Ефективність профілактики уражень тканин пародонта в осіб молодого віку з деформуючими дорсопатіями при високому рівні прогностичних ознак розвитку захворювання

Summary. The article highlights a new approach to the prevention of periodontal disease in young people with deforming dorsopathies, by determining the prognostic significance of risk factors for periodontal disease. Based on the statistical analysis of clinical, laboratory and functional studies, the prognostic value of risk factors for periodontal disease in young people with deforming dorsopathies is determined and a set of prevention is developed. The aim of the study – to increase the effectiveness of prevention of periodontal disease in young people with deforming dorsopathies. Materials and Methods. To assess the severity of factors contributing to the development and progression of periodontal disease in young people with deforming dorsopathies, was used Wald’s method of alternative sequential analysis. In order to identify the level of prognostic signs of periodontal disease, an in-depth examination of 94 young people with deforming dorsopathies and intact periodontium was analyzed and the sum of prognostic coefficients in each was determined. A complex of prevention of periodontal diseases was used in young people with deforming dorsopathies and the risk of periodontal tissue lesions. Results and Discussion. It was found that 30 patients had a high risk of periodontal disease developing, which were 31.91 %. There were no risk of periodontal disease (total value of the prognostic coefficients was less than – 13) in 64 patients (68.09 %). Before using of preventive measures complex in examined young people with deforming dorsopathies, pathological changes of periodontal tissues were not detected, their condition was assessed as healthy, and the average number of prognostic risk factors for periodontal disease was  (30.62±1.23). One year after prevention course, in 29 people development of periodontal disease was not detected, that were 96.67 %. After 2 years of study, in 27 people development of periodontal disease was not detected, that were 90 %. Conclusions. The application of our proposed set of preventive measures for 2 years allowed to obtain clinical efficacy in 90 % of cases.Резюме. В статье освещен новый подход к профилактике развития заболеваний тканей пародонта у лиц молодого возраста с деформирующими дорсопатиями путем определения прогностической значимости факторов риска развития поражений тканей пародонта. На основе статистического анализа показателей клинического, лабораторного и функционального исследований определено прогностическое значение факторов риска развития заболеваний пародонта у лиц молодого возраста с деформирующими дорсопатиями и разработан комплекс профилактики. Цель исследований – повысить эффективность профилактики заболеваний пародонта у лиц молодого возраста с деформирующими дорсопатиями. Материалы и методы. Для оценки выраженности факторов, способствующих развитию и прогрессированию заболеваний пародонта у лиц молодого возраста с деформирующими дорсопатиями был применен метод альтернативного последовательного анализа Вальда. С целью выявления уровня прогностических признаков развития заболеваний пародонта проведен анализ углубленного обследования 94 лиц молодого возраста с деформирующими дорсопатиями и интактным пародонтом и определения суммы прогностических коэффициентов у каждого. У лиц молодого возраста с деформирующими дорсопатиями и риском развития поражений тканей пародонта был применен комплекс профилактики заболеваний пародонта. Результаты исследований и их обсуждения. Установлено, что высокий риск развития заболеваний пародонта имели 30 обследованных, что составило 31,91 %. Не было риска возникновения заболеваний пародонта (сумма значение прогностического коэфициента меньше чем 13) у 64 обследованных (68,09 %). К проведению комплекса мер профилактики в обследованных молодых людей с деформирующими дорсопатии патологических изменений пародонтальных тканей не было обнаружено, их состояние оценено как здоровое, а средняя сумма прогностических коэффициентов риска развития заболеваний пародонта составляла + 30,62±1,23. Через 1 год после проведенного курса профилактики в 29 человек не было выявлено развития заболеваний пародонта, что составило 96,67 %. Через 2 года исследования в 27 человек не было установлено развития заболеваний пародонта, что составило 90 %. Выводы. Применение предложенного нами комплекса профилактических мероприятий в течение 2-х лет позволило получить клиническую эффективность в 90 % наблюдений.Резюме. У статті висвітлено новий підхід до профілактики розвитку захворювань тканин пародонта в осіб молодого віку з деформуючими дорсопатіями шляхом визначення прогностичної значимості факторів ризику розвитку уражень тканин пародонта. На основі статистичного аналізу показників клінічного, лабораторного і функціонального досліджень визначено прогностичне значення факторів ризику розвитку захворювань пародонта в осіб молодого віку з деформуючими дорсопатіями та розроблено комплекс профілактики. Мета дослідження – підвищити ефективність профілактики захворювань пародонта в осіб молодого віку з деформуючими дорсопатіями. Матеріали і методи. Для оцінки вираження чинників, що сприяють розвитку та прогресуванню захворювань пародонта в осіб молодого віку з деформуючими дорсопатіями, був застосований метод альтернативного послідовного аналізу Вальда. З метою виявлення рівня прогностичних ознак розвитку захворювань пародонта проведено аналіз поглибленого обстеження 94 осіб молодого віку з деформуючими дорсопатіями та інтактним пародонтом й визначення суми прогностичних коефіцієнтів у кожного. В осіб молодого віку з деформуючими дорсопатіями та ризиком розвитку уражень тканин пародонта було застосовано комплекс профілактики захворювань пародонта. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що високий ризик розвитку захворювань пародонта мали 30 обстежених, що склало 31,91 %. Не мали ризику виникнення захворювань пародонта (сума значення прогностичного коефіцієнта менша ніж 13) 64 обстежених (68,09 %). До проведення комплексу заходів профілактики в молодих осіб із деформуючими дорсопатіями патологічних змін пародонтальних тканин не було виявлено, їх стан оцінений як здоровий, а середня сума прогностичних коефіцієнтів ризику розвитку захворювань пародонта становила +30,6±1,23. Через 1 рік після проведеного курсу профілактики у 29 осіб не було виявлено розвитку захворювань пародонта, що склало 96,67 %. Через 2 роки дослідження у 27 осіб не було встановлено розвитку захворювань пародонта, що склало 90 %. Висновки. Застосування запропонованого нами комплексу профілактичних заходів протягом 2-х років дозволило отримати клінічну ефективність у 90 % спостережень

