Intraspecific Differentiation of <i>Francisella tularensis</i> Strains Using Multilocus Real-Time Polymerase Chain Reaction

The aim of the study was to develop a method for intraspecific differentiation of the tularemia microbe: subspecies tularensis (subpopulations AI and AII), holarctica (biovars japonica, EryS/R), mediasiatica, and novicida using multilocus real-time PCR. Materials and methods. We used 48 strains of F. tularensis of various subspecies, biovars, and subpopulations. Intraspecific appurtenance of the strains was carried out on the basis of the analysis of the RD-1 region variability applying PCR, the sdhA gene by Sanger fragment sequencing and by the disk diffusion method using disks with erythromycin. The selection of primers and probes was performed using the software available at www.genscript.com and GeneRunner 6.5.52. Sequence homology was assessed using the BLAST algorithm and the GenBank NCBI database. Results and discussion. New data on the structure and occurrence of the differentiation regions RD-8, RD-12, RD-28 of FTT1122c gene and its homologous sequences in strains of tularemia microbe of various subspecies have been obtained. Novel RDhm 346 bp in size, characteristic of strains of the subsp. mediasiatica, holarctica, which is deleted in subsp. tularensis and absent in subsp. novicida has been detected. Based on the detection of the FTT1670, FTT1122с, FTT1067, FTW_2084 loci, a multilocus real-time PCR has been developed – “F. tularensis 4c”, providing for identification of all subspecies of the tularemia microbe, separately for the biovar japonica of the Holarctic subspecies and subpopulations AI, AII of the subspecies tularensis. The PCR specificity was confirmed in the study of strains of tularemia microbe from the fund of the “State Collection of Pathogenic Bacteria” at the premises of the Russian Reserarch Anti-Plague Institute “Microbe”. The results obtained expand the concept of intraspecific genetic heterogeneity of tularemia microbe and possibilities of identifying the causative agent of tularemia using molecular-genetic methods. They are important for understanding the processes of adaptation of the pathogen to circulation in the host organism and environmental objects, the course of evolution and formation of new species of Francisella

