Global institutional transformations are in system of social-economic processes and management models

В статье исследуется динамика развития процессов самоорганизации в экономике, обществе и системах менеджмента. Исследована специфика стратегий постиндустриального развития и комплексных трансформаций общественно-экономических структур разного уровня и моделей управления в условиях глобализации в современных индустриальных системах. Анализируются мировоззренческие, общественные, экономические тенденции и концепции субсидиарности и делиберативности, перспективы и формы их последующего развитияThis article examines the dynamics of the processes of self-organization in the economy, society, and systems management. Investigated the specificity of post-industrial development strategies and comprehensive transformation of socio-economic structures of different levels and patterns of governance in the context of globalization in the modern industrial systems. Analyzes the ideological, social, economic trends and the concept of subsidiarity and deliberative, perspectives and forms of their subsequent developmen

Освіта для стійкого розвитку і за його межами

This paper aims to consider the human dimension of education for the sustainable development of society. A systematic approach in value analysis of social institutions should be used as a research methodology. The education for sustainable development should be based on the latest technical achievements, but these achievements themselves are not an end in itself. This education aims to develop humans as a person and humanity as a species in the face of increasing technological and other threats to humankind's very existence. Simultaneously, technologies turn out to be ambivalent – they can serve both the destruction of humankind and a significant deterioration in the conditions of its existence, or the development of humankind and the improvement of these conditions. Artificial intelligence (AI) is a prime example. AI could be used as a resource for education, but only until AI itself began to use people receiving education as its resource. Researchers should theoretically ground the decision on the degree of participation or limitation of AI in modern education, technically prepared by programmers and other AI practitioners. Still, such a decision should also be discussed and agreed upon with the common public's participation. Professionals should calculate the risks of such a decision, but the final decision can only be made on a democratic basis and consider liberal and social values.У даній статті розглядається людський вимір освіти для сталого розвитку суспільства. Систематичний підхід в ціннісному аналізі соціальних інститутів слід використовувати як методологію дослідження. Освіта для стійкого розроблення повинна грунтуватися на останніх технічні досягнення, але самі по собі ці досягнення не є самоціллю. Це освіта спрямована на розвиток людини як особистості та людства як виду перед обличчям зростання технологій і інші загрози самому існуванню людства. У той же час технології виявляються амбівалентним - вони можуть служити як знищення людства і значне погіршення умов його існування, або розвиток людства і поліпшення цих умов. Штучний інтелект (ШІ) - яскравий тому приклад. Його можна використовувати як ресурс для освіти, але тільки до тих пір, поки сам він не став використовувати людей, які здобувають освіту, в якості свого ресурсу. Дослідники теоретично повинні обґрунтувати рішення про ступінь участі або обмеження його в сучасній освіті, технічно підготовлено програмісти та інші практики. Проте, таке рішення також слід обговорити і узгодити з громадськістю. участь громадськості. Професіонали повинні прорахувати ризики такого рішення, але остаточне рішення може бути прийнято тільки на демократичну основу і враховувати ліберальні та соціальні цінності

Резервы энергосбережения в системе подачи воздуха на аэрацию в городских очистных сооружениях

Проанализированы особенности эксплуатации систем биологической очистки на примере работы очистных сооружений пневматического принципа действия г.Сумы. Предложены способы снижения энергоемкости процесса очистки стоков как за счет проведения организационно-технических мероприятий, так и внедрения перспективных технических разработок специализированного оборудования. Ист.4. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2892

Сприяння вищій освіті та сталому розвитку: міжнародний потенціал та його розвиток в Україні

