Місце тотальної панкреатектомії в сучасній онкохірургії

This issue contains short historical data concerning total pancreatectomy (TP). Review of recent publication elucidating the rate of  postoperative morbidity and mortality after TP, modern trends in indications to this procedure and perspectives of future application of TP is represented.У статті коротко наведено історичні дані стосовно тотальної панкреатектомії (ТП). Представлено огляд сучасноїлітератури з висвітленням частоти післяопераційної летальності й ускладнень після ТП, тенденцій до формування по-казань та можливих перспектив подальшого використання цієї операції

Селективний підхід до тромбопрофілактики у хворих на нерезектабельний рак підшлункової залози, які отримують хіміотерапію

Pancreatic cancer (PC) is associated with high risk of thromboembolism (TE). However, the question of out-patient thromboprophylaxis and its feasibility in patients with PC is still disputable. The purpose of the study was to evaluate the efficacy of enoxaparin application as as thromboprophylaxis based on Khorana index in patients with unresectable PC on chemotherapy. Out-patients with PC on chemotherapy were retrospectively consecutively included in the study. Main and control group included 43 patients each. Patients of the main group were treated with 40mg of enoxaparin daily if Khorana index was >3 for at least 7 days or until Khorana index went <3. No thromboprophylaxis was applied in control group. Follow up time was 24 weeks and coincided with chemotherapy period. The rate TE in control group was 37.2 % (16 of 43) and 14 % (6 of 43) in the main group. The difference in event-free survival when calculated by log-rank test was statistically considerable (p=0.02). No massive bleeding was detected in the main group. Thromboprophylaxis with enoxaparin based on Khorana index in PC patients on chemotherapy may decrease the rate of TE.Рак поджелудочной железы (РПЖ) ассоциируется с высоким риском развития тромбоэмболий (ТЭ). При этом вопрос относительно амбулаторной тромбопрофилактики и целесообразности ее проведения больным РПЖ, получающим химиотерапию, до сих пор остается дискутабельным. Целью данной работы было оценить эффективность применения эноксапарина на основе индекса Khorana для профилактики ТЭ у больных нерезектабельным РПЖ во время химиотерапии. В исследование ретроспективно последовательно были отобраны больные нерезектабельным РПЖ, получавшие амбулаторную химиотерапию. В основную и контрольную группы входило по 43 пациента. Больные основной группы получали для тромбопрофилактики эноксапарин в дозе 40 мг/сутки при наличии индекса риска ТЭ Khorana >3 на протяжении как минимум 7 дней или до снижения индекса риска <3. В контрольной группе тромбопрофилактику не проводили. Общая частота ТЭ-осложнений в контрольной группе составила 37,2 % (16 из 43) на протяжении 24 недель наблюдения. За тот же промежуток времени в основной группе было зарегистрировано 14 % (6 из 43). Разница в бессобытийной выживаемости при сравнении тестом log-rank была статистически значимой (р=0,02). Профузных кровотечений в основной группе не отмечено. Сделан вывод, что тромбопрофилактика эноксапарином в зависимости от индекса ТЭ Khorana у амбулаторных больных нерезектабельным РПЖ во время химиотерапии позволяет снизить частоту тромбозов.Рак підшлункової залози (РПЗ) асоціюється з високим ризиком розвитку тромбоемболій (ТЕ). При цьому питання щодо амбулаторної тромбопрофілактики та доцільності її проведення хворим на РПЗ, які отримують хіміотерапію, досі залишається дискутабельним. Метою даної роботи було оцінити ефективність застосування еноксапарину на основі індексу Khorana для профілактики ТЕ у хворих на нерезектабельний РПЗ під час хіміотерапії. У дослідження ретроспективно послідовно було відібрано хворих на нерезектабельний РПЗ, які отримували амбулаторну хіміотерапію. В основну і контрольну групи входило по 43 пацієнти. Хворі основної групи отримували для тромбопрофілактики еноксапарин у дозі 40 мг/добу при наявності індексу ризику ТЕ Khorana >3 протягом як мінімум 7 днів або до зниження індексу ризику <3. У контрольній групі тромбопрофілактику не проводили. Загальна частота ТЕ-ускладнень у контрольній групі склала 37,2 % (16 з 43) протягом 24 тижнів спостереження. За той же проміжок часу в основній групі було зареєстровано 14 % (6 з 43). Різниця в безвипадковій виживаності при порівнянні тестом log-rank була статистично значущою (р=0,02). Профузних кровотеч в основній групі не відзначено.Зроблено висновок, що тромбопрофілактика еноксапарином залежно від індексу ТЕ Khorana в амбулаторних хворих на нерезектабельний РПЗ під час хіміотерапії дозволяє знизити частоту тромбозів

