ПОРІВНЯЛЬНА АНАТОМО-ІМУНОГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕЛЕЗІНКИ ПРЕДСТАВНИКІВ КЛАСІВ ПТАХИ І ССАВЦІ

Introduction. The anatomical and immunohistochemical investigates are necessary for studying the immune morphology of the spleen. They allow discovering the distribution of lymphocytes, depending on its microscopic structure. Immunohistochemical studies are used in medicine and begin to be introduced into veterinary practice for productive animals. The aim of the study – to investigate the distribution of T- and B-lymphocytes of different clusters in the spleen, depending on the anatomical structure of the organ in the representatives of the classes Birds and Mammals. Research Methods. The spleen was taken in clinically healthy pigeon, chicken, rabbit, and pigs in the phase of morphofunctional maturity. Then the biological materials were fixed in 10–12 % solution of neutral formalin, washed 24–48 hours, dehydrated in alcohol, poured into paraffin, and prepared histological sections on a microtome MS-2 (the thickness of 4–6 microns), stained with Hematoxylin Ehrlich and eosin. Subpopulations of lymphocytes (CD4, 8, 19, 20) were detected using murine monoclonal antibodies (DACO, Denmark). Visualization was performed using the DAKO EnVision FLEX + Detection System (DAKO, Denmark) with additional Mayer hematoxylin (DAKO, Denmark) and transfer to Eukitt (Germany). Results and Discussion. Lymphoid nodules of mammals, in contrast to birds, have had in their structure a mantle and marginal zone and a bright centre. Lymphoid tissue of the spleen of vertebrate animals of the class Birds and Mammary was formulated with a significant number of lymphocytes with markers CD4 +, CD8 +. Such subpopulations of lymphocytes in the red pulp of the spleen of the pigeon, chicken, rabbit, and pig were placed singly and diffusely. They were often formed chains or clusters in the white pulp. Among the populations of B-lymphocytes in rabbits and pigs, lymphocytes CD19 + (83.69±8.74) and (75.14±7.13) were dominated units per unit area respectively), in birds – СD20 + (73.91±6.21) and (38.45±2.47) units per unit area respectively, in the pigeon and chicken). The immunoregulatory index was equalled 2.0 at the chicken; 1.85 in the pigeon; 1.82 in rabbit; pigs – 1.71. This indicates the development of cellular and humoral mechanisms of immunity. Conclusions. In the process of evolutionary development, the complication and improvement of the structure of the spleen have occurred. CD4 +, CD8 + lymphocytes were dominated in the zone near the vessels and lymphoid sheaths near the vessels; and CD19 +, and CD20 + were dominated in lymphoid nodule structures.Вступление. Необходимыми для оценки иммуноморфологии селезенки являются анатомо-иммуногистохимические исследования, позволяющие изучить распределение лимфоцитов в зависимости от ее микроскопического строения. Цель исследования – изучить особенности распределения Т- и В-лимфоцитов разных кластеров в селезенке зависимо от анатомического строения органа в представителей классов Птицы и Млекопитающие. Методы исследования. Селезенку отбирали у клинически здоровых голубя, курицы, кролика, свиньи в фазе морфофункциональной зрелости. Материал фиксировали в 10–12 % растворе нейтрального формалина, промывали 24–48 ч, обезвоживали в спирте, заливали в парафин и изготавливали гистосрезы на микротоме МС-2 толщиной 4–6 мкм, окрашивали гематоксилином Эрлиха и эозином. Субпопуляции лимфоцитов (СD4, 8, 19, 20) выявляли с помощью мышиных моноклональных антител (DAKO, Дания). Визуализацию проводили, используя систему детекции DAKO EnVision FLEX+ (DAKO, Дания), с дополнительным окрашиванием гематоксилином Майера (DAKO, Дания) и переносом в среду Eukitt (Германия). Результаты и обсуждение. Форма селезенки не зависит от класса животных: элипсовидная у курицы и сильно удлиненная у голубя, кролика, свиньи. Лимфоидные узелки млекопитающих, в отличие от птиц, имеют в своем строении