Fungal Planet description sheets: 868-950

Novel species of fungi described in this study include those from various countries as follows: Australia, Chaetomella pseudocircinoseta and Coniella pseudodiospyri on Eucalyptus microcorys leaves, Cladophialophora eucalypti, Teratosphaeria dunnii and Vermiculariopsiella dunnii on Eucalyptus dunnii leaves, Cylindrium grande and Hypsotheca eucalyptorum on Eucalyptus grandis leaves, Elsinoe salignae on Eucalyptus saligna leaves, Marasmius lebeliae on litter of regenerating subtropical rainforest, Phialoseptomonium eucalypti (incl. Phialoseptomonium gen. nov.) on Eucalyptus grandis × camaldulensis leaves, Phlogicylindrium pawpawense on Eucalyptus tereticornis leaves, Phyllosticta longicauda as an endophyte from healthy Eustrephus latifolius leaves, Pseudosydowia eucalyptorum on Eucalyptus sp. leaves, Saitozyma wallum on Banksia aemula leaves, Teratosphaeria henryi on Corymbia henryi leaves. Brazil, Aspergillus bezerrae, Backusella azygospora, Mariannaea terricola and Talaromyces pernambucoensis from soil, Calonectria matogrossensis on Eucalyptus urophylla leaves, Calvatia brasiliensis on soil, Carcinomyces nordestinensis on Bromelia antiacantha leaves, Dendryphiella stromaticola on small branches of an unidentified plant, Nigrospora brasiliensis on Nopalea cochenillifera leaves, Penicillium alagoense as a leaf endophyte on a Miconia sp., Podosordaria nigrobrunnea on dung, Spegazzinia bromeliacearum as a leaf endophyte on Tilandsia catimbauensis, Xylobolus brasiliensis on decaying wood. Bulgaria, Kazachstania molopis from the gut of the beetle Molops piceus. Croatia, Mollisia endocrystallina from a fallen decorticated Picea abies tree trunk. Ecuador, Hygrocybe rodomaculata on soil. Hungary, Alfoldia vorosii (incl.Alfoldia gen. nov.) from Juniperus communis roots, Kiskunsagia ubrizsyi (incl. Kiskunsagia gen. nov.) from Fumana procumbens roots. India, Aureobasidium tremulum as laboratory contaminant, Leucosporidium himalayensis and Naganishia indica from windblown dust on glaciers. Italy, Neodevriesia cycadicola on Cycas sp. leaves, Pseudocercospora pseudomyrticola on Myrtus communis leaves, Ramularia pistaciae on Pistacia lentiscus leaves, Neognomoniopsis quercina (incl. Neognomoniopsis gen. nov.) on Quercus ilex leaves. Japan, Diaporthe fructicola on Passiflora edulis × P. edulis f. flavicarpa fruit, Entoloma nipponicum on leaf litter in a mixed Cryptomeria japonica and Acer spp. forest. Macedonia, Astraeus macedonicus on soil. Malaysia, Fusicladium eucalyptigenum on Eucalyptus sp. twigs, Neoacrodontiella eucalypti (incl. Neoacrodontiella gen. nov.) on Eucalyptus urophylla leaves. Mozambique, Meliola gorongosensis on dead Philenoptera violacea leaflets. Nepal, Coniochaeta dendrobiicola from Dendriobium lognicornu roots. New Zealand, Neodevriesia sexualis and Thozetella neonivea on Archontophoenix cunninghamiana leaves. Norway, Calophoma sandfjordenica from a piece of board on a rocky shoreline, Clavaria parvispora on soil, Didymella finnmarkica from a piece of Pinus sylvestris driftwood. Poland, Sugiyamaella trypani from soil. Portugal, Colletotrichum feijoicola from Acca sellowiana. Russia, Crepidotus tobolensis on Populus tremula debris, Entoloma ekaterinae, Entoloma erhardii and Suillus gastroflavus on soil, Nakazawaea ambrosiae from the galleries of Ips typographus under the bark of Picea abies. Slovenia, Pluteus ludwigii on twigs of broadleaved trees. South Africa, Anungitiomyces stellenboschiensis (incl. Anungitiomyces gen. nov.) and Niesslia stellenboschiana on Eucalyptus sp. leaves, Beltraniella pseudoportoricensis on Podocarpus falcatus leaf litter, Corynespora encephalarti on Encephalartos sp. leaves, Cytospora pavettae on Pavetta revoluta leaves, Helminthosporium erythrinicola on Erythrina humeana leaves, Helminthosporium syzygii on a Syzygium sp. barkcanker, Libertasomyces aloeticus on Aloe sp. leaves, Penicillium lunae from Musa sp. fruit, Phyllosticta lauridiae on Lauridia tetragona leaves, Pseudotruncatella bolusanthi (incl. Pseudotruncatellaceae fam. nov.) and Dactylella bolusanthi on Bolusanthus speciosus leaves. Spain, Apenidiella foetida on submerged plant debris, Inocybe grammatoides on Quercus ilex subsp. ilex forest humus, Ossicaulis salomii on soil, Phialemonium guarroi from soil. Thailand, Pantospora chromolaenae on Chromolaena odorata leaves. Ukraine, Cadophora helianthi from Helianthus annuus stems. USA, Boletus pseudopinophilus on soil under slash pine, Botryotrichum foricae, Penicillium americanum and Penicillium minnesotense from air. Vietnam, Lycoperdon vietnamense on soil. Morphological and culture characteristics are supported by DNA barcodes