Immune-metabolic genesis of pathological processes

This article deals with metabolic-immune processes at rest and under stress conditions, which, in turn, results in the development of immune-dependent and immune-associated disorders. The authors also analyzed metabolic effects of immunomodulators. Based on the analysis of the literature and own clinical and experimental data, the authors identified the ability of metabolic factors to regulate immunological processe

Immune reactions as induction factors and correction of the pathology

On clinical models of infectious, somatic, malignant, and other diseases, the ability of immune responses to induce pathological processes due to competition, “pathogenicity”, hypersensitivity, and insufficiency has been shown. We are talking about the competitiveness of antibacterial and antiviral immunity, when the deployment of cellular and humoral immune responses weaken both defense mechanisms, competition of allergy and immune deficiency, which aggravates and modifies it, and antiviral immunity often induces a number of pathological conditions of the body. This is due to the inability of antiviral antibodies to completely inactivate the antireceptor structures of virions, interact with them without changing their function, and even stimulate a viral infection, induce autoimmune reactions. The protective system of interferons, which often cause side reactions, is also faulty. In  the  body, immunopathological reactions develop, manifested by immediate and delayed hypersensitivity, which have alternative properties – protective and damaging and autoimmune reactions, mainly with a negative effect. The mechanisms of the processes are discussed in detail in the review. The “inferiority” of immune reactions, respectively, cellular, humoral, phagocytic links, incomplete consistency of anticancer immunity, virus-induced immunodeficiencies are comprehensively covered. Such “alternativeness” of the considered immune reactions, at the same time, turns out to be a necessary condition for eliminating the emerging disorders of the organism’s reactivity. These include specificity and non-specificity, stimulation and suppression, variability and integration of immune responses. At the same time, immunoregulatory reactions are individual and interrelated, develop regionally and systemically and provide degradation of exogenous and endogenous objects and immune activation. All these aspects are discussed in detail in the review