мантийную и маргинальную зоны и светлый центр. Лимфоидная ткань селезенки позвоночных животных классов Птицы и Млекопитающие сформирована большим количеством лимфоцитов с маркерами СD4+, СD8+, СD19+, СD20+. Такие субпопуляции лимфоцитов в красной пульпе селезенки голубя, курицы, кролика, свиньи размещались одиночно и диффузно, в белой пульпе они чаще образовывали цепи или скопления. Среди популяций В-лимфоцитов у кролика и свиньи доминировали лимфоциты СD19+ ((83,69±8,74) и (75,14±7,13) шт. на 1 усл. ед. пл. соответственно), у птиц – СD20+ ((73,91±6,21) и (38,45±2,47) шт. на 1 усл. ед. пл. соответственно у голубя и курицы). Иммунорегуляторный индекс равнялся 2,0 у курицы, 1,85 у голубя, 1,82 у кролика; 1,71 у свиньи. Это указывает на развитость клеточных и гуморальных механизмов иммунитета. Вывод. В процессе эволюционного развития усложняется и усовершенствуется строение селезенки. Лимфоциты CD4+, СD8+ доминируют в периартериальной зоне и периартериальных лимфоидных влагалищах, СD19+, СD20+ – в структурах лимфоидных узелков.Вступ. Необхідними для оцінки імуноморфології селезінки є анатомо-імуногістохімічні дослідження, які дозволяють вивчити розподіл лімфоцитів залежно від її мікроскопічної будови. Мета дослідження – вивчити особливості розподілу Т- і В-лімфоцитів різних кластерів у селезінці залежно від анатомічної будови органа в представників класів Птахи і Ссавці. Методи дослідження. Селезінку відбирали у клінічно здорових голуба, курки, кроля, свині у фазу морфофункціональної зрілості. Матеріал фіксували в 10–12 % розчині нейтрального формаліну, промивали 24–48 год, зневоднювали в спирті, заливали в парафін і виготовляли гістозрізи на мікротомі МС-2 товщиною 4–6 мкм, фарбували гематоксиліном Ерліха та еозином. Субпопуляції лімфоцитів (СD4, 8, 19, 20) виявляли за допомогою мишачих моноклональних антитіл (DAKO, Данія). Візуалізацію проводили, використовуючи систему детекції DAKO EnVision FLEX+ (DAKO, Данія), з додатковим забарвлюванням гематоксиліном Майєра (DAKO, Данія) та перенесенням у середовище Eukitt (Німеччина). Результати й обговорення. Форма селезінки не залежить від класу тварин: еліпсоподібна в курки та сильно видовжена у голуба, кроля, свині. Лімфоїдні вузлики ссавців, на відміну від птахів, мають у своїй будові мантійну і маргінальну зони та світлий центр. Лімфоїдна тканина селезінки хребетних тварин класів Птахи і Ссавці сформована значною кількістю лімфоцитів з маркерами СD4+, СD8+, СD19+, СD20+. Такі субпопуляції лімфоцитів у червоній пульпі селезінки голуба, курки, кроля, свині розміщувались поодиноко й дифузно, в білій пульпі вони найчастіше утворювали ланцюги або скупчення. Серед популяцій В-лімфоцитів у кроля та свині домінували лімфоцити СD19+ ((83,69±8,74) і (75,14±7,13) шт. на 1 ум. од. пл. відповідно), у птахів – СD20+ ((73,91±6,21) і (38,45±2,47) шт. 1 на ум. од. пл. відповідно в голуба та курки). Імунорегуляторний індекс дорівнював 2,0 у курки, 1,85 у голуба, 1,82 у кроля; 1,71 у свині. Це вказує на розвиненість клітинних і гуморальних механізмів імунітету. Висновок. У процесі еволюційного розвитку ускладнюється та вдосконалюється будова селезінки. Лімфоцити СD4+, СD8+ домінують у періартеріальній зоні та періартеріальних лімфоїдних піхвах, СD19+, СD20+ – у структурах лімфоїдних вузликів

Особливості вільнорадикального окиснення в легенях щурів із плевритом за умов тривалого освітлення

Introduction.Pathological changes in human body due to light exposure at night are triggered by circadian disruption, inhibition of melatonin secretion by the pineal gland at night that leads to its reduction in blood. Clinical and experimental data indicate high importance of free radical oxidation inthe pathogenesis of pulmonary diseases. The aim of the study – to explore the influence of a melatonin deficiencyin addition to pleurisy on free radical oxidation in the tissues of the lungs of rats exposed to light for 30 days.Research Methods. Experiments were carried out on male albino Wistar