Development of methodological principles of routing in networks of special communication in conditions of fire storm and radio-electronic suppression

Decision making support systems are actively used in the processing of large data sets, process forecasting, providing information support to the decision-making process by decision-makers. However, there are problems with the transmission of information: the transmission of information takes place in a complex electronic environment against the background of interference; radio communication systems are the objects of primary fire damage due to high radio visibility. This article develops the methodological principles of routing in special communication networks in the conditions of fire damage and electronic suppression. The purpose of this research is to increase the efficiency of information transfer under the influence of destabilizing factors. The proposed methodological principles are based on the theory of artificial intelligence. The research presents a mathematical formulation of the problem of routing in special-purpose radio networks and developed a method of routing in special-purpose radio networks. The efficiency of information processing is achieved through training in the architecture of artificial neural networks; taking into account the type of uncertainty of the information to be assessed; use of the ant algorithm. The approbation of the use of the offered technique on the example of the estimation of information transfer in the conditions of influence of destabilizing factors is carried out. The proposed methodological principles should be used in the development of software for programmable devices of communication and in the modernization of existing and development of new radio communication devices. This example showed an increase in the efficiency of information transmission in radio communication systems at the level of 15–25 % on the criterion of efficienc

Управління зеленим ланцюгом поставок в енергетиці на основі багатокритеріальної моделі KTTGSCM

Застосування багатокритеріальних методів ухвалення рішень дозволяє зменшити неоднозначність, неточність і невизначеність при розробці процесів передачі та розробки інновацій для енергетики. У роботі зроблений літературний огляд впливу інноваційних технологій на стан енергетичного розвитку, проведений бібліографі-чний аналіз за допомогою програмного забезпечення VOSviewer на основі БД Scopus та Google Trends. У дослідженні узагальнено науково-методологічні підходи застосування KTTGSCM-моделі для управління інноваціями для зеленої енергетики та розроблений механізм реалізації цієї моделі. Розроблена авторська модель KTTGSCM для енергетичних інновацій, яка дозволяє оцінювати та аналізувати процес трансферу знань і технологій у зеленому ланцюзі поставок із метою підвищення ефективності та зменшення впливу на навколишнє середовище. Дослідження зорієнтоване на покращення розуміння моделі KTTGSCM та її застосування в управлінні зеленими ланцюгами поставок в енергетичному секторі. Метою дослідження є узагальнення науково-теоретичних положень щодо особливостей використання багатокритеріальної моделі KTTGSCM та розробка механізму передачі знань і технологій, які впливають на процес інновацій в управлінні зеленим ланцюгом поставок, на базі використання моделі KTTGSCM.The application of multi-criteria decision-making methods allows to reduce ambiguity, inaccuracy and uncertainty in the development of transfer processes and the development of innovations for the energy industry. The work includes a literature review of the impact of innovative technologies on the state of energy development, a bibliographic analysis using the VOSviewer software based on the Scopus and Google Trends databases. The research summarizes the scientific and methodological approaches of applying the KTTGSCM model for managing innovations for green energy and develops a mechanism for implementing this model. The author's KTTGSCM model for energy innovation was developed, which allows to evaluate and analyze the process of knowledge and technology transfer in the green supply chain with the aim of increasing efficiency and reducing environmental impact. The research is focused on improving the understanding of the KTTGSCM model and its application in the management of green supply chains in the energy sector. The purpose of the study is to generalize the scientific and theoretical provisions regarding the features of using the multi-criteria KTTGSCM model and to develop a mechanism for the transfer of knowledge and technologies that affect the innovation process in green supply chain management, based on the use of the KTTGSCM model.Робота виконана за рахунок бюджетних коштів МОН України, наданих на виконання науково-дослідної теми «Трансфер зелених інновацій в енергетиці України: мультиплікативна стохастична модель переходу до вуглецево-нейтральної економіки» (№ ДР 0122U000769

Методичні підходи до оцінки соціо-еколого-економічної ефективності інвестиційних проектів з енергозбереження

