УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМА АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

The peculiarities of human capital in the agricultural sector of Ukraine are presented as a factor of increasing the competitiveness in this article. The state of human resources in agriculture of the national economy is analyzed. Such mechanisms, as streamlining of the labor force formation system, management of the distribution of labor resources, and the use of personnel in the agricultural sector are considered. The study of the world practice for the personnel management system at agricultural enterprises was conducted and a comparative assessment on the main criteria is provided. The conceptual foundations for the construction of an adequate management system of domestic labor resources are defined, taking into account international experience.В статье освещены особенности человеческого капитала аграрного сектора Украины как фактора повышения конкурентоспособности. Проанализировано состояние человеческих ресурсов в сельском хозяйстве национальной экономики. Рассмотрены механизмы упорядочения системы формирования рабочей силы, управления распределением трудовых ресурсов, использования персонала в аграрном секторе. Проведено исследование мировой практики управления персоналом для сельскохозяйственных предприятий и предоставлена сравнительная оценка по основным критериям. Определены концептуальные основы для построения адекватной отечественной системы управления персоналом с учетом международного опыта.У статті висвітлено особливості людського капіталу аграрного сектору України як чинника підвищення конкурентоспроможності. Проаналізовано стан людських ресурсів в сільському господарстві національної економіки. Розглянуто механізми впорядкування системи формування робочої сили, управління розподілом трудових ресурсів, використання персоналу в аграрному секторі. Проведено дослідження світової практики системи управління персоналом для сільськогосподарських підприємств і надана порівняльна оцінка за основними критеріями. Визначені концептуальні засади для побудови адекватної вітчизняної системи управління трудовими ресурсами з врахуванням міжнародного досвіду

Impact of drinking water quality on the occurrence of and the development of dental diseases in seafarers of overseas navigation

The quality of the water consumed by the crew members of sea-going vessels on the voyages depends on many factors, in particular, on the quality of the initial water supplied on the vessel, its change during the transfer / transportation, the condition of the elements of the ship's water supply system (the water-supply network, water tanks, their anticorrosion coatings), methods of conditioning water on long-haul flights. Consumption of high-quality drinking water in sufficient quantity can optimize the well-being and performance of crew members, especially those who perform flights and physical work in difficult climatic and geographical conditions. The quality of drinking water affects the condition of your teeth. The main goal of the prevention of dental diseases is to eliminate the causes of their occurrence and development, as well as to create conditions for increasing the resistance of the seamen's organism to changing the composition of drinking water. The article presents the data of the dental clinic examinations of the Odessa Basin Dental Clinic with a work experience of more than 30 years and were on flights up to 10 years on ships

Прояви семіотики гострого апендициту залежно від його розташування та триместру у вагітних