Fungal planet description sheets: 868–950

Novel species of fungi described in this study include those from various countries as follows: Australia, Chaetomella pseudocircinoseta and Coniella pseudodiospyri on Eucalyptus microcorys leaves, Cladophialophora eucalypti, Teratosphaeria dunnii and Vermiculariopsiella dunnii on Eucalyptus dunnii leaves, Cylindrium grande and Hypsotheca eucalyptorum on Eucalyptus grandis leaves, Elsinoe salignae on Eucalyptus saligna leaves, Marasmius lebeliae on litter of regenerating subtropical rainforest, Phialoseptomonium eucalypti (incl. Phialoseptomonium gen. nov.) on Eucalyptus grandis × camaldulensis leaves, Phlogicylindrium pawpawense on Eucalyptus tereticornis leaves, Phyllosticta longicauda as an endophyte from healthy Eustrephus latifolius leaves, Pseudosydowia eucalyptorum on Eucalyptus sp. leaves, Saitozyma wallum on Banksia aemula leaves, Teratosphaeria henryi on Corymbia henryi leaves. Brazil, Aspergillus bezerrae, Backusella azygospora, Mariannaea terricola and Talaromyces pernambucoensis from soil, Calonectria matogrossensis on Eucalyptus urophylla leaves, Calvatia brasiliensis on soil, Carcinomyces nordestinensis on Bromelia antiacantha leaves, Dendryphiella stromaticola on small branches of an unidentified plant, Nigrospora brasiliensis on Nopalea cochenillifera leaves, Penicillium alagoense as a leaf endophyte on a Miconia sp., Podosordaria nigrobrunnea on dung, Spegazzinia bromeliacearum as a leaf endophyte on Tilandsia catimbauensis, Xylobolus brasiliensis on decaying wood. Bulgaria, Kazachstania molopis from the gut of the beetle Molops piceus. Croatia, Mollisia endocrystallina from a fallen decorticated Picea abies tree trunk. Ecuador, Hygrocybe rodomaculata on soil. Hungary, Alfoldia vorosii (incl. Alfoldia gen. nov.) from Juniperus communis roots, Kiskunsagia ubrizsyi (incl. Kiskunsagia gen. nov.) from Fumana procumbens roots. India, Aureobasidium tremulum as laboratory contaminant, Leucosporidium himalayensis and Naganishia indica from windblown dust on glaciers. Italy, Neodevriesia cycadicola on Cycas sp. leaves, Pseudocercospora pseudomyrticola on Myrtus communis leaves, Ramularia pistaciae on Pistacia lentiscus leaves, Neognomoniopsis quercina (incl. Neognomoniopsis gen. nov.) on Quercus ilex leaves. Japan, Diaporthe fructicola on Passiflora edulis × P. edulis f. flavicarpa fruit, Entoloma nipponicum on leaf litter in a mixed Cryptomeria japonica and Acer spp. forest. Macedonia, Astraeus macedonicus on soil. Malaysia, Fusicladium eucalyptigenum on Eucalyptus sp. twigs, Neoacrodontiella eucalypti (incl. Neoacrodontiella gen. nov.) on Eucalyptus urophylla leaves. Mozambique, Meliola gorongosensis on dead Philenoptera violacea leaflets. Nepal, Coniochaeta dendrobiicola from Dendriobium lognicornu roots. New Zealand, Neodevriesia sexualis and Thozetella neonivea on Archontophoenix cunninghamiana leaves. Norway, Calophoma sandfjordenica from a piece of board on a rocky shoreline, Clavaria parvispora on soil, Didymella finnmarkica from a piece of Pinus sylvestris driftwood. Poland, Sugiyamaella trypani from soil. Portugal, Colletotrichum feijoicola from Acca sellowiana. Russia, Crepidotus tobolensis on Populus tremula debris, Entoloma ekaterinae, Entoloma erhardii and Suillus gastroflavus on soil, Nakazawaea ambrosiae from the galleries of Ips typographus under the bark of Picea abies. Slovenia, Pluteus ludwigii on twigs of broadleaved trees. South Africa, Anungitiomyces stellenboschiensis (incl. Anungitiomyces gen. nov.) and Niesslia stellenboschiana on Eucalyptus sp. leaves, Beltraniella pseudoportoricensis on Podocarpus falcatus leaf litter, Corynespora encephalarti on Encephalartos sp. leaves, Cytospora pavettae on Pavetta revoluta leaves, Helminthosporium erythrinicola on Erythrina humeana leaves, Helminthosporium syzygii on a Syzygium sp. bark canker, Libertasomyces aloeticus on Aloe sp. leaves, Penicillium lunae from Musa sp. fruit, Phyllosticta lauridiae on Lauridia tetragona leaves, Pseudotruncatella bolusanthi (incl. Pseudotruncatellaceae fam. nov.) and Dactylella bolusanthi on Bolusanthus speciosus leaves. Spain, Apenidiella foetida on submerged plant debris, Inocybe grammatoides on Quercus ilex subsp. ilex forest humus, Ossicaulis salomii on soil, Phialemonium guarroi from soil. Thailand, Pantospora chromolaenae on Chromolaena odorata leaves. Ukraine, Cadophora helianthi from Helianthus annuus stems. USA, Boletus pseudopinophilus on soil under slash pine, Botryotrichum foricae, Penicillium americanum and Penicillium minnesotense from air. Vietnam, Lycoperdon vietnamense on soil. Morphological and culture characteristics are supported by DNA barcodes

[Investigation of pseudoautosomal and bordering regions in avian Z and W chromosomes with the use of large insert genomic BAC clones] Изучение псевдоаутосомных и граничащих с ними районов Z- и W-хромосом птиц при помощи протяженных геномных BAC-клонов