АНАЛІЗ КОМБІНОВАНОГО ВПЛИВУ ІНТРАТУМОРАЛЬНОЇ ЕКСПРЕСІЇ ТИМІДИЛАТСИНТАЗИ ТА HENT1 НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СХЕМИ ГЕМЦИТАБІН+ТЕГАФУР В АД’ЮВАНТОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА РАК ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Pancreatic cancer (PC) is one of the most aggressive gastrointestinal cancers. Only curative resection gives a chance for long-term survival which is still unacceptably low. Optimizing of adjuvant for PC treatment is timely in modern oncology. The aim of the sudy is combined analysis of TS and hENT1 intratumoral expression influence on overall survival (OS) in patients with PC treated with gemcitabine+tegafur (GemTeg) in adjuvant setting. 62 R0-resected patients with I-II UICC stage of PC were involved in the retrospective study. All patietns were adjuvantly treated with GemTeg (6 x 28-day cycles). Diagnosis was verified histologically as ductal adenocarcinoma. Afterwards TS and hENT1 expression was investigated immunohistochemically. Statistical calculation was performed by means of Chi square, exact Fisher, Kaplan-Meyer tests and Cox’s analysis. Median follow-up was 34 months. OS benefit was evaluated in comparison to cohort of patients with both low hENT1 and TS expression by univariate analysis. OS in cohorts of patients with high hENT1, high TS and combination of high hENT1 and TS was markedly higher (р=0.053; р=0.03 and р<0.001 respectively). In multivariate Cox’s analysis for stratified cohorts HR was 4.65 (СI: 2.12–10.21), 4.82 (СI: 2.13–10.91) та 23,14 (СI: 2.73–195.88) respectively. High intratumoral expression of hENT1 and TS may independently improve OS in PC patients treated with GemTeg in adjuvant setting. Patietns with combination high hENT1 and TS expression benefitted mostly according to GemTeg adjuvant therapy.Рак поджелудочной железы (РПЖ) является одним из самых агрессивных гастроинтестинальных раков. Шанс на долгосрочную выживаемость, которая остается неприемлимо низкой, дает только радикальная резекция. Оптимизация адъювантного лечения больных РПЖ является актуальным вопросом в современной онкологии. Целью работы был анализ комбинированного влияния интратуморальной экспрессии hENT1 и тимидилатсинтазы (TS) на эффективность схемы гемцитабин + тегафур (ГемТег) в адъювантной терапии больных РПЖ. В исследование вовлечены 62 больных РПЖ с R0-статусом резекции на I и II стадиях (UICC ver.7). Все больные получали комбинацию ГемТег в качестве адъювантной терапии. Диагноз в каждом случае был верифицирован гистологически, после чего иммуногистохимически определялась экспрессия hENT1 и TS. Статистическую обработку выполняли с помощью критерия Фишера, методов χі-квадрат, Каплана–Майера и анализа рисков по Коксу. Медиана наблюдения составила 34 месяца. С помощью однофакторного анализа оценивали выживаемость в сравнении с когортой больных с совпадением низкой экспрессии hENT1 и TS. При этом выживаемость в когортах с высокой экспрессией hENT1, с высокой експрессией TS и с высокой экспрессией обоих маркеров была значительно выше (р=0,053; р=0,03 и р<0,001 соответственно). При многофакторном анализе рисков по Коксу в стратифицированных когортах HR составил 4,65 (СI: 2,12–10,21), 4,82 (СI: 2,13–10,91) и 23,14 (СI: 2,73–195,88) соответственно. Высокая интратуморальная экспрессия hENT1 и TS, независимо друг от друга может улучшать общую выживаемость больных РПЖ при адъювантной терапии по схеме ГемТег. Больные, у которых одновременно отмечалась высокая экспрессия hENT1 и TS получали наибольшее преимущество в выживаемости.Рак підшлункової залози (РПЗ) є одним із найагресивніших серед гастроінтестинальних раків. Шанс на довгострокову виживаність, що залишається неприйнятливо низькою, дає тільки радикальна резекція. Оптимізація ад’ювантного лікування хворих на РПЗ є актуальним питанням сучасної онкології. Метою роботи був аналіз комбінованого впливу інтратуморальної експресії hENT1 і тимідилатсинтази (TS) на ефективність схеми гемцитабін+тегафур ГемТег в ад'ювантному лікуванні хворих на РПЗ. До дослідження залучено 62 хворих на РПЗ з R0-cтатусом резекції на І та ІІ стадіях (UICC ver.7). Усі хворі отримували комбінацію ГемТег в якості ад’ювантної терапії. Діагноз у кожному випадку був веріфікований гістологічно, після чого імуногістохімічно визначали експресію hENT1 та TS. Статистичну обробку виконували за допомогою критерію Фішера, методів χі-квадрат, Каплана–Майєра та аналізу ризиків за Коксом. Медіана спостереження становила 34 місяці. За допомогою однофакторного аналізу оцінювали переваги у виживаності, порівняно з когортою хворих із співпаданням низької експресії hENT1 та TS. При цьому виживаність у когортах із високою експресією hENT1, з високою експресією TS та з високою експресією обох маркерів була значно вищою (р=0,053; р=0,03 та р<0,001 відповідно). При багатофакторному аналізі ризиків за Коксом у стратифікованих когортах HR становив 4,65 (СI: 2,12–10,21), 4,82 (СI: 2,13–10,91) та 23,14 (СI: 2,73–195,88) відповідно. Висока інтратуморальна експресія hENT1 та TS незалежно одне від одного може покращувати загальну виживаність хворих на РПЗ при ад’ювантному лікуванні за схемою ГемТег. Хворі, в яких одночасно відзначалася висока експресія hENT1 та TS, отримували найбільшу перевагу в виживаності

