ринків у розподілі капіталу, фінансового посередництва, трансформації вільних коштів в інвестиції, розподіл і диверсифікації ризиків. Добре функціонуючий фінансовий ринок підвищує продуктивність і суттєво впливає на економічне зростання країни.Основна мета цього дослідження — вивчити причинно-наслідковий зв’язок між фінансовим розвитком та економічним зростанням. Емпіричний аналіз цього дослідження складається з панельних даних дев’яти країн із перехідною економікою (Україна, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова і Таджикистан) у період з 1998 до 2015 рр. Для вивчення причинно-наслідкового зв’язку між фінансовим розвитком та економічним зростанням був застосований триступеневий тест причинності Грейнджера. По-перше, перевіряли стаціонарні властивості даних за допомогою тесту Pesaran (2007). Потім був застосований метод коінтеграції Westerlund (2007). У заключній стадії за допомогою тесту причинності Грейнджера досліджували наявність зв’язку між фінансовим розвитком та економічним зростанням.Отримані результати свідчать про наявність двобічного причинно-наслідкового зв’язку між фінансовим розвитком та економічним зростанням у короткостроковому періоді. Директивним органам у країнах із перехідною економікою слід розглянути вплив фінансового розвитку на економічне зростання

Społeczno-ekonomiczne i środowiskowe determinanty zdrowia: przypadek gospodarek w okresie przejściowym

This study examines the effects of economic and socio-demographic factors on the health status of men and women separately. The annual data of 16 selected transition countries for the period 2000-2016 were used. Life expectancy at birth was used as an indicator of health status in the study. Economic and environmental variables such as GDP per capita, health expenditures, unemployment, carbon emissions, access to safe water, and urbanization are considered as factors affecting life expectancy at birth. In the study, the Autoregressive Distributed Lags (ARDL) model was used. The findings show that the effects of socioeconomic and environmental factors on life expectancy differ according to men and women. It has been found that above-mentioned factors are more effective on life expectancy of men than women in selected transition economies. Therefore, it can be recommended to prioritize economic and environmental targets in improving the health outcomes of countries.W artykule przeanalizowano wpływ czynników ekonomicznych i społeczno-demograficznych na stan zdrowia kobiet i mężczyzn. Wykorzystano dane z 16 wybranych krajów reprezentujących gospodarki w okresie przejściowym za lata 2000-2016. W badaniu jako wskaźnik stanu zdrowia wykorzystano oczekiwaną długość życia w chwili urodzenia. Za czynniki wpływające na oczekiwaną długość życia w chwili urodzenia są uważane zmienne gospodarcze i środowiskowe, takie jak PKB na mieszkańca, wydatki na zdrowie, bezrobocie, emisje dwutlenku węgla, dostęp do czystej wody i urbanizacja. W badaniu wykorzystano model Autoregressive Distributed Lags (ARDL). Okazuje się, że wpływ czynników społeczno-ekonomicznych i środowiskowych na oczekiwaną długość życia różni się w zależności od płci. Stwierdzono, że wyżej wymienione czynniki wpływają bardziej na długość życia mężczyzn niż kobiet w wybranych gospodarkach w okresie przejściowym. Dlatego należy zalecić priorytetowe potraktowanie celów ekonomicznych i środowiskowych w poprawie wyników zdrowotnych krajów

Determinants of credit ratings: evidence from panel discrete model

This study aims to explore how changes in explanatory variables may affect the probability of sovereign credit ratings assigned by Fitch, which is assumed to be a binary choice variable. For this purpose annual data of selected developed and developing countries for the period 2002-2016 have been used. In the empirical analysis the binary logit model has been applied. The estimation results indicate that all the explanatory variables are statistically significant in explaining credit ratings. Consistent with prior research, credit ratings are positively related to per capita gross domestic product, the level of economic development and export. In addition, credit ratings are negatively related to inflation, debt and default history

ЗВ’ЯЗОК МІЖ ФІНАНСОВИХ РОЗВИТКОМ І ЕКОНОМІЧНИМ ЗРОСТАННЯМ: НА ПРИКЛАДІ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