Благовещенский И.Ю., Сазанова А.Л., Стекольникова В.А., Фомичев К.А., Баркова О.Ю., Романов М.Н., Сазанов А.А. Для изучения псевдоаутосомных и граничащих с ними районов Z- и W-хромосом птиц были использованы семь BAC-клонов, обнаруженных в геномных библиотеках с использованием в качестве ДНК-зондов фрагментов различных гаметологов гена ATP5А1, расположенного вблизи проксимальной границы псевдоаутосомного района половых хромосом домашней курицы и японского перепела. Методом флуоресцентной гибридизации in situ с использованием W-специфических зондов определены локализация BAC-клонов TAM31-b100C09, TAM31-b99N01, TAM31-b27P16 и TAM31-b95L18 в коротком плече Z-хромосом домашней курицы и японского перепела (район Zp23–p22) и локализация BAC-клонов CHORI–261-CH46G16, CHORI-261-CH33F10 и CHORI-261-CH64F22 на W-хромосомах этих видов птиц и в коротком плече Z-хромосом (район Zp23–p22). Различия в локализации BAC-клонов на Z- и W-хромосомах, возможно, связаны с наличием дивергенции в нуклеотидных последовательностях разных половых хромосом, находящихся за пределами псевдоаутосомного района. To study pseudoautosomal and bordering regions in the avian Z and W chromosomes, we used seven BAC clones from genomic libraries as DNA probes of fragments of different gametologs of the ATP5A1 gene located close to the proximal border of the pseudoautosomal region (PAR) of sex chromosomes of domestic chicken and Japanese quail. Localization of BAC clones TAM31-b100C09, TAM31-b99N01, TAM31-b27P16, and TAM31-b95L18 in the short arm of Z chromosomes of domestic chicken and Japanese quail (region Zp23-p22) and localization of the BAC clones CHORI-261-CH46G16, CHORI-261-CH33F10, and CHORI-261-CH64F22 on W chromosomes of these species and in the short arm of Z chromosomes (region Zp23-p22) were determined by fluorescence in situ hybridization with the use of W-specific probes. The difference in the localization of the BAC clones on the Z and W chromosomes is probably explained by divergence of the nucleotide sequences of different sex chromosomes located beyond the pseudoautosomal region

Investigation of pseudoautosomal and bordering regions in avian Z and W chromosomes with the use of large insert genomic BAC clones

To study pseudoautosomal and bordering regions in the avian Z and W chromosomes, we used seven BAC clones from genomic libraries as DNA probes of fragments of different gametologs of the ATP5A1 gene located close to the proximal border of the pseudoautosomal region (PAR) of sex chromosomes of domestic chicken and Japanese quail. Localization of BAC clones TAM31-b100C09, TAM31-b99N01, TAM31-b27P16, and TAM31-b95L18 in the short arm of Z chromosomes of domestic chicken and Japanese quail (region Zp23-p22) and localization of the BAC clones CHORI-261-CH46G16, CHORI-261-CH33F10, and CHORI-261-CH64F22 on W chromosomes of these species and in the short arm of Z chromosomes (region Zp23-p22) were determined by fluorescence in situ hybridization with the use of W-specific probes. The difference in the localization of the BAC clones on the Z and W chromosomes is probably explained by divergence of the nucleotide sequences of different sex chromosomes located beyond the pseudoautosomal region

Терапевтичні вправи у процесі фізичної реабілітації спортсменів із травматичними ушкодженнями опорно-рухового апарату (на матеріалі футзалу)