Interaction of solar neutrinos with 98,100^{98,100}Mo isotopes and the influence of nuclear resonances

The process of neutrino interaction with $^{98}$Mo and $^{100}$Mo isotopes is studied taking into consideration the effect of charge-exchange resonances. The experimental data on the strength functions $S(E)$ obtained in charge-exchange reactions $(p; n)$ and $(^3\mathrm{He}, t)$ and the strength functions $S(E)$ calculated within the theory of finite Fermi systems were used. We studied the effect of the resonance structure of $S(E)$ on the cross sections for solar-neutrino. We investigated the contribution of each high-lying resonance to the capture cross section $\sigma(E_{\nu})$. The contributions of all components of the solar neutrino spectrum are calculated. We estimate the contribution of different components of solar neutrinos as the background for the double-beta decay experiments on $^{100}$Mo.Comment: 17 pages, 7 figure

ОЦІНКА БЕЗПЕЧНОСТІ ВНУТРІШНЬОПЕЧІНКОВОГО ВВЕДЕННЯ 10 % РОЗЧИНУ КАЛЬЦІЮ ХЛОРИДУ У ЩУРІВ ЛІНІЇ WISTAR: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

The aim of experimental study was to evaluate the safety of intrahepatic administration of 10 % calcium chloride solution in vivo. Material and Methods. The experiment was performed on 26 adult Wistar rats. Intrahepatic administration of 10 % calcium chloride was performed once. The dose was 5.0 mg/100.0 g of body weight of the animal. Average dose was (0.16±0.03) ml. There were evaluated: blood count test, liver function tests, ionized calcium concentration, specific complications, mortality. The follow-up time: 1, 3, 5, day for blood count test and liver samples and 1, 5, 10 minutes for ionized calcium. Complications and mortality were assessed up to 21 days. Results. On the 1st and 3rd day, changes in the parameters of general blood count and liver tests were characterized by a decreasing of hemoglobin rates (p=0.004) and increasing of leukocytes count (p=0.005), levels of total bilirubin (p=0.005), ALT (p=0.005), AST (p=0.005), alkaline phosphatase (p=0.005) as compared to baseline. On the 5th day, these parameters were normalized to baseline: hemoglobin (p=0.366), leukocytes (p=0.051), total bilirubin (p=0.469), ALT (p=0.575), AST (p=0.959), alkaline phosphatase ( p=0.169), respectively. Increasing of ionized calcium concentration in the rats blood serum in the first minute compared with the initial (p=0.005) was not accompanied by fatal consequences. Changes in all hematological parameters occurred within the referent rates and were not accompanied by clinical manifestations. Postoperative complications and mortality were not associated with intrahepatic administration of the drug. Conclusion. Intrahepatic administration of 10 % calcium chloride solution at a dose of 5.0/100.0 mg of body weight of an animal is not accompanied by impaired liver function, homeostasis of blood calcium ions, the development of local complications and mortality.Цель исследования – оценить безопасность внутрипеченочного введения 10 % раствора хлорида кальция в эксперименте in vivo. Материал и методы. Эксперимент выполнен на 26 взрослых крысах-самках линии Wistar. Интрапеченочное введение 10 % кальция хлорида выполняли однократно. Доза составляла 5,0 мг / 100,0 г веса тела животного, в среднем (0,16±0,03) мл. Оценивали показатели гемограммы, печеночных проб, концентрацию ионов кальция, специфические осложнения, летальность. Сроки контроля: 1, 3 5, сутки для гемограммы и печеночных проб и 1, 5, 10 минуты для ионизированного кальция. Осложнения и летальность оценивали до 21 суток. Результаты. На 1 и 3 сутки изменения параметров гемограммы и печеночных проб