Impact de la Cochenille Phenacoccus manihoti (Homoptera, Pseudococcidae) sur les rendements du manioc (Manihot esculenta) au Gabon

La cochenille Phenacoccus manihoti est l’une des causes de la chute des rendements du manioc au Gabon. Par la randomisation, nous avons étudié  son impact sur la croissance de la plante et sur les rendements du manioc. P. manihoti réduit la croissance des plants à 40%, la distance entrenoeuds  des tiges à 45%. Il diminue le nombre, la longueur et le diamètre des tubercules ; respectivement pour le nombre de 7 à 4, de 34 à 9  cm pour la longueur et de 10 à 5 cm pour le diamètre en moyenne. L’action de la cochenille P. manihoti induit ainsi la dimunition de la croissance des  plants et la baisse des rendements du manioc au Gabon. Pour protéger le manioc contre la cochenille, nous pensons que l’utilisation des  techniques de lutte efficaces est indispensable. Elles pourraient même être associées, dans le cadre d’une lutte intégrée, excluant complètement la  lutte chimique, à l’origine de beaucoup de problèmes environnementaux. Les auteurs ont enfin attiré l’attention des gouvernements africains sur la  nécessité de promouvoir les politiques de développement agricole dans leurs pays. English title: Impact of the mealybug Phenacoccus manihoti (homoptera, pseudococcidae) on the yields of the cassava (Manihot esculenta) in Gabon The mealybug Phenacoccus manihoti is one of the causes in the drop of cassava yields in Gabon. Through the randomization, we have studied its  impact on the growth of the plant and on the yields of the cassava. P. manihoti reduces the growth of the plants to 40%, the interval among knots of  the stems to 45%. Its diminishes the number, the length and the diameter of the tubercules, respectively for the number of 7 to 4; of 34 to 9cm for  the length and for 10 to 5cm for the average diameter. Thus, the share of the mealybug P. manihoti induces the lessening of the growth of the plants  and the drop of the cassava yields in Gabon. For protect the cassava against the mealybug we think that the using of the efficient fight  techniques is indispensable. They must even be assoociated in integrated fight excuding completely the chemical fight which induces meny  environemental problems. At last the authors have attracted the car of the african governments abut the necessity to upgrade the agricultural  development politics in theirs contries.&nbsp

Doxorubicin loaded Polymeric Nanoparticulate Delivery System to overcome drug resistance in osteosarcoma