  The purpose of the work is to investigate and to test the effectiveness of therapeutic exercises in the process of physical rehabilitation of players in futsal after traumatic injuries of the musculoskeletal system.Materials and research methods. 36 athletes (18–27 years old), who during 2016–2019 were members of the ZSMU futsal team, took part in the experimental studies. Quantitative indicators of traumatic injuries of the musculoskeletal system are determined in the training and competition processes in annual training cycles based on the processing of official competition protocols and athletes' medical cards. Analysis and generalized data from scientific literature and the Internet; pedagogical observations; analysis of official competition protocols; analysis of medical records of athletes; pedagogical experiment stating orientation; methods of mathematical statistics were used in this experiment.Results. Analysis and synthesis of the obtained data allows us to state that the main feature using to therapeutic exercises in the generalized physical rehabilitation program is that they have restorative, training orientation and comprehensively affect the restoration of stability and mobility in injured joints, muscle tone and coordination of movements, proprioceptive function, special motor skills, skills, physical qualities, general and special physical performance.Conclusions. It was determined that the main therapeutic exercises which are used in the physical rehabilitation of athletes in futsal after injuries of the musculoskeletal system are massage exercises, stretching exercises, low-intensity cyclic locomotion, tension and relaxation exercises for healthy limbs, therapeutic exercises, conditioning exercises for large muscle groups, breathing exercises, local exercises on simulators and technical rehabilitation equipment. Цель работы – исследовать и экспериментально проверить эффективность применения терапевтических упражнений в процессе физической реабилитации игроков в мини-футболе после травматических повреждений опорно-двигательного аппарата.Материалы и методы. В экспериментальных исследованиях приняли участие 36 спортсменов в возрасте 18–27 лет, которые в течение 2016–2019 гг. были членами сборной команды ЗГМУ по футзалу. Количественные показатели травматических повреждений опорно-двигательного аппарата определены в тренировочном и соревновательном процессах в годичных циклах подготовки по результатам обработки официальных протоколов соревнований и медицинских карточек спортсменов. В процессе исследования использованы методы: анализ и обобщение данных научной литературы и сети Internet, педагогические наблюдения, анализ официальных протоколов соревнований, анализ медицинских карт спортсменов, педагогический эксперимент констатирующей направленности, методы математической статистики.Результаты. Анализ и обобщение полученных данных позволяет констатировать, что главной особенностью применения терапевтических упражнений в обобщенной программе физической реабилитации является то, что, кроме восстановительной, они имеют еще и тренировочную направленность и комплексно влияют на восстановление стабильности и подвижности в травмированных суставах, мышечного тонуса и координации движений, проприоцептивной функции, специальных двигательных умений, навыков, физических качеств, общей и специальной физической работоспособности.Выводы. Определено, что основными терапевтическими упражнениями, которые используются в процессе физической реабилитации спортсменов в футзале после повреждений опорно-двигательного аппарата, являются массажные, упражнения стретчинга, циклические локомоции низкой интенсивности, упражнения на напряжение и расслабление здоровых конечностей, лечебной гимнастики, упражнения кондиционной тренировки для больших мышечных групп, дыхательные упражнения, локальные упражнения на тренажерах и технических средствах реабилитации. Мета роботи – дослідити й експериментально перевірити ефективність застосування терапевтичних вправ у процесі фізичної реабілітації гравців у міні-футболі після травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату.Матеріали та методи. В експериментальних дослідженнях взяли участь 36 спортсменів віком 18–27 років, які протягом 2016–2019 рр. були членами збірної команди ЗДМУ з футзалу. Кількісні показники травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату визначені у тренувальному та змагальному процесах протягом річних циклів підготовки за результатами опрацювання офіційних протоколів змагань і медичних карток спортсменів. У процесі дослідження використали методи: аналіз, узагальнення відомостей наукової літератури та мережі Internet, педагогічні спостереження, аналіз офіційних протоколів змагань, аналіз медичних карт спортсменів, педагогічний експеримент констатувальної спрямованості, методи математичної статистики.Результати. Аналіз, узагальнення даних, що отримали, дає можливість констатувати: головною особливістю застосування терапевтичних вправ в узагальненій програмі фізичної реабілітації є те, що, крім відновної, вони мають ще й тренувальну спрямованість і комплексно впливають на відновлення стабільності та рухливості у травмованих суглобах, м’язового тонусу та координації рухів, пропріоцептивної функції, спеціальних рухових умінь, навичок, фізичних якостей, загальної та спеціальної фізичної працездатності.Висновки. Основними терапевтичними вправами, що використовують у процесі фізичної реабілітації спортсменів у футзалі після пошкоджень опорно-рухового апарату, є масажні, вправи стретчингу, циклічні локомоції низької інтенсивності, на напруження і розслаблення здорових кінцівок, вправи лікувальної гімнастики, кондиційного тренування для великих м’язових груп, дихальні вправи, локальні вправи на тренажерах і технічних засобах реабілітації

Prospects for using probiotics in the treatment of constipation in children

Every paediatrician faces the problem of how to diagnose and treat constipation in children in the daily practice. According to the sociological survey of parents and doctors, on average every third child has a delay in evacuating stool. According to the 2016 Rome VI criteria, the diagnosis of functional constipation in children from 0 to 4 years of age is based on diagnostic signs that differ for children older than 4 years old. This article considers the mechanisms of constipation development in children of different age groups, and discusses the influence of microbiota on the development of motor and neurosensory intestinal disorders. The use of probiotics in constipation therapy is still controversial. The article presents recent studies of the efficacy of different probiotic strains in the treatment of constipation in children. So far, only Lactobacillus reuteri (DSM 17938) has a proven effect for the treatment of constipation in using monostam probiotics

Фізична терапія спортсменів із діафізарними переломами кісток гомілки після інтрамедулярного остеосинтезу (на матеріалі командних спортивних ігор)