В статті розглянуті методичні особливості оцінки соціо-еколого-економічної ефективності інвестиційних проектів з енергозбереження. Приведений алгоритм оцінки ефективності проекту на етапі координації та узгодження переліку заходів, розроблених внаслідок проведення енергоаудиту. Приведений приклад розрахунку економічної ефективності проекту по переведенню котельні на альтернативне паливо в одному з районних центрів Сумської області.В статье рассмотрены методические особенности оценки социо-эколого-экономической эффективности инвестиционных проектов по энергосбережению. Приведен алгоритм оценки эффективности проекта на этапе координации и согласования перечня мероприятий, разработанных в результате проведения энергоаудита. Приведен пример расчета экономической эффективности проекта по переводу котельной в альтернативное топливо в одном из районных центров Сумской области.The article considers the methodological features of assessing the socio-ecological and economic efficiency of investment projects in energy saving. The algorithm for assessing the effectiveness of the project at the stage of coordination and coordination of the list of measures developed as a result of the energy audit. An example of calculating the economic efficiency of a project to convert a boiler house to alternative fuels in one of the district centers of Sumy region is given

Підходи до розгортання розумних енергетичних мереж

У статті розглянуто два принципово відмінні підходи до розгортання розумних екологічно безпечних енергетичних мереж. Визначено ключові аспекти формування ринкового та адміністративного механізму стимулювання розвитку альтернативної енергетики та трансформації традиційної енергетичної моделі із системним застосуванням принципу розподіленої енергогенерації. Для досягнення цілей дослідження використано досвід Європейського Союзу із створення адаптивної енергетичної системи, що поєднує традиційні енерготехнології та інноваційні розробки, спрямовані на підвищення ефективності функціонування енергосистеми та інтеграцію розрізнених енергосистем окремих країн, що належать до Європейського Союзу, у єдину пан-європейську енергомережу, в основу якої покладено широке використання "розумних" енергетичних технологій, що дозволить не лише сформувати ефективну модель енергогенерації, енергорозподілу та енергоспоживання, а також сприятиме розвитку концепції "розумного" міста, забезпечивши дотримання необхідних умов для використання енергосистеми як базового елемента інноваційного розвитку суспільства та акселерації технологічного прогресу. У статті визначено два принципові підходи до масштабної розбудови енергетичної системи із застосуванням розумних енергетичних мереж: ітераційний та проектний. Ітераційний підхід полягає у розвитку енергетичної системи в цілому з поступовим впровадженням енергетичних інновацій, що створює відповідні ітерації. Відповідно для даного підходу характерна наявність окремих логічно впорядкованих етапів, де виконання наступного етапу можливе лише після завершення попереднього. Проектний підхід полягає у реалізації локальних високотехнологічних проектів із застосуванням розумних енергомереж на обмеженій території з подальшим об’єднання розрізнених проектів у єдину енергетичну систему.The article discusses two fundamentally different approaches to deploying smart, environmentally friendly energy networks. The key aspects of the formation of a market and administrative mechanism for stimulating the development of alternative energy and transformation of the traditional energy model with the systematic application of the principle of distributed energy generation are identified. The European Union's experience in developing an adaptive energy system combining traditional energy technologies and innovative developments aimed at improving the efficiency of energy system operation and integrating disparate energy systems of individual countries belonging to the European Union into a single pan-european energy system was used to achieve the objectives of the study, which entails widespread use of "smart" energy technologies that will allow not only to form an effective model of energy generation, and power consumption, and promote the development of the concept of "smart" cities, ensuring compliance with the necessary conditions for the use of power as a basic element of innovative development of society and the acceleration of technological progress. The article identifies two fundamental approaches to large-scale development of the energy system using smart energy networks: iterative approach and project approach. The iterative approach is to develop the energy system as a whole, with the gradual introduction of energy innovations, which creates corresponding iterations. Accordingly, this approach is characterized by the presence of separate logically ordered stages, where the next stage is possible only after the previous one is completed. The project approach is to implement local high-tech projects with the use of smart grids in a limited area and then integrate disparate projects into a single energy system

Формування базису проведення енергетичних реформ із застосуванням "розумних" технологій