The financial market is an important element of any market economy. The study of the impact of financial development on the country’s economic growth is a very important and urgent topic. The financial sector plays a key role both in developed and developing countries. Financial markets play a critical role in the distribution of capital, financial intermediation, the transformation of available funds into investment, the distribution and diversification of risks. A well-functioning financial market increases productivity and significantly affects the country’s economic growth.The main objective of this study is to investigate the causal relationship between financial development, trade openness and economic growth. The empirical analysis of this study consists on panel data of 9 transition countries (Ukraine, Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Moldova and Tajikistan) over the period 1998 to 2015. Inorder to investigate the causal link between financial development and economic growth a three-stage Panel Granger causality test was employed. Firstly stationarity properties of the series are examined with the help of Pesaran (2007) panel unit root test. Then Westerlund (2007) panel cointegration method is applied. In the final stage Panel Granger causality test is performed.The results obtained suggest that there is evidence of a bidirectional causality between financial development and economic growth in the short-run. Policy makers in transition countries should consider the impact of financial development on economic growth.Финансовый рынок является важным элементом любой рыночной экономики. Изучение воздействия финансового развития на экономический рост страны является очень важной и актуальной темой. Финансовый сектор играет  ключевую роль как в развитых странах, так и в развивающихся странах. Велика роль финансовых рынков в распределении капитала, финансового посредничества, трансформации свободных средств в инвестиции, распределении и диверсификации рисков. Хорошо функционирующий финансовый рынок повышает производительность и существенно влияет на экономический рост страны.Основная цель этого исследования — изучить причинно-следственную связь между финансовым развитием и экономическим ростом. Эмпирический анализ этого исследования состоит из панельных данных девяти стран с переходной экономикой (Украина, Армения, Азербайджан, Беларусь, Грузия, Казахстан, Кыргызстан, Молдова и Таджикистан) в период с 1998 по 2015 год. Для изучения причинно-следственной связи между финансовым развитием и экономическим ростом был применен трехступенчатый тест причинности Грейнджера. Во-первых, проверялось стационарные свойства данных с помощью теста Pesaran (2007). Затем был применен метод коинтеграции Westerlund (2007). В заключительной стадии с помощью теста причинности Грейнджера исследовалось  наличие связи между финансовым развитием и экономическим ростом.Полученные результаты свидетельствуют о наличии двунаправленной причинно-следственной связи между финансовым развитием и экономическим ростом в краткосрочном периоде. Директивным органам в странах с переходной экономикой следует рассмотреть влияние финансового развития на экономический рост.Фінансовий ринок є важливим елементом будь-якої ринкової економіки. Вивчення впливу фінансового розвитку на економічне зростання країни є дуже важливою і актуальною темою. Фінансовий сектор відіграє ключову роль як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються. Велика роль фінансових ринків у розподілі капіталу, фінансового посередництва, трансформації вільних коштів в інвестиції, розподіл і диверсифікації ризиків. Добре функціонуючий фінансовий ринок підвищує продуктивність і суттєво впливає на економічне зростання країни.Основна мета цього дослідження — вивчити причинно-наслідковий зв’язок між фінансовим розвитком та економічним зростанням. Емпіричний аналіз цього дослідження складається з панельних даних дев’яти країн із перехідною економікою (Україна, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова і Таджикистан) у період з 1998 до 2015 рр. Для вивчення причинно-наслідкового зв’язку між фінансовим розвитком та економічним зростанням був застосований триступеневий тест причинності Грейнджера. По-перше, перевіряли стаціонарні властивості даних за допомогою тесту Pesaran (2007). Потім був застосований метод коінтеграції Westerlund (2007). У заключній стадії за допомогою тесту причинності Грейнджера досліджували наявність зв’язку між фінансовим розвитком та економічним зростанням.Отримані результати свідчать про наявність двобічного причинно-наслідкового зв’язку між фінансовим розвитком та економічним зростанням у короткостроковому періоді. Директивним органам у країнах із перехідною економікою слід розглянути вплив фінансового розвитку на економічне зростання