У цій статті розкриваються теоретичні та концептуальні основи проблем глобального інституційні трансформації, трансформаційні стратегії вищої освіти, питання якості, особистісно орієнтовані стратегії, мультикультуралізм, комунікаційні стратегії вищої освіти. Це представлено рівень та якість інтернаціоналізації вищої освіти України, становлення світоглядної основи для стимулювання та шляхів забезпечення сталого розвитку суспільства, до підвищити соціальну відповідальність вищої освіти та посилити її функціональну ефективність для суспільства. У вищій школі зараз бракує базових системних знань про стале розвиток, його цілі та шляхи. Екологічні проблеми досить часто недооцінюються як стосуються лише природничих наук, соціальні та гуманітарні завдання сталого розвитку є занижений. У багатьох країнах, особливо з колишніх колоніальних чи квазіколоніальних статусів, успіх політики сталого розвитку вирішально залежить від визнання та прийняття цієї політики новим поколінням громадян. Студенти як передова та соціально активна частина Росії нове покоління є цільовою аудиторією для просвітництва сталого розвитку. В Україні ці проблеми додатково визначаються низькою участю у міжнародних проектах та деяка бюрократизація такої участі.У цій статті розкриваються теоретичні та концептуальні основи проблем глобального інституційні трансформації, трансформаційні стратегії вищої освіти, питання якості, особистісно орієнтовані стратегії, мультикультуралізм, комунікаційні стратегії вищої освіти. Представлено рівень та якість інтернаціоналізації вищої освіти України, становлення світоглядної основи для стимулювання та шляхів забезпечення сталого розвитку суспільства, з метою підвищити соціальну відповідальність вищої освіти та посилити її функціональну ефективність для суспільства. У вищій школі зараз бракує базових системних знань про сталий розвиток, його цілі та шляхи. Екологічні проблеми досить часто недооцінюються як стосуються лише природничих наук, соціальні та гуманітарні завдання сталого розвитку є занижений. У багатьох країнах, особливо з колишніх колоніальних чи квазіколоніальних статусів, успіх політики сталого розвитку вирішально залежить від визнання та прийняття цієї політики новим поколінням громадян. Студенти як передова та соціально активна частина Росії, її нове покоління є цільовою аудиторією для просвітництва сталого розвитку. В Україні ці проблеми додатково визначаються низькою участю у міжнародних проектах та деяка бюрократизація такої участі

SOFT TISSUE SARCOMA: A MODERN VIEW TO THE PROBLEM

The review discusses the distribution and treatment of soft tissue sarcoma. Thus, about 10,000 new patients are registered in the Russian Federation every year; the incidence is 30 cases per 1 million populations. The age range of soft tissue sarcoma is on average 56-65 years with a peak in the age of 80-90 years. Fundamental aspects of the issue are illuminated. Thus, there are more than 100 histological types of soft tissue sarcoma; the most common include undifferentiated sarcomas, liposarcomas, leiosarcomas, synovial sarcomas and malignant tumor of peripheral nerve membranes. Considered issues of diagnostic criteria. According to the recommendations of the WHO to improve the accuracy of diagnosis in soft tissue sarcoma, the traditional histopathological examination should be supplemented with immunohistochemical and molecular methods. Studied modern approaches to the treatment of malignancies. One such approach is «Oncology Control», which means minimizing the risk of recurrence at the local and systemic level

Features of Designing the Criterion-Based Rehabilitation Program for Patients after Arthroscopic Reconstruction of the Anterior Cruciate Ligament

The article presents an innovative criterion-based rehabilitation program for patients, who underwent arthroscopic reconstruction of the anterior cruciate ligament. The features of the program are described, methodological foundations to perform permissible exercises are presented for each periods of the program, which correspond to a specific motor mode. The degree of preparedness of the patient is determined by the criterion of performance of the test exercises that will permit him to the loads of a new, higher level of trainings. The effectiveness of the developed program is confirmed clinically

Study of hereditary non-syndromic ophthalmic pathology of child population of the Karachay-Cherkess Republic: features and structure of nosological spectrum