Українська енергетична система є однією з найменш ефективних у світі. За показником енергоємності ВВП Україна посідає одне з останніх місць у відповідному світовому рейтингу. Необхідність зниження енергоємності виробництва є ключовим драйвером реформування енергетичного сектору економіки України. Міжнародні зобов’язання та стратегічний курс України, спрямований на інтеграцію з Європейським Союзом визначає пріоритети у енергетичній політиці держави. Енергетична стратегія України відображає ключові напрямки майбутнього розвитку галузі та розроблена з урахуванням світових тенденцій та досвіду Європейського Союзу. Однак реалізація стратегії потребує здійснення низки заходів, зокрема адаптації вітчизняного законодавства до вимог Європейського Союзу з метою формування нової моделі конкурентного енергетичного ринку. Окрім того, важливим аспектом здійснення енергетичних реформ є інноваційність заходів, передбачених до реалізації. Зокрема, особливої уваги потребує застосування технологій, що складатимуть основу енергетичної системи у середньо- та довгостроковому майбутньому. До таких технологій зокрема належать "розумні" енергомережі, які потребують системного підходу для їх масштабного розгортання. У статті розглянуто причини низької енергоефективності економіки України та динаміку показника енергоємності валового внутрішнього продукту України з початку 90-х років до сьогодення та його співвідношення із середньосвітовим. Розглянуто структуру енергетичного балансу країни та трансформацію ринку електричної енергії як одного з ключових напрямків реформування енергетичної системи країни. Окрім того, у статті визначено, що розбудова "розумних" енергетичних мереж на сьогодні є безальтернативним напрямком розвитку електроенергетики. Визначено значення постійної підтримки учасників енергетичного ринку для формування сприятливого бізнес- та інвестиційного середовища, а також ідентифіковано потенційні наслідки коливань державної політики суб’єктів енергетичного ринку на прикладі підтримки сонячної енергетики в Україні.The Ukrainian energy system is one of the least efficient in the world. In terms of energy intensity, GDP is one of the last places in the corresponding world rankings. The need to reduce energy consumption of production is a key driver of reforming the energy sector of Ukraine's economy. Ukraine's international commitments and strategic course for integration with the European Union set priorities in the country's energy policy. Ukraine's energy strategy reflects key areas for the future development of the industry and is developed in the light of global trends and experience of the European Union. However, the implementation of the strategy requires a number of measures, including the adaptation of national legislation to the requirements of the European Union in order to form a new model of a competitive energy market. In addition, an important aspect of energy reform is the innovative nature of the measures envisaged for implementation. In particular, particular attention should be paid to the application of technologies that will form the basis of the energy system in the medium to long term. Such technologies include, in particular, "smart" grids that require a systematic approach to scale them up. The article deals with the reasons of low energy efficiency of the Ukrainian economy and the dynamics of the energy intensity index of the gross domestic product of Ukraine from the early 90s to the present and its relation with the world average. The structure of the country's energy balance and transformation of the electricity market are considered as one of the key directions of reforming the country's energy system. In addition, the article identifies that the development of "smart" energy networks is today an alternative direction for the development of electricity. The importance of continuous support of energy market participants for the formation of favorable business and investment environment is identified, as well as the potential consequences of state policy fluctuations of energy market actors on the example of solar energy support in Ukraine are identified

Формування базису проведення енергетичних реформ із застосуванням "розумних" технологій

Українська енергетична система є однією з найменш ефективних у світі. За показником енергоємності ВВП Україна посідає одне з останніх місць у відповідному світовому рейтингу. Необхідність зниження енергоємності виробництва є ключовим драйвером реформування енергетичного сектору економіки України. Міжнародні зобов’язання та стратегічний курс України, спрямований на інтеграцію з Європейським Союзом визначає пріоритети у енергетичній політиці держави. Енергетична стратегія України відображає ключові напрямки майбутнього розвитку галузі та розроблена з урахуванням світових тенденцій та досвіду Європейського Союзу. Однак реалізація стратегії потребує здійснення низки заходів, зокрема адаптації вітчизняного законодавства до вимог Європейського Союзу з метою формування нової моделі конкурентного енергетичного ринку. Окрім того, важливим аспектом здійснення енергетичних реформ є інноваційність заходів, передбачених до реалізації. Зокрема, особливої уваги потребує застосування технологій, що складатимуть основу енергетичної системи у середньо- та довгостроковому майбутньому. До таких технологій зокрема належать "розумні" енергомережі, які потребують системного підходу для їх масштабного розгортання. У статті розглянуто причини низької енергоефективності економіки України та динаміку показника енергоємності валового внутрішнього продукту України з початку 90-х років до сьогодення та його співвідношення із середньосвітовим. Розглянуто структуру енергетичного балансу країни та трансформацію ринку електричної енергії як одного з ключових напрямків реформування енергетичної системи країни. Окрім того, у статті визначено, що розбудова "розумних" енергетичних мереж на сьогодні є безальтернативним напрямком розвитку електроенергетики. Визначено значення постійної підтримки учасників енергетичного ринку для формування сприятливого бізнес- та інвестиційного середовища, а також ідентифіковано потенційні наслідки коливань державної політики суб’єктів енергетичного ринку на прикладі підтримки сонячної енергетики в Україні.The Ukrainian energy system is one of the least efficient in the world. In terms of energy intensity, GDP is one of the last places in the corresponding world rankings. The need to reduce energy consumption of production is a key driver of reforming the energy sector of Ukraine's economy. Ukraine's international commitments and strategic course for integration with the European Union set priorities in the country's energy policy. Ukraine's energy strategy reflects key areas for the future development of the industry and is developed in the light of global trends and experience of the European Union. However, the implementation of the strategy requires a number of measures, including the adaptation of national legislation to the requirements of the European Union in order to form a new model of a competitive energy market. In addition, an important aspect of energy reform is the innovative nature of the measures envisaged for implementation. In particular, particular attention should be paid to the application of technologies that will form the basis of the energy system in the medium to long term. Such technologies include, in particular, "smart" grids that require a systematic approach to scale them up. The article deals with the reasons of low energy efficiency of the Ukrainian economy and the dynamics of the energy intensity index of the gross domestic product of Ukraine from the early 90s to the present and its relation with the world average. The structure of the country's energy balance and transformation of the electricity market are considered as one of the key directions of reforming the country's energy system. In addition, the article identifies that the development of "smart" energy networks is today an alternative direction for the development of electricity. The importance of continuous support of energy market participants for the formation of favorable business and investment environment is identified, as well as the potential consequences of state policy fluctuations of energy market actors on the example of solar energy support in Ukraine are identified