 The aim of the work was to evaluate the effectiveness of a physical therapy program for athletes specializing in team sports games with diaphysis fractures of the shin after intramedullary osteosynthesis.Materials and methods. Experimental studies were conducted with athletes in game sports (n = 58) with diaphyseal fractures of the tibia, who were treated in the Department of Traumatology and Orthopedics of the Clinical Hospital № 7, Kyiv, SI “Institute of Traumatology and Orthopedics NAMS of Ukraine”, sports clinic injuries of NUFVSU during 2014–2019. Methods of analysis and generalization of literature sources were used; method of anthropometric measurements to determine the comprehensiveness of a healthy and injured limb; goniometry method for measuring the available range of motion in the knee joint of a healthy and injured limb; myotonometry method to determine the tone of the quadriceps femoris; testing to calculate the symmetry index of the lower extremities (LSI ‒ Lower Extremity Symmetry Index); methods of mathematical statistics.Results. The developed complex program of physical therapy is a cycle of restorative measures that meet the achievement of previous functionality, meets the requirements for the level of motor skills, general and special physical performance of athletes, and meets their personal ideas about the quality of life. Evaluation of the effectiveness of the physical therapy program allows us to state that in BG the normative values were reached by 25 out of 29 athletes (86.21 %), in CG ‒ 19 athletes out of 29 (65.52 %), which indicates the high efficiency of the proposed physical therapy program.Conclusions. In the process of forming physical therapy programs for patients ‒ athletes with diaphysis fractures of the tibia after intramedullary osteosynthesis, therapeutic exercises should be grouped depending on the specific objectives of rehabilitation measures and their predominant focus: to restore motor function; to restore general physical fitness; to restore special physical fitness; to restore basic motor skills and abilities; to restore special motor skills and abilities in accordance with the specifics of training and competitive activities in sports games. Цель работы – оценить эффективность программы физической терапии для спортсменов, специализирующихся в командных спортивных играх, с диафизарными переломами костей голени после интрамедуллярного остеосинтеза.Материалы и методы. Экспериментальные исследования проведены со спортсменами игровых видов спорта (n = 58) с диафизарными переломами костей голени, которые находились на лечении в отделении травматологии и ортопедии клинической больницы № 7 г. Киева, ГУ «Институт травматологии и ортопедии АМН Украины», клинике спортивной травмы НУФВСУ в течение 2014–2019 гг. Использованы методы анализа и обобщения данный научной литературы; метод антропометрических измерений для определения охватных показателей здоровой и травмированной конечности; метод гониометрии для измерения доступного объёма движений в коленном суставе здоровой и травмированной конечности; метод миотонометрии для определения показателей тонуса четырёхглавой мышцы бедра; тестирование для расчёта индекса симметричности нижних конечностей (LSI ‒ Lower Extremity Symmetry Index); методы математической статистики.Результаты. Разработанная комплексная программа физической терапии представляет собой цикл восстановительных мероприятий, соответствующих достижению предыдущих функциональных возможностей, удовлетворяет требования к уровню двигательных возможностей, общей и специальной физической работоспособности спортсменов и соответствует их личным представлениям о качестве жизни. Оценка эффективности программы физической терапии позволяет констатировать, что в основной группе нормативных значений достигли 25 из 29 спортсменов (86,21 %), в контрольной ‒ 19 спортсменов из 29 (65,52 %), что свидетельствует о высокой эффективности предложенной программы физической терапии.Выводы. В процессе формирования программ физической терапии для пациентов ‒ спортсменов с диафизарными переломами костей голени после интрамедуллярного остеосинтеза – терапевтические упражнения целесообразно группировать в зависимости от специфических задач реабилитационных мероприятий и их преимущественной направленности на восстановление двигательной функции, общей физической работоспособности, специальной физической работоспособности, базовых двигательных умений и навыков, специальных двигательных умений и навыков в соответствии со спецификой тренировочной и соревновательной деятельности в спортивных играх. Мета роботи – оцінити ефективність програми фізичної терапії для спортсменів, які спеціалізуються в командних спортивних іграх, із діафізарними переломами кісток гомілки після інтрамедулярного остеосинтезу.Матеріали та методи. Експериментальні дослідження виконали зі спортсменами з ігрових видів спорту (n = 58) із діафізарними переломами кісток гомілки, які перебували на лікуванні у відділенні травматології та ортопедії міської клінічної лікарні № 7 м. Києва, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», клініці спортивної травми НУФВСУ протягом 2014–2019 рр. Використали методи аналізу та узагальнення відомостей наукової літератури; метод антропометричних вимірювань для визначення обвідних показників здорової та травмованої кінцівки; метод гоніометрії для вимірювання доступного обсягу рухів у колінному суглобі здорової та травмованої кінцівки; метод міотонометрії для визначення показників тонусу чотириголового м’яза стегна; тестування для розрахунку індексу симетричності нижніх кінцівок (LSI ‒ Lower Extremity Symmetry Index); методи математичної статистики.Результати. Комплексна програма фізичної терапії, яку розробили, – цикл відновлювальних заходів, що відповідають досягненню попередніх функціональних можливостей, відповідає вимогам до рівня рухових можливостей, загальної та спеціальної фізичної працездатності спортсменів, а також їхнім особистим уявленням про якість життя. Оцінювання ефективності програми фізичної терапії дає можливість констатувати, що в основній групі нормативних значень досягли 25 із 29 спортсменів (86,21 %), у контрольній ‒ 19 спортсменів із 29 (65,52 %), що свідчить про високу ефективність запропонованої програми фізичної терапії.Висновки. У процесі формування програм фізичної терапії для пацієнтів ‒ спортсменів із діафізарними переломами кісток гомілки після інтрамедулярного остеосинтезу – терапевтичні вправи доцільно групувати залежно від специфічних завдань реабілітаційних заходів та їх переважної спрямованості на відновлення рухової функції, загальної фізичної працездатності, спеціальної фізичної працездатності, базових рухових умінь і навичок, спеціальних рухових умінь і навичок згідно зі специфікою тренувальної та змагальної діяльності у спортивних іграх