V.V. Kadyshev1, A.V. Marakhonov1, S.I. Kutsev1,2, R.A. Zinchenko1,3 1 Research Centre of Medical Genetics of the Russian Academy of Medical Sciences, Moscow, &nbsp;Russian Federation 2 Pirogov Russian National Research Medical University, Moscow, Russian Federation 3 M.F. Vladimirsky Moscow Regional Research and Clinical Institute (MONIKI), Moscow,&nbsp; &nbsp;Russian Federation The publication is a continuation of the previously submitted data on the study of the epidemiology of ophthalmic diseases in children of the Karachay-Cherkess Republic. Genetic and epidemiological study of the population includes a research of a wide range of indicators. A burden assessment of the hereditary ocular pathology of the child population of the surveyed region and the data of molecular genetic diagnostics were published earlier. This article presents structure and features of a nosological spectrum of the visual organ hereditary pathology. Aim: to study the nosological spectrum and its features of hereditary non-syndromic ophthalmic pathology among the child population of the Karachay-Cherkess Republic. Patients and Methods: 90793 children from 10 regions of the Karachay-Cherkess Republic between the ages of 0 and 18 were examined, of which 121 people were enrolled in set. To solve the problem, genetic and epidemiological, clinical, paraclinical examination methods were used. Results: the structure and features of the nosological spectrum of non-syndromic hereditary ophthalmic pathology were determined in the child population of 10 regions of the Karachay-Cherkess Republic and the city of Cherkessk. Congenital malformations of the visual organ and hereditary pathology of the posterior segment of an eye (58%) make the main contribution to the prevalence. An overall prevalence of hereditary ocular pathology was at ratio 1:671. It was revealed that a large proportion of hereditary diseases of the visual organ with an autosomal dominant inheritance pattern (1:1163). The prevalence of autosomal recessive pathology was at ratio 1:2268 of people. Conclusion: autosomal dominant diseases make a greater contribution to the structure of the nosological spectrum — 1:1163. Congenital malformations of the visual organ and pathology of the posterior segment of the eye are prevalent in the structure of the pediatric nosological spectrum. Key words: epidemiology, genetics, hereditary pathology, nosological spectrum, children, Karachay-Cherkess Republic. For citation: Kadyshev V.V., Marakhonov A.V., Kutsev S.I., Zinchenko R.A. Study of hereditary non-syndromic ophthalmic pathology of child population of the Karachay-Cherkess Republic: features and structure of nosological spectrum. Russian Journal of Clinical Ophthalmology. 2019;19(1):7–12. About the authors:&nbsp; 1Vitalii V. Kadyshev — MD, PhD, Senior Researcher of the Laboratory of Genetic Epidemiology;&nbsp; 1Andrei V. Marakhonov — PhD, Biology, Senior Researcher of the Laboratory of Genetic Epidemiology;&nbsp; 1,2&nbsp;Sergei I. Kutsev — MD, PhD, Professor, Сorresponding Member of RAS, Head of the Research Centre of Medical Genetics, Head of the Department of Molecular and Cell Genetics;&nbsp; 1,3Rena A. Zinchenko — MD, PhD, Professor, Deputy Director of the Scientific and Clinical Study, Head of the Laboratory of Genetic Epidemiology.&nbsp; 1Research Center of Medical Genetics. 1, Moskvorechie str., Moscow, 115522, Russian Federation.&nbsp; 2Pirogov Russian National Research Medical University. 1, Ostrovityanova str., Moscow, 117997, Russian Federation.&nbsp; 3Moscow Regional Research and Clinical Institute. 61/2, Shchepkina str., Moscow, 129110, Russian Federation.&nbsp; Contact information:&nbsp;Vitalii V. Kadyshev, e-mail:&nbsp;[email protected].&nbsp;Financial Disclosure:&nbsp;no author has a financial or property interest in any material or method mentioned. There is no&nbsp;conflict of interests. Received&nbsp;06.12.2018.<br

Clinical and genetic aspects of albinism

V.V.&nbsp;Kadyshev, S.A.&nbsp;Ryazhskaya, O.V.&nbsp;Khalanskaya, N.V.&nbsp;Zhurkova, R.A.&nbsp;Zinchenko Research Center for Medical Genetics, Moscow, Russian Federation Albinism is a clinically and genetically heterogeneous group of hereditary diseases whose pathogenesis is mediated by impaired synthesis of melanin which results in its partial or total loss. Reduced melatonin level clinically manifests as skin, hair, and ocular hypopigmentation. Ocular presentations include hypopigmentation/lack of pigmentation of eye fundus and iris, foveal hypoplasia, low vision, nystagmus and strabismus, photophobia, iris transillumination, and asymmetrical decussation of nerve fibers at the optic chiasm. However, albinism can be a part of more complex genetic syndromes, e.g., Hermansky-Pudlak syndrome or Chediak-Higashi syndrome. These disorders should be identified as early as possible to start therapy to prevent life-threatening conditions. Partial albinism with ocular, skin or hair hypopigmentation not associated with melanogenesis (e.g., Griscelli syndrome, Waardenburg syndrome, Aland Island eye disease, etc.) also occurs. Each case of albinism requir es an accurate molecular genetic diagnosis to provide a personalized treatment approach, predict life expectancy and health status, and plan pregnancy. Keywords: albinism, Hermansky-Pudlak syndrome, Chediak-Higashi syndrome, hypopigmentation, clinical polymorphism, genetic heterogeneity. For citation: Kadyshev V.V., Ryazhskaya S.A., Khalanskaya O.V. et al. Clinical and genetic aspects of albinism. Russian Journal of Clinical Ophthalmology. 2021;21(3):175–180 (in Russ.). DOI: 10.32364/2311-7729-2021-21-3-175-180. </p