The aim of the work: to analyze the clinical course of acute appendicitis and laboratory parameters of inflammation in pregnant women, depending on the location of the appendix and the trimester of pregnancy to determine the treatment and prevention of complications during pregnancy.Materials and Methods. The clinical course and paraclinical parameters were evaluated in 258 pregnant women with acute appendicitis who were treated at the clinical clinics in Kyiv and 391 pregnant women without acute surgical pathology, which made the comparison group. Among the biochemical data, the level of immunoglobulins M, G, A, E, circulating immune complexes, tumor necrosis factor, cryoglobulins, procalcitonin, interleukin 1, 2 as well as parameters of non-specific resistance of the organism and adaptive immunity were investigated.Results and Discussion. In the first trimester, 68.57 % of patients noted a sudden onset of pain, 63.68 % in the second and 69.7 % in the third. The combination with nausea and single or double vomiting is set in 77.14 %, 47.89 % and 36.36 %, respectively. Signs of endogenous intoxication were found in 20.0 %, 45.26 %, 57.58 % of pregnant women in three trimesters, respectively. In the second and third trimesters of pregnancy, the determination of pain at the points of McBurney, Lanca was ineffective in 90 % of cases. Among the biochemical indicators, the increase in the content of procalcitonin was 4 times, the concentration of TNF was 2.74 times, the IL-1 content was 1.6 times, the content of the CIC was 1.46, and the levels of IgM and IgG (2.11 times and 1.37 times), respectively), relative to the indicators of the control group.Цель работы: провести анализ клинического течения острого аппендицита и лабораторных показателей воспаления у беременных в зависимости от расположения аппендикса и триместра беременности для определения тактики лечения и предупреждения осложнений при беременности.Материалы и методы. Оценены клиническое течение и параклинические показатели в 258 беременных с острым аппендицитом, находившихся на лечении в клинических больницах города Киева и 391 беременной без острой хирургической патологии, что составили группу сравнения. Среди биохимических данных исследован уровень иммуноглобулинов M, G, A, E, циркулирующих иммунных комплексов, фактора некроза опухолей, криоглобулинов, прокальцитонина, интерлейкина-1, 2, а также показателей неспецифической резистентности организма и адаптационного иммунитета.Результаты исследований и их обсуждение. Внезапное начало боли отмечали в I триместре у 68,57 % пациенток, во II – 63,68 % и 69,7 % в третьем. Сочетание с тошнотой и одно- или двукратной рвотой установлено в 77,14 %, 47,89 % и 36,36 % соответственно. Признаки эндогенной интоксикации установлено в 20,0 %, 45,26 %, 57,58 % беременных в трех триместрах соответственно. Во II и III триместрах беременности определение болезненности в точках Мак-Бурнея, Ланца было неэффективным в 90 % случаях. Среди биохимических показателей установлено повышение содержания прокальцитонина в 4 раза, концентрации ФНО 2,74 раза, содержания Ил-1 в 1,6 раза, содержания ЦИК в 1,46 и уровней IgM и IgG (в 2,11 раза и 1,37 раза соответственно) по показателям контрольной группы.Мета роботи: провести аналіз клінічного перебігу гострого апендициту та лабораторних показників запалення у вагітних залежно від розташування апендиксу та триместру вагітності для визначення тактики лікування та попередження ускладнень при вагітності.Матеріали і методи. Оцінено клінічний перебіг та параклінічні показники у 258 вагітних із гострим апендицитом, що перебували на лікуванні в клінічних лікарнях міста Києва та 391 вагітна без гострої хірургічної патології, що склали групу порівняння. Серед біохімічних даних досліджено рівень імуноглобулінів M, G, A, E, циркулюючих імунних комплексів, фактора некрозу пухлин, кріоглобулінів, прокальцитоніну, інтерлейкіну-1, 2, а також показників неспецифічної резистентності організму та адаптаційного імунітету.Результати досліджень та їх обговорення. Раптовий початок болю спостерігали в І триместрі в 68,57 % пацієнток, в ІІ – 63,68 % та 69,7 % в третьому. Поєднання з нудотою та одно- або дворазовим блюванням встановлено в 77,14 %, 47,89 % та 36,36 %, відповідно. Ознаки ендогенної інтоксикації встановлено у 20,0 %, 45,26 %, 57,58 % вагітних у трьох триместрах відповідно. В ІІ та ІІІ триместрах вагітності визначення болючості в точках Мак-Бурнея, Ланца було неефективне в 90 % випадків. Серед біохімічних показників встановлено підвищення вмісту прокальцитоніну в 4 рази, концентрації ФНП – 2,74 раза, вмісту Іл-1 в 1,6 раза, вмісту ЦІК в 1,46 та рівнів IgM і IgG (в 2,11 раза та 1,37 раза, відповідно) щодо показників контрольної групи

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

The article deals with the theoretical aspects of sustainable development of agricultural enterprises, the mechanism of its formation. The scientific approaches to the essence of the term «sustainable development» and granted the author’s definition of the essence of sustainable development issues are studied. The agricultural sector priorities and address them are considered. The key problems of the agricultural sector priorities and their solutions are identified.В статье рассмотрены теоретические аспекты устойчивого развития сельскохозяйственных предприятий, определен механизм его формирования. Исследованы научные подходы к сущности термина «устойчивое развитие» и предоставлено авторское определение сущности устойчивого развития. Определены ключевые проблемы сельскохозяйственной отрасли и альтернативы их решения.У статті розглянуто теоретичні аспекти збалансованого розвитку сільськогосподарських підприємств, визначено механізм його формування. Досліджено наукові підходи до сутності терміну «збалансований розвиток» та надано авторське визначення сутності збалансованого розвитку. Визначено ключові проблеми сільськогосподарської галузі та альтернативи їх вирішення