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>Drug resistance is a primary hindrance for the efficiency of chemotherapy against osteosarcoma. Although chemotherapy has improved the prognosis of osteosarcoma patients dramatically after introduction of neo-adjuvant therapy in the early 1980's, the outcome has since reached plateau at approximately 70% for 5 year survival. The remaining 30% of the patients eventually develop resistance to multiple types of chemotherapy. In order to overcome both the dose-limiting side effects of conventional chemotherapeutic agents and the therapeutic failure incurred from multidrug resistant (MDR) tumor cells, we explored the possibility of loading doxorubicin onto biocompatible, lipid-modified dextran-based polymeric nanoparticles and evaluated the efficacy.</p> <p>Methods</p> <p>Doxorubicin was loaded onto a lipid-modified dextran based polymeric nano-system. The effect of various concentrations of doxorubicin alone or nanoparticle loaded doxorubicin on KHOS, KHOS_R2, U-2OS, and U-2OS_R2cells was analyzed. Effects on drug retention, immunofluorescence, Pgp expression, and induction of apoptosis were also analyzed.</p> <p>Results</p> <p>Dextran nanoparticles loaded with doxorubicin had a curative effect on multidrug resistant osteosarcoma cell lines by increasing the amount of drug accumulation in the nucleus via Pgp independent pathway. Nanoparticles loaded with doxorubicin also showed increased apoptosis in osteosarcoma cells as compared with doxorubicin alone.</p> <p>Conclusion</p> <p>Lipid-modified dextran nanoparticles loaded with doxorubicin showed pronounced anti-proliferative effects against osteosarcoma cell lines. These findings may lead to new treatment options for MDR osteosarcoma.</p

Mutational Specificity of γ-Radiation-Induced Guanine−Thymine and Thymine−Guanine Intrastrand Cross-Links in Mammalian Cells and Translesion Synthesis Past the Guanine−Thymine Lesion by Human DNA Polymerase η†

ABSTRACT: Comparative mutagenesis of γ- or X-ray-induced tandem DNA lesions G[8,5-Me]T and T[5-Me,8]G intrastrand cross-links was investigated in simian (COS-7) and human embryonic (293T) kidney cells. For G[8,5-Me]T in 293T cells, 5.8 % of progeny contained targeted base substitutions, whereas 10.0 % showed semitargeted single-base substitutions. Of the targeted mutations, the G f T mutation occurred with the highest frequency. The semitargeted mutations were detected up to two bases 5 ′ and three bases 3 ′ to the cross-link. The most prevalent semitargeted mutation was a C f T transition immediately 5 ′ to the G[8,5-Me]T cross-link. Frameshifts (4.6%) (mostly small deletions) and multiple-base substitutions (2.7%) also were detected. For the T[5-Me,8]G cross-link, a similar pattern of mutations was noted, but the mutational frequency was significantly higher than that of G[8,5-Me]T. Both targeted and semitargeted mutations occurred with a frequency of ∼16%, and both included a dominant G f T transversion. As in 293T cells, more than twice as many targeted mutations in COS cells occurred in T[5-Me,8]G (11.4%) as in G[8,5-Me]T (4.7%). Also, the level of semitargeted single-base substitutions 5 ′ to the lesion was increased and 3 ′ to the lesion decreased in T[5-Me,8]G relative to G[8,5-Me]T in COS cells. It appeared that the majority of the base substitutions at or near the cross-links resulted from incorporation of dAMP opposite the template base, in agreement with the so-called “A-rule”. To determin

Differential Base Stacking Interactions Induced by Trimethylene Interstrand DNA Cross-Links in the 5′-CpG-3′ and 5′-GpC-3′ Sequence Contexts

Synthetically derived trimethylene interstrand DNA cross-links have been used as surrogates for the native cross-links that arise from the 1,N 2-deoxyguanosine adducts derived from R,β-unsaturated aldehydes. The native enal-mediated cross-linking occurs in the 5′-CpG-3 ′ sequence context but not in the 5′-GpC-3 ′ sequence context. The ability of the native enal-derived 1,N 2-dG adducts to induce interstrand DNA cross-links in the 5′-CpG-3 ′ sequence as opposed to the 5′-GpC-3 ′ sequence is attributed to the destabilization of the DNA duplex in the latter sequence context. Here, we report higher accuracy solution structures of the synthetically derived trimethylene cross-links, which are refined from NMR data with the AMBER force field. When the synthetic trimethylene cross-links are placed into either the 5′-CpG-3′ or the 5′-GpC-3 ′ sequence contexts, the DNA duplex maintains B-DNA geometry with structural perturbations confined to the cross-linked base pairs. Watson-Crick hydrogen bonding is conserved throughout the duplexes. Although different from canonical B-DNA stacking, the cross-linked and the neighbor base pairs stack in the 5′-CpG-3 ′ sequence. In contrast, the stacking at the cross-linked base pairs in the 5′-GpC-3 ′ sequence is greatly perturbed. The π-stacking interactions between the crosslinked and the neighbor base pairs are reduced. This is consistent with remarkable chemical shift perturbations of the C 5 H5 and H6 nucleobase protons that shifted downfield by 0.4-0.5 ppm. In contrast