Досвід розбудови розумних енергетичних мереж на міжнародному рівні

У колективній монографії розглянуто базові аспекти розбудови розумних енергетичних мереж. Проаналізовано сучасний стан енергетичної системи на міжнародному рівні та виявлено причини неефективності її роботи

European Energy Collaboration: Modern Smart Specialization Strategies

Враховуючи важливість енергетичного співробітництва в Європі, можливості забезпечити розвиток інфраструктури та встановити необхідні взаємозв'язки між операторами енергоресурсів, керувати потоками енергії та комунікацією між агентами загальноєвропейського енергетичного ринку, застосовувати інноваційні технології для досягнення переваг в розумній спеціалізації у роботі виділено відповідні стратегії. Існуючі енергетичні системи недостатньо оснащені для задоволення найновіших потреб користувачів за такими параметрами, як енергоефективність, надійність, економічність, відповідальність за довкілля. Враховуючи ці параметри, можна знайти майбутній вектор спеціалізації країн в енергетичній сфері. Впровадження розумних енергетичних мереж є необхідним для підвищення енергоефективності, стимулювання економічного розвитку та зростання. У зв'язку з цим формування енергетичної політики Європейського Союзу спрямоване на підвищення безпеки енергопостачання та покращення використання відновлюваної енергії за допомогою різних стимулюючих заходів, передбачених стратегіями та директивами держав-членів ЄС. На сьогодні розвинені країни трансформують свої національні стратегії з розширення відновлюваних джерел енергії у споживанні енергії у всіх секторах економіки. Енергетична політика разом із політикою енергетичної безпеки формується з урахуванням нових потреб розвитку енергетичної інфраструктури. Не всі європейські країни мають достатні запаси традиційних джерел енергії, тому існує необхідність імпорту ресурсів. З огляду на суперечки, що виникають між країнами щодо транспортування енергії, економічного та політичного втручання, європейські країни шукають стійкі джерела енергії для диверсифікації енергопостачання. Таким чином, енергетична безпека досягається за рахунок розширення споживання відновлюваної енергії, виробленої з внутрішніх або зовнішніх джерел енергії. Саме тому пріоритетним завданням є впровадження розумних технологій в енергетичному секторі, належне співробітництво та співпраця для стратегічної перебудови енергетичного ринку. У цьому напрямку все більше уваги приділяється розвитку розумних мереж як основи для майбутнього розвитку енергетичного сектору. Однак слід зазначити, що впровадження технологій інтелектуальних мереж є досить складним процесом, що вимагає глибоких досліджень та аналізу.Учитывая важность энергетического сотрудничества в Европе, возможности для обеспечения развития инфраструктуры и установления необходимых взаимосвязей между операторами энергоресурсов, для управления потоками энергии и коммуникации между участниками общеевропейского энергетического рынка, для применения инновационных технологий для достижения выгод были определены стратегии умной специализации. Существующие энергетические системы недостаточно оснащены для удовлетворения новейших потребностей пользователей по таким параметрам, как энергоэффективность, надежность, экономичность, ответственность за окружающую среду. С учетом этих параметров можно определить будущий вектор специализации стран в сфере энергетики. Развертывание интеллектуальных энергосетей необходимо для повышения энергоэффективности и стимулирования экономического развития. В связи с этим формирование энергетической политики Европейского Союза направлено на повышение безопасности энергоснабжения и улучшение использования возобновляемых источников энергии с помощью различных мер стимулирования, предусмотренных стратегиями и директивами государств-членов ЕС. В настоящее время развитые страны трансформируют свои национальные стратегии в сторону расширения использования возобновляемых источников энергии и потреблении возобновляемой энергии во всех секторах экономики. Энергетическая политика вместе с политикой энергетической безопасности формируется с учетом возникающих потребностей развития энергетической инфраструктуры. Не все европейские страны обладают достаточными запасами традиционных источников энергии, поэтому существует необходимость в импорте ресурсов. Принимая во внимание споры, возникающие между странами по поводу транспортировки