Діагностичні резерви деталізації гострого апендициту у вагітних

The aim of the work: to establish additional diagnostic criteria for the diagnosis of acute appendicitis in pregnant women to optimizethe treatment of this pathology.Materials and Methods. 864 pregnant women were hospitalized in the Surgical Department of the City Clinical Hospital No.1, No.3 in2004–2012, who were divided into the research (n = 473) and control (n = 391) groups. The most frequent acute appendix occurred – in258 (29.8 %) of all cases of hospitalization. In the course of the examination, along with the generally accepted studies, hematological,cytological and immunological parameters were studied in pregnant women with a diagnosis of acute appendicitis. To evaluate thepathogenetic mechanisms of formation of inflammatory response in pregnant women of the study group, as well as for the possibilityof differential diagnosis and early prediction of complications, we conducted research on the activity of the functioning of nonspecificresistance and immunological reactivity: NST test, determination of Ig M, Ig G, Ig levels E, Ig A, PPK (procalcitonin), Il β-1, TNF(tumor necrosis factor).Results and Discussion. In conducting biochemical studies to determine the typical additional markers of acute appendicitis in pregnantwomen, we established that the signs of development of endotoxicosis associated with the accumulation of toxins of microbialorigin (TZN), decompensation of functional activity of phagocytic cells – neutrophil granulocytes (stimulation index) and toxins’binding and biosensing ability of the liver to the AST/ALT ratio, the presence of cryoglobulins. It was found that in the patients of thesecond clinical group, the data trends were more pronounced. It has been determined that patients of both clinical groups exhibit signsof an inflammatory response such as increasing the concentration of major inflammatory mediators - IL-1 and FNP relative to the valuesof healthy individuals. It was found that in the second main clinical group, the changes were more pronounced, which indicates asignificant activity of inflammatory reactions. In doing so, compensating the effect of anti-inflammatory mediators was reduced, whichmay be the cause of decompression reaction and the cause of the risk of developing a systemic inflammatory response.Цель работы: установить дополнительные диагностические критерии диагностики острого аппендицита у беременных для оптимизации лечения данной патологии.Материалы и методы. В период с 2004 по 2012 г. в хирургическое отделение городской клинической больницы № 1, № 3 г. Киева были госпитализированы 864 беременных женщины, которые были разделены на исследуемую (n=473) и контрольную (n=391) группы. Чаще всего встречался ОА – 258 (29,8 %) от всех случаев госпитализации. В процессе обследования наряду с общепринятыми исследованиями изучались гематологические, цитологические и иммунологические показатели у беременных с диагнозом острый аппендицит. Для оценки патогенетических механизмов формирования воспалительной реакции у беременных исследуемой группы, а также для возможности проведения дифференциальной диагностики и проведения раннего прогнозирования ослонений мы провели исследования активности функционирования неспецифической резистентности и иммунологической реактивности: НСТ-тест, определение уровней Ig M, Ig G, Ig E, Ig A, ТРК (прокальцитонина), Il β-1, ФНО (фактор некроза опухоли).Результаты исследований и их обсуждение. При проведении биохимических исследований для установления типичных дополнительных маркеров ОА у беременных мы установили, что у пациентов наблюдаются признаки развития эндотоксикоза, связанные с накоплением токсинов микробного происхождения (ТЗН), декомпенсацией функциональной активности фагоцитирующих клеток – нейтрофилов (индекс стимуляции) и токсиносвязывающей и биосентизирующей способности печени, коэффициент де Ритиса, наличие криоглобулинов. При этом установлено, что у пациентов второй клинической группы данные тенденции были более выразительны. Определено, что у пациентов обеих клинических групп проявляют такие признаки воспалительного ответа, как повышение концентрации основных воспалительных медиаторов – Ил-1 и ФНО относительно значений здоровых лиц. Установлено, что во второй основной клинической группе данные изменения были более выраженные, свидетельствующие о значительной активности воспалительных реакций. При этом компенсирующее действие противовоспалительных медиаторов было снижено, что может быть причиной декомпесированной реакции и причиной развития риска системного воспалительного ответа.Мета роботи: встановити додаткові діагностичні критерії діагностики гострого апендициту у вагітних для оптимізації лікування даної патології.Матеріали і методи. В період із 2004 до 2012 р. у хірургічне відділення міської клінічної лікарні № 1, № 3 м. Києва було госпіталізовано 864 вагітні жінки, які були розділені на досліджувану (n=473) та контрольну (n=391) групи. Найчастіше зустрічався ГА – 258 (29,8 %) від усіх випадків госпіталізації. В процесі обстеження поряд із загальноприйнятими дослідженнями вивчалися гематологічні, цитологічні та імунологічні показники у вагітних із діагнозом гострий апендицит. Для оцінки патогенетичних механізмів формування запальної реакції у вагітних досліджуваної групи, а також для можливості проведення диференційної діагностики та проведення раннього прогнозування ускладнень проводили дослідження активності функціонування неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності: НСТ-тест, визначення рівнів Ig M, Ig G, Ig E, Ig A, ПРК (прокальцитоніну), Il β-1, ФНП (фактор некрозу пухлини).Результати досліджень та їх обговорення. При проведенні біохімічних досліджень для встановлення типових додаткових маркерів ГА у вагітних ми встановили, що у пацієнтів спостерігаються ознаки розвитку ендотоксикозу, пов’язані з накопиченням токсинів мікробного походження (ТЗН), декомпенсацією функціональної активності фагоцитуючих клітин – нейтрофільних гранулоцитів (індекс стимуляції) та токсинозв’язуючої та біосентизуючої здатності печінки, коефіцієнт де Рітіса, наявність кріоглобулінів. При цьому встановлено, що у пацієнтів другої клінічною групи дані тенденції були більш виразні. Визначено, що у пацієнтів обох клінічних груп проявляють такі ознаки запальної відповіді, як підвищення концентрації основних запальних медіаторів – Іл-1 та ФНП відносно значень здорових осіб. Встановлено, що в другій основній клінічній групі данні зміни були більш виразні, що свідчить про значну активність запальних реакцій. При цьому компенсуюча дія протизапальних медіаторів була знижена, що може бути причиною декомпенсованої реакції та причиною розвитку ризику системної запальної відповіді