GEÇİŞ ÜLKELERİNDE TARIMIN YOKSULLUK ÜZERİNDEKİ ETKİSİ

Yoksullukla mücadele tüm ülkeler için özellikle de gelişmekte olan ülkeler için üzerinde önemle durulması gereken bir konu olarak ön plana çıkmaktadır. Yoksulların çoğunluğu kırsal kesimde yaşadığından onların yaşamı tarıma bağımlıdır. Bilindiği gibi ekonomik gelişme sürecinde tarım sektörü önemli roller üstlenmektedir. Dolayısıyla söz konusu ülkelerde yoksulluğu azaltmanın en kalıcı yollarından birinin tarımsal kalkınma olduğu kanaatine varılabilir.Bu çalışmanın amacı, tarım sektörünün yoksulluğun azaltılmasında etkili olup olmadığını incelemektir. Bu amaç doğrultusunda seçilmiş geçiş sürecindeki ülkelerin (Belarus, Estonya, Kazakistan, Kırgızistan, Letonya, Rusya) 2006-2015 dönemine ait yıllık verileri ampirik uygulamada kullanılmıştır. İlk önce serilerin durağanlığı panel birim kök testi yardımıyla incelenmiştir. Daha sonra Panel ARDL modeli aracılığıyla ele alınan değişkenler arasındaki bağlantı ortaya konulmaya çalışılmıştır. Ampirik uygulama sonucu elde edilen bulgular ışığında değerlendirmeler yapılarak öneriler sunulmuştur

Does Wagner’s Hypothesis Explain the Dynamics of Health Expenditures in Transition Countries?

The purpose of this study is to analyze the short and long run causal relationship between public health expenditure and GDP per capita in transition economies within the context of the Wagner hypoth­esis. For the period 2000-2020, the empirical analy­sis was conducted using a dataset covering 22 tran­sition countries: Latvia, Belarus, Czechia, Georgia, Bulgaria, Hungary, Estonia, Croatia, Moldova, Bosnia and Herzegovina, Slovenia, Ukraine, Armenia, Lithuania, Russian Federation, Slovak Republic, Romania, Turkmenistan, Uzbekistan, Tajikistan, Kyrgyz Republic, and Kazakhstan.Wagner emphasizes that increases in govern­ment expenditure, considered an endogenous vari­able, do not drive GDP growth. In essence, Wagner argues that a rise in GDP leads to an increase in government expenditures. The study assessed the validity of Wagner’s hypothesis by applying the Panel Cross-Sectionally Augmented Autoregres­sive Distributed Lag model (CS-ARDL), developed by Chudik et al. (2016), using annual data. For the empirical analysis, panel data from selected tran­sition countries underwent causality tests pro­posed by Juodis, Karavias and Sarafidis (2021) and Dumitrescu and Hurlin (2012). The stationarity of the series was assessed using a panel unit root test. Subsequently, the panel cointegration test de­veloped by Westerlund (2007) was employed to as­certain the long run cointegration of the variables in the subsequent phase. The results suggest that the Wagner hypothesis holds true within the context of transition countries, as indicated by the outcomes of the CS-ARDL model. The causality test revealed a one-way causal linkage between GDP per capita and health expenditure. Recommendations for those who make policy decisions were made in light of the findings.</p

Społeczno-ekonomiczne i środowiskowe determinanty zdrowia: przypadek gospodarek w okresie przejściowym