характеризовались снижением уровня гемоглобина (р=0,004) и увеличением количества лейкоцитов (р=0,005), уровней общего билирубина (р=0,005), АлАт (р=0,005), АсАт (р=0,005), ЩФ (р=0,005), по сравнению с исходными. На 5 сутки отмечалась нормализация этих параметров к исходным: гемоглобин (р=0,366), лейкоциты (р=0,051), общий билирубин (р=0,469), АлАт (р=0,575), АсАт (р=0,959), ЩФ (р=0,169) соответственно. Повышение концентрации ионизированного кальция сыворотки крови крыс на первый минуте, по сравнению с исходными (р=0,005), не сопровождалось фатальными последствиями. Изменения всех гематологических параметров происходили в пределах референтных норм и не сопровождались клиническими проявлениями. Послеоперационные осложнения и летальность не были связаны с внутрипеченочным введением препарата. Вывод. Внутрипеченочное введение 10 % раствора кальция хлорида в дозе 5,0 мг / 100,0 мг веса тела животного не сопровождается нарушением функционального состояния печени, гомеостаза ионов кальция крови, развитием локальных осложнений и летальностью.Мета дослідження – оцінити безпечність внутрішньопечінкового введення 10 % розчину кальцію хлориду в експерименті in vivo. Матеріал і методи. Експеримент виконано на 26 дорослих щурах-самицях лінії Wistar. Інтрапечінкове введення 10 % кальцію хлориду здійснювали одноразово. Доза становила 5,0 мг/100,0 г ваги тіла тварини, у середньому (0,16±0,03) мл. Оцінювали показники гемограми, печінкових проб, концентрацію іонів кальцію, специфічні ускладнення, летальність. Терміни контролю – 1, 3 5, доби для гемограми та печінкових проб і 1, 5, 10 хвилини для іонізованого кальцію. Ускладнення та летальність оцінювали до 21 доби. Результати. На 1 та 3 доби зміни параметрів гемограми та печінкових проб характеризувались зниженням рівня гемоглобіну (р=0,004) та збільшенням кількості лейкоцитів (р=0,005), рівнів загального білірубіну (р=0,005), АлАт (р=0,005), АсАт (р=0,005), ЛФ (р=0,005), порівняно з початковими. На 5 добу відмічалась нормалізація цих параметрів до вихідних: гемоглобін (р=0,366), лейкоцити (р=0,051), загальний білірубін (р=0,469), АлАт (р=0,575), АсАт (р=0,959), ЛФ (р=0,169) відповідно. Підвищення концентрації іонізованого кальцію сироватки крові щурів на 1 хвилині, порівняно з вихідними (р=0,005), не супроводжувалось фатальними наслідками. Зміни всіх гематологічних параметрів відбувалися в межах референтих норм і не супроводжувались клінічними проявами. Післяопераційні ускладнення та летальність не були пов’язані з внутріньопечінковим введенням препарату. Висновок. Внутрішньопечінкове введення 10 % розчину кальцію хлориду в дозі 5,0 мг /100,0 мг ваги тіла тварини не супроводжується порушенням функціонального стану печінки, гомеостазу іонів кальцію крові, розвитком локальних ускладнень та летальністю

Radial distribution of a single-pass amplified radiation in the active elements of CuBr lasers

The paper presents the results of study of single-pass amplified radiation distribution of copper bromide vapor laser active elements used in high-speed laser monitors. The possibility of modifying the profile of a single-pass amplified light beam by changing the copper bromide vapor concentration is demonstrated. This means of influence on the radiation profile seems to be easiest due to implementation by varying only one parameter of operation. Gaussian, ring-shaped or flat profiles can be achieved depending on the temperature of the containers with copper bromide. The diameter of the beam becomes narrower when increasing the concentration of copper bromide vapor. This feature is characteristic of the discharge tubes as small (diameter 2.5, length 5 cm) and large (diameter 5 cm, length 90 cm) active volume