Рідкий випадок лікування вагітної з ектопією децидуальної тканини

Рідкий випадок лікування вагітної з ектопією децидуальної тканин

Можливості малоінвазивних ендоскопічних технологій у лікуванні гострокровоточивих виразок шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічну хворобу нирок IV–V стадій

During the period 2006–2015, in the Kyiv City Hospital №3 in the Kyiv Scientifi c-Practical Center of Nephrology and Dialysiswere examined and treated 6254 patients with a chronic disease of the kidneys of IV–V stages, which conducts routine dialysis.Among them, 98 (1.6 %) had severe acute gastroduodenal bleeding ulcers. Mini-invasive endoscopic methods of hemostasis acutegastroduodenal bleeding ulcers in patients with a chronic disease of the kidneys IV–V stages, have a number of advantages,which reduce mortality in these patients. Forced surgery due to the aggressive course of complications of peptic ulcer diseaseremains "desperate operation" that holds the high mortality rates in these patients.За період 2006–2015 рр. у Київській міській клінічній лікарні № 3 в Київському науково-практичному центрі нефрологіїта діалізу було обстежено та проліковано 6254 хворих на хронічну хворобу нирок IV–V стадій, яким проводили пла-новий діаліз. Із них 98 (1,6 %) мали гострокровоточиві гастродуоденальні виразки тяжкого ступеня. Малоінвазивніендоскопічні методи гемостазу гострокровоточивих гастродуоденальних виразок у хворих із хронічною хворобою ни-рок IV–V стадій мають ряд переваг, що знижують летальність у даної категорії пацієнтів. Вимушене хірургічне втру-чання у зв’язку з агресивним перебігом ускладнень виразкової хвороби залишається “операцією відчаю”, що утримуєвисокі показники летальності у даної категорії хворих

Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання при хірургічному лікуванні зварювальних технологій