rats. The animals were randomized into four groups with 7 animals in each: an intact group, 30 day pineal gland hypofunction, carrageenan pleurisy, 30 day pineal gland hypofunction with carrageenan pleurisy. Pineal gland hypofunction was modeled by 1500 lx fluorescent lamps around the clock. The experimental pleurisy was induced in anesthetized animals by intrapleural injection of 0.1 ml of carrageenan. Superoxide (•О2-) products were determined by the reaction with nitro blue tetrazolium under the influence of NADH, NADP and pirogenal. The concentration of diene conjugates was determined by I.D. Stalna technique, TBA-active products – by I.D. Stalna, T.H. Harishvili method, trienes, ketodienes, - by a modified method based on the molar extinction coefficient.Results and Discussion.Assessingthe intensity of the reactive oxygen species (ROS) generation, a significantincrease of the •О2-level in all sources of its generation in the tissues of the lungs has been observed both in the control group with pleurisy and in the rats with 30-day pineal gland hypofunctionandpleurisy, compared to the intact animals.The chronic pineal gland hypofunction in the animals with experimental pleurisy lead to •О2- generationby the microsomal electron transport chain (ETC) by 54.6 % (р<0.05) when compared with carrageenan group of rats. No significant changes in concentration of the lipid peroxidation products has been observed in the animals with pleurisy during long-term light exposure.Conclusions. Chronic hypofunction of the pineal gland with the carrageenan-induced pleurisy causes activation of the free radical processes in the rats’ lung tissues and occur as hyperproduction of the superoxide anion radical by the microsomal chain of oxidation. This fact denotes probable abnormalities in the function of the microsomal electron transport chains especially under the condition change of properties of dehydrogenases. Вступление. Пусковым механизмом патологических изменений, которые возникают в организме человека под действием света ночью, являются нарушение суточных ритмов организма, угнетение ночной секреции мелатонина эпифизом, что приводит к снижению его концентрации в крови. Клинические и экспериментальные данные свидетельствуют о важном значении процессов свободнорадикального окисления в патогенезе легочных заболеваний.Цель исследования – выяснить влияние недостатка мелатонина на фоне плеврита на показатели свободнорадикального окисления в тканях легких крыс в условиях 30-суточного освещения.Методы исследования. Опыты выполнены на белых половозрелых крысах-самцах линии Вистар. Животные были расделены на 4 группы по 7 крыс в каждой: интактная группа, 30-суточная гипофункция эпифиза, карагинановый плеврит, 30-суточная гипофункция эпифиза на фоне карагинанового плеврита. Гипофункцию эпифиза моделировали круглосуточным освещением лампами дневного света интенсивностью 1500 Лк. Экспериментальный плеврит был индуцирован у анестезированных животных путем внутриплевральной инъекции 0,1 мл карагинана. Продукцию супероксидного радикала (·О2-) определяли по реакции с нитросиним тетразолием под влиянием НАДН, НАДФН и пирогеналам. Концентрацию диеновых конъюгатов определяли по методу И. Д. Стальной, ТБК-активных продуктов – по методу И. Д. Стальной, Т. Г. Гаришвили, сопряженных триенов и кетодиенов – по модифицированной методике с учетом молярного коэффициента экстинкции.Результаты и обсуждение. При оценке интенсивности процессов образования активных форм кислорода как в контрольной группе животных с плевритом, так и у крыс с 30-суточной гипофункцией эпифиза и плевритом отмечали достоверный рост содержания ·О2- в тканях легких всех источников его генерации по сравнению с интактными животными. Хроническая гипофункция эпифиза у животных с экспериментальным плевритом обусловила активацию генерации ·О2- микросомальной электронно-транспортной цепью на 54,6 % (р<0,05) по сравнению с карагинановой группой крыс. При действи длительного освещения у животных с плевритом относительно карагинанового контроля значительных изменений концентрации продуктов липопероксидации не происходило.