This study examines the effects of economic and socio-demographic factors on the health status of men and women separately. The annual data of 16 selected transition countries for the period 2000-2016 were used. Life expectancy at birth was used as an indicator of health status in the study. Economic and environmental variables such as GDP per capita, health expenditures, unemployment, carbon emissions, access to safe water, and urbanization are considered as factors affecting life expectancy at birth. In the study, the Autoregressive Distributed Lags (ARDL) model was used. The findings show that the effects of socioeconomic and environmental factors on life expectancy differ according to men and women. It has been found that above-mentioned factors are more effective on life expectancy of men than women in selected transition economies. Therefore, it can be recommended to prioritize economic and environmental targets in improving the health outcomes of countries.W artykule przeanalizowano wpływ czynników ekonomicznych i społeczno-demograficznych na stan zdrowia kobiet i mężczyzn. Wykorzystano dane z 16 wybranych krajów reprezentujących gospodarki w okresie przejściowym za lata 2000-2016. W badaniu jako wskaźnik stanu zdrowia wykorzystano oczekiwaną długość życia w chwili urodzenia. Za czynniki wpływające na oczekiwaną długość życia w chwili urodzenia są uważane zmienne gospodarcze i środowiskowe, takie jak PKB na mieszkańca, wydatki na zdrowie, bezrobocie, emisje dwutlenku węgla, dostęp do czystej wody i urbanizacja. W badaniu wykorzystano model Autoregressive Distributed Lags (ARDL). Okazuje się, że wpływ czynników społeczno-ekonomicznych i środowiskowych na oczekiwaną długość życia różni się w zależności od płci. Stwierdzono, że wyżej wymienione czynniki wpływają bardziej na długość życia mężczyzn niż kobiet w wybranych gospodarkach w okresie przejściowym. Dlatego należy zalecić priorytetowe potraktowanie celów ekonomicznych i środowiskowych w poprawie wyników zdrowotnych krajów

Investigating the factors affecting the PISA-based test performance of Asian students

Purpose ― This study investigates the factors affecting the learning outcomes of Asian students. Methods ─ The effects of both educational inputs and economic and socioeconomic variables on the PISA scores of 10 Asian countries (Hong Kong, Indonesia, Japan, Singapore, Macau, Korea, Turkey, Israel, Qatar, and Thailand) for the years 2006, 2009, 2012 and 2015 were examined using unbalanced panel data. Findings ─ The results show that country-level economic factors strongly affect academic achievement. Furthermore, country-level economic factors dominate the other explanatory factors in the numerical and statistical sense. Implication ─ The findings provide valuable information for educators, policymakers, and researchers aiming to develop efficient educational strategies to improve educational quality. Furthermore, the results offer policy suggestions for addressing factors that impact the quality of education both at the national and international levels. Originality ─ This research enhances the current body of knowledge by investigating how economic and socioeconomic variables affect students' math, science, and reading performance, particularly emphasizing Asian countries

ANALYZING OF THE VALIDITY OF ENERGY-GROWTH HYPOTHESIS IN N-11 COUNTRIES

This study aims to determine which energy-growth hypothesis is valid in Next-11 countries. We adopt a panel estimation techniques for the period of 1984-2010 to examine the possibility of growth, conservative, feedback, or neutrality hypotheses for Next-11 countries. Firstly, second generation unit root test are used to investigate stationarity properties of the variables because of the cross-sectional dependence.Then a panel cointegration and panel causality approach are proposed to examine the causal relationship between the variables. Finally, panel vector autoregression model, impulse-response and variance decomposition analysis are applied using generalized moment methods. The findings obtained from panel Granger causality test suggests that there is evidence of uni-directional causality between renewable energy consumption and economic growth in the short-term, which is consistent with the growth hypothesis. It is also found that the responses of growth to a shock of renewable energy consumption are positive. Since there is evidence indicating that renewable energy consumption may trigger economic growth.&nbsp;This study aims to determine which energy-growth hypothesis is valid in Next-11 countries. We adopt a panel estimation techniques for the period of 1984-2010 to examine the possibility of growth, conservative, feedback, or neutrality hypotheses for Next-11 countries. Firstly, second generation unit root test are used to investigate stationarity properties of the variables because of the cross-sectional dependence.Then a panel cointegration and panel causality approach are proposed to examine the causal relationship between the variables. Finally, panel vector autoregression model, impulse-response and variance decomposition analysis are applied using generalized moment methods. The findings obtained from panel Granger causality test suggests that there is evidence of uni-directional causality between renewable energy consumption and economic growth in the short-term, which is consistent with the growth hypothesis. It is also found that the responses of growth to a shock of renewable energy consumption are positive. Since there is evidence indicating that renewable energy consumption may trigger economic growth.&nbsp

Issue 2 384 International Journal of Recent Advances in Organizational Behaviour and Decision Sciences (IJRAOB) An Online International Research Journal

Abstract The place of women in working life is extremely important by reason of the fact that it contributes to an increase in overall famil