The aim of the work: to study the state of residual tissue of the thyroid gland and the features of vascular perfusion by ultrasound and Doppler characteristics, after surgery with time, when used during surgical intervention of a welding high-frequency coagulator. Materials and Methods. Operative intervention using the high-frequency coagulator EKhVA-350MS and EKVZ-300 with frequency of 66 kHz and 440 kHz in mono- and bipolar regimens was performed in patients undergoing in-patient treatment at the Kyiv City Center for Endocrine Surgery, which is a structural subdivision of the Kyiv City Clinical Hospital No. 3. In 230 patients studied the possibility of using electrocoagulation or cutting of thyroid tissues during the last 5 years, in all variants of surgical intervention in volume: resection of one, both parts of the thyroid – in 13 (6 %), hemithyroidectomy – in 60 % (26 %) with resection of another part – in 23 (10 %), thyroidectomy – in 125 (54%), cervical thyroidectomy – in 9 (4 %) of patients. 96 patients after operation on a thyroid gland with tissue preservation underwent ultrasound doplerography on day 10, after 1, 6, 12 months. The capabilities of the apparatus allowed to get the image of the left fabric, determine its size, echo structure, the sizes of newly discovered in the thyroid residue inclusions. Results and Discussion. At day 10 postoperative examinations in all patients showed heterogeneous hypoanechogenic areas without clear boundaries and stable echostructural values. In 15 (15 %) patients, 10 days after surgery, small hematomas (4–8 mm) were visualized in the thyroid residue in the form of hydrophilic areas with clear contours without capsule, in 18 (19 %) – local or drainage hemorrhages of low density with clear irregularities contours with the passing of time, hematomas and hemorrhages resolved, therefore, 6 months after the operation and later there is no visualization of them, but an organization and fibrosis are observed. In 11 (12 %) patients for 6 months of post-surgery observation, 2–3 mm hyperherogenic, heterogeneous inclusion structures, without clear boundaries, with uneven and unclear contours, are formed in 2–3 mm of electrocoagulation. The amount and size of the granule depends on the histological structure of the operative tissue, which, when lymphoid infiltration of the autoimmune genesis, can fill the entire thyroid residue. Additionally, in this background, in the first year of research, in 18 (19 %) patients, small hyperhognogenic nodes that give an audio track (calcine) can be identified. 2–3 years after the operation the preservation of a smaller size granule was established only in 4 patients. In 5-6 months after the operation, 17 (18 %) patients with parenchyma isolated or around hyperherogenic inclusions established small primary cysts – hydrophilic areas with clear contours. Only in 21 (22 %) surveys from the first days, when performing economical resection and operations in the area of the isthmus and the medial edge of both parts, a healthy (unchanged) parenchyma occurs in the absence of lymphoid infiltration of autoimmune genesis. In 52 (54 %) patients for 6 months after surgery, the structure of parenchyma is homogeneous, fine-grit without pathological changes.Цель работы: изучение состояния оставленной ткани щитовидной железы и особенностей сосудистой перфузии по ультразвуковой и допплеровской характеристике, после операции с ходом времени, при использовании во время хирургического вмешательства сварочного высокочастотного коагулятора. Материалы и методы. Оперативные вмешательства с использованием високочастотнoго коагулятора ЭХВА – 350МС и ЭКВЗ300 с частотой 66 кГц и 440 кГц в моно- и биполярном режимах выполняли у больных, находящихся на стационарном лечении в Киевском городском центре эндокринной хирургии, который является структурным подразделением Киевской городской клинической больницы № 3. В 230 больных изучили возможности применения электрокоагуляции или резекции тканей щитовидной железы за последние 5 лет, во всех вариантах операционного вмешательства по объему: резекция одной, обеих долей щитовидной железы – у 13 (6 %), гемитиреоидэктомии – 60 (26 %), гемитиреоидэктомии с резекцией другой доли – у 23 (10 %), тиреоидэктомии – в 125 (54 %), тиреоидэктомии с шейной дисекцией – у 9 (4 %) больных. 