Выводы. Хроническая гипофункция эпифиза на фоне карагинаниндуцированного плеврита вызывает активацию свободнорадикальных процессов в тканях легких крыс, что проявляется в гиперпродуцировании супероксидного анион-радикала микросомальной цепью окисления. Рост образования супероксидного аниона указывает на возможные нарушения функционирования электронно-транспортных цепей микросом, особенно в условиях изменения свойств дегидрогеназ.Вступ. Пусковим механiзмом патологiчних змiн, які виникають в органiзмi людини за дiї свiтла вночі, є порушення добових ритмiв органiзму, пригнiчення нiчної секрецiї мелатонiну епiфiзом, що призводить до зниження його концентрацiї у кровi. Клiнiчнi та експериментальнi данi свiдчать про важливе значення процесiв вiльнорадикального окиснення в патогенезi легеневих захворювань.Мета дослідження – з’ясувати вплив нестачі мелатоніну на тлі плевриту на показники вільнорадикального окиснення у тканинах легень щурів за умов 30-добового освітлення.Методи дослідження. Досліди виконано на білих статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар. Тварин було поділено на 4 групи по 7 щурів у кожній: інтактна група, 30-добова гіпофункція епіфіза, карагінановий плеврит, 30-добова гіпофункція епіфіза на тлі карагінанового плевриту. Гіпофункцію епіфіза моделювали цілодобовим освітленням лампами денного світла інтенсивністю 1500 Лк. Експериментальний плеврит було індукованого в анестезованих тварин шляхом внутрішньоплевральної ін’єкції 0,1 мл карагінану. Продукцію супероксидного радикала (·О2-) визначали за реакцією з нітросинім тетразолієм під впливом НАДН, НАДФН та пірогеналу. Концентрацію дієнових кон’югатів визначали за методом І. Д. Стальної, ТБК-активних продуктів – за методом І. Д. Стальної, Т. Г. Гарішвілі, спряжених триєнів та кетодієнів – за модифікованою методикою з урахуванням молярного коефіцієнта екстинкції.Результати й обговорення. При оцiнюванні iнтенсивностi процесiв утворення активних форм кисню як у контрольнiй групi тварин із плевритом, так i в щурів із 30-добовою гіпофункцією епіфіза та плевритом вiдмiчали вiрогiдне зростання вмiсту ·О2- в тканинах легень усiх джерел його генерацiї порiвняно з iнтактними тваринами. Хронiчна гiпофункцiя епiфiза у тварин з експериментальним плевритом зумовила активацiю генерацiї ·О2- мiкросомальним електронно-транспортним ланцюгом на 54,6 % (р<0,05) порiвняно з карагiнановою групою щурiв. За дiї тривалого освiтлення у тварин із плевритом вiдносно карагiнанового контролю значних змiн концентрації продуктів ліпопероксидації не вiдбувалося.Висновки. Хронiчна гiпофункцiя епiфiза на тлi карагiнаніндукованого плевриту викликає активацію вільнорадикальних процесів у тканинах легень щурів, що проявляється гiперпродукуванням супероксидного анiон-радикала мiкросомальним ланцюгом окиснення. Зростання утворення супероксидного аніона вказує на можливі порушення функціонування електронно-транспортних ланцюгів мікросом, особливо за умов зміни властивостей дегідрогеназ

Гострі тромбоемболічні ускладнення у пацієнтів з хірургічною патологією органів черевної порожнини

The incidence of acute thromboembolic complications (ATEC) is increasing annually and is equal to more than 100 cases per 100 000 people. In recent years ATEC came to occupy a leading position among postoperative ones through the introduction of new surgical technologies, improvement of surgery techniques, high level of modern anesthetics and intensive care, which resulted in lower mortality and reduced occurrence of specific postoperative complications. Despite the variety of proposed schemes by application of anticoagulants to prevent ATEC occurrence, their number requires a more detailed study of risk factors of  ATEC and improvement of existing schemes for prevention and treatment of this pathology. The statistical retrospective analysis