Cesarean section. Is the choice justified? Risks to children’s health

Operative delivery is one of the preventive measures to reduce maternal and perinatal mortality. Due to objective reasons, the indicators of perinatal and early neonatal deaths of children in the Russian Federation have been steadily declining over the past decades. Operative delivery is one of the preventive measures to reduce maternal and perinatal mortality. However, it is necessary to take into account the risks of operative delivery for both mother and baby. The planned caesarean section does not allow to fully activate the adaptive mechanisms of the baby, which disrupts the cytokine cascade and leads to various immunological disorders, one of which is allergy. The last meta-analysis of 13 trials showed a high risk of developing bronchial asthma in children born by cesarean section. Autoimmune diseases, oncological processes and systemic diseases is clearly in evidence in this group. This article discusses the risks for children born by planned cesarean section in the short and long term and the possibility of prevention according to modern trials

Оцінювання ефективності комплексної програми фізичної терапії в пацієнтів після хірургічного лікування розриву ахіллового сухожилля

 The purpose of the work is to evaluate the effectiveness of a comprehensive program of physical therapy in patients after surgical reconstruction of the Achilles tendon.Materials and methods. Subjects population comprises 58 patients (aged 34–57 years), including 39 (67.24 %) males and 19 (32.76 %) females, who were up to the surgical restoration of the Achilles tendon. All patients were divided into two groups: the main group (MG, n = 29) and the control one (CG, n = 29). Research methods embraced a review of scientific literature presented on the Internet; experimental research of ascertaining and formative orientation; pedagogical observation; goniometry, plantodynamometry, modified Romberg test; methods of mathematical statistics.Results. After surgery, the angle of plantar flexion was better (P &lt; 0.01) in MG patients compared with CG patients (4 weeks): 29.1 ± 1.19° and 28.1 ± 1.13°. However, statistically significant differences between MG and CG patients in subsequent measurements were not found (P &gt; 0.05). The percentage values of the load distribution on the operated extremity had improved by the final measurement date (16 weeks), which reduced the difference in the load distribution on the extremities to 9.20 ± 3.09 % in MG patients and up to 14.60 ± 2.98 % in CG patients (Me (25 %; 75 %) ) ‒ 8 (6; 12) % and 16 (12; 18) %). The indicators of the final performance of Romberg test were significantly better in MG patients, making 11.4 ± 2.13 s, which is 2.5 seconds better than in CG patients (P &lt; 0.01).Conclusions. Dynamic characteristics of plantar flexion were restored by the following means: adaptive physical exercises and corrective gymnastics, different walking exercises, exercises with fitball, exercises on an exercise bike and step platforms, hydrotherapeutic exercises, orthopedic shoes, physiotherapeutic methods, and massage. The proposed comprehensive program is effective and can be used for post-surgical physical therapy in patients diagnosed with Achilles tendon rupture. Цель работы – оценить эффективность комплексной программы физической терапии у пациентов после восстановления ахиллова сухожилия хирургическими методами.