96 больным после операции на щитовидной железе с сохранением ткани выполнено ультразвуковую допплерографию на 10 день, через 1, 6, 12 месяцев. Способности аппаратов позволяли получать изображение оставленной ткани, определить ее величину, эхоструктуру, размеры вновь выявленных в тиреоидном остатке включений. Результаты исследований их обсуждение. На 10 день послеоперационные обследования у всех больных показывали неоднородные гипоанехогенные участки без четких границ и постоянных эхоструктурних значений. В 15 (15 %) больных через 10 дней после операции в тиреоидном остатке визуализировались мелкие гематомы (4–8 мм) в виде гидрофильных участков с четкими контурами без капсулы, в 18 (19 %) – локальные или сливные кровоизлияния низкой плотности с четкими неровными контурами. С течением времени гематомы и кровоизлияния рассасывались, поэтому на 6 месяц после операции и позже отсутствует их визуализация, однако наблюдается организация и фиброз. В 11 (12 %) пациентов на 6 месяцев наблюдений после операции в местах прицельной электрокоагуляции формируются 2–3 мм гиперэхогенные, неоднородной структуры включения, без четких границ, с неровными и нечеткими контурами. Количество и размер гранулем зависит от гистологической структуры оперируемой ткани, которые при лимфоидной инфильтрации аутоиммунного генеза могут заполнять весь тиреоидный остаток. Дополнительно на этом фоне, первого года исследований, у 18 (19 %) пациентов можно определить мелкие гиперэхогенные образования, дают звуковую дорожку (кальцинаты). Через 2–3 года после операции установлено сохранения гранулем меньшего размера только у 4 больных. Через 5–6 месяцев после операции у 17 (18 %) больных в паренхиме изолированно или вокруг гиперэхогенных включений установленны небольшие первичные кисты – гидрофильные участки с четкими контурами. Лишь в 21 (22 %) обследовании уже с первых дней, при выполнении экономной резекции и операций в зоне перешейка и медиального края обеих долей, случается здоровая (не изменена) паренхима при отсутствии лимфоидной инфильтрации аутоиммунного генеза. В 52 (54 %) пациентов на 6 месяц после операции структура паренхимы однородная, мелкозернистая без патологических изменений.Мета роботи: вивчення стану залишеної тканини щитоподібної залози та особливостей судинної перфузії за ультразвуковою та доплерівською характеристикою, після операції з перебігом часу, при використанні під час хірургічного втручання зварювального високочастотного коагулятора. Матеріали і методи. Операційні втручання з використанням високочастотнoго коагулятора ЕХВА – 350МС та ЕКВЗ-300 з частотою 66 кГц і 440 кГц у моно- та біполярному режимах виконували у хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в Київському міському центрі ендокринної хірургії, який є структурним підрозділом Київської міської клінічної лікарні № 3. У 230 хворих вивчили можливості застосування електрокоагуляції або різання тканин щитоподібної залози за останні 5 років, у всіх варіантах операційного втручання за об’ємом: резекція однієї, обох часток щитоподібної залози – у 13 (6 %), гемітиреоїдектомії – у 60 (26 %), гемітиреоїдектомії з резекцією іншої частки – у 23 (10 %), тиреоїдектомії – у 125 (54 %), тиреоїдектомії з шийною дирекцією – у 9(4 %) хворих. 96 хворим після операції на щитоподібній залозі із збереженням тканини виконано ультразвукову доплерографію на 10 день, через 1, 6, 12 місяців. Спроможності апаратів давали змогу отримувати зображення залишеної тканини, визначити її величину, ехоструктуру, розміри знову виявлених у тиреоїдному залишку включень. Результати досліджень та їх обговорення. На 10 день післяопераційні обстеження у всіх хворих показували неоднорідні гіпоанехогенні ділянки без чітких меж та сталих ехоструктурних значень. У 15 (15 % ) хворих через 10 днів після операції в тиреоїдному залишку візуалізувалися дрібні гематоми (4–8 мм) у вигляді гідрофільних ділянок із чіткими контурами без капсули, у 18 (19 %) – локальні або зливні крововиливи низької щільності з чіткими нерівними контурами. З перебігом часу гематоми та крововиливи розсмоктувалися, тому на 6 місяць після операції та пізніше відсутня їх візуалізація, проте спостерігається організація та фіброз. У 11 (12 % ) пацієнтів на 6 місяці спостережень після операції у місцях прицільної електрокоагуляції формуються 2–3 мм гіперехогенні, неоднорідної структури включення, без чітких меж, з нерівними і нечіткими контурами. Кількість та розмір гранульом залежить від гістологічної структури оперованої тканини, які при лімфоїдній інфільтрації автоімунного генезу можуть заповнювати весь тиреоїдний залишок. Додатково на цьому фоні, першого року досліджень, у 18 (19 %) пацієнтів можна визначити дрібні гіперехогенні утворення, що дають звукову доріжку (кальцинати). Через 2–3 роки після операції встановлено збереження гранульом меншого розміру лише у 4 хворих. Через 5–6 місяця після операції у 17 (18 % ) хворих у паренхімі ізольовано або навколо гіперехогенних включень встановлені невеликі первинні кісти – гідрофільні ділянки з чіткими контурами. Лише у 21 (22 % ) обстеженнях вже з перших днів, при виконанні економної резекції та операцій в зоні перешийку і медіального краю обох часток, трапляється здорова (не змінена) паренхіма при відсутності лімфоїдної інфільтрації автоімунного генезу. У 52 (54 % ) пацієнтів на 6 місяць після операції структура паренхіми однорідна, дрібнозерниста без патологічних змін