of outcomes of patients with acute surgical pathology of abdominal organs who were hospitalized in 2013–2015 were performed. According to this analysis the  total number of patients with  ATEC is 72 (0.43 %), the number of patients for whom the diagnosis was established during treatment is 34 (47.2 %), while pathoanatomical examination makes up 38 (52 8 %); PE in 51 patients proved to be the immediate cause of death, 21 patients cured with conservative methods in intensive care. In patients with urgent surgical pathology, especially cancer pathology, it is necessary to determine the risk factors, to appoint the prevention or treatment  up to the standards (protocols) of medical care.Частота возникновения острых тромбоэмболических осложнений (ГТЕУ) ежегодно увеличивается и составляет более 100 случаев на 100 000 населения. В последние годы ГТЕУ стали занимать ведущее место среди послеоперационных за счет внедрения новых хирургических технологий, совершенствование техники оперативных вмешательств, высокого уровня современной анестезиологии и интенсивной терапии, привели к снижению операционной летальности и уменьшения возникновения специфических послеоперационных осложнений. Несмотря на многообразие предложенных схем при назначении антикоагулянтов с целью профилактики возникновения ГТЕУ, количество возникновения последних вызывает необходимость более детального изучения факторов риска ГТЕУ и усовершенствование существующих схем профилактики и лечения этой патологии. Проведен статистический ретроспективный анализ результатов лечения пациентов с острой хирургической патологией органов брюшной полости, которые находились на стационарном лечении в КЗ "ШМКЛ" ДОР "в 2013-2015 гг. По результатам анализа медицинской документации: общее количество пациентов с ГТЕУ (ТЭЛА) - 72 ( 0,43%), количество пациентов, которым диагноз был установлен во время лечения - 34 (47,2%), при патологоанатомической экспертизы - 38 (52,8%); в 51 пациента ТЭЛА оказалась непосредственной причиной смерти, 21 пациента вылечено консервативными методами в отделении интенсивной терапии. У пациентов с неотложной хирургической патологией, особенно с онкологической патологией, необходимо определять факторы риска развития ГТЕУ, назначать профилактику или лечение последних соответствии с утвержденными стандартами (протоколов) оказания медицинской помощи.Частота виникнення гострих тромбоемболічних ускладнень (ГТЕУ) щорічно збільшується та складає понад 100 випадків на 100 000 населення. В останні роки ГТЕУ стали займати провідне місце серед післяопераційних за рахунок впровадження нових хірургічних технологій, удосконалення техніки операційних втручань, високого рівня сучасної анестезіології та інтенсивної терапії, які привели до зниження операційної летальності та зменшення виникнення специфічних післяопераційних ускладнень. Незважаючи на різноманіття запропонованих схем щодо призначення антикоагулянтів із метою профілактики виникнення ГТЕУ, кількість виникнення останніх викликає необхідність більш детального вивчення факторів ризику ГТЕУ та удосконалення існуючих схем профілактики й лікування цієї патології. Проведено статистичний ретроспективний аналіз результатів лікування пацієнтів із гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, які перебували на стаціонарному лікуванні в КЗ “ШМКЛ” ДОР” у 2013–2015 рр. За результатами аналізу медичної документації: загальна кількість пацієнтів із ГТЕУ (ТЕЛА) – 72 (0,43 %), кількість пацієнтів, яким діагноз було встановлено під час лікування, – 34 (47,2 %), під час патологоанатомічної експертизи – 38 (52,8 %); у 51 пацієнта ТЕЛА виявилась безпосередньою причиною смерті, 21 пацієнта вилікувано консервативними методами у відділенні інтенсивної терапії. У пацієнтів із невідкладною хірургічною патологією, особливо з онкологічною патологією, необхідно визначати фактори ризику розвитку ГТЕУ, призначати профілактику або лікування останніх відповідно до затверджених стандартів (протоколів) надання медичної допомоги