Материалы и методы. Контингент исследования ‒ 58 пациентов в возрасте 34–57 лет: 39 (67,24 %) мужчин, 19 (32,76 %) женщин. Обследованным показано восстановление ахиллова сухожилия с помощью оперативного хирургического вмешательства. Из пациентов сформированы две группы: основная (ОГ, n = 29) и контрольная (КГ, n = 29). Методы исследования: анализ научной литературы и научных изданий, представленных в сети Internet; экспериментальные исследования констатирующей и формирующей направленности, педагогическое наблюдение; гониометрия, плантодинамометрия, модифицированный тест Ромберга; методы математической статистики.Результаты. Угол плантарной флексии на после оперативного вмешательства был лучшим (р &lt; 0,01) у пациентов ОГ по сравнению с показателями пациентов КГ (4 неделя): 29,1 ± 1,19° и 28,1 ± 1,13° соответственно. Статистически достоверные различия между пациентами ОГ и КГ при последующих измерениях не установлены (p &gt; 0,05). Процентные значения распределения нагрузки на оперированную конечность улучшились до срока итогового измерения (16 недель), что повлияло на снижение разницы в распределении нагрузки на конечности до 9,20 ± 3,09 % у пациентов ОГ, до 14,6 ± 2,98 % у пациентов КГ (Me (25 %; 75 %) ‒ 8 (6; 12) % и 16 (12, 18) %). Показатели итогового выполнения теста Ромберга достоверно лучше у пациентов ОГ и составили 11,4 ± 2,13 с, что на 2,5 с лучше, чем у пациентов КГ (р &lt; 0,01).Выводы. Для восстановления динамических характеристик плантарной флексии использованы упражнения адаптивного физического воспитания и корректирующей гимнастики, разновидности ходьбы, упражнения с фитболом, занятия на велотренажере, степ-платформах, применены гидротерапевтические упражнения, физиотерапевтические методы и массаж, больные использовали ортопедическую обувь. Предложенная комплексная программа эффективна и может быть использована в процессе физической терапии больных с диагнозом разрыв ахиллова сухожилия после хирургического вмешательства. Мета роботи – оцінити ефективність комплексної програми фізичної терапії в пацієнтів після відновлення ахіллового сухожилля хірургічними методами.Матеріали та методи. Контингент дослідження – 58 пацієнтів віком 34–57 років: 39 (67,24 %) – чоловіки, 19 (32,76 %) – жінки. Обстеженим необхідне відновлення ахіллового сухожилля за допомогою оперативного хірургічного втручання. З пацієнтів сформували дві групи: основну (ОГ, n = 29) і контрольну (КГ, n = 29).Методи дослідження: аналіз фахової літератури та наукових видань, що представлені в мережі Internet; експериментальні дослідження констатувальної та формувальної спрямованості, педагогічне спостереження; гоніометрія, плантодинамометрія, модифікований тест Ромберга; методи математичної статистики.Результати. Кут плантарної флексії після оперативного втручання кращий (р &lt; 0,01) в пацієнтів ОГ порівняно з показниками пацієнтів КГ (4 тиждень): 29,1 ± 1,19°, 28,1 ± 1,13° відповідно. Але статистично вірогідні розбіжності між пацієнтами ОГ і КГ під час подальших вимірювань не встановили (p &gt; 0,05). Відсоткові значення розподілу навантаження на оперовану кінцівку покращилися до часу підсумкового вимірювання (16 тижнів), що вплинуло на зниження різниці за розподілом навантаження на кінцівки до 9,20 ± 3,09 % в пацієнтів ОГ, до 14,60 ± 2,98 % в пацієнтів КГ (Me (25 %; 75 %) – 8 (6; 12) % і 16 (12; 18) % відповідно). Показники підсумкового виконання тесту Ромберга вірогідно кращі в пацієнтів ОГ і становили 11,4 ± 2,13 с, що на 2,5 с краще, ніж у пацієнтів КГ (р &lt; 0,01).Висновки. Для відновлення динамічних характеристик плантарної флексії використали вправи адаптивного фізичного виховання та коригувальної гімнастики, різновиди ходи, вправи з м’ячами, заняття на велотренажері, степ-платформах; застосували гідротерапевтичні вправи, фізіотерапевтичні методи і масаж, хворі користувалися ортопедичним взуттям. Комплексна програма, яку запропонували, ефективна, її можна використовувати у процесі фізичної терапії хворих із діагнозом розрив ахіллового сухожилля після хірургічного втручання