Вибір моделі системи управління охороною здоров’я та безпекою праці підприємства з урахуванням вимог міжнародних стандартів

Article 43 of the Constitution of Ukraine guarantees proper, safe and healthy working conditions for every employee, according to Article 13 of the Law “On Labor Protection” the employer must ensure the functioning of the labor protection management system. Accordingly, the Concept approved by the Order of the Ministry of Labor dated 22.10. No. 432 of 2001, every enterprise, institution or organization (hereinafter – the enterprise) of any form of ownership, which uses the labor of employees in its activities, is obliged to comply with the necessary requirements established by the legislation of Ukraine, in order to guarantee the safety of work and the preservation of life, health and working capacity of employees in the process of work. In order to ensure healthy, safe and highly productive working conditions, improve working life, prevent injuries and occupational diseases, the company operates a health and safety management system, which is an integral part of the management system of the business entity. The occupational health and safety management system (OH&S) is a set of enterprise management bodies that, on the basis of a set of regulatory documentation, carry out purposeful, planned activities regarding the implementation of management tasks and functions in order to ensure healthy, safe and highly productive working conditions.To build an effective occupational safety management system, it is necessary to choose its optimal model. A scientific and applied problem is the choice of the most suitable system in the conditions of a particular enterprise. An analysis of the approaches available in international practice regarding the formation of health and safety management system models, taking into account quality management systems, environmental protection and social responsibility, was carried out. Recommendations aregiven for choosing a basic methodological approach that will contribute to the creation of an effective labor safety management system with the aim of ensuring safe and highly productive working conditions and creating a positive image of the enterprise.Статтею 43 Конституції України гарантовано кожному працівнику належні, безпечні і здорові умови праці, згідно статті 13 Закону “Про охорону праці” роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці. Відповідно, Концепції затвердженої Наказом Мінпраці від 22.10. 2001 р. № 432 кожне підприємство, установа чи організація (далі – підприємство) будь-якої форми власності, що використовують у своїй діяльності праці найманих працівників, зобов’язані дотримуватись необхідних вимог, встановлених законодавством України, з метою гарантування безпеки праці та збереження життя, здоров’я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності. З метою забезпеченням здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, поліпшення виробничого побуту, запобігання травматизму та професійним захворюванням на підприємстві діє система управління охороною здоров’я та безпекою праці підприємства, що є невід’ємною складовою системи управління суб’єктом господарювання. Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Для побудови ефективної системи управління безпекою праці необхідно обрати її оптимальну модель. Науково-прикладною проблемою є вибір найбільш придатної в умовах конкретного підприємства системи. Здійснено аналіз підходів, наявних в міжнародній практиці, щодо формування моделей системи управління охороною здоров’я та безпекою праці, з урахуванням систем управління якістю, охороною довкілля та соціальною відповідальністю. Наведено рекомендації щодо вибору базового методологічного підходу, що сприятиме створенню ефективної системи управління безпекою праці з метою забезпечення безпечних і високопродуктивних умов праці та створення позитивного іміджу підприємства

Етапний підхід у хірургічному лікуванні хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу

The aim of the work: to improve the results of surgical treatment of patients with obturation obstruction of the large intestine of the blastomatous genesis by improving the algorithm of therapeutic and diagnostic tactics. Materials and Methods. For the period of 2009–2018 127 patients with obturation obstruction of the large intestine of tumor genesis were treated in the Surgical Clinic of Kyiv City Clinical Hospital No. 3, which is 5.1 % (2485 patients) of the total number of patients with emergency surgery. There were 66.2 % (84 patients) women, and 33.8 % (43 patients) men. The average age of patients was (68.2±15.4) years. Etiologically, intestinal lumen obturation in 10 (7.9 %) patients was a caecum tumor, in 11 (8.7 %) – the ascending colon, in 5 (3.9%) – hepatic flexure of the colon, in 6 (47 %) – transverse colon, 5 (3.9 %) – splenic flexure of the colon, 18 (14.2 %) – descending colon, 32 patients (25.2 %). The level of the obstruction was localized in the sigmoid colon and in 30 (23.6 %) at the level of the rectum. In addition, in 10 (7.9 %) patients obstruction caused germination of tumors of the uterus, ovaries or bladder in the distal colon. Results and Discussion. The results of treatment of 127 patients with obturation obstruction of the colon of the tumor genesis, who were treated in the surgical clinic of the City Clinical Hospital No. 3 for the period of 2000–2018, are presented. A diagnostic and treatment algorithm was developed for the phasing of surgical care for patients with this pathology. The staged approach and the use of minimally invasive methods of intestinal decompression in the form of stenting, recanalization and insertion of the probe proximal to stenosis increased the percentage of delayed surgical interventions (up to 37.8 %) and reduced mortality by 14 %.Цель работы: улучшить результаты хирургического лечения больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки бластоматозного генеза путем усовершенствования алгоритма лечебно-диагностической тактики. Материалы и методы. За период 2009 – 2018 гг. в хирургической клинике КГКБ № 3 прошли лечение 127 больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки опухолевого генеза, что составляет 5,1 % (2485 пациентов) от общего количества больных с неотложной хирургической помощью. Женщины составляли 66,2 % (84 больные), мужчины составили 33,8 % (43 пациента). Средний возраст больных составил (68,2 ± 15,4) года. Этиологически причинами обтурации просвета кишечника в 10 (7,9%) больных была опухоль слепой кишки, у 11 (8,7 %) – восходящей ободочной кишки, у 5 (3,9 %) – печеночного изгиба ободочной кишки, у 6 (4 7 %) – поперечно-ободочной кишки, у 5 (3,9 %) – селезеночного изгиба ободочной кишки, у 18 (14,2%) – нисходящей ободочной кишки, у 32 пациентов (25,2 %) уровень препятствия локализовался в сигмовидной кишке и в 30 (23,6 %) – на уровне прямой кишки. Кроме этого, у 10 (7,9 %) пациентов непроходимость обусловили прорастания опухолей матки, яичников или мочевого пузыря в дистальные отделы толстой кишки. Результаты исследований и их обсуждение. Представлены результаты лечения 127 больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки опухолевого генеза, проходивших лечение в хирургической клинике КГКБ № 3 за период 200– 2018 гг. Разработан лечебно-диагностический алгоритм этапности оказания хирургической помощи пациентам с данной патологией. Этапный подход и использование малоинвазивных методик декомпрессии кишечника в виде стентирования, реканализации и заведения зонда проксимальнее стеноза позволило увеличить процент отсроченных оперативных вмешательств (до 37,8 %) и уменьшить летальность на 14 %.Мета роботи: поліпшити результати хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу шляхом удосконалення алгоритму лікувально-діагностичної тактики. Матеріали і методи. За період 2009–2018 рр. у хірургічній клініці КМКЛ № 3 проліковано 127 хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, що складає 5,1 % (2485 пацієнтів) від загальної кількості хворих із невідкладною хірургічною допомогою. Жінки становили 66,2 % (84 хворі), чоловіки склали 33,8 % (43 пацієнти). Середній вік хворих становив (68,2±15,4) року. Етіологічно причинами обтурації просвіту кишечника в 10 (7,9 %) хворих була пухлина сліпої кишки, у 11 (8,7 %) – висхідної ободової кишки, у 5 (3,9 %) – печінкового згину ободової кишки, у 6 (4,7 %) – поперечноободової кишки, у 5 (3,9 %) – селезінкового згину ободової кишки, у 18 (14,2 %) – низхідної ободової кишки, у 32 пацієнтів (25,2 %) рівень перешкоди локалізувався у сигмоподібній кишці та у 30 (23,6 %) – на рівні прямої кишки. Крім цього, у 10 (7,9 %) пацієнтів непрохідність зумовили проростання пухлин матки, яєчників або сечового міхура в дистальні відділи товстої кишки. Результати досліджень та їх обговорення. Представлено результати лікування 127 хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, що проходили лікування в хірургічній клініці КМКЛ № 3 за період 2009 – 2018 рр. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм етапності надання хірургічної допомоги пацієнтам із даною патологією. Етапний підхід та використання малоінвазивних методик декомпресії кишечника у вигляді стентування, реканалізації та заведення зонда проксимальніше стенозу збільшило відсоток відтермінованих оперативних втручань (до 37,8 %) та зменшило летальність на 14 %