Quantitative determination of methanol and propanol-2 in tinctures and extracts using head-space gas chromatography in comparison with method of vaporization of liquid in GC inlet

The aim of this work was to compare sensitivity of methods for determination of methanol and propanol-2 contents in tinctures and extracts. Materials and methods. Two methods suggested in the State Pharmacopoeia of Ukraine for determination of the above mentioned compounds in liquid medicines were used, specifically: head-space gas-chromatography (method A) and classic gas chromatography (method B) with common injection technique. The research was conducted on one of the most popular medicinal products based on ethanol extracts of herbal drugs: echinacea (Tinctura Echinaceae), hawthorn (Tinctura Crataegi), and motherwort tinctures (Tinctura Leonuri). All medicines used were manufactured at pharmaceutical factory “VIOLA” (Zaporizhzhia, Ukraine). Substance analysis was held on gas chromatograph Agilent 7890B (USA) coupled to head – space sampler DANI HSS 86.50 Plus (Italy). Compounds were separated on J&W Agilent DB-624 (USA) column. In the study quantitative contents of methanol and propanol-2 were evaluated in tinctures and extracts using methods of head – space gas chromatography and liquid evaporation in the GC inlet (common injection technique), sensitivities of both methods were compared due to signal-to-noise levels. Statistical parameters of the obtained results were assessed (average, error, variance). Results. The results demonstrated that methanol and propanol-2 contents in tinctures did not exceed the limit value, which is set to 0.05 %. However, it was showed that classic gas chromatography is not able to give information about amounts of propanol-2 in substances, while head-space chromatography has determined concentration of this compound in all examined tinctures. It was determined that head-space GC has higher signal-to-noise levels. Conclusions. Considering all shown results and their discussion, it was concluded that method of head – space GC is more sensitive for determination of volatile impurities in liquid medicinal products than classic gas chromatography with common injection technique

Algorithm for determining the authenticity of biomedical cell preparations containing mesenchymal stem cells

The use of mesenchymal stem cells (MSCs), which have a pronounced immunomodulatory activity, is a promising direction in the development of biomedical cell preparations (BMCPs). In oncohematology, the use of BMCPs containing MSCs is aimed at supporting hematopoiesis during cotransplantation with hematopoietic stem cells (HSCs) and suppressing immune conflicts during allogeneic unrelated transplantation and severe autoimmune processes. An obligatory stage of registration of BMCPs is confirmation of the identity of the MSC cell line (CL), which includes the establishment of morphological characteristics, evaluation of the expression of specific markers and proteins, and confirmation of the genetic stability of CL during cultivation. Determination of markers of genetic stability is possible using various methods, however, according to the recommendations of the American National Standardization Institute, the standard is the analysis of short tandem repeats (STR analysis). The purpose of the study is to develop an algorithm for determining the authenticity of BMCPs containing MSCs, including STR analysis. Material and methods. Identification of MSC cells in BMCP was performed according to the criteria of the International Society for Cell Therapy. Viable cells were counted in a Goryaev chamber. Immunophenotypic characteristics of MSCs were determined by flow cytometry. The level of production of specific proteins was assessed using enzyme immunoassay. Genetic stability markers were identified by STR analysis. Results and discussion. The methods were tested in triplicate for ten BMCP samples to confirm the reproducibility and reliability of the results. The developed algorithm for determining the authenticity of BMCP has a high accuracy, as it includes the STR analysis technique, which makes it possible to identify 19 polymorphic STR markers located on different alleles. Using the method will allow BMCP manufacturers to go through the procedure of state registration of drugs

ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ТРАНСПЛАНТАЦИИ ТРУПНОЙ ПЕЧЕНИ

Aim of the study was to evaluate patient and graft survival after liver transplantation (LT) and to determine if primary disease diagnosis, early graft dysfunction or other factors affect it. Furthermore, we analyzed the reasonsof short-term and long-term deaths or retransplantations.Materials and methods. 192 LTs from donors with brain death were performed from December 2004 until June 2014. Recipient age varied from 5 to 71 years. Most frequent diagnosis was liver cirrhosis (mainly due to hepatitis C), then hepatocellular carcinoma (HCC), liver graft dysfunction, etc.Results and discussion. 1-year patient survival is 89.5%, graft survival is 87.7%, 3-year –87% and 84.6%, respectively, and 5-year – 83.5% and 83.0%, respectively. Early mortality (in fi rst 30 days after transplantation) was 8%, long-term mortality – 5.9%. Primary non-function graft (PNF) was the reason of 66.7% early deaths. In the long term, infections and oncology were the reasons of death with the same frequency – 36.4%. Early graft dysfunction including primary non-function signifi cantly decreases short term survival (p = 0.0002). Nevertheless, in the majority of cases graft function improves and doesn’t affect survival. Donor factors play role in outcomes: early dysfunction is higher (40.6%) in extended criteria donor group than in standard donor group (р = 0.0431). PNF has the same trend – 8.5% and 0.0%, respectively, but without signifi cance (р =0.0835). 5-year survival is remarkably lower in HCC group 40.8% (p = 0.003) than in other groups.Conclusion: survival after liver transplantation in our Center is comparable with the results of the world’s centers.Цель данного исследования – изучить выживаемость больных и трансплантатов в зависимости от диагно-за первичного заболевания, наличия ранней дисфункции трансплантата, причины летальности на разныхсроках, проанализировать результаты ретрансплантаций.Материалы и методы. С декабря 2004 года по июнь 2014 года в ФНЦТИО было выполнено 192 трансплантации печени от доноров с диагнозом «смерть мозга» 186 реципиентам в возрасте от 5 лет до 71 года. В структуре показаний к трансплантации на первом месте по частоте находился цирроз печени, чаще всего в исходе гепатита С, затем гепатоцеллюлярная карцинома, дисфункция трансплантата печени и другие заболевания.Результаты и обсуждение. Однолетняя выживаемость реципиентов составляет 89,5%, трансплантатов – 87,7%, трехлетняя – 87 и 84,6%, пятилетняя – 83,5 и 83,0% соответственно. Периоперационная летальность составила 8%, отдаленная – 5,9%. Основной причиной смерти в раннем послеоперационном периоде являлись первично не функционирующие трансплантаты (ПНФТ) – 66,7% потерь, в отдаленном – одинаково часто (36,4% потерь) злокачественные новообразования и инфекции. Ранняя дисфункция трансплантата (РДТ), включая ПНФТ, статистически значимо снижает выживаемость в раннем послеоперационном периоде (p = 0,0002). Однако у большинства больных РДТ обратима и в этом случае в дальнейшем не влияет на выживаемость. При использовании трансплантата от стандартного донора частота РДТ была статистически значимо меньше – 21,2%, чем при расширении критериев – 40,6% (р = 0,0431), а частота ПНФТ составила 0,0 и 8,5%, соответственно (р = 0,0835). Пятилетняя выживаемость при трансплантации по поводу ГЦК значимо ниже, чем при наличии других показаний – 40,8% (p = 0,003).Заключение: выживаемость реципиентов после трансплантации печени в нашем центре на сроке до 10 лет сопоставима с результатами мировых регистров