энергии, экономического и политического вмешательства, европейские страны ищут устойчивые источники энергии для диверсификации поставок энергии. Таким образом, энергетическая безопасность достигается за счет увеличения потребления возобновляемой энергии, вырабатываемой из внутренних или внешних источников. Вот почему приоритетной задачей является внедрение интеллектуальных технологий в энергетическом секторе, надлежащее сотрудничество и взаимодействие для стратегической реструктуризации энергетического рынка. В этом направлении все больше внимания уделяется развитию интеллектуальных сетей как основы будущего развития энергетического сектора. Однако следует отметить, что внедрение технологий умных сетей - довольно сложный процесс, требующий глубоких исследований и анализа.Given the importance of energy cooperation and collaboration in Europe, possibilities to provide the infrastructure development and to establish the necessary interconnections between energy resource operators, to manage energy flows and communication among Pan-European energy market agents, to apply innovative technologies to achieve the benefits in smart specialization strategies are highlighted. The existing energy systems are insufficiently equipped to meet the users’ newest needs by such parameters as energy efficiency, reliability, cost-effectiveness, responsibility for the environment. Taking these parameters into account, one can find the future specialization vector of countries in the energy sphere. The deployment of smart energy grids is indispensable for improving energy efficiency, stimulating economic development and growth. In this regard, the formation of the European Union's energy policy is aimed at increasing security of energy supply and improving the renewable energy use through various incentive measures provided by the strategies and directives of EU Member States. Nowadays, developed countries are transforming their national strategies to expand renewable energy sources in energy consumption across all sectors of the economy. Energy policies, together with energy security policies, are formed to take into account the emerging needs of energy infrastructure development. Not all European countries have sufficient reserves of conventional energy sources, so there is a need to import resources. Given the controversy that arises between countries over energy transportation, economic and political interference, European countries are looking for sustainable energy sources to diversify their energy supply. Thus, energy security is achieved by expanding the consumption of renewable energy generated from internal or external energy sources. That is why the priority task is to introduce and to implement smart technologies in the energy sector, proper cooperation and collaboration for a strategic restructuring of the energy market. In this direction, more and more attention is paid to the development of smart grids as a basis for the future development of the energy sector. However, it should be noted that smart grid technologies implementation is a rather complex process that requires deep studies and analysis

Отходы - вторичные ресурсы: управление, экономика, организация

В книгу вошли научные работы, представленные авторами из Украины, России, Словакии и Белоруссии, затрагивающие вопросы формирования и функционирования систем обращения с отходами, отвечающих современным стратегическим ориентирам развития данной сферы. Авторский коллектив монографии состоит из докторов и кандидатов наук, аспирантов и ведущих специалистов в области рационального природопользования. Материал монографии предназначен для преподавателей и студентов различных специальностей, а также для руководителей и специалистов предприятий, учреждений и организаций. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3472

Формування системи еколого-економічних параметрів оптимізаційної моделі розбудови розумних енергетичних мереж

Метою дослідження є розробка оптимізаційної моделі розбудови "розумних" та еколого-безпечних енергомереж, реалізація якої дозволить масштабувати локальні енергоефективні smart-рішення на біль високий рівень – побудувати "дорожню карту" енерго-модернізаційних перетворень для всіх суб’єктів регіонального енергетичного ланцюга як комплексну програму провадження енергоінновацій, узгоджену за бюджетом, ресурсами, черговістю та пріоритетністю заходів, фактором часу